Фінансові ресурси
Фінансове планування
Фінансові показники, нормативи, ліміти
Доходи державного бюджету
Доходи державного бюджету України
Бюджетний процес в Україні
Фінанси комунальних підприємств
Видатки місцевих бюджетів
Фінансові проблеми місцевих бюджетів
Система соціальних гарантій населенню
Державний фонд сприяння зайнятості населення
Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування
Форми державного кредиту
Державний борг України
Навигация
Форми державного кредиту
Фінанси та фінансова система
106772
знака
2
таблицы
2
изображения
3. Форми державного кредиту.
Існує дві форми державного кредиту: товарна і грошова. Різновидами грошової форми є державні позики, використання державного кредитного фонду та ін.
Товарна форма кредиту передбачає позичання державою у населення та підприємств сільськогосподарської продукції, майна тощо. Товарна форма кредиту в більшій мірі використовується при розладнанні грошової системи.
Найпоширенішою грошовою формою державного кредиту є позики у вигляді цінних паперів. Держава випускає і розповсюджує цінні папери, як правило облігації. Вони мають номінальну вартість, за якою продаються і гасяться. Виходячи з номінальної вартості облігацій виплачуються проценти. Державні позики можуть випускатися центральним урядом і місцевими органами і розповсюджуватися серед населення або юридичних осіб.
Залежно від способу виплати доходу облігаційні позики поділяються на:
- відсоткові – власники таких облігацій одержують твердий дохід у формі відсотків від номінальної вартості облігацій;
- виграшні – власники цих облігацій весь дохід одержують у формі виграшу, при цьому дохід одержують власники лише тих облігацій на які випав виграш;
- безпрограшні – облігації випускаються з умовою, що протягом строку дії позики виграшними будуть всі облігації;
- безпроцентні – такі позики не передбачають виплату доходу, але гарантують одержання товару, на який не задовольняється попит на ринку, при цьому вартість випущеної облігації дорівнює ціні товару.
Місцеві органи влади можуть одержувати позики на будівництво доріг або інші заходи, в яких зацікавлене населення цього регіону.
За строком погашення позики поділяють на коротко (до 5 років) та довгострокові (понад 5 років).
За методами розміщення розрізняють позики добровільні та примусові. Облігації добровільних позик вільно продаються купуються банківськими установами.
Державні позики можуть бути облігаційними та безоблігаційними. Безоблігаційні позики оформлюються підписними зобов’язаннями.
Однією з форм державного кредиту є використання державою коштів позичкового фонду. При цьому держава мобілізує через кредитні установи частину кредитних ресурсів на покриття своїх витрат. Проте така форма державного кредиту економічно не виправдана і може зумовлювати інфляційні процеси.
4. Державний борг.
Державний борг – це сума заборгованості за позиками, які випущені і непогашені, а також сума фінансових зобов’язань країни до іноземних кредиторів на певну дату.
Державний борг поділяється на внутрішній та зовнішній.
Внутрішній борг в свою чергу поділяється на капітальний та поточний.
Капітальний державний борг охоплює всю суму заборгованості за позиками, які були здійснені раніше.
Поточний борг складається з витрат держави, які пов’язані з виплатою виграшів, відсотків по поточним тиражам та позикам, виграшів по проведеним тиражам, які не були затребувані раніше.
Оскільки держава систематично залучає і повертає грошові кошти населення, підприємств та організацій через вільний продаж і купівлю облігацій державних внутрішніх позик, позичає та повертає кошти позичкового фонду, то сума державного боргу змінюється з року в рік.
Зовнішній державний борг – це сума заборгованості по фінансовим зобов’язанням держави іншим країнам. На відміну від внутрішнього боргу, який виникає як правило через бюджетний дефіцит, зовнішній борг виникає в зв’язку з залученням зовнішніх позик на закупку в інших країнах технологічного обладнання, транспортних засобів, сировини, оплату послуг, передбачених міжурядовими угодами тощо.
Зовнішній борг класифікується:
- за видами кредиту (банківський, іменний);
- за формами надання кредиту (валютний, товарний);
- в залежності від цільового використання (інвестиційний, не інвестиційний);
- за умовами надання (пільговий, з виплатою високих відсотків, компенсаційний);
- за строками повернення заборгованості (коротко, середньо та довгостроковий);
- за умовами повернення боргу (одноразово, рівними або не рівними частками).
5. Управління державним кредитом.
Управління державним кредитом – це один із напрямів фінансової політики держави, який пов’язаний з його діяльністю як позичальника, кредитора та гаранта. Управління кредитом здійснюють органи влади та управління держави, які визначають загальний обсяг бюджетного дефіциту, обсяг необхідних позик, обсяг впливу державного кредиту на грошовий обіг.
Управління державним кредитом – це сукупність дій, які пов’язані з підготовкою до випуску і розміщенню боргових зобов’язань держави, регулювання ринку державних цінних паперів, обслуговуванню і погашенню державного боргу, надання кредитів та гарантів.
Методами управління державним боргом є конверсія, консолідація, уніфікація, обмін облігацій за регресивним співвідношенням, відстрочення погашення і анулювання позики.
Конверсія – це зміна доходності позики. Держава, як правило, зменшує розмір процентів, які мають сплачуватися за позиками.
Збільшення строків дії позики називається консолідацією. Консолідація і конверсія можуть здійснюватися одночасно.
Уніфікація позик – це об’єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених позик обмінюються на облігації нової позики.
В окремих випадках може здійснюватися обмін облігацій за регресивним співвідношенням, тобто коли кілька раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї нової облігації. Відстрочення погашення позики може здійснюватися тоді, коли випуск нових позик використовують на обслуговування раніше випущених позик.
Анулювання боргів зумовлюється фінансовою неспроможністю держави, тобто банкрутством, або політичними мотивами.
Похожие работы
... перспективи; економічно-математичні методи та автоматизовані системи управління фінансами; раціональне поєднання економічних та адміністративних методів управління. 3 Органи управління фінансами та їх функції Загальне управління фінансами України здійснюють Міністерство економіки, Міністерство фінансів, державне казначейство. Оперативне управління здійснює аппарат. За його допомогою держава керує ...
... вирішальну роль для розвитку економіки та соціальної сфери. Державні фінанси, тобто система бюджетів держави, є на сьогодні найрозвиненішим. Упродовж усіх років утворення фінансової системи незалежної України у вдосконаленні підсистеми державних фінансів здійснено найрішучіших кроків. Це насамперед прийняття Закону про бюджетну систему України. Можна вважати цей закон одним з найпрогресивніших ...
... право здійснення аудиторської діяльності й контролює дотримання вимог законодавства з аудиторського контролю. (1) Основним фінансовим інститутом третього блоку органів системи управління фінансами в Україні є Національний банк України. Він здійснює: - емісію грошей, виступаючи інструментом фінансових відносин; - регулювання грошового обігу в Україні; - організацію ефективного функціонування ...
... , продовження терміну дії існуючої системи обкладання ПДВ сприятиме стабілізації ситуації в АПК, а також розвиткові аграрного сектора економіки України. 3 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ 3.1 .Недоліки управління фінансами Податок на додану вартість (ПДВ) - це порівняно новий вид податку. Вперше його ввів у Франції в 1954 р. економіст М. Лоре. Потім ПДВ набув широкого поширення: ...
0 комментариев