5. Борозни на поверхні серця
Назва борозни | Топографія | Судини, які розташовуються в борозні |
Вінцева | Між передсердями і шлуночками | Власні судини серця: права та ліва вінцеві артерії, вени |
Передня міжшлуночкова | Відділяє шлуночки один від одного | Передня міжшлункова гілка |
Задня міжшлуночкова | Відділяє шлуночки один від одного | Згинальна міжшлункова гілка |
Будова серцевої стінки
Назва шару | Особливості будови |
Перикард | Поділяється на серозний(епікард) та волокнистий. Між ними є порожнина, що заповнена невеликою кількістю серозної рідини. |
Епікард | Є вісцеральним листком серозної оболонки і утворює зовнішню оболонку серця. |
Міокард | Складається з 2 шарів: зовнішнього( спільного для обох передсердь), внутрішнього, окремо для кожного передсердя. Міокард шлуночків тришаровий( поверхневий і глибокий є спільними для обох шлуночків). Міокард - найтовщий м’яз серця. |
Ендокард | Утворений ендотелієм, що лежить на товстій базальній мембрані. |
Клапанний апарат серця
Назва клапана | Топографія | Особливості будови | Функція |
Тристулковий | Правий шлуночок, нижче правого передсердя. | Стулки(їх 3) утворені складками ендокарда. Стулки сполучаються сухожилковими струнами з конусоподібними м’язовими сосочками. | Закриває передсердно– шлуночковий отвір. |
Двостулковий | Лівий шлуночок, нижче лівого передсердя. | Стулки мають зубчасті краї. | Закриває передсердно– шлуночковий отвір. |
Клапан аорти | Вгорі дещо справа від 2 сосочкових м’язів. | Складається з 3 півмісяцевих заслінок. Стулки міцніші, ніж у клапані легеневого стовбура. | Закриває отвір аорти. |
Клапан легеневого стовбура | На межі правого шлуночку і отвору легеневого стовбура. | Складається з 3 півмісяцевих заслінок. | Пропускає кров з шлуночка до легеневого стовбура. |
Провідна система серця
Назва вузла або пучка | Топографія | Функції |
Пазухово-передсердний вузол | Лежить у міокарді правого передсердя під епікардом між отвором верхньої порожнистої вени й правим вушком серця(вузол Кейта-Флека). | Автономна нервова система серця, що функціонально з’єднує всі відділи і забезпечує автоматизм його роботи. |
Передсердно-шлуночковий вузол | Нижня частина міжпересердної перегородки. | Автономна нервова система серця, що функціонально з’єднує всі відділи і забезпечує автоматизм його роботи. |
Передсердно-шлуночковий пучок (пучок Гіса) | Міжшлуночкова перегородка. | Автономна нервова система серця, що функціонально з’єднує всі відділи і забезпечує автоматизм його роботи. |
Характеристика артерій малого кола кровообігу
Назва артерії | Початок | Топографія | Ділянки тіла (органи), які кровопостачає |
Легеневий стовбур (truncus pulmonalis) | Правий шлуночок серця | Попереду стовбура аорти, під її дугою на рівні T IV – V розділяється на ліву й праву легеневі артерії | Легені (газообмін), судина несе венозну кров. |
Права легенева артерія (a. pulmonalis dextra) | Попереду стовбура аорти, під її дугою на рівні T IV – V | Поділяється на 3 гілки. | Легені (газообмін), судина несе венозну кров. |
Ліва легенева артерія (a. pulmonalis sinistra) | Попереду стовбура аорти, під її дугою на рівні T IV – V | Поділяється на 2 гілки. | Легені (газообмін), судина несе венозну кров. |
Характеристика вен малого кола кровообігу
Назва вени | Місце (судини) формування | Місце впадіння | Ділянки тіла (органи), від яких збирає кров |
Праві легеневі вени (vv. pulmonales dextrae) | Корінь правої легені (дрібні легеневі вени) | Ліве передсердя | Легені (газообмін), судини несуть артеріальну кров. |
Ліві легеневі вени (vv. pulmonales sinistrae) | Корінь лівої легені (дрібні легеневі вени) | Ліве передсердя | Легені (газообмін), судини несуть артеріальну кров. |
Характеристика найбільших артерій великого кола кровообігу
Назва артерії | Початок | Топографія | Ділянки тіла (органи), які кровопостачає |
