2.1 ГЛИБИНА СОЦІАЛЬНОЇ КРИТИКИ В РОМАНІ «ЗИМА ТРИВОГИ НАШОЇ»
Роман Стейнбека «Зима тривоги нашої пов'язаний із кращими традиціями американської реалістичної літератури XX століття. Послідовність і глибина соціальної критики в романі змушує згадати «Грони гніву». Сутність основних конфліктів роману, їхній внутрішній підтекст – це немов «американська трагедія» сьогоднішнього дня. Герої книги : американець із «шляхетної» родини перших поселенців Ітен і його дружина Мері – живуть респектабельно й благополучно. Хоча Ітен і втратив багатство і є шановним городянином лише в силу традицій, а не реального положення, він усього лише продавець бакалійної крамниці, у нього є дах над головою, і навіть невелика сума у банку. Але не тільки Ітен, але й все маленьке містечко в одному зі штатів Нової Англії веде життя відносно сите. Обивателі постійно несуть із бакалійної крамниці м'ясні консерви, каву, насолоди й маринади, пікулі та згущене молоко, на свята вони виїжджають на пікніки, по вечорах сидять у кафе.
Однак величезна заслуга Стейнбека полягає у тому, що аналітична сила його таланта проникає на поверхневу площину цього світу, розкриває спокійну повсякденність соціально-психологічних закономірностей сучасності Америки. І ми бачимо, що вони не змінили своєї порочної сутності. «Зима тривоги нашої» створювалася в період жвавої публіцистичної діяльності Стейнбека. Так, наприкінці п’ятдесятих років у журналі «Сатердей ревью» письменник опублікував статтю «Смерть рікта». У ній він засудив систему доносів у США, практику незаконних антикомуністичних процесів, маккартизм і глибоку продажність, що охопила, як епідемія, країну.
Роман побудований так, що стихія песимізму й мороку не абсолютизується в ньому. У книзі немає соціальної або політичної альтернативи «американському способу життя».
У книзі «Зима тривоги нашої» стихія добра – показана як стихія природна, інтуїтивна. Вона зосереджена в таємничому: талісмані – червоному камені, що зберігався серед реліквій родини Ітена.
«Він немов увібрав у себе все світло, всі вогні й став червоною-червоним-червоним-темно-темно-червоним...». Це немов сконцентрована сила життя. Якщо серце Мері, наприклад, увібрало в себе всі порочні віяння американського життя, то талісман убрав у себе силу й вплив шляхетних принципів життя. Тому він приносить щастя. Ці принципи відчув Ітен майже підсвідомо в годину, коли думав, що загине. І тоді, відчувши нову силу, він поплив до берега: «Мені треба було вийти – треба було віддати талісман. Щоб не згас ще один вогник».
У романі «Зима тривоги нашої» проблематика далеко не вичерпується картиною «виродження обивателя». У книзі Стейнбека кожна деталь, кожна година носить пов'язані з різними соціальними закономірностями країни, кожна сцена немов виростає з глибинних джерел «американського образа життя.
Відносини людей у США, як саркастично зауважує Стейнбек, зведені найчастіше до трьох ступенів: начальницькому, улесливому й діловому. Це підтверджується досвідом головного героя. Всі інші: дружньої, безкорисливої, повний любові і навіть батьківські - виявляються неспроможними. Дружба виявилася смертельним капканом для Денні, прояв теплоти погубило Марулло, за симпатіями Марджорі завжди крився розрахунок: «Рано або пізно постіль повинна була послужити капканом, що, захлопнувшись, гарантував їй спокій і благополуччя в майбутньому».
Стейнбек пише про те, що в Америці навіть чесність пущена в торговельний оборот, є рекетом, предметом продажу, обману й шантажу. Ітену вона потрібна для того, щоб при нагоді «украсти відразу».
