Розрахунок показника обсягу видатків на інші заходи

2.7 Розрахунок показника обсягу видатків на інші заходи

Розрахунковий показник обсягу видатків місцевих бюджетів на інші заходи  визначається за окремим розрахунком для бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів м. Києва і Севастополя з урахуванням особливостей формування цих бюджетів, визначених статтею 67 Бюджетного кодексу України, та необхідності забезпечення стабільності між бюджетних відносин.

2.8 Розрахунок показника обсягу нерозподіленого резерву коштів бюджету

Розрахунковий показник обсягу нерозподіленого резерву коштів бюджету адміністративно-територіальної одиниці  визначається за такою формулою

, (4,13)

де  - коефіцієнт, що визначає обсяг нерозподіленого резерву коштів бюджету міста обласного значення і бюджету району. На 2008 рік для бюджету міста обласного значення - 0,01.

3. Розрахунок обсягу міжбюджетного трансферту бюджету міста N

Обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету, що надається бюджету міста обласного значення, або коштів, що передаються з цього бюджету до державного бюджету, (Т(i)), визначається за загальним фондом місцевого бюджету як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків (V(i)) та розрахунковим обсягом доходів (кошика доходів), закріплених за відповідним місцевим бюджетом , розрахованим із застосуванням коефіцієнта вирівнювання  за такою формулою

(4,14)

Для місцевих бюджетів, що передають кошти до державного бюджету, застосовується коефіцієнт вирівнювання , який має окреме значення в межах від 0,6 до 1 залежно від середнього індексу виконання розрахункових показників доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів і-тої адміністративно-територіальної одиниці, і визначається за такою формулою:

 , (4,15)

де , ,  - розрахункові показники доходів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів за відповідні роки базового періоду.

Сігма у даному випадку 1,31> 1,2 , тобто значення показника альфа= 0,6.

 тис. грн..

Тобто, обсяг коштів, що передаються з цього бюджету міста до державного бюджету становить 4547,136.

Висновок

Одним з основних напрямів роботи Фонду є турбота про тих людей, які в результаті отриманих ними на виробництві травм або професійних захворювань, стали інвалідами праці.

Станом на 1 жовтня 2008 року на обліку у Фонді перебувають 149 695 інвалідів праці, з яких 4654 – це інваліди І групи, 23829 – інваліди ІІ групи та 121 212 – інваліди ІІІ групи. Система загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань гарантує зазначеній категорії страхові виплати, які здійснює Фонд, та забезпечення широким спектром медико-соціальних послуг, а саме: санаторно-курортним лікуванням, забезпеченням технічними засобами реабілітації, автомобілями, додатковим харчуванням, протезуванням, лікарськими засобами, лікуванням у лікувально-профілактичних закладах, проведенням виплат на постійний сторонній, медичний та побутовий види догляду тощо.

Найбільша кількість інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві налічується у шахтарських регіонах, а саме: Донецькій - 51 694, Дніпропетровській – 18 443 та Луганській – 14 821 областях.

Із загальної кількості інвалідів 40 884 – це пенсіонери, яким виплачується пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Крім того, Фонд разом з відповідними службами охорони здоров'я за призначеннями лікарів забезпечує інвалідів повним обсягом медичної допомоги, а саме: утриманням в лікарнях, реабілітаційних та санаторно-курортних закладах, обслуговуванням вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики, доглядом медичних сестер удома, в лікарні або лікувально-профілактичному закладі, а також забезпеченням інвалідів протезно-ортопедичними виробами, необхідними лікарськими засобами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування та ін.

Документом, що визначає види, форми та обсяг реабілітаційних заходів, оптимальні строки їх здійснення – є індивідуальна програма реабілітації інваліда, що розробляється МСЕК з урахуванням місцевих можливостей, соціально-економічних, географічних і національних особливостей.

Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам І групи – щорічно, безоплатно за медичним висновком Фонд надає путівку для санаторно-курортного лікування.

На засіданні правління Фонду було прийнято постанову «Про затвердження Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування», що збільшила до 24 днів термін перебування у санаторно-курортних закладах потерпілих, які стали інвалідами. Зазначеною постановою змінено періодичність забезпечення санаторно-курортним лікуванням інвалідів ІІ та ІІІ груп, а саме: інваліди ІІ групи забезпечуватимуться безоплатною путівкою для санаторно-курортного лікування один раз на два роки; інваліди ІІІ групи – один раз на три роки. А у разі необхідності, періодичність санаторно-курортного лікування для інвалідів ІІ і ІІІ груп змінюватиметься відповідно до рекомендацій ЛКК ЛПЗ, затверджених МСЕК.

