Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Історія і сучасний стан розвитку бібліотек вищих навчальних закладів (на прикладі роботи бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського)

102658
знаков
2
таблицы
0
изображений

Зміст

Розділ 1. Історія Тернопільського державного медичного університету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки

1.1 Тернопільський державний медичний університет: історія і сучасність

1.2 Історія бібліотеки Тернопільського державного медичного університету

1.3 Сучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету

Розділ 2. Бібліографічна робота в бібліотеці

2.1 Особливості бібліографічного забезпечення навчального процесу і наукової роботи в бібліотеці ТДМУ

2.2 Організація бібліографічного обслуговування

Розділ 3. Організація бібліотечного обслуговування

3.1 Організація обслуговування читачів у читальних залах і абонементах

3.2 Особливості обслуговування читачів у відділі навчальної ітератури бібліотеки ТДМУ

3.3 Новий підхід до культурно - просвітницької роботи бібліотеки у контексті загальноуніверситетської системи виховання особистості майбутнього медика

Список літератури

Додатки


Реферат

Слободян Н.П. Історія і сучасний стан розвитку бібліотек вищих навчальних закладів (на прикладі роботи бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського).: Дипл. робота / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. - Рівне, 2005. - 72 с.: іл.

Головним спрямуванням дипломної роботи є дослідження історії та сучасного стану розвитку бібліотек вищих навчальних закладів на прикладі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету. У процесі роботи проведено дослідження напрямків діяльності бібліотеки ТДМУ, вивчено значну кількість опублікованих та неопублікованих матеріалів з досліджуваної теми. На підставі аналізу проведених досліджень і з урахуванням сучасних досягнень бібліотечної теорії і практики сформульовані власні погляди на окремі проблеми і шляхи їх розв’язання.

Матеріал у розділах, крім першого, групується таким чином: вказуються особливості і сучасний стан розвитку конкретного напрямку бібліотечної діяльності; аналізується організація і ведення роботи окремого відділу; розглядаються нові напрямки, форми і методи роботи, а також можливі шляхи розв’язання проблем.

Робота складається з 3-х розділів, 8-ми підрозділів, висновків і додатків:

у першому розділі висвітлюється історія становлення і розвитку одного з вищих медичних закладів - Тернопільського державного медичного університету та його невід’ємної частини - бібліотеки.

другий розділ присвячений інформаційно-бібліографічній діяльності бібліотеки. Запропонована типологія інформаційно-бібліографічного забезпечення. Аналізується робота відділу бібліографії з надання традиційних і нових інформаційно-бібліографічних послуг.

у третьому розділі розглядається організація бібліотечного обслуговування у читальних залах і абонементах, вказується на особливості обслуговування окремих категорій читачів. Особлива увага надається організації роботи відділу навчальної літератури, як одному з найважливіших структурних, підрозділів бібліотек вищих навчальних закладів.

Серед завдань, що стоять перед бібліотеками вищих навчальних закладів, важливе місце займає культурно-просвітницька робота. Пропонується новий підхід до культурно-просвітницької роботи бібліотеки ТДМУ у контексті загальноуніверситетської системи виховання особистості майбутнього медика.


Вступ

Бібліотеки медичних університетів є учбово-допоміжними, науковими, інформаційними, культурно-просвітницькими підрозділами університету, які забезпечують літературою і інформацією учбовий процес і наукову роботу, надають допомогу університету в підготовці висококваліфікованих спеціалістів [72].

Перед бібліотеками ВНЗ постає завдання радикальної перебудови роботи з урахуванням сучасних наукових і освітніх вимог та технічних можливостей з метою забезпечення відповідного рівня бібліотечного обслуговування вищого навчального закладу, що включає інформаційне забезпечення, вільний доступ до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів, сприяння навчальному і науковому процесам та вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого громадянського обов’язку, відкритої до інтелектуального, духовного і творчого розвитку. Досягнення цієї мети потребує проведення наукових досліджень і теоретичного обґрунтування оптимальної моделі сучасної бібліотеки вищого навчального закладу.

У зв’язку з цим становить інтерес дослідження діяльності бібліотек окремих вищих навчальних закладів, кожна з яких по-своєму унікальна - з власною історією, фондом, традиціями, досвідом роботи. У даній дипломній роботі досліджується історія і сучасний стан розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я. Горбачевського.

