8. Форми формування фінансових джерел розширеного відтворення

Фінансове забезпечення відтворювальних витрат може здійснюватися трьома формами: самофінансування, кредитування, державного фінансування.

Самофінансування засноване на використанні власних фінансових ресурсів суб'єкта господарювання. При недостатності власних коштів підприємство може або скоротити деякі свої витрати, або скористатися позиковими коштами.

Кредитування – це такий спосіб фінансового забезпечення відтворювальних витрат, при якому витрати суб'єкта господарювання покриваються за рахунок позички банку, що надається на засадах терміновості, платності і зворотності.

Державне фінансування здійснюються на безповоротній основі за рахунок бюджетних і позабюджетних фондів, формованих на різних рівнях управління в процесі розподілу і перерозподілу національного доходу. За допомогою такого фінансування держава цілеспрямована перерозподіляє фінансові ресурси між виробничою і невиробничою сферами, галузями економіки, територіями, формами власності, окремими групами і верствами населення.

На практиці всі перераховані форми фінансового забезпечення відтворювальних витрат можуть застосовуватися одночасно. Головне – домогтися оптимального для даного періоду співвідношення між ними. Досягнення даного оптимуму можливо лише на основі активної фінансової політики держави.

Для забезпечення безперебійного фінансування відтворювальних витрат велике значення мають фінансові резерви. В умовах переходу до ринку їхня значимість не тільки не знижується, але навіть зростає. Фінансові резерви здатні забезпечувати безперервний кругообіг коштів у суспільному відтворенні і при виникненні величезних втрат або настанні непередбачених подій. Фінансові резерви можуть створюватися самими суб'єктами господарювання за рахунок власних фінансових ресурсів (самострахування), їхніми управлінськими структурами (на основі нормативних відрахувань), спеціалізованими страховими організаціями (методом страхування) і державою (резервні фонди в бюджетах різних рівнів).

Формування великих фінансових резервів в руках суб'єктів господарювання є малоефективним з економічної точки зору. Більш доцільним є формування резервів бюджетним методом і методом страхування, тому що тут досягається більш висока оборотність коштів, що резервуються.

9. Роль фінансового ринку в мобілізації і розподілі фінансових ресурсів

В умовах відмови від адміністративно–господарської системи управління економікою безперебійне формування фінансових ресурсів, їх найбільш ефективне інвестування і цілеспрямоване використання забезпечується за допомогою фінансового ринку. Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є розбіжність потреби у фінансових ресурсах у того або іншого суб'єкта з наявністю джерел задоволення цієї потреби.

Грошові кошти є в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають у інших. Для акумулювання тимчасово вільних коштів і ефективного їх використання і призначений фінансовий ринок. Його функціональне призначення полягає у посередництві руху грошових коштів від їхніх власників (зберігачів) до користувачів (інвесторів).

Зберігачами виступають юридичні та фізичні особи, що накопичують у себе грошові кошти. Основними зберігачами в країнах з розвинутою ринковою економікою є приватні особи, що здійснюють інвестування своїх заощаджень або безпосередньо, або через фінансово-кредитні інститути акумулювання індивідуальних заощаджень.

Поряд із внутрішніми зберігачами в операціях на фінансових ринках можуть брати участь також і іноземні. Користувачі (інвестори) – це суб'єкти господарювання й органи державної влади, які вкладають грошові кошти в будь-яке підприємство, справу (розширення виробництва, покриття державних витрат).

Значення функціонування фінансових ринків величезне:

завдяки їм стає можливим інвестування коштів у виробництво, що дозволять збільшувати виробничі потужності країни, накопичувати ресурсний потенціал;

за допомогою фінансового ринку полегшується розвиток підприємств і галузей, що забезпечують максимальний прибуток інвесторам;

перелив капіталів, здійснюваний на фінансових ринках, сприяє прискоренню НТП, найшвидшому впровадженню науково–технічних досягнень;

фінансовий ринок дозволяє у цивілізований спосіб покривати бюджетний дефіцит, оскільки саме на фінансовому ринку вишукуються вільні грошові кошти для покриття зростаючих державних витрат.


10. Використання фінансів для регулювання економіки

Погоджене функціонування різних структурних ланок економіки досягається шляхом її регулювання, під яким розуміється зміна темпів зростання окремих структурних підрозділів, покликана перебудувати виробництво відповідно до потреб суспільства, що змінилися.

В умовах ринку регулювання економіки забезпечується шляхом перерозподілу фінансових ресурсів. Завдяки такому перерозподілу створюються необхідні фінансові передумови для здійснення структурних зрушень.

Регулювання економіки відбувається в першу чергу за допомогою саморегулювання. Воно базується на волі суб'єктів господарювання у виборі партнерів і взаємин з ними, на розпорядженні продуктами своєї діяльності. Саморегулювання забезпечується функціонуванням ринку, у тому числі й фінансового. Саме ринок обумовлює гнучкість і еластичність економіки, проведення в ній у найкоротший термін структурної перебудови.

