2 Терміни та визначення
Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.
Небезпечна хімічна речовина (далі - НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.
Хімічно небезпечний об'єкт (далі - ХНО) - промисловий об'єкт або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу одна або декілька НХР.
Аварія з НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об'єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей.
Хмара НХР – суміш парів і дрібних капель НХР з повітрям в обсягах, небезпечних для довкілля.
Первинна хмара НХР – це параподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої НХР і яка входить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності без випару з підстильної поверхні.
Вторинна хмаоа НХР – це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні.
Зона можливого хімічного забруднення (далі - ЗМХЗ) – територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини конценраціями.
Зона хімічного забруднення НХР – територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.
Прогнозована зона хімічного забруднення – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.
3 Вплив метеоумов на поведінку НХР в атмосфері
Основними метеорологічними умовами, які впливають на поведінку небезпечно хімічних речовин в атмосфері є: температура, тиск, хмарність, вологість, опади, швидкість вітру, а також ступінь вертикальної стійкості повітря.
Наведемо деякі приклади впливу метеоумов. На випаровування пари НХР великий вплив має вітер, тому, в населених пунктах, лісах, на перехрестній місцевості стійкість зараження ними буде вище, ніж на відкритій. Чим вища температура, тим швидше відбувається дифузія частинок НХР з повітрям, що приводить до швидкого випаровування.З одного боку це добре, бо концентрація НХР зменшується, але з іншого боку – це призводить до утворення більшої площі розповсюдження НХР. Якщо під час аварії випадали опади у вигляді дощу, то це могло привести до того, що деякі НХР можуть сполучатися з водою і утворювати похідні сполуки, які стають набагато небезпечними.
Глава І
Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої
аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом цианістого водню
Завдання
На ХНО, який розташований на відстані 3 км від певного населеного пункту є джерело хімічної небезпеки з ціаністим воднем кількістю 5 тонн в певних виробничих умовах:
- Чисельність робочої зміни:максимальна–160 чол.,мінімальна–130 чол.
- Забезпеченність робочих протигазами – 60 %.
- Число мешканців населеного пункту – 800 чол.
- Число мешканців, що проживає в радіусі ЗМХЗ – 3000 чол.
Метеоумови:
- Швидкість вітру в приземному шарі – 1 м/с.
- Температура повітря - 20ºС.
- Ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія.
Примітка:
- Азимут напрямку домінуючого в районі розміщення ХНО вітру –
135º, умовно заданий населений пункт знаходиться на осі напряму
вітру.
- Умови виробничого процесу – розлив: «вільний».
Розрахунки
Ціаністий водень або синільна кислота являється важливим промисловим продуктом та може бути отримана каталітичною взаємодією аміака, метану та кисню повітря:
СН4 + NH3 H – C N
Синільна кислота – легколетюча рідина без кольору з запахом гіркого мигдалю. Володіє слабкими кислотними властивостями Кα = 4,9 · 10-10, температура кипіння – t = 26,7 ºС, температура плавлення - t = 13,3 ºС. Густина рідкої синільної кислоти при температурі 18 °С рівна 0,7 г/см3, тобто вона легша за воду; з водою змішується у всіх відносинах, легко розчинна в органічних розчинниках, фосгені. Пари синільної кислоти легші за повітря. Максимальна їх концентрація при температурі 20°С - 873 міліграм/л. Висока летючість синильної кислоти дозволяє створювати концентрації, що забезпечують швидку поразку живої сили. Ціаністий водень використовується для виготовлення акрілонітрила, метилметакрилата та ін. і являється сильною отрутою, що паралізує дихальні центри.
Отруєння синільною кислотою може відбутися при вдиханні її пари, резорбції через шкіру отрути в газоподібному і рідкому стані, а також при попаданні рідкої синільної кислоти в шлунково-кишковий тракт (із зараженою водою або їжею).
При отруєнні через рот смертельною дозою синильної кислоти для людини є 1 міліграм на 1кг мас тіла людини.
1) Визначаємо глибину зони можливого хімічного забруднення:
- Гтаб.- таблична глибина зони забруднення, що береться із значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлором, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з ціаністим воднем, і множиться на коефіцієнт для даної речовини.