Для працівників бібліотеки цього вузу ця тема постійно була актуальна, оскільки для складання перспективного плану бібліотеки потрібно бути обізнаним з етапами її розвитку.

При написанні роботи користувалася каталогами бібліотеки вузу, обласної медичної бібліотеки, обласної наукової бібліотеки та державним архівом Тернопільської області.

Стан наукової розробленості теми

Сьогодні одна з найстаріших на землі установ, незамінна супутниця усіх університетів - бібліотека, переживає період серйозних змін, про значення яких свідчать прийнятий у 1995 році (20.07.2000р. - нова редакція) Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу і ряд інших офіційних документів, спрямованих на підтримку і розвиток бібліотек - осередків інформації, яка у сучасному світі є одним з найзначущих державних ресурсів [1-6].

Основним завданням бібліотек вищих навчальних закладів є всебічна допомога у виконанні ними своєї державної і суспільної місії: підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які володіють тими знаннями і навичками, які вимагає у них час. Виходячи з цього, колектив кожної університетської бібліотеки повинен постійно направляти всі зусилля на пошуки вдосконалення форм і методів своєї роботи [22].

Запорукою успіху роботи бібліотеки і забезпечення її ефективного розвитку є розуміння колективом бібліотеки таких основних питань: якою є бібліотека сьогодні з усіма її сильними і слабкими сторонами, якою її хочуть бачити у майбутньому, які можливості існують для реалізації мети і що треба зробити для досягнення цієї мети [28].

У доступній фаховій літературі останніх років з’явився ряд робіт, у яких аналізується сучасний стан університетських бібліотек. У 2001 році вийшла перша в Україні монографія В.Г. Дригайла, О.В. Башун, В.М. Волинець “Основы управления библиотекой высшего учебного заведения”, у якій розкриті наукові основи, організація, структура, кадри, техніка і технологія управління бібліотекою вищого навчального закладу [22].

Еволюція структури, функції і концептуальні засади формування електронної бібліотеки університету розглядаються у роботах М. Слободяника [55].

Ряд авторів досліджують і пропонують нові підходи до формування бібліотечних фондів і забезпечення їх збереження. Пропонується Інтернет-технологія комплектування бібліотек, яка базується на використанні в телекомунікаційному режимі бібліографічних записів зведеного тематичного плану випуску літератури. Така технологія забезпечує бібліотекам отримання разом з книгами й відповідних бібліографічних записів, зменшення витрат на опрацювання документів, оперативне їх одержання і можливість планування розвитку фондів [18].

У ряді робіт розглядаються питання пошуку бібліотеками нетрадиційних шляхів і джерел розвитку. Важливим фактором, який сприяє розвитку бібліотек вищих навчальних закладів є їх співробітництво з міжнародними організаціями, у першу чергу з Міжнародним фондом “Відродження” (Україна) та Інститутом Відкритого Суспільства (Будапешт), які є частинами системи організацій фонду Джорджа Сороса [9,48].

Серед робіт, які мають загальнобібліотечне значення, найбільший інтерес представляють роботи, у яких розглядаються ключові напрямки розвитку бібліотек - створення електронних бібліотек і корпоративних бібліотечно-інформаційних систем, можливості використання Інтернету в бібліотеках. Інтернет відкриває нові можливості для розвитку усіх процесів бібліотечної технології: комплектування фондів, каталогізації, довідково-бібліографічного обслуговування, бібліографічного інформування [36,66,69].

Сьогодні бібліотеки працюють у напрямку автоматизації бібліотечних процесів. У ряді робіт дається докладна характеристика сучасних автоматизованих бібліотечних систем і обгрунтування їх вибору [29,45,69].

Основним чинником, який має вирішальний вплив на реалізацію стратегії розвитку бібліотеки, в тому числі і бібліотеки ВНЗ, є її персонал. Ряд робіт у фаховій літературі останніх років присвячений проблемам підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів, новим підходам до розробки і впровадження системи безперервної бібліотечної освіти [52,58,68].

Об’єкт дослідження - бібліотека Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Предмет дослідження - історія діяльності бібліотеки ТДМУ та сучасного стану її розвитку.

Мета дослідження - вивчення і аналіз історії становлення і сучасної діяльності бібліотеки ТДМУ.

Джерела дослідження - регламентуюча і нормативна документація бібліотеки ТДМУ, плани-звіти роботи, практичний досвід, матеріали фахових видань, архівні матеріали.