Крім того, документ передбачає забезпечення путівками без лікування осіб, які супроводжують інвалідів I групи, якщо інвалідам І групи за висновком МСЕК визначено потребу у такому супроводі.

Одним із видів медико-соціальних послуг є забезпечення інвалідів внаслідок трудового каліцтва спецавтотранспортом. Тільки у цьому році за кошти Фонду для інвалідів праці придбано 829 автомобілів «Славута» на загальну суму 25,3 млн. грн., а до кінця року планується закупити ще 360 автомобілів.

Розроблено «Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», яке затверджене постановою правління Фонду від 25.03.2008 №23 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України. Зазначена постанова передбачає новий вдосконалений порядок забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання протезно-ортопедичною допомогою та засобами пересування (колясками), що суттєво покращить соціальний захист потерпілих.

З метою більш досконалого виконання статті 21 та 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розроблено та затверджено постановою правління Фонду «Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання слуховими апаратами, зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними лінзами, постільною та натільною білизною, постільними речами, гігієнічними виробами, перуками», що дозволить впорядкувати забезпечення потерпілих на виробництві вказаними послугами та виробами, посилити їх соціальний захист і здійснювати контроль за використанням коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Також розроблено проект постанови правління Фонду «Про затвердження Положення про лікування, медичну реабілітацію та забезпечення потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань лікарськими засобами та виробами медичного призначення», яким передбачено новий вдосконалений порядок забезпечення потерпілих лікарськими засобами та виробами медичного призначення, організації якісного, вчасного та цілеспрямованого лікування потерпілих за наслідками виробничої травми або професійного захворювання, медичної реабілітації, спрямованої на відновлення порушених чи втрачених функцій організму та відновлення оптимального фізичного та соціального рівня життєдіяльності потерпілих.

Перелік використаної літератури

1.  Про основи соціального захищеності інвалідів в Україні: Закон України № 875 від 21 березня 1991 р./ www.rada.gov.ua

2.  Фонд України соціального захисту інвалідів: лист від 16 квітня 2004 р. № 06ю-140/578-195/1 www.mediapro.com.ua.

3.  Фонд соціального захисту інвалідів./www.fszi.kiev.ua

4.  Місцеві фінанси: Підручник / За ред. О.П. Кириленко. – К.: Знання, 2006. – 677с.

5.  Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч.посіб. – К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. – 487с.

6.  Сазонець І.Л., Гринько Т.В., Придатко Г.Ю. Управління місцевими фінансами: Навч. посібник, 2006. – 264с.

7.  Сунцова О.О. Місцеві фінанси: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 560с

Похожие работы

Аналіз виконання і планування місцевих бюджетів

Скачать

199797

18

9

... із виконання доходної та видаткової частини бюджету. Отже, наступний розділ дипломної роботи присвятимо висвітленню характеристики і поглибленому аналізу стану даної проблеми. Розділ 2. Аналіз виконання і планування місцевих бюджетів 2.1 Аналіз виконаня місцевих бюджетів по Харківській області Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового ...

Проблеми удосконалення міжбюджетних відносин

Скачать

33621

2

4

... ішення тих проблем, що склалися в бюджетній сфері на сьогодні. Одним із завдань Концепції реформування місцевих бюджетів є вдосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин, яке планується здійснити шляхом: ü  удосконалення методики обчислення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, у результаті перегляду наявних і введення нових ...

Методика нарахування бюджету Генічеської районної державної адміністрації

Скачать

61787

15

0

... піклування, яким, у 2009 році виповнюється 18 років у сумі 20,7 тис. гривень. Проект районного бюджету та прогнозні розрахунки щодо проекту бюджету району визначені фінансовим управлінням районної державної адміністрації на підставі формульної методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004р. №1782 “Деякі питання врегулювання міжбюджетних відносин ” із змінами. ...

Місцеві бюджети та бюджетний процес на локальному рівні

Скачать

202448

10

14

... з бюджетами інших країн та для макроекономічного аналізу. На 2002 рік передбачено формування державного бюджету на основі програмно-цільового методу, а в перспективі – і місцевих бюджетів. Бюджетний процес на локальному рівні також починається із бюджетної політики, тобто заяв, зроблених політиками для конкретизації їхньої філософії фінансового управління. Після схвалення Кабінетом Міністрів ...