Аорта (aorta) | Лівий шлуночок серця | Висхідна частина розташовується позаду легеневого стовбура, вкрита перикардом. Дуга аорти знаходиться позаду рукоятки груднини, перекид-ся через лівий головний бронх до Т IV. Низхідна частина лежить у задньому середостінні, спочатку зліва від хребта, далі дещо правіше, від T XII, попереду хребта по серединній лінії до L IV. | Початок великого кола кровообігу. Віддає гілки, які кровопостачають всі органи та ділянки тіла. |
Права вінцева артерія (a. coronariae dextra) | Висхідна частина аорти | Від вінцевої борозни спускається задньою міжшлуночковою борозною і утворює задню міжшлуночкову артерію. Рогалуджується на між шлуночкові гілки. | Живить оболонки серця та праву половину серця. |
Ліва вінцева артерія (a. coronariae sinistra) | Висхідна частина аорти | Утворює передню міжшлуночкову артерію. Рогалуджується на між шлуночкові гілки. | Живить оболонки серця та ліву половину серця. |
Плечово-головний стовбур (truncus brachiocephalicus) | Початкова частина дуги аорти. | Має довжину 30-40-мм. Розміщується позаду рукоятки грудини. На рівні правого грудинно-ключичного суглоба стовбур розгалужується на праву загальну сонну та праву підключичну артерії. | |
Ліва загальна сонна артерія (a. carotis communis sinistra) | |||
Ліва підключична артерія (a. subclavia sinistra) | |||
Права загальна сонна артерія (a. carotis communis dextra) | |||
Права підключична артерія (a. subclavia dextra) | |||
Зовнішня сонна артерія (a. carotis externa) | На рівні верхнього краю щитоподібного хряща загальна сонна артерія розгалуджується на зовнішню та внутрішню сонні артерії. | Підіймається поверхнею шиї й розгалужується на 7 гілок. | М’язи обличчя, щелепи, зуби, стінки носової порожнини, волосяну частину голови, привушну слинну залозу, потиличну, задню вушну та вискову частини голови. |
Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) | На рівні верхнього краю щитоподібного хряща загальна сонна артерія розгалуджується на зовнішню та внутрішню сонні артерії. | Йде паралельно зовнішній сонній артерії, підіймається до основи черепа, входить до порожнини черепа через сонний канал і утворює очну артерію. На рівні зорового перехрестя поділяється на передню і середню артерії мозку. | Посередні та середні відділи півкуль великого мозку, м’язи очного яблука. |
Хребтова артерія (a. vertebralis) | Відходить від першого відділу підключичної артерії. | Йде догори через поперечні отвори V-I шийних хребців, далі крізь великий отвір потиличної кістки заходить у порожнину черепа. В ділянці довгастого мозку права і ліва хребтові артерії з’єднуються. | Спинний мозок, довгастий мозок, мозочок. |
Базилярна артерія (a. basilaris) | В ділянці довгастого мозку внаслідок з’єднання правої і лівої хребтових артерій. | В ділянці переднього краю моста поділяється на праву та ліву задні мозкові артерії. | Внутрішнє вухо, міст, потиличні частини великих півкуль. |
Щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis) | Відходить від першого відділу підключичної артерії | Невелика товста трубка, що розгалужується на нижню щитоподібну, висхідну шийну, поверхневу шийну та поперечну шийну артерії. | Щитоподібна залоза, глибокі м’язи шиї, бічна поверхня шиї, м’язи лопатки. |
Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) | Відходить від першого відділу підключичної артерії | Спускається по задній поверхні реберних хрящів до нижнього краю VII ребра, де розгалуджується на 2 гілки. | Міжреберні м’язи, трахея, бронхи. |
Реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis) | Відходить від середнього відділу підключичної артерії в межах між драбинчастого простору. | В межах шийки I ребра розгалужується. | Глибокі м’язи потилиці, I-II міжреберні проміжки. |
Пахвова артерія (a. axillaris) | Продовження підключичної артерії. | Лежить у пахвовій ямці. Розгалужується на грудонадплечову, грудну бічну артерії, передню та задню артерії, що огинають плечову кістку. | Грудні м’язи та дельтоподібний м’яз, передній зубчастий м’яз та грудні залози, плечовий суглоб. |
