Розробка технічних засобів обміну інформацією для банківської системи з визначенням та виправленням помилок

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут автоматики, електроніки та комп’ютерних систем управління

Факультет автоматики та комп’ютерних систем управління

Кафедра АІВТ

РОЗРОБКА ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ ДЛЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ З ВИЗНАЧЕННЯМ ТА ВИПРАВЛЕННЯМ ПОМИЛОК

Пояснювальна записка

з дисципліни: “Основи техніки збирання, оброблювання та передавання інформації ”

до курсового проекту за спеціальністю

“Системи автоматики та управління“

08-02.ОТЗОПІ.059. 00.000 ПЗ

Вінниця 2009

Завдання № 59

на курсовий проект

з курсу “Основи техніки збирання, оброблювання та передавання інформації”

Розробити технічні засоби обміну інформацією для банківської системи з визначенням та виправленням помилок.

Вихідні дані: Режим роботи – напівдуплексний.

Режим передавання/приймання – асинхронний.

Тип коду – згортковий.

Кількість помилок, що виникають у кодовій комбінації – 1.

Швидкість передавання – 9600 біт/с.

Вид сигналу – біполярний.

Амплітуда сигналу – 5 В.

1.  Охарактеризувати завданий режим зв’язку з урахуванням специфики системи.

2.  Описати принципи утворення коду.

3.  Розробити структурну схему контролера з урахуванням вибраного формату обміну даними.

4.  Визначити кількість контрольних символів і сформувати таблицю кодування-декодування.

5.  Розробити функціональну схему.

6.  Розрахувати необхідні параметри модулів.

7.  Обґрунтувати вибір елементної бази.

8.  Розробити принципову схему.

9.  Розробити алгоритмічне забезпечення та схеми основних визначених програмних модулів (кодування, декодування, обміну інформацією тощо) з обгрунтуванням вибору режиму обміну інформацією (програмного опитування, переривань, прямого доступу до пам’яті).

10.  Розробити відповідне програмне забезпечення з обґрунтуванням вибору мови програмування.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри АІВТ «29» серпня 2009 р.

Протокол № 1. Дата видачі «09» вересня 2009 р.

Зміст

Вступ

1 Принципи утворення згорткових кодів

2 Режими зв’язку

2.1 Асинхронний режим

2.2 Напівдуплексний режим

3 Вибір елементної бази

3.1 Універсальний синхронно-асинхронний приймач-передавач

3.2 Мікроконтролер КМ1816ВЕ51

4 Розробка структурної схеми

5 Розробка функціональної схеми

6 Розробка принципової схеми

7 Вибір та обґрунтування мови програмування

Висновки

Література

Додатки

Додаток А (обов'язковий) Технічне завдання

Додаток Б (обов'язковий) Схема електрична структурна

Додаток В (обов'язковий) Схема електрична принципова

Додаток Г (довідниковий) Перелік елементів

Додаток Д (обов'язковий) Схема програми

Додаток Е (обов'язковий) Лістинг програми

Анотація

В курсовому проекті розроблено технічні засоби міжконтролерного обміну інформацією з визначенням та виправленням помилок, описано принципи утворення коду, розроблено структурну схему контролера, функціональну та принципову схеми. В курсовому проекті обґрунтовано вибір елементної бази та розроблено програмне забезпечення з обґрунтуванням мови програмування.

Вcтуп

Стрімкий розвиток банків та банківських систем спонукав до розроблювання нових засобів зв’язку і впровадження нових методів передавання інформації між банками, філіями, відділеннями, банкоматами. В існуючих у теперішній час інформаційно-обчислювальних мережах широко використовуються програмні методи оброблювання та спеціалізовані зв’язкові процесори.

Перша спроба ввести науково обгрунтовану міру інформації була зроблена в 1927 році Р. Хартлі (Англія). Він запропонував та обгрунтував кількісну міру, яка дозволяє порівнювати спроможність різних систем передавати інформацію [1]. Ця міра підходить і для систем зберігання інформації, тому вона є відправною точкою для створення теорії інформації.

Природною вимогою, що пред’являється до інформаційної міри є вимога адитивності, тобто кількість інформації, що може бути збережена у двох однакових комірках повинна бути удвічі більшою за ту, що зберігається в одній з них.

Якщо одна комірка для зберігання інформації має m можливих станів, то дві таких комірки будуть мати  можливих станів, а n однакових комірок -  можливих станів. Це саме стосується і кількості можливих повідомлень. Якщо символ може прийняти значення «0» або «1», то з одного символу можуть бути одержані 2 повідомлення, з двох символів - 4, з трьох - 8 тощо [2].

Інформація, що зберігається на носію, може зчитуватись, передаватись, знов записуватись, тобто вона може багаторазово переходити з однієї форми існування до іншої.

Основна проблема - передавання інформації з найменшими втратами.