ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Проведення податкового контролю необхідно здійснювати за наступними етапами:

1.Передперевірочний аналіз.

2.Планування контролю..

3.Контакт з об'єктом контролю.

4.Документальна перевірка.

5.Завершальний етап контролю.

6.Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.

1.Передперевірочний аналіз включає наступні роботи:

-  вивчення облікової політики платника в податковому органі;

-  вивчення податкових декларацій та інших звітних документів;

-  порівняння динаміки даних про нарахування і сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

-  аналіз розвитку підприємства;

-  аналіз основних показників підприємства.

При аналізі податковий інспектор одержує необхідні загальні відомостями про підприємство і визначає основні напрямки перевірки.

2. Планування контролю.

На етапі планування контролю здійснюється вибір необхідних даних про платників податку, вибір об'єктів для проведення документальних перевірок, підготовка планів і графіків документальних перевірок, а також уточнення параметрів контролю, часу й обсягу контрольних процедур, визначення джерела інформації, методичних прийомів контролю, відповідальних осіб за проведення контролю та його результатів.

Програма перевірки складається виходячи з мети проведення контролю і визначає об'єкт оподатковування, правильність нарахування податків, стан звітності, фінансовий стан і ведення бухгалтерського та податкового обліку, сприяє виявленню фактів не донарахування і заниження сум податків платниками.

3. Контакт з об'єктом контролю.

На етапі перевірки контакт з об'єктом контролю здійснюється безпосередньо на об'єктах контролю.

При проведенні перевірки працівники державних податкових органів у перший день перевірки зобов'язані пред'явити свої службові посвідчення керівнику підприємства, що перевіряється, а також:

-  ознайомити з метою перевірки і представити програму і графік перевірки;

-  представити членів контрольної бригади;

-  пояснити причини, з яких здійснюється перевірка;

-  вирішити організаційні питання (розміщення в приміщенні членів
бригади, забезпечення організаційною технікою і т.д.);

-  обумовити порядок надання необхідної інформації для перевірки;

-  ознайомити з попередніми результатами контролю;

-  якщо перевірка проводиться за межами свого району, податкові інспектори додатково пред'являють посвідчення державного податкового органа на перевірку платника податків із вказівкою найменування району (області), де буде здійснюватися податковий контроль.

4. Документальна перевірка.

Перевіряється документи підприємства їх зіставлення з даними первинних документів, аналітичним і синтетичним обліком, податковим обліком та звітністю.

5. Завершальний етап контролю.

Після проведення виїздних перевірок складається акт податкової перевірки. Він виписується податковим інспектором, що робить перевірку, а також керівником і головним бухгалтером платника податків, зборів та інших платежів.

6. Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.

Керівник підприємства повинен усунути зауваження податкового інспектора, які визначені в акті податкової перевірки. Наступна перевірка починається із з’ясування того, чи усунуло підприємство помилки чи ні.

Далі на практичних прикладах розглянемо механізми розрахунку нарахованих штрафних санкцій та пені за порушення, що були виявлені під час здійснення податкового контролю.

Приклад 1. Розрахувати штрафні санкції за наступних умов:

За звітний місяць травень підприємством не подана декларація з ПДВ. За результатами позапланової перевірки, яка проводилася податковим органом з 20 по 25 липня, визначений ПДВ до сплати в бюджет у сумі 12000 грн.

У цьому випадку застосовуються штрафні санкції:

-за неподання декларації з ПДВ у розмірі 10 НМДГ, тобто у сумі 170 грн.;

-за визначення суми зобов'язання контролюючим органом — у розмірі 10% від суми зобов'язання за колений повний або неповний місяць затримки податкової декларації (у даному випадку кількість таких місяців на дату складання акту дорівнює двом), тобто у сумі: 12000 -10%/100% -2 = 2400грн.

Сума останнього штрафу не може бути більше 50% нарахованого зобов'язання та менше 10 НМДГ.

Загальна сума штрафних санкцій складе 2570 грн.(170 грн. + 2400 грн.).

Приклад 2. Визначити суму пені і штрафних санкцій, а також порядок їх сплати за наступних умов:

За результатами документальної перевірки платнику вручено податкове повідомлення — рішення (форма «Р») про необхідність сплати донарахованого податку в сумі 4000 грн. і штрафних санкцій в сумі 2000 грн. Тобто, загальна сума податкових зобов'язань, визначених податковим органом, складає 6000 грн. Встановлений граничний строк її погашення — 1 березня. Платник сплатив зазначену суму частинами: 1 березня — 2000 грн.; 25 березня — 1000 грн.;

28 квітня — 3000 грн.

Облікова ставка НБУ на протязі періоду змінювалась і складала:

з 1 березня — 12% річних; з 20 березня — 10% річних;

з 20 квітня — 8% річних; з ЗО квітня — 7% річних.

У ситуації, що розглядається, у встановлений строк погашена лише частина податкового зобов'язання, 2 березня виник податковий борг у сумі 4000 грн.

Розрахунок пені. При сплаті першої частини боргу 25 березня платник одночасно повинен перерахувати пеню у сумі:

1000 грн. -12%/100% > 1,2/365 дн. -24 дн. = 9, 47 грн.

Для розрахунку обрана більша з двох ставок (на момент виникнення боргу — 72%, на момент погашення — 10%). Тривалість періоду прострочення сплати цієї частини боргу -24 дня, з 2 по 25 березня включно.

При сплаті другої частини боргу 28 квітня платник одночасно повинен перерахувати пеню у сумі:

3000грн. -12%/100%-1,2/365 дн. • 58 дн. = 68,65 грн.

Для розрахунку обрана більша з двох ставок (на момент виникнення боргу — 72%, на момент погашення — 8%). Тривалість періоду прострочення сплати цієї частини боргу — 58 днів, з 2 березня по 28 квітня включно.

Розрахунок штрафних санкцій. Суму штрафних санкцій на сплачену частину боргу податковий орган визначає:

-при погашенні першої частини — у розмірі 10%:

1000 • 10%/100% б 700 грн.]

-при погашенні другої частини — у розмірі 20%:

3000 - 20% /100% =* 600 грн.

За кожним розрахунком складається податкове повідомлення (форма «Ш») та вручається платнику для сплати. При затримці сплати сум штрафних санкцій пеня не нараховується.

З метою створення більш сприятливих «стартових умов» для запровадження цього Закону з платників податків був списаний податковий борг (крім пені та штрафів), не сплачений станом на 31 грудня 1999 р., а також розстрочений за бажанням платника податків податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 р. до 1 січня 2001 р.

Висновки

Отже, як висновок можемо зазначити, що контроль податкових органів за оподаткуванням доходів громадян за своєю економічною суттю це функція управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання в сфері оподаткування. Його суть розкривається у взаємозв'язку зі сферою застосування й сферою функціонування фінансів.

Створення й використання податкових надходжень бюджетів різних рівнів здійснюється під впливом різних як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. Цим і зумовлена об'єктивна необхідність податкового контролю як важливої сфери фінансової діяльності, інструменту впливу на становище й розвиток усієї економічної системи держави.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.  Закон України «Про державну податкову службу», ВВР, 1991, № 6, ст.. 37.

2.  Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – Киев, АСК,2000 г.

3.  Литвиненко Я.В., Тропіна В. Б. Податкова система. – К., 2006 р.

4.  Павлюк В.С. Податковий менеджмент: Конспект лекцій. – Чернігів: КП «Видавництво « Чернігівські обереги», 2002 – 280 с.

5.  Федосов В.М. та ін. Податкова система України: Підручник.- К., Либідь, 1994, 464 с.