Напрямки та особливості розвитку музичної культури

2. Напрямки та особливості розвитку музичної культури

В 1990-і рр. відбулося суттєве згортання в Україні концертної діяльності. Державні концертні організації та мистецькі колективи не мали достатніх можливостей вирішувати нагальні творчо-господарські питання. Значно скоротилася кількість концертних програм, не було можливості утримувати на належному творчо-технічному рівні діючий репертуар. Ускладнилася робота музичних театрів, концертних організацій та окремих мистецьких колективів з композиторами, лібретистами, авторами літературних текстів щодо створення та постановки нових концертно-сценічних творів. Внаслідок ліквідації державного Гастрольного плану гострою залишалася проблема невпорядкованості концертно-ґастрольної діяльності.

Попри всі труднощі, музичне життя України поступово оновлювалось, наповнюючись національним змістом. Відроджувалася пісенна творчість, розвивалася сучасна українська пісня. Значними здобутками була позначена діяльність композиторів О. Білаша, І. Карабиця, О. Морозова, А. Торчинського та інших. Нові пісні глядачам і слухачам дарували в 1990-і р. О.Білозір, Т. Петриненко, О. Пономарьов, І. Білик, П. Дворський, Шопович, В. Шпортько, І. Бобул, Л. Сандулеса, В. 3інкевич, А. Кудлай, В. Білоножко, М. Гнатюк, П. Зібров, вокальне тріо А., С. і В. Мареничів, ансамбль "Явір" та інші майстри естрадного мистецтва. Публічна репрезентація творчих пісенних набутків здійснювалася на таких фестивалях, як "Червона Рута", "Пісенний вернісаж", "Таврійські ігри" та ін.

Найбільш примітним явищем музичної культури України кінця XX ст. став фестиваль "Червона рута". Весь тягар творчого процесу щодо створення національного стилю поп-музики взяла на себе дирекція цього фестивалю. Вона, по суті, стала лабораторією, своєрідною школою, де вироблялася сама концепція формування національного стилю в українській поп-музиці із залученням до неї досвіду академічної музичної культури та традицій.

З успіхом пройшов у Каховці влітку 2000 р. IX Міжнародний фестиваль "Таврійські ігри". У ньому взяли участь Алла Пугачова, Олександр Пономарьов, Наталка Могилевська, Юрій Юрченко, групи "Земфіра", "Ляпис Трубецкой", "Грін Грей", "Океан Ельзи", "Скрябін", "Лакмус", "Друга Ріка", "ТНМ Конґо", "Игрушки", "Росава" та ін.

Зовсім недавно з'явився в Україні фестиваль "Шлягер", який представив грандіозний проект "Шлягер XX ст.", в якому взяли участь Д. Гнатюк, М. Мозговий, Шопович, Р. Кириченко, В. Зінкевич, П. Дворський, Н. Матвієнко, Т. Летриненко, В. Павлік, Т. Повалій, І. Сказіна та ін.

Аналіз досягнень фестивалів свідчить про те, що Україна має нині чимало яскравих зразків національного стилю в різних жанрах масової музики (козацька й кантова авторська пісня, думний рок, поліський магічно-закликальний поп, коломийковий реп), які вже вийшли на світовий рівень.

Процеси національного відродження зумовили подальший розвиток народної творчості, зростання потягу до обрядових, звичаєвих традицій. На кінець 1990-х рр. в Україні функціонувало понад 18 тис. фольклорних ансамблів. Для відтворення та збереження фольклорної спадщини українського народу було започатковано низку культурно-мистецьких акцій: Міжнародний фестиваль українського фольклору "Берегиня", народні свята "Сорочинський ярмарок", "Поліське літо з фольклором", "Коляда" тощо.

З успіхом пройшов у 1999 р. Всеукраїнський огляд народної творчості. Огляд проходив у три тури, які включали виступи у сільських закладах культури, школах естетичного виховання, народних домах, будинках "Просвіта", звітні районні та міські огляди, заключний концерт в обласному центрі та звіт у Києві. В заходах огляду брали участь колективи незалежно від відомчої належності, без вікових, національних та будь-яких інших обмежень.

