Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин

 Міністерство освіти та науки України

Кафедра біотехнології та

безпеки життєдіяльності

РЕФЕРАТ

З курсу «Цивільна оборона»

На тему: «Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин»

Варіант №23 «А»

Виконала: студентка групи

Перевірив:

\

\

Дніпропетровськ

2007

ПЛАН

 Вступ

1 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин

2 Терміни та визначення

3 Вплив метеоумов на поведінку небезпечних хімічних речовин в атмосфері

Глава І Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої

аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом небезпечних

хімічних речовин

Глава ІІ Визначення характеру небезпечних хімічних речовин, засобів

захисту та відповідних дій при аварії на залізничному транспорті з

виливом НХР (аварійна карточка)

Заключна частина

1 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях

2 Дії працівників та керівництва хімічно небезпечного об'єкту в разі

виникнення аварії

3 Висновки

ВСТУП

 

1 Загальна характеристика НХР

Небезпечні речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, а також шкірні покриви і слизисті оболонки.

Дія НХР на організм людини обумовлена їх физико-хімічними властивостями. Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих чинників по характеру дії на організм людини підрозділяються на наступні підгрупи:

1. Загальнотоксичної дії - більшість промислових небезпечних речовин. До їх числа можна віднести ароматичні вуглеводи (бензол, толуол, ксилол, нітробензол, анілін і ін.). Великою токсичністю володіють ртуть-органічні з'єднання, фосфорорганічні речовини.

2. Дратівливою дією володіють кислоти, луги, а також хлор- фтор- сіро- і азотовмістні з'єднання (фосген, аміак, оксиди сірки і азоту, сірководень). Всі ці речовини об'єднує те, що при контакті з біологічними тканинами вони викликають запальну реакцію, причому в першу чергу страждають органи дихання, шкіра і слизисті оболонки очей.

3. До сенсибілізующим відносяться речовини, які після щодо нетривалої дії на організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини. При подальшому навіть короткочасному контакті з цією речовиною у людини виникають бурхливі реакції, що найчастіше приводять до шкірних змін, астматичних явищ, захворювань крові. Такими речовинами є деякі з'єднання ртуті, платина, альдегіди (формальдегід).

4. Канцерогенні речовини, потрапляючи в організм людини, викликають розвиток злоякісних пухлин. В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для людини порівняно невеликої групи хімічних сполук, що зустрічаються у виробничих умовах. До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні вуглеводні, які можуть входити до складу сирої нафти, але в основному утворюються при термічній (вище 350°) переробці пальних копалин (кам'яного вугілля, деревини, нафти, сланців) або при неповному їх згоранні.

Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 7,12-дилитил без(а) - антрацен; 3,4-бензапирен, 1,2-бензантрацен. Канцерогенні властивості властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту, гудрону, нафтовому коксу, бітумам, маслам, сажа). Канцерогенними властивостями володіють ароматичні аміни, що в основному є продуктами аніліно-фарбової промисловості, а також пил азбесту.

5. Отрути, що володіють мутагенною активністю, впливають на генетичний апарат зародкових і соматичних кліток організму. Мутації приводять до загибелі кліток або до функціональних змін. Це може викликати зниження загальної опірності організму, раннє старіння, а в деяких випадках важкі захворювання. Дія мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого, а, можливо, другого і третього поколінь).

Мутаційною активністю володіють, наприклад, етіленамін, уретан, органічні перекиси, іприт, оксид етилену, формальдегід, гидроксиламін.

6. До речовин, що впливають на репродуктивну функцію (функцію відтворення потомства), відносять бензол і його похідні, сірковуглець, хлоропрен, свинець, сурму, марганець, отрутохімікати, нікотин, етіленамін, з'єднання ртуті.

Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин, наприклад, по переважній дії на певні органи або системи організму людини, по основній шкідливій дії (задушливі, дратівливі, нервові (нейротропні), кров'яні отрути, печінкові), по взаємодії з ферментними системами, по величині середньо смертельної дози.

По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються на чотири класи:

1.речовини надзвичайно небезпечні (3,4-бензапирен, ртуть, свинець, озон, фосген);

2.речовини високо небезпечні (оксиди азоту, бензол, йод, марганець, мідь, сірководень, їдкі луги, хлор);

3.речовини помірно небезпечні (ацетон, ксилол, сірчистий ангідрид, метиловий спирт);

4.речовини малонебезпечні (аміак, бензин, скипидар, етиловий спирт).

Слід мати на увазі, що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при великих концентраціях викликати важкі отруєння.

Клас небезпеки речовини встановлюють по таблиці ГОСТ 12.1.007-76, залежно від гранично допустимої концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мг/м3), середньої смертельної дози при введенні в шлунок (міліграм/кг), середній смертельній концентрації в повітрі (мг/м3), коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння, зони гострої дії, зони хронічної дії.