Культура стародавньої Русі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Волинський Державний Технічний Університет

Кафедра історії, культури і соціології

РЕФЕРАТ

з культурології

Тема: Культура стародавньої Русі

Студент групи ІХТ-16

Виконав:

Мороз Роман Леонідович

Керівник роботи:

Щиголь Володимир Васильович

Луцьк 2010

Зміст

Введення

1. Історія виникнення давньої Русі (культура слов'янських і праслов'янських племен)

1.1 Поява слов'янських племен (II - I тисячоліття до н.е.)

1.2 Світанок слов'янської культури (X ст.. до н.е. - III ст.. н.е.) і подальше розселення слов'ян

2. Дохристиянська Русь

2.1 Історичні моменти розвитку Русі VI – X ст.

2.2 Державний лад і закони

2.3 Релігія стародавніх росів

2.4 Історичний і культурний образ Русі на рубежі першого тисячоліття

3. Київська Русь

3.1 Історичні реформи князя Володимира і подальше розвиток Київської Русі

3.2 Християнство на Русі

3.3 Держава і церква

3.4 Писемність, література, освіта

3.5 Зодчество і архітектура в Київській Русі

Висновок (Русь та інші країни)

Введення

"Звідки є пішла Руська Земля", напевно кожен хотів би дізнатися відповідь на це питання. Саме бажання більше дізнатися про цей період у розвитку Русі спонукало мене вибрати цю тему. І я вважаю, що зробив це не дарма.

Для написання цього реферату я прочитав і переглянув кілька книг з історії та культури давньої Русі. Деякі з них були зазначені в рекомендаціях. Але, на мій погляд, найбільш інформативною є все ж таки "Історія Русі", яка чомусь не ввійшла у вищезазначені рекомендації. Саме, в основному, на базі її, а також книги Рибакова "Світ історії" я написав цей реферат. Також не останнє місце в ньому зіграла книга "Запровадження християнства на Русі". Решта література використовувалася як доповнення до цих книг.

1. Історія виникнення давньої Русі (культура слов'янських і праслов'янських племен)

 

1.1 Поява слов'янських племен (II - I тисячоліття до н.е.)

Вважається, що слов'янські народи належать до древню індоєвропейську єдності, яке включає в себе такі народи, як німецькі, балтійські, романські, грецькі, іранські, індійські або арійські займали всю територію від Індійського океану до Атлантичного та від Льодовитого океану до Середземного моря. Центром цього масиву була територія нинішньої Малої Азії. Приблизно 4000 - 3500 років тому відбулося відділення праслов'янських племен від споріднених їм індоєвропейських, і розселення їх на північ. Слов'яни зайняли значні території на північ від Чорного моря. Із заходу на схід їх територія простягалася смугою від Одера до пониззя Дону. Жили стародавні слов'яни в невеликих селах. "Господарство велося на основі чотирьох галузей: землеробства, скотарства, рибальства та полювання" 2 (2, 3). Незважаючи на відкриття бронзи, з неї робилися лише прикраси, а знаряддя праці (сокири, ножі, серпи) до цих пір виготовлялися з каменю. Іноді бронза застосовувалася також для виготовлення доліт, необхідних у будівництві. Це неважко пояснити тим, що відкритих покладів необхідної сировини для виробництва бронзи не було, або були, але в незначній кількості.

Стародавні слов'яни вірили в переселення душ, тому, як і багато інших народів, надавали небіжчикові при похованні форму ембріона, готуючи його до наступного народженню.

1.2 Світанок слов'янської культури (X в до н.е. - III ст н.е.) і подальше розселення слов'ян

Великим поштовхом до розвитку слов'янської культури послужило відкриття на рубежі I тисячоліття до н.е. Плужного землеробства. Це дозволило стародавнім слов'янам перейти до систематичного експорту хліба через Чорне море в Грецію. Також важливу роль у цьому процесі відіграло відкриття заліза, покладами якого рясніла праслов'янська батьківщина. Існують відомості, що давньослов'янські купці подорожували на південний схід, через Каспійське море аж до Багдада. Березня Також про наших предків згадує у своїх твори батько історії Геродот (V - століття до н.е.), який як вважає Рибаков, сам подорожував по Дніпру.

Оповіді про ті далекі часи збереглися і в нашому фольклорі, це сказання про богатиря - коваля, який перемагає Змія, або запрягає його в плуг і оре на ньому величезні борозни. Мова в ньому очевидно йде про боротьбу стародавніх слов'ян з набігами кіммерійців (I тисячоліття до н.е.), і подальше використання захоплених бранців для будівництва укріплень на півдні слов'янської прабатьківщини (ці укріплення збереглися до наших днів).

У III столітті до н.е. слов'яни вже були близькі до створення власної держави, але натиск сарматських племен змусив їх розселятися далі на північний схід і відкинув їх у розвитку на кілька століть тому. Другий раз до рубежу державності слов'янські племена підійшли вже до IV століття н.е. але навала гунів (близько 375 року) знову відкинуло їх назад і викликало їх подальше розселення.