4. Статева система (systema genitalia)
Характеристика зовнішніх статевих органів чоловіка (organa genitalia masculina interna)
Назва органу | Топографія | Особливості будови та функції | Кровопостачання | Іннервація |
Статевий член (penis) | Своїм коренем фіксується до тазових кісток, а тіло звисає донизу | Головка, спинка, сечівникова (задня) поверхні. Основу складають три дрібно коміркових тіла (2 печеристих 1 губчасте). Через губчасте тіло проходить сечівник. Нижня частина розширена і вкриває гострі кінці печеристих тіл – головка (glans), що відділена шийкою. Верхній кінець стовщенй – цибулина члена. Передня шкірочка на голівці | Гілки внутр. і зовн. соромітних артерій; венозна кров тече у стегнову вену і венозне сплетення сечового міхура | Гілки соромітного нерва (аферентна), підчеревного сплетення |
Калитка (scrotum) | Шкірно – м’язів утвір. Стінка складається з тонкої пігментованої шкіри з сальними залозами та м’ясистої оболонки (для скорочення є гладкі мязи) |
Характеристика внутрішніх статевих органів чоловіка (organa genitalia masculina externa)
Назва органу | Топографія | Особливості будови та функції | Кровопостачання | Іннервація |
Яєчко (testis) | Парна еліпсоподібна залоза, 4-5см., 15-30г. Має передній і задній край, верхн. і ниж. кінці, присередня і бічна поверхні. Д заднього краю прилягає надяєчко, що має головку, тіло, хвіст. Перегородки яєчка ділять його паренхіму на часточки, в яких є звивисті сімяні трубочки | Яєчкові артерії; права вена йде в нижню порожнисту, а ліва – в ліву ниркову | Гілки черевного, ниркового, аортальног і нижнього підчеревного сплетень | |
Сім’явиносна протока (ductus deferens) | Щільна трубка, 40см. | |||
Пухирчаста залоза (glandula vesiculosa) | Позаду сечового міхура і передміхурової залози | Парний орган, овальної форми, 5×2см. | ||
Передміхурова залоза (prostata) | Розташована навколо початкової частини сечівника та кінцевих відділів сімявипорскувальних проток | Непарна. 3×4×2см. Стовщена основа, дзьобоподібна верхівка і чотири поверхні через задню сюди проникають 2 сімявипорскувальні протоки. Вивідні потоки відкриваються у просвіт передміхурової частини сечівника | Гілки ниж. сечово – міхурових і серед. прямокишкових артерій. Гілки ниж. сечоміхурових вен | Гілки ниж. підчеревного сплетення |
Цибулино-сечівникові залози (gll. bulbourethrales) | В товщі сечово – статевої діафрагми з боків і дещо позаду від перетинчастої частини сечівника | Парна. Трубчасто – альвеолярної будови | Гілки внутр. соромітної артерії | Гілки ниж. підчеревного сплетення |
Характеристика зовнішніх статевих органів жінки (organa genitalia feminina externa)
Назва органу | Топографія | Особливості будови та функції | Кровопостачання | Іннервація |
Великі соромітні губи (labia majora pudendi) | Парні поздовжні шкіряні валики, що обмежують соромітну щілину | Внутрішні статеві артерії та вени | Гілки клубово – пахвинного, стегново – статевого та соромітного нервів і симпатичного стовбура | |
Малі соромітні губи (labia minora pudendi) | Лежать присередньо від великих соромітних губ і паралельно до них | Тонкі шкіряні складки, що обмежують присінок піхви. Виступають за великі соромітні губи при їх зімкненому положенні | ||
Клітор (clitoris) | Між передньою спайкою соромітних губ та зовн. вічком сечівника | Рудиментарний гомолог чол.. печеристих тіл. Скл. з головки з передн. шкірочкою, печеристих тіл та ніжок, що кріпляться до лобкових кісток | ||
Присінок піхви (vestibulum vaginae) | Відкрив. зовн. вічко сечівника (позаду клітора), парні отвори присінкових залоз великих і малих, отвір піхви |
Характеристика внутрішніх статевих органів жінки (organa genitalia feminina interna)
Назва органу | Топографія | Особливості будови та функції | Кровопостачання | Іннервація |
Яєчник (ovarium) | У порожнині малого таза | Парна залоза. Має матковий і трубні кінці, присередню і бічну поверхні. Вільний і брижовий краї. З маткою зв’язаний звязкою яєчника. Скл. з кори (фолікули з яйцеклітинами) і мозку | Яєчникові і маткова артерії. Вени впадають в нижню порожнисту та ліву ниркову вени | Гілки черевного, ниркового, аортального та нижнього підчеревного нервових сплетень |
Матка (uterus) | У порожнині малого таза між сечовим міхуром спереду і прямою кишкою ззаду | Непарна. Грушоподібна. 8см. Дно, тіло, шийка з перешийком. Слизова (ендометрій) з пальмоподібними складками. М’язова (міометрій) – товста (2см.), скл. з трьох шарів міоцитів | Маткова, яєчникова та внутр. соромітна артерії. Венозна по однойменним венам | Гілки нижнього підчеревного сплетення |
Маткова труба (tuba uterine) | В товщі широкої зв’язки матки | Парна. Маткова частина, перешийок труби, ампула, лійка. Через черевний отвір сполуч. з очеревинною порожниною | ||
Піхва (vagina) | Перед. стінка прилягає до сечового міхура і сечівника. Задня межує з прямою кишкою | Трубка 8-10см. Слизова оболонка нижніх 2/3 товста, має поперечні піхвові складки. Є стінка передня і задня |
... що під час формування знань про людину як живий організм використовують переважно такі методи навчання, як бесіду, розповідь, практичну роботу. 2. Які засоби ви використовуєте для формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства? Відповідаючи на дане запитання учителі зазначили, що в основному використовують малюнки підручника і дидактичні матеріали, виготовлені ними. ...
... ів масажу і виявлялися прискоренням регенерації сідничного нерва. Цікаво, що при продовженні курсу масажу у відповідь реакції організму зменшувалися. Таким чином було експериментальне обґрунтовано дозування курсу масажу – 10 - 15 процедур. 1.3 Вплив масажу на м'язову систему Соматична м'язова система людини включає близько 550 м'язів, розташованих на тілі в декілька шарів і побудованих з ...
... роботи рухового апарата необхідно попередньо з'ясувати умови руху з урахуванням рівності дії протидії, проявів інерції, збереження моменту кількості рухів і інших закономірностей. 3. Діючі сили і рівновага Кожен рух, вироблений людиною, і будь-яке положення, у якому він знаходиться, обумовлені взаємодією ряду сил. Сили, що діють на тіло людини, розділяються на зовнішні і внутрішні. Зовн ...
... і тварин і людини до навчання. Ось чому штучне підвищення рівня активації поліпшує здатність до засвоєння но вої інформації. РОЗДІЛ 4. СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 4.1 Умовні рефлекси людини У людини можна виробити найрізноманітніші умовні рефлекси на базі різних безумовнорефлекторних реакцій: слино видільні, серцево-судинні, дихальні, шкірно-гальванічні, ...
0 комментариев