Навигация
Сучасні інтерпретації взаємини науки й ціннісних форм пізнання
30213
знаков
0
таблиц
0
изображений
5. Сучасні інтерпретації взаємини науки й ціннісних форм пізнання
Можна виділити два типи інтерпретації взаємини науки й поза наукових форм знання. Перший тип сходить до концепцій Ф.Ніцше й О.Шпенглера, які, говорячи мовою методології науки, заперечували в науки особливий епістемологічний статус. Тобто вони вважали, що наука - це міф сучасності. Послідовниками даної точки зору в руслі постпозітівизму є П.Фейерабенд, М.Хессе й ін. У роботі П.Фейерабенда "Проти методологічного примуса" є глава за назвою "Наука - міф сучасності", у якій він пише наступне:"...відділення держави від церкви повинне бути доповнене відділенням держави від науки - цього найбільш сучасного, найбільш агресивного й найбільш догматичного релігійного інституту. Таке відділення наш єдиний шанс досягти того гуманізму, на який ми здатні, але якого ніколи не досягали" (4, с.450).
До другого типу інтерпретації цієї проблеми можна віднести точку зору, відповідно до якої наука, з одного боку, і релігія, міфологія, мистецтво, з іншого боку, істотно розрізняються й становлять як би два полюси в сучасній культурі. Але в той же час між ними немає непрохідної грані. Більше того, вони мають тенденцію до зближення. Ця точка зору сходить до ідей Ф.М.Достоєвського, Н.Рериха, П.Тейяра де Шардена, А.Н.Уайтхера й ін.
Ф.М.Достоєвський говорив про необхідність руху людства до цілісної гармонічної культури, до доброго розуму. Якщо, за його словами, істина (наука й Ісус Христос (добро) розійдуться, то він волів залишитися з добром, а не з істиною. Він критикував науку (або як він виразився "напівнауку") саме за те, що в ній нерідко відсутній гуманізм, добро. Розум без добра його насторожував. Такий раціоналізм він не приймав, тому що вловив тенденцію, що зароджувалася, сцієнтизації громадського життя й виступив проти її, тобто проти того, щоб бачити в науці єдину систему розуміння миру й людини.
Н.К.Рерих мріяв про перетворення суспільства шляхом розвитку й злиття в ньому двох культурних початків - західного й східного. Така нова підстава громадського життя повинне нести в собі, за його переконанням, гармонію істини, добра й краси.
П.Тейяр де Шарден досліджував питання про необхідність зближення й злиття науки й релігії. Причому сам використав досягнення науки у своїй християнській доктрині, створюючи еволюційне християнство. По суті справи християнство приймає в нього "близько науковий" вид. Це християнський модернізм, що шукає новий образ релігії, новий образи віри й знання, новий синтез релігії, науки, мистецтва, моралі. Релігія перетворюється в Тейяра де Шардена в іншу систему знання. Це знання про зміст универсума, про досконалість, про абсолют, про прогрес, про ідеал, про добро, про єдність миру. У книзі "Феномен людини" Тейяр де Шарден назвав цей синтез, що народжується, науки, етики й релігії "конвенцією духу".
Близькі за змістом ідеї розвивав й А.Н.Уайтхед. На його думку, науці й релігії властив давній конфлікт. Але він повинен бути переборений, тому що від цього залежить подальший хід історії, тому що наука й релігія - це дві самі потужні сили, що роблять вплив на людей. Уайтхед, будучи сам великим ученим - математиком і філософом, відкидає тезу, що релігія завжди помилялася, а наука завжди була права. Релігія, затверджує він, істотно модернізована до 20-му століття. Наука ще більше змінилася. І в релігії, і в науці мають місце уточнення, зміни, модифікації, тобто їм властива внутрішня динаміка. Розглядаючи деякі приклади з історії науки, Уайтхед уважає, що наукова й релігійна картини миру не настільки суперечать один одному, як це завжди вважалося. Тому їм потрібно відмовитися від взаємних анафем. Він пише, що існують більше повні істини й більше сприятливі перспективи, у рамках яких може відбутися примирення між таємними релігійними поглядами й більше тонким науковим баченням (4, с.246). Виходячи із цього, Уайтхед уважає, що наука й релігія можуть дуже вдало доповнювати один одного, тому що наука вивчає загальні закономірності фізичних явищ, а релігія "занурена в споглядання моральних й естетичних цінностей".