Для автора внутрішня розірваність героя не служить виправданням. Він показує, що, терзаючись каяттями совісті, далеко літаючи в думках від співрозмовників, навіть «упустивши сльозу» при думці про друга, Ітен все-таки не змінив свого злочинного плану, продовжуючи підштовхувати Денні в прірву. Стейнбек — на відміну від екзистенціалістів — надає головного значення суспільному буттю людини, його соціальної детермінованості. Це увага до суспільного буття, до об'єктивного соціального плану життя веде письменника до усе більше нових і глибоких пояснень падіння Ітена. Не тільки атмосфера користолюбства розклала його. Імпульс до злочину народжувався, по Стейнбеку, і під впливом атмосфери військового й атомного психозу. Американська пропаганда, підкріплена військовими парадами, вселяла йому думка про вичерпаність і приреченість миру. Ітен говорить, що страх породив у нього «виразку душі». Ми бачимо конкретно цю «виразку» — відсутність будь-якої віри. І тому Ітен часто повчає своїх дітей без переконаності й порівняно холоднокровно йде на злочин. Але сам Стейнбек не попадає під вплив атомного психозу. У цій історії — сарказм і іронія Стейнбека, недвозначна паралель американської істерії із крикливством темних сект. Атомна істерія лежить, по Стейнбеку, в основі цинічної філософії «щасливого випадку». Протягом всієї книги Стёйнбек аналізує коло саме соціальних проблем, вони тепер для нього найважливіші. Так, сцена ранкового відкриття банку досягає воістину бальзаківської сили, а головне, близька їй концептуально. Банк нагадує храм, сполучення цифр на табло, ґрати перед сейфом схожі на огорожу вівтаря, містер Бейкер – на священика, а Ітен – на причасника. Гроші, по думкам Стейнбека, – сила, що рухає США, творячи «американські характери».
У своєму романі «Зима тривоги нашої» Стейнбек створює глибоко типові для сучасної американської дійсності образи, дає глибокий всебічний аналіз згубного впливу на людську особистість буржуазного суспільства.
Соціальні закони часто виявляються сильніше біологічних і більше вирішують у житті.
ВИСНОВОК
Епілогом тридцятих років стали романи «Грона гніву» і «Зима тривоги нашої», які миттєво завоювали увагу читача. Джон Стейнбек, лауреат Нобелівської премії 1962 року, здобув популярність книгами, у яких розвінчувався ореол Каліфорнії як землі обітованої, куди прагнули фермери, що розорялися, і сезонні робітники з усією Америки. Тема Американської мрії й Американської трагедії логічно спричиняє появу проблеми патологічного вихваляння патріотами всього американського й почуття страху й пригніченості мешканців маленьких городків, змушених нести на собі тягар «здорового американізму.
У романах же Стейнбек як реаліст уміє розкрити щирий взаємозв'язок явищ, проаналізувати відносини людини й середовища, відтворити пластику життя.
Автор бачить всю значущість впливу соціального на людину. Соціальна й біологічна стихії в точних пропорціях сполучаються в нього й створюють яскравий і вигадливий, трагічний і прекрасний, складний і повчальний «стейнбековський» світ. Життєвий матеріал немов диктує свою волю Стейнбеку. В роботі ми досліджували соціальні проблеми на прикладі романів «Грони гніву» та «Зима тривоги нашої» з погляду просторової організації тексту.
В ході дослідженні ми виконали наступні завдання:
- проаналізували актуальність соціальної проблеми в англійській літературі ХХ ст.;
- дослідили взаємозв’язок об’єктивності та суперечливості в романах «Грони гніву» та «Зима тривоги нашої»;
- охарактеризували відображення соціальної трагедії суспільства;
- розкрили послідовність і глибину соціальної критики в романі «Зима тривоги нашої».
«Грона гніву» є великим добутком американської літератури XX століття не тому, що в них зібрані воєдино й представлені навіч основні плини американської думки, а тому, що книга ця - справжнє явище мистецтва, у якому форма відповідає змісту, авторські ідеї нерозривно пов'язані з життєвим матеріалом і разом відбивають типово американську національну дійсність.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Батурин С. Джон Стейнбек и традиции американской литературы. – М.: Худож. лит., 1984. –351 с.
2.Гиленсон Б. Страна Джона Стейнбека // Стейнбек Дж. Избранные произведения. М., 1998.
3. Засурский Я.Н. Американская литература XX века. М., 1984.
4. Злобин Г. По ту сторону мечты. Страницы американской литературы XX в. М., 1985.
5. Мендельсон M. Роман США сегодня - на заре 80-х годов. М., 1983.
6. Мулярчик А.С. Творчество Джона Стейнбека. М.: Мир., 1963. – 254 с.
7. Сохряков Ю.И. Достоевский: Материалы и исследования. Л. Век., 1980. – 109 с.
8. Федоров А.А. Джон Стейнбек. M., Вища школа., 1965.– 87 с.
0 комментариев