Оздоровчі системи. Можливості людського організму

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

"КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра розміщення продуктивних сил

РЕФЕРАТ

З дисципліни "Безпека життєдіяльності"

На тему: Оздоровчі системи. Можливості людського організму

Виконала: студентка 3 курсу

ОЕФ групи 6.509-3

Кривий Ріг

2010 рік

План

1. Сучасні та традиційні оздоровчі системи

2. Можливості людини

1. СУЧАСНІ ТА ТРАДИЦІЙНІ ОЗДОРОВЧІ СИСТЕМИ

Проблема здоров'я в усі часи та епохи була надзвичайно актуальною. Всесвітня організація охорони здоров'я під здоров'ям розуміє стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя людини.

У той же час існує наступне поняття (P.M. Баєвський): здоров'я - здатність людини адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища, взаємодіючи з ними вільно на основі своєї біологічної, психологічної та соціальної сутності. У цьому визначенні підкреслюються три складові здоров'я: 1) здатність адаптуватися, 2) свобода реагування, 3) сутність людини. Здатність адаптуватися, або пристосовуватися, визначається набором пристосувальних форм поведінки або навичок, властивих індивідууму, які отримані у спадок або вироблені в процесі життєдіяльності. Свобода реагування залежить від внутрішніх резервів і адекватного сприйняття внутрішніх процесів і зовнішнього середовища. Сутність повинна забезпечувати два попередніх аспекту здоров'я. Таким чином, здоров'я - це сутнісна властивість людини зберігати високу життєздатність і свободу в змінних умовах зовнішнього середовища, або, коротко, здоров'я - це здатність жити вільно. Ця здатність залежить від резервів організму, набору пристосувальних форм поведінки і адекватного сприйняття. Очевидно, що людина народжується в кращому випадку без хвороб, але завжди без здоров'я, з одного боку; здоров'я має формуватись у процесі всього життя - з іншого. З урахуванням цього виникає необхідність переходу від охорони здоров'я до його формування або виховання.

Системи знань та практичних методик, що дозволяють забезпечити формування здоров'я, ми розуміємо як оздоровчі системи. Оздоровчі системи почали формуватися з моменту зародження людських цивілізацій і природним чином входять в культуру людства. Відомі оздоровчі системи умовно можна розділити на сучасні і традиційні. Традиційні системи прийшли до нас з країн з безперервним і спадкоємним розвитком культури - Індії і Китаю. Це йога, у-шу, цигун. Сучасні оздоровчі системи формуються у країнах молодої культури на основі системного (цілісного) підходу, прикладом є холізм. У країнах, що живуть в умовах культурної ізоляції, можлива поява "примітивних" оздоровчих систем, приклад - вчення Порфирія Іванова.

Йога в перекладі з санскриту означає союз, з'єднання, зв'язок, гармонія. Єднання душі людини з абсолютним духом або божеством, індивідуальної свідомості з космічним розумом. Гармонія повного фізичного здоров'я і духовної краси людини. Сукупність методів, які сприяють створенню єдиної, цілісної особистості. Гармонія трьох початків людини: фізичного, розумово-емоційного, або психічного, і духовного. Йога ставить своєю метою таку гармонію, яка досягається різними напрямками йоги:

1. Крія-йога - морально-етичний аспект йоги, який передбачає внутрішнє і зовнішнє очищення, відмова від поганого і хорошого розвиток, виховання моралі, совісті та етики в людині. Дисципліна моральності.

2. Хатха-йога - ха - сонце (чоловіче начало), тха - місяць (жіноче начало), динамічна єдність цих начал, що досягається за допомогою фізичних вправ (асана), дихальної гімнастики (пранаяма), гідропроцедурами, очищувальних засобів, харчування та дозованого голодування. Дисципліна тіла.

3. Раджа-йога - царствена йога. Дисципліна розуму, психіки і свідомості.

4. Карма-йога - збагнення досконалості за допомогою праці та активних дій, поліпшення долі (карми) сумлінним виконанням своєї місії, не вимагаючи нагороди.

5. Джані-йога - досконалість через знання. Кропітке вивчення всього того, що сприяє придбання мудрості та духовному розвитку.

6. Бханті-йога - любов і відданість вищим ідеалам.

7. Лая-йога - космічна йога. Використання ритмів і вібрацій космосу.

8. Мантра-йога - використання звукових вібрацій, одержуваних шляхом виголошення різних (строго визначених) голосних, складів і слів.

Рігведа (2,5 тис. років до н.е.) розуміє йогу як звід законів соціального, морального та екологічного життя суспільства. Патанджалі на рубежі нової ери сформулював восьми ступінчастий шлях в йозі:

1. Відмова від поганого і шкідливого (яма).

2. Прийняття доброго та корисного (вам).

3. Набуття відповідної пози (асана).

4. Обмеження життєвої енергії (пранаяма).