Сучасні західні методологи науки нерідко в аналогічному дусі інтерпретує співвідношення науки й поза наукових форм пізнання. Наприклад Ст.Тулмин говорить про те, що науці необхідна допомога з боку інших форм осмислення буття. "У цей час, - пише він, - більша частина філософів - аналітиків звикла відокремлювати у своїх книгах міркування про моралі від думок про науку. Це, звичайно, утрудняє розуміння того факту, що в самому центрі й етики й філософії науки лежить загальна проблема - проблема оцінки. Поводження людини може розглядатися як прийнятне або неприйнятне, успішне або помилкове, воно може одержати схвалення або зазнати осуду. Те ж саме ставиться й до ідей людини, до його теорій і пояснень (5, с.170).
Подібним чином трактують проблему взаємодії різних видів знання Т.Кун, К.Чоппер, М.Малкей і багато хто інших. Ця проблематика особливо інтенсивно розробляється в соціології знання, що прагне"навести мости" між"істиною" і цінністю (7, с.36-37).
Проблема взаємопроникнення науки й поза наукових форм пізнання миру й людини порозумівається зміною самого характеру науки, зміною типу наукової раціональності (див. про це докладніше 8). Класичний тип наукової раціональності, що зложився на основі механіки И.Ньютона, прагнув при вивченні об'єкта елімінувати все, що пов'язане із суб'єктом пізнання. Мир оцінок і цінностей виводився за межі науки. У науці 20-го століття положення справ змінився:"Мир людини виявилася глибоким і всебічним образом залученим у самі структури об'єктивного знання й науково-технічного перетворення дійсності ” (7, с.40). Особливо чітко ця ситуація проглядається в сучасному типі наукової раціональності.
Із цього можна зробити висновок, що в сучасному духовному житті людства, у тому числі й в утворенні, назріла потреба в координації різних типів осмислення буття, що мають такий скарб як природа.
Література
1. Сабов А. Папская обитель //Российская газета. – 2005. – 5 апреля. – С.12.
2. Міф // Руднєв А. енциклопедичний словник культури XX століття. Ключові поняття й тексти. К., 2004
3. Дунаев М. Беда, коль пироги начнет печи сапожник // Аргументы и факты. – 2005. - №12. – С.11.
4. Витгенштейн Л. О достоверности // Вопросы философии. – 1991. - №2
5. Тулмин Ст. Концептуальные революции в науке // Структура и развитие науки. - M., 1978.
Візгін В.П. Істина й цінність // Ціннісні аспекти розвитку науки. - К., 1990.
7. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. - M., 1996.
Похожие работы
... за навчально-виховним процесом. Під час бесіди з учителями ми намагались отримати відповіді на наступні питання: 1. Чи розуміють в чому сутність принципу наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ? 2. Чи ознайомлені з програмою "Рідна природа" для дошкільних закладів? 3. Які методи використовують на уроці курсу "Я і Україна" з метою формування в ...
... її життєдіяльності стає насамперед розвиток техніки, технології, причому не тільки шляхом стихійно, що протікають інновацій, у сфері самого виробництва, але й за рахунок генерації всі нових наукових знань і їхнього впровадження в техніко-технологічні процеси. Так виникає тип розвитку, заснований на прискорюваній зміні природного середовища, предметного миру, у якому живе людина. Зміна цього миру ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... ічні можливості й особливості, правильно спрямувати здібності. Таким чином, проведене експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що використання різних форм організації навчання природознавства в початковій школі (усіх типів уроків, усіх видів позаурочної та позакласної роботи) є ефективним засобом формування природничих знань учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує ...
0 комментариев