ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО ЗАХИСНИМ ВЛАСТИВОСТЯМ

2. ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО ЗАХИСНИМ ВЛАСТИВОСТЯМ

В цьому розділі визначаємо властивості захисних споруджень і оцінюємо можливість захисту осіб, що укриваються від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань, очікуваних на об'єкті.

Дані про захисні властивості по ударній хвилі беруть із характеристик сховища (ПРУ) по розміру надлишкового тиску (ΔР_ф.зах), або знайдені розрахунковим шляхом.

Визначення необхідних захисних властивостей

а) по ударній хвилі

Розраховуємо максимально надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на об'єкті при ядерному вибуху. По додатку. 1 с.228 [1] при L=3 км, q=100 кт, для наземного вибуху і порівнюємо з надлишковим тиском ΔР_ф.зах =100 кПа, на який розраховані конструкції захистку

ΔP_max=ΔP_{ф.потреб}= 20 кПа

Наша конструкція витримає ударну хвилю, тому що ΔP_{ф.потреб}< ΔР_ф.зах

б) по радіоактивному випромінюванню.

Визначаємо необхідний коефіцієнт ослаблення радіації по формулі:

К_ос.пот=Доз_max/50=, де

Р₁ - максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті, обумовлений по додатку 12, с.249 [1] при L=3 км, U_сp=50 км/г, потужності

q=1000 кт, якщо об'єкт виявиться на осі сліду, то Р₁=6675 Р/г;

Доз_max – Доза отримана на відкритій місцевості за 4 доби;

t_H-час початку зараження;

t_К- час закінчення опромінення, г;

50 - безпечна доза опромінення, Р;

t_вип—час випадання РР (в середньому t_вип=1 година)

К_ос.пот=

 Дія проникаючої радіації на об'єкті частково очікується, бо відстань від центру вибуху до об'єкта L=3 км < 4 км (додаток .9 с 246[1]).

Визначення захисних властивостей сховища

а) від ударної хвилі.

Відповідно до вихідних даних Рф.зах=100 кПа.

6) від радіоактивного зараження.

Визначаємо максимальний коефіцієнт ослаблення радіації сховища по формулі:

К_ос.схв=К_р

По вихідним даним перекриття захистку складається з двох прошарків (n=2): прошарку бетону h₁=50 см і прошарку ґрунту h₂=25 см.

Коефіцієнт Кр, що враховує розташування захистку, знаходимо по табл.11.3 с. 123 [1]. Для сховища, розташованого в районі забудови Кр~ 8;

для бетону di=5.7, для ґрунту di=8.1, тоді:

К_ос.схв=

 Порівнюючи Р_ф.зах=100 кПа і ΔP_{ф.потреб}= 20 кПа отримуємо, що міцність конструкції від ударної хвилі забезпечена.

К_ос.схв=32768, К_ос.пот=392.4 , К_ос.схв> К_ос.пот—захисні властивості сховища забезпечують захист людей при ймовірних значеннях параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху.

Висновок: Захист людей, що вкриваються забезпечений на 100%.

Визначаємо показник, котрий характеризує інженерний захист людей по захисним властивостям.

По міцності:

К_міц= ΔР_ф.зах /ΔP_{ф.потреб}=100/20=5

По проникаючий радіації

К_пр= К_ос.схв/ К_ос.пот=32768/392.4=83.5

Висновок: Захисні властивості сховища забезпечують захист людей, яких необхідно вкрити на100% по міцності і захищають від радіоактивного випромінювання на 100 %.

3. ОЦІНКА СИСТЕМ ЖИТТЄЗАБЕСПЕЧЕННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ

Для забезпечення життєдіяльності осіб, що вкриваються, захисні спорудження обладнують системами повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічною системою, електропостачання.

При оцінці систем життєзабезпечення визначають кількість осіб що вкриваються (розраховано у попередньому розділі М=680 людей), життєдіяльність яких може забезпечити система протягом встановленого терміна.

3.1. Оцінка систем повітропостачання.

Вхідні дані, які необхідні для розрахунку в цьому розділі:

·  комплект ФВК—1 забезпечує подачу повітря в режимі 1—1200 м³/г, а режимі 2—300 м³/г;

·   забезпечення системою очищеним повітрям з урахуванням таких норм: у режимі 1 у залежності від кліматичної зони 8 м³/г на людини для 1 зони (температура зовнішнього повітря до 20 °С); 10 м³/г на людину для 2 зони (20÷25°С); 11 м³/г на людину для 3 зони (25÷30°С) і 13 м³/г для 4 зони (більш 30 °С); а у режимі 2—2 м³/г на одну особу, що вкривається і 5 м³/г на одного працюючого на пункті керування незалежно від зони;

·  електроручні вентилятори—900 м³/г

·  На об'єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість шкідливими речовинами і для підприємств із пожежно небезпечним виробництвом, система повітропостачання оцінюється так само як при режимі 2 (із регенерацією повітря).

Визначаємо можливості системи в режимі 1 «чистої вентиляції» продуктивність W₀ системи в режимі 1 складає:

W₀=(4 x 1200)+(2 х 900) = 6600 м³/г.

З урахуванням норми подачі повітря на одну особу, що вкривається в режимі 1 для 2-ї кліматичної зони W_i=10 м³/г, то система може забезпечити:

N_о.пов.=W₀/W_i=6600/10=660 осіб

Тоді залишаються незабезпечені повітрям:

680-660=20 осіб

Для них потрібно повітря:

10·20=200 м³/г

Висновок: Слід додатково розмістити 1 ЕРВ—72-2.

Визначаємо можливості системи в режимі 2 «фільтровентиляції». Загальна продуктивність системи в режимі 2 складає:

W₀=4х 300=1200 м³/г.

На підставі норми подачі повітря на одну особу, що вкривається в режимі фільтрації рівного 2 м³/г система може забезпечити повітрям

N_о.пов.=W₀/W_i=1200/2=600 осіб

Тоді залишаються незабезпечені повітрям:

680-600=80 осіб

Для забезпечення 115 осіб потрібно повітря:

2х80=160 м³/г

Висновок: потрібно розмістити 1 комплект ФВК—1.

Оцінюємо можливості системи повітропостачання очищеним повітрям осіб, що вкриваються у сховищі:

а) при чистій вентиляції

К_о.пов= N_о.пов./М₁=660/680=0.97

б) при фільтровентиляції

К_о.пов= N_о.пов./М₁=600/680=0.82

Висновок

Система повітропостачання може забезпечити в режимі 1—660 осіб (97 %), в режимі 2—600 осіб (82 %), що вкриваються, це означає, що треба встановити 1 комплект ЕРВ—72-2 при першому режимі та 1 комплект ФВК—1при 2-му режимі.