5. Контроль над своїми почуттями, усунення залежності від почуттів (пратьяхара).

6. Концентрація уваги (Дхарана).

7. Споглядання проблеми або медитація (дхьяна).

8. Самореалізація. Стан повного вникання в сутність проблеми, її дозвіл, злиття з Абсолютом, стан трансу (самадхі).

У вихованні здоров'я це означає: відмовся від поганого і шкідливого, прийми гарне і корисне, навчися приймати відповідну стійку позу, дбайливо використовуй життєву енергію, здобувши незалежність від своїх почуттів, при цьому ти зможеш сконцентрувати увагу на актуальній проблемі, вникнути в її суть і за допомогою злиття з Абсолютом виробити нову адаптивну форму поведінки, яка дозволяє проблему. Рішення проблеми супроводжується станом самадхі, або нірвани, характеристиками якої є приємні відчуття з відтінком спокою й умиротворення, почуття єдності з оточенням, зміна просторово-часових співвідношень, парадоксальність (прийняття речей, які здаються незвичайними повсякденної свідомості), загострилися сприйняття реальності і сенсу того, що відбувається.

Східні оздоровчі системи побудовані на основі даосизму. Чжудізі в III ст. до н.е. так визначав дао: "... Зустрічаюся з ним і не бачу його обличчя, слідом за ним - не бачу спини його. Ось річ, у хаосі виникла, перш Неба і Землі народилася. Всюди діє і не має перешкод. Я не знаю її імені. Позначаючи ієрогліфом, назву її дао, довільно даючи їй ім'я назву Велике. Велике - воно в нескінченному русі". Згідно з традицією, існує п'ять шляхів до досконалості: йога, ченця, мага, агні-йога, війна.

У-шу - військове мистецтво, відповідає шляху воїна. Існують зовнішні і внутрішні школи у-шу.

Зовнішні школи - атакуючий силовий вплив, результат мускульної сили рук, ніг і тіла, швидкості удару і довжини маха. Внутрішні школи - плавні, повільні рухи, ефект за рахунок мистецтва розслаблення і концентрації. Мистецтво управління "внутрішньою енергією тіла" розвивається за допомогою психофізичного тренування і полягає в створенні особливого психофізичного стану, при якому людина активізує і мобілізує приховані можливості організму.

Шлях воїна передбачає три прискорювача (набір фізичних вправ, дихальна гімнастика, приборкання стихій, або природних елементів) і три етапи пізнання (сила', 'Контакт', 'гармонія' - кожен етап передбачає відмову від досягнень попереднього етапу).

У-шу - сплав гімнастичних комплексів і дихальної гімнастики, елементів акупрессури, психофізичного тренінгу, образотворчого мистецтва, філософської системи і певних поглядів на життя.

Зокрема, один із патріархів у-шу - Цзяо Юаль, який жив у IX ст. заповідав: постійно займайся, використовуй бойове мистецтво тільки для самозахисту, поважай наставника, не кривди слабкого, не демонструй необдумано техніку, крім тих випадків, коли це необхідно для порятунку нижчого, не використовуй знання і техніку для з'ясування відносин, не пий вина і не їж м'яса, навчай тільки гідних, не допускай зайвого і збочень сексу, остерігайся духу суперництва.

Основним завданням тих, хто слідував експериментальному даосизму, було досягнення особистого безсмертя. Цьому служить зовнішня і внутрішня алхімія. Зовнішня алхімія спрямована на виробництво священної кіноварі (філософського каменю), або еліксиру безсмертя, який може сприяти безсмертю, влади над людьми, лікуванню захворювань і перетворенню елементів. Внутрішня алхімія передбачає вироблення внутрішньої кіноварі - нейдань. Майстерня - все тіло людини. Вона складається з трьох котлів (дань-тянь), трьох обігрівачів - сховищ вихідних компонентів та каналів, по яких переміщаються вихідні компоненти та проміжні продукти. Робота в майстерні забезпечується довільними діями власника, які зводяться до трьох етапів: перетворення духа в ци, перетворення ци в життєвість, повернення життєвості порожнечі. За нашими уявленнями Дух (Шень) - це доступна для використання організмом інформація, Ци - керуючі організмом сигнали, життєвість - цілеспрямована діяльність, яка залежить від доступної інформації і керуючих сигналів.

Повернення життєвості порожнечі означає процес розширення інформаційного потоку з навколишнім світом, тобто з Абсолютом, що збільшує доступну інформацію.

Нейдань є еквівалентом вирішення актуальної проблеми або вироблення відсутньої організму адаптивної програми. Таким чином, актуальна проблема вирішується за рахунок циклічного процесу збільшення доступної інформації, а цигун означає управління цим процесом.

Видно, що традиційні оздоровчі системи об'єднує загальний принцип: існуючі у людини внутрішні, навіть неусвідомлені, проблеми вирішуються шляхом строго певних дій, спрямованих на збільшення доступної інформації.

