Розрахунок елементів блоку синхронізації

2.7 Розрахунок елементів блоку синхронізації

Рисунок 2.5 – Схема блока синхронізації.

Розрахунок блоку синхронізації робимо з урахування наступних даних:

I_Н>I_бv1, U_Н>U_вv1=U^'₂=30 (В), Е_к= (В).

Максимальна потужність:

P_max=IE_k=0,002520=0,05(Вт)

Обираємо транзистор типу КТ 203 Б з наступними параметрами: U_к.доп.=30(В); I_к.доп=10(мА); β=30-150; f_а=5(мГц); U_е.б.=15(В); P_роз.=150(мВТ).

Визначаємо опір R₂:

Потужність, що розсіюється опором R₂ визначається як:

P_R2=I_k²R₂=0,01500=0,05(Вт).

Приймаємо опір R₂ МЛТ-0,1-500 (Ом).

Визначаємо величину струму бази:

Визначаємо опір R₁:

Потужність, що розсіюється опором R₁ визначається як:

P_R1=I_б²R₁=0,0016²9375=2,4(Вт)

Приймаємо опір R₁ ОМЛТ-5-10 (кОм), конденсатор С₁=10 (мкФ).

Коефіцієнт трансформації трансформатора:

Через малу потужність розрахунок трансформатора не проводиться. Вторинна обмірка трансформатора може розташуватися на силовому трансформаторі джерела живлення.

3 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ ДЛЯ СІФУ

3.1 Вибір схеми і розрахунок основних параметрів джерела живлення.

Вибираємо схему джерела живлення:

Рисунок 3.1 – джерело живлення СІФУ.

Визначаємо мінімальні припустиму вхідну напругу стабілізатора:

Номінальне і максимальне значення напруги на вході стабілізатора при коливанні мережі на ± 10%.

Максимальне падіння на регулюючому транзисторі:

U_ек.мах.=U_вх.мах.-U_вих.=30-24(В)

Максимальна потужність розсіювання на транзисторі VT3:

P_V2=U_ек.мах.I_{вих.мах.}=60,2=1,2(Вт)

Вибираємо регулюючий транзистор П214 з параметрами: P_к.доп=10(Вт). U_к.доп.=45(В); I_к.мах.=5(А); β₁=30.

Колекторний струм транзистора:

Максимальна потужність розсіювання на транзисторі VT2:

P_V1=U_ек.мах.I_к1.мах.=100,012=0,12(Вт).

Вибираємо транзистор, що согласує, ГТ403А с параметрами: P_к.доп=0,6(Вт). U_к.доп.=30(В); I_к.мах.=1,25(А); β₁=20..60.

Базовий струм транзистора, що согласує:

Опір R4, що задає струм Ic дорівнює:

Потужність розсіювання опора R4 дорівнює:

P_R4=I_с²R₄=0,005²4000=0,1(Вт)

Напруга на колекторі підсилювання транзистора VT4:

U_екv1=U_вих.-U_ст1=24-10=14(В); U_ст1<U_{вих.мін.}=19-3=16(В).

Вибираємо стабілітрон

Д811 з U_ст1=(10..12)В; I_ст1=5 (мА)

Задаємось максимальним колекторним струмом підсилювального транзистора I_кv3.max.5(мА), тоді потужність, що розсіюється на колекторі VT4:

P_kV3=U_ekV3²I_k.max=100,005=0,05(Вт).

Вибираємо підсилювальний транзистор МП39 з параметрами: P_к.доп=0,15(Вт). U_ек.доп.=15(В); I_к.мах.=0,04(А); ; I_к.мах.=0,04(А).

Опір R2 знаходимо як:

Задаємо струм дільника Iд=5…10(мА). Коефіцієнт передачі дільника:

Сумарний опір дільника:

Визначаємо мінімальний і максимальний ККД стабілізатора: