Реферат на тему

Філософія економіки


ПЛАН

 

1. Сутність і проблемна сфера філософії економіки

2. Зміст та еволюція поняття «економіка»

3. Сутність та особливості суспільного виробництва

4. Філософія грошей

5. Використана література.



1. Сутність і проблемна сфера філософії економіки

 

Кожна людина щоденно залучена у сферу економічно­го життя, економічних явищ, адже вона купує і продає, отри­мує доходи і сплачує податки, керує і підпорядковується управлінським рішенням, заощаджує і прагне матеріаль­них статків, виробляє і споживає. Економічна діяльність, праця є одвічною долею людства. Вона не лише створює матеріальний достаток, задовольняє вітальні потреби, а й розвиває творчі сили, здібності, внутрішній світ людини, на­дає йому особливого спрямування.

Сутність економічних процесів, проблем у власне люд­ському вимірі, у контексті найрізноманітніших форм жит­тєдіяльності суспільства і особи розглядає філософія еко­номіки.

Філософія економіки — сфера філософського знання про сутність економічного буття людини в багатовекторному полі соціуму й гу­маністичному аспекті.

Філософський вимір економічного життя (економіки) значно ширший від його змістового кола — як самодостат­ньої умови існування й життєдіяльності людини. У ньому економічна сфера постає як особливий засіб самореалізації людини в процесі зміни нею зовнішнього і власного (внут­рішнього) світу, а економіка набуває статусу людиновимірної, універсальної єдиної матеріально-духовної сфери, в якій особистість реалізує себе як біосоціодуховна цілісність.

Самореалізація людини долає межі функціональної стру­ктурності економічного процесу, створює передумови для нових форм поєднання діяльності соціальних індивідів. У такому контексті самореалізація особи є головним ім­пульсом і мотивом, який долає задану розмірність еконо­міки, сприяє еволюції всіх соціальних форм.

Самореалізація як суб'єктивна орієнтація є особливим духовно-творчим процесом, забезпечує постійне наповнен­ня економічної сфери людськими силами. Вона є своєрід­ним енергетично-творчим джерелом економічного про­цесу, розвитку людських здібностей, які забезпечують еко­номічну діяльність людини.

Філософія економіки розглядає систему господарюван­ня як багатовимірний, суперечливий, об'ємний світ (світ суспільства і природи), який перебуває у постійному русі й розвитку. Специфіка філософського знання допомагає під­нятися над зовнішнім, буденним аналізом поверхневих явищ та їх властивостей, проникнути в сутність глибин­них економічних процесів, які неможливо збагнути ні до­свідом, ні практикою, оскільки вони виходять за межі ра­ціонального осягнення, але є буттєвими і за певних обста­вин достатньо відчутними. Завдяки цьому філософія економіки здатна розкривати багатшу за змістом і сутніс­тю економічну реальність. Філософський підхід дає змогу розглядати економіку як складну, відкриту, нелінійну сис­тему з її незворотністю, можливістю виникнення нових зв'язків і відношень, з'ясувати місце і роль поодиноких людських зусиль у цій системі, які за певних станів соці­ального середовища можуть суттєво впливати на макросо-ціальні процеси.

Визначаючи суспільну взаємообумовленість різних ти­пів розподілу і кооперування людської діяльності, перспе­ктиви її змін, філософія економіки вирішує методологіч­не і світоглядне завдання. Вона не лише задає систему координат, а й продукує найскладніші фрагменти загальної картини економічної реальності, виявляє необхідні орієн­тири, завдяки яким людська особистість здійснює перспек­тивне моделювання власної життєвої поведінки, створює необхідні й різноманітні умови для свого існування і роз­витку.

Факт економічної діяльності у філософській інтерпре­тації осмислюється у всій його глибині, позбавляється чи­сто об'єктивного сенсу і розкривається у сфері духу. Ду­ховна сфера господарювання охоплює настрої, переживан­ня, оцінки, світовідчуття, світорозуміння, світоусвідомлення, з чого й започатковуються філософська інтерпретація, осми­слення, світоглядне обґрунтування економічних проблем. Сукупно вони формують так звану філософію господарю­вання, в якій економіка постає в універсальній, всезагальній формі, як така, що ввібрала в себе весь світ. Тотожна дійс­ність економіки є найповнішою формою економіки, яку здатна осягнути тільки філософія економіки. Розкриваю­чи універсальність економіки, її всезагальну форму через її буття у світі й нескінченність її зв'язків із ним, філосо­фія економіки не механічно переносить філософські по­няття, категорії на сферу господарювання чи результати економічних моніторингів на інші сфери суспільного життя, а всебічно враховує сферу і специфіку власного функціо­нування.

Водночас філософія економіки дає філософське розумін­ня змісту багатьох основних економічних категорій («еко­номіка», «господарство», «виробництво», «праця», «гроші», «економічна людина», «свобода», «потреба» та ін.), які за своєю суттю і значенням виходять за сферу економіки. Пізнання їх змісту забезпечує формування загальних уяв­лень про природу господарської діяльності, окреслює її місце і роль у духовному бутті, моралі, життєвому світі людини, тобто сприяє осягненню людиновимірної сутності економіки.

 


Информация о работе «Філософія економіки»
Раздел: Философия
Количество знаков с пробелами: 27649
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
55023
0
0

... вулиці та навчальні заклади, на його честь було споруджено монументи в кількох німецьких містах. Основною працею Фрідріха Ліста є написана ним у Парижі книжка «Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торгова політика й німецький митний союз» (1841 р.), що ввібрала всі ідеї, викладені ним у безлічі памфлетів та статей. Цю книжку спрямовано на захист протекціонізму як обов' ...

Скачать
57709
0
0

... щодо історичної "осі симетрії", що розділяє період становлення відчуження й епоху його подолання, епоху комуністичних способів виробництва. "Як поступив зрілий Маркс із проблемою відчуження"? Розкривши загалом сутність знищення приватної власності, Маркс потім (по цілком зрозумілим конкретним політичним, а також і теоретичним причинам) повинний був сконцентрувати усю свою увагу на першому етапі ...

Скачать
30648
0
0

... і засобів держави. Надійно діюча її система залучає в свою орбіту і позаекономічні засоби (політичні, правові, інформаційні, військові, культурно-духовні, екологічні тощо). Стратегія національної безпеки України Національний інтерес – визначальне джерело формування стратегічної мети, стратегічних завдань, об’єкту спрямувань і напрямків розвитку нації, механізму, методів і форм їх реалізац ...

Скачать
513900
3
0

... до "внутрішнього життя", що розкривається як "здатність до товариськості, психологічного розуміння чужого душевного життя... здатність до інтроспекції і споглядальної настроєності" (Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен, Львів, 1995, С. 155). Антеїзм, екзистенційність та кордоцентризм - характерні риси, якими визначається специфічність, унікальність української світоглядно-фі ...

0 комментариев


Наверх