Гтаб.(хлор) = 12,8 км, К = 0,97, тоді Гтаб. = 12,8 · 0,97 = 12,42 км
- Гк – глибина зони з урахуванням значення коефіцієнта зменшення глибини зони, з урахуванням умов розливу ціаністого водню.
Для умови розливу «вільно», Кз = 1, тоді:
Гк = Гтаб./ Кз = 12,42 км
- Гмакс. – глибина максимального значення переносу повітряних мас:
Гмакс. = 4 · V,
де V – швидкість хмари забрудненого повітря, яку вибираємо по таблиці залежно від швидкості повітря та ступеня вертикальної стійкості повітря.
V = 5 км/год , тоді Гмакс. = 4 · 5 = 20 км
- Гмін. – глибина зони, яка дорівнює меншому значенню з Гмакс та Гтаб. Отже, Гтаб.< Гмакс, тоді Гмін. = 12.42 км
2) Визначаємо час підходу забрудненого повітря до заданого населеного пункту:
t = X / V = 3 / 5 = 0,6 год = 36 хв
де X – відстань від певного населеного пункту до ХНО, V – швидкість хмари забрудненого повітря
3) Визначаємо час випаровування ціаністого водню, що може бути розлитим внаслідок аварії:
Т = (h - d) / (К2 · К4· К7)
де h – висота шару вилитого ціаністого водню, що дорівнює 0,05 м; d – густина ціаністого водню, що рівна 0,687 т/км2; К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей – 0.055; К4 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру – 1; К7 – коефіцієнт, який враховує температуру повітря – 1.
Т = (0,05 · 0,687) / (0,055 · 1· 1) = 0, 624 год = 37,5 хв
4) Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення:
SЗМХЗ = 8,72 · 10-3 · Гмін.2 ·φ
де φ – коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони і приймається рівним 360º
SЗМХЗ = 8,72 · 10-3 · 12,42 2 ·360 = 484,24 км2
5) Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення :
SПЗХЗ = К· Гмін.2 · N0,2
де К – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, К= 0,081; N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ, N = 4 год.
SПЗХЗ = 0,081· 12,42 2 · 40,2 = 16,487 км2
6) Визначаємо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення при інверсії:
Ш = 0,3 · Гмін.0,6 = 0,3 · 12,42 0,6 = 1,36 км
7) Визначаємо можливі втрати серед робітників об'єкту та населення і їх структуру в умовах можливої аварії з розливом ціаністого водню:
Керуючись відношенням забезпеченності протигазами та умовами перебування людей можна зробити висновок: якщо процент забезпечення протигазами становить 60%, то можливі загальні втрати на відкритій місцевості – 40%, а в будівлях – 22%.
Нехай 50% населення використовують ватно-марлеві пов'язки, тоді:
800 чоловік
400 чоловік використали 400 чоловік не використали
40% втрат 50% втрат
... Аварії (катастрофи) на хімічно небезпечних об’єктах економіки можуть супроводитися викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу і на поверхню підстилки. Вдихання зараженого повітря може привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покровів та інших органів людини. Особливістю хімічних надзвичайних ситуацій є висока швидкість формування і дія факторів ураження, що ...
... чне зараження місцевості і повітря та інші. Дія СДОР через органи дихання частіше, ніж через інші шляхи впливу, призводить до поразки людей. 3. Безпека персоналу хімічно небезпечних об’єктів З вище сказаних особливостей хімічно небезпечних аварій слідує: захисні заходи і, насамперед, прогнозування, виявлення і періодичний контроль за змінами хімічної обстановки, оповіщення персоналу підприє ...
... мостів, перекидання, пожежі, витікання небезпечних речовин, порушення норм експлуатації і правил безпеки, помилкові функціональні дії команди тощо. РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЗАГРОЗ БІОРІЗНОМАНІТТЮ 2.1 Підходи до оцінки ризику і управління ризиком прийняті в країнах НАТО Аналіз ризиків є базисом у більшості країн НАТО при вирішенні проблем, які пов' ...
... 1949 р. ООН прийняла Загальну Декларацію прав людини (Хартію прав людини) 12 серпня 1949 р. Чотири Женевські конвенції 8 березня 1977 р. Два Додаткових протоколи до Женевських Конвенцій 1949 р. Цивільна оборона є виконанням деяких або всіх названих нижче гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і допомогу в усуненні безпосередніх наслідків воєнних дій або ...
0 комментариев