Аналіз діяльності НПФ за період 2005-2008 рр

2.  Аналіз діяльності НПФ за період 2005-2008 рр..

Інвестиційна складова діяльності недержавних пенсійних фондів полягає в збереженні та примноженні пенсійних внесків за допомогою вкладання акумульованих коштів у різні фінансові інструменти. З точки зору вкладання коштів в окремі види фінансових інструментів, пенсійні внески виступають як інвестиційний ресурс. У таких умовах завданням держави є стимулювання недержавних пенсійних фондів вкладати кошти в реальний сектор економіки, виступати внутрішніми інвесторами, забезпечити стабільне зростання національної економіки.

Найбільша кількість НПФ зосереджена в м. Києві – 40, а взагалі за станом на 30.09.2006 р. НПФ провадили свою діяльність в 6 областях України.

Дані по кількості НПФ по регіонах відображено на діаграмі 1.

За станом на 30.09.2006 р. загальна вартість активів НПФ склала 92 075 670.57 грн. У порівнянні з II кварталом 2006 р. загальна вартість активів НПФ зросла на 23 747 585.93 грн. або на 35 %.

За станом на 30.09.2006 р. загальна сума чистих активів НПФ склала 91 258 975.23 грн. Зобов’язання НПФ склали 856 443.13 грн. У порівнянні з II кварталом 2006 року загальна сума чистих активів НПФ зросла на 23 655 982.91 грн. або на 35 %[6]

Діаграма 1.

Найбільшим недержавним пенсійним фондом по показнику вартості чистих активів є корпоративний пенсійний фонд „Стирол" (КУА „АЙ К’Ю ТЕХНОЛОДЖІ") – 5 772 226, 37грн., що складає 28 % від загальної суми вартості чистих активів недержавних пенсійних фондів. Найменшим недержавним пенсійним фондом по показнику вартості чистих активів є відкритий пенсійний фонд "Непiдприємницьке товариство КПФ "Аваль" (ТОВ Адміністратор недержавних пенсійних фондів "Пенсійний капітал") – (- 7,5 грн). [6]

Діаграма 2 характеризує діяльність НПФ по показнику чистої вартості одиниці пенсійних внесків (співвідношення між чистою вартістю активів пенсійного фонду та загальною кількістю одиниць пенсійних внесків на день підрахунку).

Перша група характеризується низькою величиною вартості одиниці пенсійного внеску (< 1), тобто інвестування пенсійних активів не забезпечує надійного збереження та приросту пенсійних коштів учасників фондів з мінімальними ризиками, що забезпечується виваженою консервативною політикою інвестування та диверсифікацією активів.

Друга група характеризується невеликим збільшенням величини вартості одиниці пенсійного внеску.

Фонди, які відносяться до 3 та 4 групи отримують значний прибуток від інвестування пенсійних внесків.

Діаграма 2.

Аналізуючи адміністративні дані, надані відповідно до Положення про порядок надання адміністративних даних особою, що здійснює управління активами пенсійного фонду можна зробити такі висновки:

·  спостерігається тенденція збільшення кількості НПФ, в той же час розподіл по регіонам залишається відносно сталим;

·  зростання темпів формування активів недержавних пенсійних фондів (величина вартості чистих активів фондів з кварталу в квартал збільшується);

·  середня величина чистої вартості одиниці пенсійних внесків склала 1,11 грн., в II кварталі 2006 року цей показник склав 1,14 грн.;

·  у структурі активів НПФ переважають грошові кошти на банківських рахунках та активи в цінних паперах.

Структура активів НПФ можна розглянути з даних таблиць 1 і 2.

Таблиця 1. Структура активів НПФ за напрямками розміщення станом на 30.09.2007 р., грн

Як і раніше, основними складовими зведеного портфелю НПФ є цінні папери (45,8%, 192,5 млн. грн) та гроші і банківські депозити (47,4%, 199 млн. грн.) 6,8%, що залишилися, розподілені між банківськими металами, нерухомістю та "іншими активами". У порівнянні з попереднім роком(відповідним періодом) частка цінних паперів у зведеному портфелі НПФ зменшилася на 9,2 відсоткових пункти, а частка грошових коштів – збільшилася на 8,9 відсоткових пункти.

Таблиця 2. Структура активів НПФ в управлінні КУА у розрізі видів фондів на 30.09.2008 р.

За фактичний час роботи недержавних пенсійних фондів у період з 2005 до 2007 р. активи пенсійних фондів збільшилися майже у 7 разів – з 46,2 до 280,6 млн грн [4, с. 7]. Але, не дивлячись на значні темпи зростання, обсяги активів недержавних пенсійних фондів залишаються відносно невеликими: так, у 2007 р. активи недержавих пенсійних фондів становили лише 0,04% ВВП. Активи недержавних пенсійних фондів, відповідно до чинного законодавства, розміщаються в різних інструментах фінансового ринку. Структура консолідованого портфелю недержавних пенсійних фондів, наведена в таблиці, показує, що вимоги щодо диверсифікації пенсійних активів почали виконуватись лише у 2006–2007 рр. Це пояснюється незначними сумами пенсійних накопичень на початку діяльності.

