Фінанси – це сукупність відносин, що мають розподільчий характер і опосередковуються через доходи та видатки суб’єктів фінансових правовідносин, зокрема, через фізичних та юридичних осіб, державу, міжнародні фінансові організації тощо.
Ознаки фінансів:
1. це грошові відносини;
2. це економічні відносини;
3. вартісний характер;
4. розподільчий характер;
5. опосередковуються через доходи та видатки.
Фінанси є об’єктом фінансової діяльності.
Фінансова діяльність – це діяльність, яка проявляється у формуванні доходів та здійсненні витрат суб’єктами фінансових правовідносин.
Фінансові відносини – це відносини, що відображають рух вартості від одного суб’єкта до іншого і характеризують розподільчі, перерозподільчі та обмінні процеси і матеріально проявляються у грошових потоках.
Особливості фінансів:
1. тісно пов’язані з функціями держави;
2. це відносини між державою та фізичними і юридичними особами з приводу формування, розподілу та перерозподілу централізованих та децентралізованих фондів коштів;
3. нерозривно пов’язані з існуванням товарно-грошових відносин;
4. пов’язані з розподілом і перерозподілом частини національного валового продукту.
Фінанси поділяють на державні і приватні.
Переважно державні фінанси є предметом дослідження Фінансового права.
Ознаки державних фінансів:
1. це економічні відносини;
2. це відносини з приводу мобілізації, розподілу та витрачання коштів;
3. мета: виконання завдань та функцій держави.
Відмінності державних фінансів відповідно до приватних:
1. держава застосовує примусовий порядок мобілізації фінансових ресурсів;
2. державні фінанси дуже тісно пов’язані з грошовою системою держави;
3. значний розмір державних фінансів;
4. державні фінанси спрямовані на задоволення загальносуспільних потреб;
5. пріоритет видатків над доходами.
Централізовані фонди коштів – це кошти, що перебувають у розпорядженні:
1. держави як суб’єкта публічної влади;
2. органів місцевого самоврядування.
Децентралізовані фонди коштів – це кошти, що перебувають у розпорядженні окремих суб’єктів господарської діяльності і створюються за рахунок їх власних прибутків.
Централізовані та децентралізовані фонди коштів у вузькому розумінні включають в себе гроші (готівкові, безготівкові).
Централізовані та децентралізовані фонди коштів у широкому розумінні включають в себе валютні цінності. Хоча деякі автори вважають, що централізовані та децентралізовані фонди коштів у широкому розумінні включають в себе гроші, цінні папери та валютні цінності.
Але відповідно до Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р. валютні цінності – це
1. валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;
2. платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
3. іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;
4. платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
5. банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Відповідно до ч.1 ст.192 Цивільного кодексу України: цінний папір - це документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Фінансова діяльність держави – це планова діяльність у сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань та функцій держави.
Особливості фінансової діяльності держави:
1. міжгалузевий характер;
2. суб’єкти фінансової діяльності держави – це органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
3. поєднання імперативних та диспозитивних методів управління.
Фінансова діяльність держави значною мірою врегульована на законодавчому рівні. Зокрема, відповідно до п.1 ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються:
- Державний бюджет України і бюджетна система України;
- система оподаткування, податки і збори;
- засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків;
- статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України;
- порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;
- порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.
Принципи фінансової діяльності держави:
1. загальноправові:
- законність;
- верховенство права;
- суверенітет держави;
- рівність усіх форм власності:
- та ін.
2. галузеві:
- публічний характер фінансової діяльності держави;
- розподіл функцій між представницьким органом та органами виконавчої влади у сфері фінансової діяльності;
- пріоритет законодавчого органу над виконавчими;
- пріоритет видатків над доходами;
- всебічний контроль у сфері фінансової діяльності;
- плановий та цільовий характер використання фінансових ресурсів держави.
Методи фінансової діяльності держави:
· мобілізація коштів – це система заходів, які здійснюються державою для планомірного формування фондів коштів.
Види мобілізації: обов’язкова (сплата податків) і добровільна (допомоги, пожертви, дарунки).
· розподіл коштів - це система заходів щодо виділення коштів за призначенням.
Завдяки розподілу коштів видно пріоритети державної політики та її співвідношення з функціями держави. Розподіл коштів здійснюється на підставі Бюджетного кодексу відповідно до Закону України про державний бюджет.
Методи розподілу коштів:
1. фінансування;
2. кредитування.
Фінансування – це безповоротний, безоплатний, цільовий відпуск коштів, що здійснюється на підставі затвердженого фінансового плану з відповідного централізованого фонду кошту.
Ознаки фінансування:
1. безповоротність;
2. безоплатність;
3. цільовий характер;
4. підстава здійснення – закон про державний бюджет, рішення про місцевий бюджет;
5. здійснюється з бюджету відповідного рівня.
Кредитування – це виділення коштів на певний строк на засадах оплатності та поворотності з додержанням цільового призначення.
Ознаки кредитування:
1. оплатність;
2. строковість;
3. поворотність;
4. цільовий характер;
5. підстава здійснення – закон про державний бюджет, рішення про місцевий бюджет;
6. здійснюється з бюджету відповідного рівня.
· використання коштів – це система заходів щодо використання за призначенням бюджетних коштів.
Ознаки використання коштів:
1. плановість;
2. цільовий характер;
3. ефективність;
4. економія;
5. здійснюється в межах затверджених лімітів.
· фінансовий контроль - це система заходів щодо додержання законності, фінансової дисципліни і раціональності у під час здійснення фінансової діяльності держави.
Фінансова система України
Фінансова система України – це сукупність фінансових інститутів, які сприяють утворенню та використанню централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави.
Основні ланки фінансової системи України:
1. державний бюджет; це найбільший централізований фонд коштів, що перебуває у розпорядженні уряду.
Бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (п.1 ст.2 БК України).
2. місцеві бюджети;
бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань (п.2 ст.2 БК України).
місцеві бюджети – це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (п.26 ст.2 БК України).
... прийнятих Верховною Радою України після проголошення державної незалежності, а всього вони розкидані нині більше ніж у десяти тисячах нормативно-правових актів. Таким чином, джерела фінансового права України — це правові акти органів законодавчої і виконавчої влади і місцевого самоврядування, в яких містяться норми фінансового права. В будь-якій державі головним джерелом фінансового права є ...
... у формі консорціумного капіталу тощо. Ці ринкові канали та форми руху фінансового капіталу розпочали теоретично досліджувати й практично освоювати відносно недавно, що позначається і на перспективах розвитку фінансового права. Висновки Підсумовуючи все викладене вище можна зазначити: Фінансове право - це самостiйна галузь публiчного права, що регулює суспiльнi вiдносини у сферi мобiлiзацiї, ...
... з ланок фінансової системи нині перебуває на неоднаковому рівні свого розвитку А саме, неоднаковий рівень правового й організаційної о забезпечення. Саме це свідчить про незбалансований характер фінансової системи України. В сучасних умовах як за обсягом ресурсів, так і за роллю у суспільстві провідне місце посідають державні фінанси, особливо бюджет. Саме тут за роки створення фінансової системи ...
... факт — доходи від валютних спекуляцій, що є одномоментними, ніколи не зможуть компенсувати наступних втрат, яких можуть зазнати банки. Загалом стосовно банківського сегмента інституційної фінансової інфраструктури в Україні зазначимо, що наразі існують істотні загрози його стабільності подальшому розвитку. Їхня внутрішня складова поки що не досить відчутна. Так, якщо на кінець 2007 року частка ...
0 комментариев