5. Однією із специфічних рис вільного поєднання є його вторинність, тобто поява в структурі речення внаслідок певних дериваційних перетворень.
6. Цілісні словосполучення функціонують у мові як незмінні елементи й цим наближаються до класів незмінних слів, а тому у випадках незумовленості їх семантико-синтаксичною валентністю синтаксичної домінанти підпорядкування цих одиниць реалізовується у формі власне-вільного поєднання.
7. У сучасній українській мові вільно поєднуватися з синтаксичною домінантою може практично будь-який відмінок, окрім кличного, єдиною умовою цього є втрата ним предметної семантики через транспозицію до атрибутивної чи адвербіальної сфери.
8. Найпоширенішими конструкціями, у яких підрядний зв’язок встановлюється у формі вільного поєднання, є конструкції з ад’юнктом, що належить до класу незмінних слів – прислівником, інфінітивом або незмінним прикметником, а тому такі побудови утворюють ядерну зону функціонування цієї форми підрядного зв’язку. Напів’ядерну зону вільного поєднання становлять побудови з ад’юнктами, вираженими цілісними словосполученнями, родовим й орудним відмінком. У напівпериферійній зоні вільного поєднання розташовані сполуки з ад’юнктом-локативом та -акузативом. Периферійну зону вільного поєднання формують побудови, у яких роль ад’юнкта виконує датив або номінатив.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Кобченко Н.В. Вільне поєднання у відмінковому вияві (До постановки проблеми) // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. – Вип. 67. – Серія: Філол. науки (мовознавство). – С. 61-66.
2. Кобченко Н.В. Вільне поєднання безприйменникового генітива // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. / МОН України. Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – Вип. 2. – С. 113-120.
3. Кобченко Н.В. Реалізація вільного поєднання в конструкціях з прикладкою // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського: Зб. наук. праць. – Серія: Філологія. – Вінниця: Вид-во „Діло”™ СПД Данилюк В.Г., 2006. – Вип. 8. – С. 59-64.
4. Кобченко Н.В. Слабке керування й вільне поєднання у відмінковому вияві як реалізація валентної й невалентної сполучуваності // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – Вип. 15. – С. 265-269.
5. Кобченко Н.В. Дериваційна природа вільного поєднання в конструкціях з дативом // Вісник Прикарпат. нац. ун-ту ім. Василя Стефаника. Філологія. – Івано-Франківськ: Вид.-дизайнер. від. ЦІТ, 2007. – Вип. ХV-ХVІІІ. – С. 164-167.
6. Кобченко Н.В. Форми підрядного зв’язку інфінітива з синтаксичною домінантою // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – Вип. 73. – Серія: Філол. науки (мовознавство): У 2 ч. – Ч. 1. – С. 59-67.
7. Кобченко Н.В. Вільне поєднання на тлі синтаксичної деривації // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту: Філол. науки. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2007. – Вип. 15. – Т.1. – С. 85-88.
8. Кобченко Н.В. Проекція семантико-синтаксичної позиції локатива на рівень формально-граматичний // Укр. мова. – 2007. – № 4. – С. 53-64.
9. Кобченко Н.В. Специфіка вільного поєднання (До характеристики категорії підрядності) // Актуальні проблеми менталінгвістики: Зб. статей за матер. V Міжнар. наук. конференц. – Черкаси: Ант, 2007. – С. 68-70.
10. Кобченко Н.В. Контекст як критерій диференціації слабкого керування й вільного поєднання у відмінковому вияві // Имя и слово: Материалы международ. науч. конф., Брест, 19-20 апреля 2007 г.: В 2 ч. – Брест, 2007. – Ч. 1. – С. 208-211.
Анотація
кобченко Н.В. Граматична характеристика вільного поєднання в структурі простого речення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2008.
У дисертації висвітлено специфіку однієї з форм підрядного синтаксичного зв’язку – вільного поєднання. До кваліфікації типів синтаксичного зв’язку та їхніх форм застосовано синтаксичний підхід, з позицій якого переглянуто традиційне розуміння поняття „вільне поєднання”, відкориговано його межі та визначено його статус у системі синтаксичних зв’язків сучасної української мови, обґрунтовано критерії диференціації слабкого керування та вільного поєднання у відмінковому вияві. Описано формально-структурні моделі конструкцій, між компонентами яких підрядний зв’язок реалізовується у формі вільного поєднання, а також простежено тип семантико-синтаксичних відношень, що встановлюється в цих конструкціях. Особливу увагу приділено аналізові вільного поєднання у відмінковому вияві, з’ясовано потенціал кожного відмінка вільно поєднуватися з синтаксичною домінантою, та схарактеризовано умови, за яких це відбувається. Окреслено ядерну, напів’ядерну, напівпериферійну й периферійну зони функціонування вільного поєднання.
Ключові слова: підрядний синтаксичний зв’язок, форма підрядного зв’язку, власне-вільне поєднання та вільне поєднання у відмінковому вияві, синтаксична позиція (валентно/ невалентно зумовлена), семантико-синтаксична валентність, семантико-синтаксичні відношення, синтаксична домінанта, ад’юнкт, категорійна/ некатегорійна функція відмінка.
АННОТАЦИЯ
Кобченко Н.В. Грамматическая характеристика свободного соединения в структуре простого предложения. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев, 2008.