Таблиця3. Структура консолідованого портфелю недержавних пенсійних фондів у 2005–2007 рр., %

Найбільшу питому вагу в структурі консолідованого портфелю недержавного пенсійного фонду займають: кошти на депозитних рахунках та депозитні сертифікати (38,6%), акції (25,0%) та облігації (23,8%) українських емітентів. Решта (12,6%) активів пенсійних фондів розміщена в банківських металах, цінних паперах, дохід за якими гарантовано Радою Міністрів Автономної республіки Крим, місцевими радами та Кабінетом Міністрів України, в об’єктах нерухомості, іпотечних цінних паперах та в інших, незаборонених законодавством активах.

Така структура консолідованого портфелю недержавних пенсійних фондів свідчить про необхідність забезпечення рівня доходу пенсійних активів не нижче, ніж рівень інфляції за прийнятного рівня ризику, й консервативну інвестиційну політику більшості недержавних пенсійних фондів.

Досить висока концентрація пенсійних активів на депозитних рахунках та в ощадних сертифікатах у 2005 р. пояснюється незначними сумами пенсійних внесків на початку становлення пенсійних фондів. У 2006–2007 рр. пенсійні активи на депозитних рахунках вирівнюються до нормативного значення 40%, проте, як і раніше, займають перше місце у структурі консолідованого портфеля пенсійних фондів, що пояснюється стабільною дохідністю депозитних рахунків, відсоток за якими, як правило, встановлюється на межі або нижче за рівень інфляції.

Забезпечення рівня дохідності, вищого за рівень інфляції, відбувається завдяки інвестуванню активів в акції та облігації українських емітентів, які у 2007 р. займали відповідно друге та третє місця в консолідованому портфелі пенсійних фондів.

За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг [4, с. 8],

35% недержавних пенсійних фондів на кінець 2007 р. показали знецінення своїх активів, 65% недержавних пенсійних фондів забезпечили дохідність, вищу за рівень інфляції, завдяки інвестуванню в цінні папери та облігації українських емітентів, демонструючи активну інвестиційну політику. Привабливість таких фінансових інструментів, як акції й облігації, забезпечується відносно високою дохідністю та відсутністю інших аналогічних фінансових інструментів, таких як іноземні цінні папери, інвестування в які й сьогодні залишається відкритим питанням.

Цінні папери, дохід за якими гарантовано державою, є досить надійним і ліквідним фінансовим інструментом у світовій практиці. Дозволена питома вага таких цінних паперів (50%) у портфелі недержавних пенсійних фондів свідчить про високу потенційну можливість держави впливати на дохідність та збереження пенсійних активів. Але реальна питома вага цінних паперів держави (облігацій внутрішньої державної позики) в консолідованому портфелі пенсійних фондів досить низька (1,5%). На жаль, поки що говорити про позитивні тенденції покращення рейтингу таких цінних паперів не доводиться. Якщо у 2005 р. дохідність дворічних ОВДП становила 7% при рівні інфляції 13,5%, а у 2008 р., відповідно, 7,7% при офіційному рівні інфляції 25,2% [3, с. 1]. Таким чином, купуючи цінні папери держави, недержавні пенсійні фонди втрачають 17,5% вартості активів. Змінити ситуацію можна за умов активної участі держави, наприклад, шляхом випуску цінних паперів спеціально для недержавних пенсійних фондів, дохід за якими гарантовано державою не нижче за рівень інфляції. Якщо поглянути на структуру цінних паперів, що продавались на фінансовому ринку країни (за основу розрахунків взято дані Першої фондової торговельної системи – найбільшої біржі в Україні, яка виконує 95% всіх операцій з цінними паперами), то можна визначити галузі, які вже користуються інвестиційними ресурсами, що залучаються за допомогою фінансових ринків. Зауважимо, що залучення та використання інвестиційного ресурсу в умовах ринкової економіки можливо лише за умови розвитку фондової моделі фінансування інвестиційної діяльності. Саме у цей спосіб розкривається інвестиційна складова діяльності інститутів недержавного пенсійного забезпечення. У системі ПФТС відбувається поступове збільшення обсягу продажів: у 2003–2007 рр. майже у 9 разів – з 3,52 до 31,49 млрд грн. У структурі продажів переважають корпоративні облігації (55,19%), акції (32,01%) та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Перше місце за обсягами продажів на ПФТС займають корпоративні облігації і становлять більше ніж 43% від загального обсягу торгів за останні 5 років; темп приросту обсягів продажу корпоративних облігацій порівняно з 2006 р. збільшився на 52%, абсолютне збільшення становило 5,45 млрд грн. Найбільш активно купували корпоративні облігації підприємств фінансового сектора (більше ніж 35%), торговельних підприємств (25%), підприємств реального сектора економіки (харчової промисловості, машинобудування, транспорту, сільського господарства тощо, які в сукупності займали менше ніж по 10% від загального обсягу продажів). Така тенденція обумовлена високою ліквідністю підприємств фінансового сектора (банків, інвестиційних фондів) і торговельних організацій, які мають високу оборотність активів. Підприємства реального сек. тора економіки більш вразливі до економічних та політичних ризиків, а тому і привабливість їх менша порівняно з фінансовими та торговельними організаціями. Друге місце належить акціям, які збільшились з 15% у 2004 р. до 32% у 2007 р. від загального обсягу продажів. Темп приросту продажів акціями порівняно з 2006 р. збільшився на 68%, абсолютне збільшення становило 4,1 млрд грн. Найбільш активно операції здійснювались з акціями підприємств електроенергетики (обленерго) (16,7%), машинобудування (15,8%), металургії (15,5%), фінансових установ (15,4%) та енергопостачання (6,9%). Третє місце займають облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які останнім часом суттєво зменшились як у відносному (з 30,5% у 2006 р. до 8,9% у 2007 р.), так і в абсолютному значенні (8,44 млрд грн. у 2006 р. до 2,81 млрд грн у 2007 р.). Порівняно з 2006 р. обсяги продажів ОВДП становили 66,7%. Про зниження привабливості цього виду цінних паперів свідчить і той факт, що із 19 цінних паперів, емітованих Міністерством фінансів, угоди укладались лише з 11 цінними паперами. Макроекономічним чинником зменшення привабливості цінних паперів Міністерства фінансів стала його переорієнтація з внутрішнього на зовнішній ринок позик. [11]