Методи дослідження - порівняльний аналіз, узагальнення, аналіз документальних джерел, аналітико-синтетичний метод обробки матеріалів дослідження.

Завдання дослідження:

охарактеризувати історію Тернопільського державного медичного університету;

дослідити історію бібліотеки Тернопільського державного медичного університету

проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету;

проаналізувати бібліографічну роботу бібліотеки;

визначити комплекс завдань, направлених на забезпечення рівня бібліотечного обслуговування, який максимально відповідає стратегії розвитку університету.


Розділ 1. Історія Тернопільського державного медичного університету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки 1.1 Тернопільський державний медичний університет: історія і сучасність

Навчання студентів у Тернопільському медичному інституті розпочалося 1 вересня 1957 р. відповідно до постанови тодішнього уряду України від 12 квітня того ж року про становлення у Тернополі медичного вузу. Це був перший вищий навчальний заклад у місті, яке майже повністю було знищене Другою світовою війною і лише почало підніматися з руїн.

Уже через три дні після урядової постанови в Тернопіль прибув призначений директором (ректором) медичного інституту хірург П.О. Огій (пізніше - доктор медичних наук, професор).

Для розміщення інституту рішенням обласної ради було виділено два навчальні корпуси та два гуртожитки. Клінічною базою стала міська лікарня, яка одночасно виконувала функції обласної лікарні. Розпочалося будівництво морфологічного корпусу, обласної лікарні та ще одного гуртожитку.

В інституті було відкрито 19 кафедр, працювало 66 викладачів, серед них - 1 доктор наук і 17 кандидатів наук [76].

З першого року існування інституту пов’язали з ним своє життя на той час молоді викладачі-науковці, а нині - професори, заслужені діячі науки К.В. Кованов, Ю.Т. Коморовський, О.О. Маркова, А.І. Локай, І.О. Ситник та інші.

В інституті відразу було організовано три курси, де навчалося 624 студенти. На 1 курс прийняли 210 студентів. На 2 і 3 курси зарахували студентів (відповідно 120 і 224 чол), добровільно переведених з медичних інститутів України, Росії та інших республік тодішнього СРСР.

У 1959 р. відбувся перший науковий форум на базі молодого інституту - виїзна конференція Українського товариства патофізіологів. Значною подією стало проведення в жовтні 1960 р.7 пленуму Наукового товариства хірургів України. Успішно розгорталася робота студентських наукових гуртків.

Отже, інститут запрацював як педагогічний, науковий, лікувальний, культурно-освітній осередок області. Його кращі самодіяльні колективи успішно виступали на міському й обласному оглядах художньої самодіяльності, спортивних змаганнях. [61]

Розгорнулася санітарно-просвітня робота професорсько-викладацького складу, яка поєднувалася з консультативною допомогою населенню безпосередньо на базах сільських дільничих лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів та районних лікарень.

1960-1961 навчальний рік увійшов в історію інституту як рік організаційного завершення його формування. Було введено в дію морфологічний корпус, закінчено будівництво основної клінічної бази інституту - обласної лікарні, введено в дію обласну поліклініку. В інституті вже навчалося 1360 студентів, функціонувало 30 кафедр, на яких працювало 148 викладачів, з них - 7 докторів і 66 кандидатів наук.

Перший випуск 203 лікарів із дипломом Тернопільського державного медичного інституту відбувся в червні 1961 р.

Чимало нового в діяльності колективу інституту з’явилося в 70-80-ті рр. Незважаючи на сувору регламентацію всього життя радянським режимом, тривав процес подальшого утвердження і росту авторитету навчального закладу, формувалося багато таких традицій, яких не можна втрачати й сьогодні. Насамперед це високий рівень навчального процесу в інституті, свідома дисципліна, справедлива вимогливість до знань студентів, натхненність наукових пошуків викладачів, що дозволило значно зміцнити науково-педагогічний потенціал вузу в 70-х рр. Цей спалах творчого ентузіазму молодих науковців і студентів реалізувався у результатах Всесоюзного конкурсу, де Тернопільський медичний інститут посів четверте місце серед медичних вузів.

Сказане матеріалізувалося в конкретних справах. Так, за перші 10 років існування інституту значно зросла його матеріальна та навчально-наукова база. Побудовано 2 гуртожитки, віварій з лабораторіями. На 32 кафедрах уже працювало 178 викладачів, з них - 13 докторів та 82 кандидати наук. Наукова зрілість вузу також характеризувалася проведенням на його базі різнопрофільних республіканських конференцій.