Проведення огляду допомогло багатьом колективам та закладам культури в поліпшенні їхнього матеріально-технічного стану, пожвавило культурне життя в регіонах і стимулювало створення нових колективів, започаткування нових творчо-мистецьких акцій. Десятки свят, фестивалів, конкурсів провадилися в областях і районах уперше, десятки творів були написані спеціально до огляду й також виконувалися вперше.

Чимало зусиль до відродження традиційної народної культури докладала Харківська обласна державна адміністрація, про що свідчать проведені там міжнародні фестивалі традиційної народної культури "Покуть", дитячої народної творчості "Зелен світ". Заслуговує на увагу робота фольклорної експедиції "Муравський шлях", яка вивчає, фіксує й відтворює фольклор Слобожанщини.

Визначними подіями мистецького життя України 1997 р. стали Всеукраїнське свято кобзарського мистецтва у Каневі, конкурс молодих виконавців української естрадної пісні ім. В. Івасюка в Чернівцях, фестивалі "Зірки світового балету" в Донецьку, "Чумацький шлях" в Автономній Республіці Крим, "Лесині джерела" в Новоград-Волинському.

Творчі колективи з успіхом репрезентували українське мистецтво як в Україні, так і за кордоном, беручи участь у міжнародних фестивалях та конкурсах. Зокрема, Ансамбль українського фольклору "Берегиня" у 1998 р. брав участь у Міжнародному фольклорному фестивалі в Голландії, Державна чоловіча хорова капела України ім. Л. Ревуцького – у міжнародних хорових фестивалях в Італії та Англії, Ансамбль солістів "Благовість" Галереї мистецтв "Лавра" – у Міжнародному хоровому конкурсі в Ірландії, де здобув Гран-прі. Український фольклорно-етнографічний ансамбль "Калина" здійснив гастрольні поїздки до Голландії та Словенії, а камерний хор "Київ" – до Німеччини, Великобританії та Данії, що засвідчило високий творчий потенціал і авторитет музичної культури України.

Восени 2000 р. вже вчетверте в Україні проходив Міжнародний фестиваль "Володимир Крайнєв запрошує", організований фондом В. Крайнєва та Центром сприяння міжнародній співпраці "Сенс", створеним американським подружжям – вихідцями з України. У фестивалі взяли участь усесвітньо відомий піаніст, професор Вищої школи музики й театру В. Крайнєв, піаніст-віртуоз П. Годар, професор вищої школи в Парижі й Цюриху за класом органу Ж. Гію та ін.

Структурні зміни, що відбувалися в системі концертної діяльності, давали позитивні результати. Зокрема, було створено низку колективів, які швидко здобули визнання мистецької громадськості: симфонічний оркестр Національної філармонії України, ансамбль "Київські солісти", камерний оркестр у Черкасах, камерний хор у Чернігові. У грудні 1990 р. був заснований муніципальний камерний хор "Київ", який швидко здобув світове визнання. В його програмах – національна та зарубіжна музика середньовіччя, ренесансу, бароко, класицизму, романтизму та сучасності. Вийшли в світ 12 компакт-дисків із записами національної та зарубіжної музики.

Понад 250 творів виконав після свого заснування у 1994 р. камерний хор "Хрещатик". У творчому доробку колективу – акапельна музика сучасних українських та зарубіжних композиторів, маловідомі твори стародавніх авторів, народні пісні в обробці композиторів-класиків та сучасних митців, багата програма української духовної музики.

Духовна музика православної Церкви посідає велике місце і в програмах камерного хору "Воскресіння", створеного у 1991 р. як Архієрейський хор Кафедрального Свято-Воскресенського собору м. Рівне. У виконанні хору звучать твори Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя, К. Стеценка, М. Леонтовича, О. Кошиця, С. Рахманінова, П. Чайковського, П. Леснокова, О. Тречанінова та ін. У репертуарі колективу є твори західноєвропейської класики. Але особлива увага зосереджена на відродженні давніх музичних пластів в автентичному виконанні – розспіви Києво-Печерської лаври, острозький розспів.

Гордістю українського мистецтва є Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, Національний заслужений академічний український народний хор ім. Г. Верьовки, хор ім. П. Майбороди Національної радіомовної компанії України, Державна чоловіча хорова капела ім. Л. Ревуцького, Національна заслужена академічна капела України "Думка", яка відіграє нині провідну роль у хоровому мистецтві, визначає його критерії не тільки в українському, а й у світовому масштабі.