В диссертации описана специфика одной из форм подчинительной синтаксической связи – свободного соединения. К квалификации типов синтаксической связи и их форм применяется синтаксических подход, с позиций которого пересмотрена традиционная трактовка понятия „свободное присоединение”, откорректированы его границы и определен его статус в системе синтаксических связей современного украинского языка, обоснованы критерии дифференциации слабого управления и свободного соединения в падежном выражении. Описаны формально-структурные модели конструкций, между компонентами которых подчинительная связь реализуется в форме свободного соединения, а также прослежен тип семантико-синтаксических отношений, возникающих в этих конструкциях. Особое внимание уделено анализу свободного соединения в падежном выражении, выявлен потенциал каждого падежа свободно соединяться с синтаксической доминантой, и дана характеристика условиям, при которых это происходит. Очерчены ядерная, полуядерная, полупериферийная и периферийная зоны функционирования свободного соединения.
Ключевые слова: подчинительная синтаксическая связь, форма подчинительной связи, собственно свободное соединение и свободное соединение в падежном выражении, синтаксическая позиция (валентно/ невалентно обусловленная), семантико-синтаксическая валентность, семантико-синтаксические отношения, синтаксическая доминанта, адъюнкт, категориальная/ некатегориальная функция падежа.
SUMMARY
Kobchenko N.V. Grammatical characteristic of free unit in the structure of simple sentence. – Manuscript.
Thesis for a candidate degree by specialization 10.02.01 – Ukrainian language. – National Pedagogical University named after M.P. Dragomanov – Kyiv, 2008.
The present paper deals with the actual problem of interpretation of free unit as a form of subordinate syntactic connection in contemporary Ukrainian linguistic. The advantages of the term „free unit” over the term „parataxis” are substantiated.
The research of this fact is holding from the position of syntactic approach, according to which it is ought to be guided not by the morphologic expressing of adjunct, but its syntactic position concerning syntactic dominant, qualifying the forms of subordinate connection. Also the semantic factor is being used as an auxiliary. In the light of this approach the traditional understanding of free unit is revised, the boundaries of its widening are corrected and the outcome of one of the most difficult problems in the theory of syntactic connections is suggested. It is the problem of differentiation of a weak government and a free unit in a case manifestation.
The specific traits of a free unit are determined by the author. They are: 1) non-caused by valence position of the adjunct concerning syntactic dominant; 2) one of the four forms of realization of subordinate prepositional connection and the only form of realization of subordinate determinative connection; 3) differentiation of proper free unit and free unit in a case manifestation; 4) an important role of semantic factor; 5) the specific role of an order of words and, sometimes, of communicative aim of an addressee; 6) realization of attributive and different types of adverbial semantic-syntactic relations in the constructions with a free unit. The derivative character of free unit traits is shown, which means its secondary role in sentence structure.
Special attention is given to free unit in a case manifestation, which has not yet been the subject of separate studies. It is considered that all cases except vocative have opportunities to free unit with syntactic dominant. The conditions of free unit of every case with syntactic dominant are characterized, they are – the loss by a case of its substantive semantics and a transposition of a case to attributive or adverbial zone of function.
The description of a fact under research is provided by analysis of formal-structural models of constructions, in which the subordinate syntactic connection is realized in the form of free unit.
Popular contemporary theory of field is introduced in characteristic of specifics of a free unit, according to which nuclear, semi nuclear, semi periphery and periphery zones of function of the form of subordinate syntactic connection are singled out.
Key words: subordinate syntactic connection, form of subordinate syntactic connection, proper free unit and free unit in a case manifestation, syntactic position (caused by valence/ non-caused by valence), semantic-syntactic valence, semantic-syntactic relations, syntactic dominant, adjunct, categorical/ non-categorical function of a case.
... євого дефекту та базувалася на принципах особистісно орієнтованого навчання. 6. За розробленими напрямами і змістом проводилася експериментальна логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня в умовах ДНЗ за розробленою нами програмою. Заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення поділяються на заняття по ...
... (кого? чого? кому? чому?), будувати речення і словосполучення з іменниками в непрямих відмінках і тим самим готуються до усвідомлення поняття відмінювання іменників, що є основним у програмі 4 класу. Формування у молодших школярів граматичного поняття «іменник» складається з кількох етапів [53]. Перший – підготовчий, який збігається з періодом навчання грамоти. Підготовка учнів до усвідомлення ...
... , що саме це характерно для кращих радянських людей, тому, «що колиб батько Володі дізнався, чому Володя його не зустрів, він на нього не образився б, а навпаки, мабуть, навіть похвалив». Для дітей молодшого шкільного віку дуже характерні різні оцінки своїх вчинків і вчинків інших людей, а також судження про них. Ця суперечність властива самому життю, самим фактам людських відносин, в які включає ...
... , не має строгого функціонального прикріплення їх до певних мовленнєвих сфер отже, загальномовним засобом, пов’язаним з усіма функціональними стилями. Зміни і тенденції, які спостерігаємо в мові української преси початку XXI ст., оновлюють структуру та семантику синтаксичних одиниць, стилістично маркують їх, даючи змогу констатувати функціонально-стилістичну самобутність синтаксичної організації ...
0 комментариев