У 1969 р. відкрито підготовче відділення, функціонувало до 1992 р. У 1997 р. відділення відновило свою роботу.

Для оздоровлення студентів і викладачів у с. Більче-Золоте Борщівського району в 1972 р. побудовано спортивно-оздоровчий табір “Берізка". У 1971 р. завершено будівництво спортивного корпусу. У 1989 р. відкрито профілакторій.

У зв’язку з побудовою в 1979 р. потужної обласної психоневрологічної лікарні, для кафедр нервових хвороб та психіатрії були створені належні умови для проведення навчальної роботи.

Зважаючи на кадрові можливості, мережу і потужність клінічних баз, з 1979 р. в інституті, окрім діючого лікувального, відкривається другий факультет - післядипломної підготовки лікарів.

В інституті відкрито навчальні музеї: кафедри біології, кафедри анатомії людини. Останній вважається одним із кращих анатомічних музеїв в Україні. У 1982 р. відкрито загальноінститутський музей.

У квітні цього року інститут відзначив 25-річний ювілей. До 25-річчя ввійшли в експлуатацію нові гуртожитки на 1000 місць. Це дозволило повністю забезпечити студентів місцями для проживання та виділити окремі кімнати для сімейних студентів.

За 25 років значно зріс рівень професорсько-викладацького складу, вдосконалилися форми і методи навчально-методичної та наукової роботи. В інституті на цей час навчалося понад 2500 студентів, лікарів-курсантів та інтернів. На 36 кафедрах працювало 310 викладачів, серед них - 27 докторів та 207 кандидатів наук. Третину викладачів інституту складали його випускники.

Значною подією стало відкриття у 1989 р. Центральної науково-дослідної лабораторії.

В умовах комуністичного режиму частина викладачів та студентів інституту відзначалася нестандартністю мислення, сміливістю думки, вмінням збуджувати свідомість людей. Зокрема, покоління студентів 60-х рр. Добре пам’ятає викладача філософії В.С. Лісового, який працював у медінституті в 1962-1966 рр. Запам’яталися його лекції, а також нестандартні інститутські стінгазети, редактором яких він був. Пізніше В.С. Лісового заарештували за “антирадянську діяльність", 11 років провів у тюрмах і концтаборах. У 1998 р., через 32 роки, він приїхав до Тернополя, прочитав для студентів 2 курсу мед академії лекцію з філософії, зустрівся з ректором, викладачами і студентами. [61].

Слід зазначити, що такі випускники інституту, як Георгій Петрук-Попик, Степан Бабій, Ганна Костів-Гуска, які пройшли “пробу пера” на інститутській лаві, виросли до відомих поетів, стали членами Спілки письменників України.

Із здобуттям незалежності відкрилися нові можливості та імпульси для розвитку інституту: можливості входження його в рикові відносини, в європейський освітній простір.

Ось окремі віхи змін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1992 р. інституту присвоєно ім’я видатного, дійсного члена Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, Всеукраїнської академії наук, уродженця Тернопільщини Івана Горбачевського [61].

У 1994 р. інститут акредитований за 4 рівнем. Отримано ліцензію на прийом 400 студентів на медичний факультет.

У 1995 р. відкрито медсестринський факультет за спеціальностями “Сестринська справа” (підготовка медсестер і медсестер-бакалаврів) і “Лабораторна справа” (підготовка лаборантів-бакалаврів). Створено навчальний комплекс - медичний інститут-ліцей (нині Галицький коледж) м. Тернополя. Якщо 1 вересня 1995 р. факультет нараховував 82 студенти, то вже в 1997 р. - 450.


Информация о работе «Історія і сучасний стан розвитку бібліотек вищих навчальних закладів (на прикладі роботи бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського)»
Раздел: Культура и искусство
Количество знаков с пробелами: 102658
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
115004
6
0

... корисність створення єдиного інформаційного простору України, розвитку електронних засобів навчання, організації досліджень у галузі ІКТ.   ІІІ. Ресурси мережі Інтернет для вчителів загально технічних дисциплін 3.1. Складові загально технічної підготовки учнів Одна з основних складових загально-технічної підготовки школярів - трудове навчання. Вивчення предмета прочинається з 5-6 клас ...

0 комментариев


Наверх