Теоретична передумова холізму (з англійської перекладається як цілий, цілісний) - досягнення сучасного природознавства, які свідчать про те, що живі організми є формально непредставними, й існують загальні правила, що дозволяють їх ефективно вдосконалювати.

Варіант холізму.

Визначальною властивістю живих організмів є їх постійне самовідтворення - рух з минулого в майбутнє відповідно з інформаційним полем або планом, який створюється за участю інформаційних полів навколишнього світу. Для реалізації цього плану організму необхідний певний набір функцій. Ці функції пов'язані з тілесними структурами та навичками, що відображають минуле. Втрата здатності відтворюватися означає перехід в ситуацію "не жилець". Людина помирає не від хвороб, а захворює тому, що "повинен померти". Ситуації "не жилець" передують характерні переживання (відчуття напруги, важко піддається словесному опису, тяжкі переживання і почуття безвихідності), які є ознаками стресу і відповідають "синдрому хронічної втоми".

Людина має принаймні трьома сферами мислення:

1. Підсвідомість - автономне керування по виробленим раніше програмам (рослинний розум, інстинкти, звички). Воно пов'язане з минулим і обслуговує потреби збереження (компоненти, необхідні для життя, і безпека), працює "на себе".

2. Надсвідомість - вироблення нових форм поведінки (інтуїція, космічний розум). Пов'язане з майбутнім, обслуговує потреби зростання (самоповага і повага іншими, самоактуалізація), працює "на інших". На рівні надсвідомості формується абсолютне знання.

3. Свідомість - постановка проблеми, контроль її рішення, зв'язок між людьми і поколіннями з допомогою мови (розмірковує і нерассуждающій інтелекту). Є контрольним органом, обслуговує соціальну потребу в прихильності і дружбі, підсвідомість або надсвідомість залежно від ситуації. На рівні свідомості формується відносне знання.

Відносне знання не можна застосувати до надсвідомості, тому процеси, що відбуваються на його рівні, виявляються незрозумілими свідомості. Звідси спокуса вирішення проблем шляхом формування довільних образів майбутнього благополуччя, які виявляються психологічним наркотиком. У той же час розвинена надсвідомість виступає необхідною умовою людської здатності створювати і зберігати інформаційне поле майбутнього. Звідси очевидно, що інструментом для енергоінформаційного програмування здоров'я служить особистість з розвиненою надсвідомістю.

Таким чином, для формування здоров'я необхідні:

1. Розвиток здатності до сприйняття внутрішніх процесів і зовнішнього середовища.

2. Передача програми здоров'я.

3. Виховання здатності до створення власного інформаційного поля здоров'я.

4. Забезпечення умов для ефективного відтворення організму відповідно до нового плану.

5. Попередження формування ситуації "жилець" шляхом контролю стресу і його усунення.

Головні перешкоди на шляху до здоров'я: втрата здатності до сприйняття реальності, інформаційні поля хвороб і сліди минулих потрясінь.

Програмування здоров'я будується наступним чином: початковий етап - інтуїтивна діагностика актуальних проблем при мінімумі попередніх відомостей про людину,що проходить обстеження. Її результати обговорюються з останнім, при цьому уточнюється наявність зазначених вище перешкод, пояснюється сенс програмування здоров'я і намічається індивідуальна програма виховання здоров'я.

Сприйняття поля здоров'я повністю усуває страждання, з'являються відчуття спокою, легкості, припливу енергії і душевної рівноваги, що відповідає стану самадхі, або нірвани.

Терапевтичне навчання і психофізична тренування є основними засобами виховання здатності до створення власного інформаційного поля здоров'я. Для ефективного відтворення організму необхідні: раціональний режим дня, правильне харчування і фізичні вправи. У практику виховання здоров'я природним чином вписуються традиційні оздоровчі системи.

Народний мудрець Порфирій Іванов назвав своє вчення про природний оздоровленні людини – "Детка". Це вчення грунтується на 12 рекомендаціях - правила навчання здоров'ю. Ці рекомендації добре узгоджуються з традиційними оздоровчими системами і холізм і не несуть нічого нового. У той же час використовуються терміни і поняття, окремі подання є спрощеними і наївними, розходяться з традиційними і науковими. Багато послідовники П. Іванова обожнюють його і грішать фанатизмом, що знаходиться в дисонансі з поступальним розвитком людської культури.

Слід підкреслити, що у всіх оздоровчих системах важливе місце відводиться ролі вихователя здоров'я, яким може бути високорозвинена особистість, що пройшла свій власний шлях до здоров'я. Наведений короткий огляд сучасних та традиційних оздоровчих систем свідчить про необхідність спеціальної освіти у галузі програмування і виховання здоров'я. Проблема здоров'я є медико-педагогічною, освіта в цій області має будуватися на основі інтеграції.