Однак у деяких випадках ринковий механізм виявляється неспроможним: у кризових ситуаціях ринок слабко впливає на стабілізацію економіки. Тому виникає необхідність у додатковому механізмі регулювання економіки.

Одночасно з саморегулюванням великий вплив на структуру суспільного виробництва має державне втручання в економіку. Необхідність такого втручання обумовлена вирішенням завдань, пов'язаних із забезпеченням великих структурних зрушень, підтримкою пріоритетних напрямків економічного розвитку, розширенням та удосконалюванням об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури.

Утручання держави в економіку засноване на використанні законодавчими і виконавчими органами влади вартісних важелів впливу на процеси суспільного розвитку. За допомогою державних інвестицій, податкової, бюджетної, амортизаційної політики, діяльності різних державних структур складається механізм впливу на економіку.

У регулюванні економіки беруть участь різні сфери і ланки фінансової системи. Головним інструментом регулювання відтворювальних пропорцій є фінанси підприємств. З їх допомогою відбувається регулювання відтворювальної структури виробленого продукту; забезпечується фінансування потреб розширеного відтворення на основі встановлення оптимального співвідношення між засобами, що направляються на споживання і нагромадження; здійснюється вплив на трудові ресурси.

Широке використання фінансів підприємств для регулювання відтворювальних пропорцій не виключає участі в даному процесі страхування, банківського кредиту, бюджету (використання механізму оподатковування, виділення бюджетних субсидій).

Для регулювання галузевих пропорцій в умовах ринкової економіки використовуються фінанси підприємств і державний бюджет. При цьому підприємства шукають на фінансовому (страховому) ринку зони найбільш вигідного доповнення фінансових ресурсів, що є в їхньому розпорядженні: купують акції інших підприємств, інвестують свої засоби в нерухомість, надають їхній у борг банкам і державі і т.д. Держава ж регулює галузеву структуру суспільного виробництва, використовуючи свій бюджет і позабюджетні фонди, проводячи активну амортизаційну й митну політику, впливаючи на ціни тощо. У державному механізмі регулювання галузевих пропорцій однаково важливі як платежі в бюджет (доходи), так і бюджетне фінансування (витрати).

У регулюванні територіальних пропорцій беруть участь головним чином державні і місцеві фінанси, а також частково фінанси підприємств. Саме регулювання здійснюється шляхом надання дотацій нижчим бюджетам, формування і використання територіальних фондів регулювання, різних форм державного кредиту. Вплив фінансів підприємств на територіальну структуру суспільного виробництва відбувається шляхом розширення зони підприємництва, інвестування коштів у витрати на розвиток міст.

Міжтериторіальний перерозподіл фінансових ресурсів сприяє вирівнюванню рівнів економічного і соціального розвитку різних регіонів країни, удосконалюванню галузевих і територіальних пропорцій у структурі народного господарства. Завдяки перерозподілові забезпечується коштами проведення заходів, спрямованих на досягнення прогресивних зрушень у розміщенні продуктивних сил на території країни, комплексний розвиток знову освоюваних районів, раціональне використання природних багатств.


Информация о работе «Сутність та призначення фінансів»
Раздел: Финансовые науки
Количество знаков с пробелами: 57600
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
212828
0
0

... орієнтовано як правило не на окремий збиток чи сукупність збитків, а на окремий вид страхування, що здійснює цедент, або на весь його страховий портфель. 10.4 Сутність та механізм дії співстрахування Співстрахування – це страхування, при якому два чи більше страховиків беруть участь визначеними частинами у страхуванні одного й того самого ризику. В співстрахуванні страховики поділяють ризик ...

Скачать
197086
17
8

... і. Для оптимального вибору джерел формування капіталу в необхідно дослідити зміну граничної вартості капіталу, що дає можливість оцінити вплив управлінських рішень на середньозважену вартість капіталу підприємства. Гранична вартість капіталу є середньозваженою вартістю кожної нової гривні капіталу, яку отримує підприємство в своє розпорядження. Для розрахунку потреби в капіталі пропонується ...

Скачать
180736
14
3

... договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива основа виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці. Обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін. Відповідальність за своєчасну та якісну підготовку необхідних матеріалів та оформлення договірних відносин, а також облік, реєстрацію, збері ...

Скачать
43842
1
2

... і обумовлені характером перерозподільчих процесів у суспільстві, їхнім державним регулюванням, гострою нестачею бюджетних коштів, необхідністю їхнього економного і цільового використання. Особливе місце у фінансовій системі належить фінансам громадських організацій та доброчинних фондів. Вони являють собою добровільні об'єднання громадян за професіями, інтересами, захопленнями. На фінанси ...

0 комментариев


Наверх