2.4 Розрахунок параметрів блокінг-генератора
Рисунок 2.3 – Схема блокінг генератора.
Вихідні данні: напруга живлення Ек=20(В); опір навантаження:
Тривалість вхідного імпульсу tu=0,023(c); вихідна напруга Uвих.=10(В) вихідній струм Iвих.=0,1(А); період повторення імпульсів Т=0,02(с).
Коефіцієнт трансформацій:
Визначемо приведений опір у ланцюзі колектора:
Знаходимо амплітуду імпульсів трансформатора I2= Iвих.=0,65(А).
Визначаємо струм первинної обмотки трансформатора:
Знаходимо допустиме навантаження на колекторі:
Визначаємо максимальну потужність первинної обмотки трансформатора:
По максимальній потужності і допустимому навантаженні на колекторі первинній обмоці вибираємо транзистор типу П606 з параметрами:
напруга колектора – Uкє=35(У);
струм колектора – Iк=1,5(А);
потужність розсіювання - Pрас.макс.=3(Ут);
коефіцієнт передачі по струму – β=40;
зворотній струм колектора – Iк0=0,002(А);
об'ємний опір бази – rб=30(ОМ);
Подаємо підключення навантаження через окрему обмотку з коефіцієнтом передачі:
Вибираємо коефіцієнт трансформації n0=Wб/Wк близький до оптимального:
Визначаємо опір часозадаючього резистора R11 з умов:
R11(10…20…20)Rвх(10…20…20)rб=600(Ом).
Приймаємо: R11=620(Ом) типу ОМЛТ – 1.
Знаходимо ємність часозадоючого конденсатора:
Попередньо визначаємо:
Приймаємо конденсатор типу ДО71 ємністю 57 мкФ.
Визначаємо індуктивність колекторної обмотки імпульсного трансформатора:
Вибираємо тородідальне осереддя з фериту марки 1500 НМ3 10х6,0х2,0. Магнітна проникність:
де µн – початкова магнітна проникність ферамагниту марки 1500 НМ µн=1500;
µ0 – магнітна проникність феритів, µ0=4π10-7 Гн/м;
l – середня довжина магнітної лінії, l=24 мм2;
S – поперечний переріз кільця феріта, S=3,9 мм2.
Знаходимо кількість вітків колективної і базової обмотки трансформатора:
Приймаємо Wk/Wб=12, отже, навантажувальна обмотка буде містити:
Приймаємо: Uсм=0,2Ек=0,220=4(В).
Знаходимо величину опору в ланцюзі емітера:
Приймаємо до установки R12=25(Ом).
Знаходимо величину шунтируючого діода по сумарній напрузі на колекторі транзистора в момент ударного порушення контуру Uк=2Ек=40(В) і струму колекторній обмотці Iµ=Ik=1,5(А). вибираємо діод КД 208А.
2.5 Розрахунок тригера Шмідта
Рисунок 2.4 – Схема тригера Шмідта.
Вихідні данні: амплітуда вихідних імпульсів Um=(1,1…..15) Uсм=7,2(В); період проходження імпульсів запуску Т=0,02(с); мінімальна тривалість імпульсів, tu.зап.=0,1tu.у=0,2310-3(с), напруга джерела живлення Ек=20(В).
Визначаємо максимальну тривалість вихідного імпульсу граничного пристрою з умови:
tu.вих.макс.≥(α-γ)5610-6+2,310-4=3,45(мс)
Вибираємо транзистор VT3, VT2 з умови:
Uк.доп.≥Ек=20(В)
Цим вимогам задовільняє транзистори КТ 104А с параметрами: Uк.доп.=30(В); Iк.доп=50(мА); β=36; f=5(мГц); Iк0=300(мкА); P=150(мВТ).
Визначаємо струм насичення :
Iкн=0,8Iк.доп=0,850=40(мА)
Знаходимо величину резистора R7:
Визначаємо припустиме потужність розсіювання на резисторі R7:
Приймаємо резистор R7 типу ОМЛТ 510 (Ом), 1 (Ут).
Знаходимо величину опору резистора R5 зі співвідношення:
R5= (2…3)R7=3510=1530(Ом)
Знаходимо припустиме потужність розсіювання на резисторі R5
Приймаємо резистор R5 ОМЛТ 1500 (Ом), 5 (Ут).
Знаходимо величину резистора R9:
Знаходимо припустиме потужність розсіювання на резисторі R9
Приймаємо резистор R9 ОМЛТ 1200 (Ом), 2 (Ут).
Обчислюємо ємність конденсатора, що прискорює,зС:
Приймаємо С3 типу ПМ на 35 (пФ).
Обчислюємо величину опору R8 зі співвідношення:
Приймаємо R8=30 (кОм).
Обчислюємо велечену опору R6 зі співвідношення:
Приймаемо R6 7000 (Ом).
2.6 Розрахунок ланцюга, що диференціює
Розрахунок ланцюга, що диференціює, робимо з урахування наступних даних:
тривалість вхідних імпульсів tu.вх.=3,45 (мс);
амплітуда вхідних імпульсів Uм=6 (В);
паразитна ємність генератора імпульсів Сп=50 (nФ).
Внутрішній опір генераторів імпульсів:
Ємність ланцюга, що диференціює, вибираємо з умов С2>>CП=510 (nФ).
Тоді опір ланцюга,що диференціює і визначається як:
Приймаємо R10=14 (МОм).
Амплітуда вихідних імпульсів з ланцюжка, що диференціює:
Імпульсний діод VD3 вибираємо по Uвих.мах. типу Д103.
... 4. Як графічно позначаються польові транзистори? Інструкційна картка №9 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки» І. Тема: 2 Електронні прилади 2.4 Електровакуумні та іонні прилади Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумово ...
... напругою 127 і 220 В, частотою 50 Гц із відхиленнями від +5% до - 15% від номіналу; потужність, споживана з мережі, не більш 280 Вт; маса апарата 23 кг. Апарат для ультразвукової терапії УЗТ-31. Апарат призначений для лікування акушерсько-гінекологічних захворювань, але застосовується також в оториноларингології, стоматології дерматології й в інших областях медицини. Апарат розроблений ВНИИМП і ...
... трудомістка і складна справа. Тому частіше всього для оцінки нагрівання двигуна використовують непрямі методи, зокрема, метод еквівалентних величин і метод середніх втрат. Оскільки електропривод візка мостового крана працює у повторно-короткочасному режимі, то для перевірки його на нагрівання необхідно побудувати навантажувальну діаграму двигуна на підставі рівняння /23/, в яке входить момент і ...
... і вказівки до дипломного проектування для студентів спеціальності “Радіотехніка” /Укл. В.О.Дмитрук, В.В.Лисак, С.М.Савченко, В.І.Правда. – К.: КПІ, 1993. – 20 с. 8. Костиков В.Г., Парфенов Е.М., Шахнов В.А. Источники электропитания электронных средств. Схемотехника и конструирование: Учебник для вузов. – 2-е изд. – М.: Горячая линия – Телеком, 2001. – 344 с.: ил. 9. Перельман Б.Л. ...
0 комментариев