7. Поверхня плодового тіла гладка
+ Поверхня плодового тіла щетиниста, повстяна
Стереум твердоволосистий (Stereum hіrsutum).
Верхня поверхня сірого, жовтого і жовтувато-охряна Плодові тіла нерідко почергово розташовані на субстраті. Гіменофор яскраво-жовтий, потім стає блідо-сірим. Зустрічається на сухих стовбурах і гілках листяних деревних порід.
8. Поверхня плодового тіла з концентричними борозенками, коричневого кольору з тонкою білою смужкою по краю
Плоский трутовик (Ganoderma applanafum),
Плодові тіла часто покриті червонясто-коричневим порошком спор. У свіжому стані трубочки гіменофора при дотику забарвлюються в коричневий колір. Зустрічається в основі стовбурів і пнів беріз, дубів, тополь.
+ Поверхня плодового тіла рівна і гладка
Трутовик березовий (Pіpfoporus befulіnus).
Поверхня білувата в молодих грибів, пізніше сіра, жовтувата або блідо-бура. Тканина біла. Шар трубочок гіменофора легко відокремлюється від тканини. Поверхня гіменофора біла, що поступово злегка буріє. Найчастіше зустрічається на березі.
9. Плодове тіло являє собою нарости невизначеної форми, що не мають гіменофора
Березовий гриб, губка (Tnonofus sterіllіs).
Поверхня нерівна, часто розтріскана, чорною або темно-бура з дуже щільною дерев'янистою консистенцією. На розрізі тканина з білуватими прожилками, Зустрічається на березі.
+ Плодове тіло має гіменофор з дуже дрібними трубочками і поверхня з глибокими радіальними тріщинами
Несправжній осиковий трутовик (Phellіnus fremulae).
Старі плодові тіла тверді, дерев`янисті. Молоді плодові тіла гладкі, коричневого кольори, старі – сірувато-чорні, з тупим коричневим або сірувато-чорним краєм. Тканина коричнева. Гіменофор багатошаровий. Зустрічається тільки на осиках.
Список грибів, які викликають захворювання деревних рослин| Українська назва | Латинська назва |
| Дубова губка | Daedalea quercіna (L.) Fr. |
| Трутовик справжній | Fomes fomentarіus (L.: Fr.) Gіll |
| Трутовик запашний | Trametes suavеjleus Fr. |
| Несправжній трутовик | Phellіnus іgnіarіus (L.: Fr.) Quel. |
| Трутовик сірчано-жовтий | Laetіporus sulphureus (Bull.: Fr.) Bond, et Sіng. |
| Двоколірна губка | Phellіnus dіchrous Fr. |
| Трутовик північний | Phellіnus borealіs |
| Березова губка | Pіptoporus betulіnus (Bull, ex Fr.) Karst. |
| Панус грубий | Panus rudіs Fr. |
Деревні рослини піддаються впливові грибкових захворювань. Класифікація ґрунтуються на всіляких принципах: зовнішніх симптомах прояву, тобто по типах хвороб (зів'янення, плямистість, пухлини і т.п.); тривалості її протікання (хронічне і гостре); ураженим органам (хвороби листків, коренів, пагонів і т.п.); вікові рослин (хвороби сходів, молодняків, середньовікових); по деревній породі (хвороби сосни, дуба, бука, кизилу й ін.); етіології, тобто через виникнення хвороби. Основними збудниками захворювань рослин є гриби.
На території околиць м. Чернігів на деревних породах рослин було виявлено та наведено характеристику 9 видів грибів.
Негативна роль трутовикових грибів у тім, що вони є руйнівниками деревини не тільки живих дерев, але також уражають деревину яку заготовлює і використовує людина, збудниками різних хвороб лісу. Позитивна роль – трутовикові гриби є санітарами лісу, вони руйную мертву деревину, так починають свій життєвий цикл паразитичною фазою, а закінчують сапрофітної.
Якби не було грибів – санітарів лісу, ці запаси не могли б включитися в круговорот речовини в природі, унаслідок чого не відновилася б кількість вуглекислого газу в атмосфері, і як наслідок цього, припинилися б фотосинтез і виділення кисню.
Трутовикові гриби є постійними компонентами лісових біоценозів.
Досить гарною формою закріплення знань про хвороби деревних порід рослин є екскурсія на території міського лісового насадження, де учні мають можливість побачити та визначити зібрані екземпляри.
1. Введенский Б.А. Большая советская энциклопедия. Т.43.
2. Все о грибах / М.В. Горленко, Л.В. Гарибова, И.И. Сидорова и др. – М.: «Лесн. Пром – сть», 1985. – 280 с.
3. Грибы СССР. / Отв. ред. М.В. Горленко. – М.: «Мысль», 1980. – 303 с.
4. Жизнь растений, т. 2. / под ред. М.В. Горленко. – М.: «Просвещение», 1976. – 475 с.
5. Защита леса от вредителей и болезней: Справочник. – М.: «Агропромиздат», 1988. – 230 с.
6. Клюшник П.И. Определительдереворазрушающих грибов. – М.: «Гослесбумиздат», 1957. – 450 с.
7. Лесная фитопатология / С.В. Шевченко, А.В. Цилюрик. – К.: Вища школа, 1986. – 384 с.
8. Мазин В.В. Грибы, растения и люди. – М.: «Знания», 1986. – 300 с.
9. Мир растений. В 7 томах / под ред. М.В. Горленко. – М.: «Просвещение», 1991. – 475 с.
10. Молодчиков А.И. В мире грибов. – К.: «Советская школа», 1967. – 250 с.
11. Симонов Г.П. Лесные растения. – Минск: «Вышэйшая школа», 1980. – 370 с.
12. Сершанина Г.И. Макромицеты. – Минск: «Вышэйшая школа», 1986. – 270 с.
13. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Грибы лесных биоценозов: Атлас. – К.: «Высш. шк.», 1989. – 255 с.
0 комментариев