Структура торгів на фондовому ринку країни показує, що останнім часом спостерігається зростання попиту, як у відносному, так і в абсолютному значенні, на цінні папери українських емітентів (корпоративні облігації та акції); протилежна динаміка спостерігається в попиті на державні цінні папери. Схожі тенденції спостерігаються й у структурі консолідованого портфеля недержавних пенсійних фондів, що свідчить про те, що недержавні пенсійні фонди як фінансові інститути хоча й не мають на меті отримання прибутку, а тільки збереження та примноження пенсійних активів, підпорядковуються ринковим тенденціям і є вразливими до ринкових і фінансових криз.

Тому держава як головна зацікавлена особа у створенні та використанні інвестиційного потенціалу недержавних пенсійних фондів повинна сприяти, особливо на перших етапах упровадження пенсійної реформи, забезпеченню системи недержавного пенсійного забезпечення надійними та дохідними фінансовими інструментами. В умовах фінансової кризи питання державної підтримки недержавних пенсійних фондів стоїть надзвичайно гостро. Адже підприємства зупиняються, банкрутіють, акції й облігації підприємств в умовах кризи знецінюються, що призводить до знецінення 50% пенсійних активів (саме така їх кількість у структурі активів пенсійних фондів). Кошти на банківських депозитних рахунках знецінюються меншою мірою, а банківські установи можуть бути захищені в разі необхідності Національним банком України. Об’єкти нерухомості та іпотечні цінні папери також відчувають вплив фінансової кризи, але меншою мірою, за рахунок меншої ліквідності та довготривалої перспективи.

Таким чином, майже на всі об’єкти інвестування пенсійних активів справляють негативний вплив фінансові кризи. Одним із механізмів захисту, який можна використати, є державні цінні папери. Але через їх інвестиційну непривабливість, унаслідок чого в портфелі пенсійних фондів їм належить тільки 1,5%, потенційна можливість впливати на захист активів пенсійних фондів залишається нереалізованою.

Похожие работы

Напрямки оптимізації системи правового регулювання оподаткування операцій на ринку цінних паперів

Скачать

55785

1

0

... бути прозорими та створювати сприятливі умови для розвитку та функціонування ринків, як це передбачено законом. Висновок Курсова робота присвячена дослідженню напрямків оптимізації правового регулювання оподаткування операцій на ринку цінних паперів. Так, в першому параграфі нами було розглянуто міжнародний досвід оподаткування операцій на ринку цінних паперів. На основі проведеного анал ...

Основи організації та роботи фондової біржі в Україні

Скачать

44251

1

9

... України, до складу якої війшли представники Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Уряду України, міністерств і відомств, ДКЦПФР, професійних учасників фондового ринку України та міжнародних організацій. Результатом роботи Стратегічної групи стала розробка проектів: Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку фондового ринку України на 2001-2005 роки", Розпорядження Кабі ...

Проблеми українського ринку цінних паперів на сучасному етапі

Скачать

61249

0

0

... не зумовлений фундаментальними мікроекономічними чинниками, а й відбувається в напрямку, що суперечить економічним передумовам. У третій частині своєї роботи я розглядав історію розвитку українського ринку цінних паперів і сьогоднішні його проблеми, а також спробував визначити подальші його шляхи розвитку. Отже, для успішного вдосконалення ринку необхідне: по-перше підвищити довіру до ринку ці ...

Ринок цінних паперів

Скачать

66952

13

0

... або, гірше того , не намагається. Все це виникає, з одного боку, через некомпетентність в цих питаннях фахівців з НБУ, а з іншого боку, і це головне – через їх небажання використати ринок цінних паперів в Україні в повній мірі на благо народу. §3. Перспективи становлення і розвитку РЦП в Україні   Н а початок 1996 року ринок цінних паперів в Україні мав вже чотирирічну історію. ...