Плечова артерія (a. brachialis) | Продовження пахвової артерії. | Дійшовши до ліктьової ямки розгалужується на 2 гілки. | м’язи та шкіра плеча, триголовий м’яз, м’язи дистальної частини плеча. |
Променева артерія (a. radialis) | Є однією з гілок плечової артерії. | Йде по передній поверхні променевої кістки. Під шилоподібним відростком променевої кістки огинає бічний край зап’ястка й переходить на тильну поверхню кисті, пронизує перший міжпальцевий проміжок, переходить на долоню і утворює на п’ясткових кістках глибоку долонну дугу. | м’язи передпліччя, кисть. |
Ліктьова артерія (a. ulnaris) | Є однією з гілок плечової артерії | Прходить на при середній поверхні передпліччя, далі по однойменній борозні, в ділянці променезап’ясткового суглоба-присередньо від горохоподібной кістки. | м’язи передпліччя. |
Поверхнева долонна дуга (arcus palmaris supeficialis) | Є однією з гілок ліктьової артерії | Залягає безпосередньо під долонним апоневрозом на сухожилках згиначів пальців. | Долонна сторона II-V пальців та поверхневі тканини долоні. |
Глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus) | Утворилася внаслідок злиття промен. Артерії та глибокої долонної гілки ліктьової артерії. | Залягає нижче сухожилку глибокого згинача пальців. Розгал. На 3 долонні п’ясткові артерії. | м’язи кисті. |
Вісцеральні гілки грудного відділу аорти (pars thoracica aortae, rr. viscerales) | Стравохідні гілки бронхіальні гілки перикардіальні гілки | йдуть до грудного відділу стравоходу | Бронхи та паренхіма легень, перикард. |
Пристінкові гілки грудного відділу аорти (pars thoracica aortae, rr. parietales) | Задні міжреберні артерії: підреберна артерія, дві верхні діафрагмальні артерії. | проходять III-XI міжребер’ях між зовнішніми і внутрішнми міжреберними м’язами | Діафрагма, перикард, м’язи спини, м’язи живота. |
Непарні вісцеральні гілки черевного відділу аорти (pars abdominalis aortae, rr. viscerales) | Черевний стовбур верхня брижова артерія Нижня брижова артерія | відходить від черевної частини аорти на рівні XII грудного хребця. Від нього-3 гілки: ліва шлункова артерія, загальна печінкова артерія, селезінкова артерія. відходить на рівні I поперекового хребця, проходить між підшлунковою залозою і 12-палою кишкою, проникає в брижу тонкої кістки і спускається до сліпої кишки. відходить на рівні III поперекового хребця | Шлунок і нижня частина стравоходу, підшл. Залозу, селезінку, 12-палу кишку. Порожня та клубова кишка, сліпа кишка, червоподібний відросток, частину ободової кишки. частину ободової кишки, сигмоподібну кишку, верхню частину прямої кишки. |
Парні вісцеральні гілки черевного відділу аорти (pars abdominalis aortae, rr. viscerales) | Ниркова артерія Середня надниркова артерія Яєчникова артерія Яєчкова артерія | Парна, відходить від черевної частини аорти майже під прямим кутом, на рівні II поперекового хребця. Розгал. На велику к-ть гілок. Парна, відходить від черевної частини аорти на рівні I поперекового хребця, заходить у ворота надниркової залози. Парна, починається від черевної частини аорти трохи нижче від місця відходж. Ниркової арт. Парна, починається нижче ниркових артерій , іде через пахвинний канал і в складі сім’яного канатика доходить до яєчка. | Нирка. Надниркова залоза Яєчник, маткові труби, сечоводи. Яєчко, його придатки, сім’явиносну протоку, сечовід. |
Пристінкові гілки черевного відділу аорти (pars abdominalis aortae, rr. parietals) | Нижні діафрагмальні артерії. Поперекові артерії. Серединна крижова артерія. | Розгалужується на гілочки, що йдуть до надниркових залоз. 4 пари артерій. Розміщена на передній поверхні крижової кістки та куприка. | Діафрагма. Задня та бічна стінка живота, оболонки спинного мозку. Кістки, м’язи і частково органи малого таза. |
Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna) | Є частиною загальної клубової артерії. Починається на рівні крижово-клубового суглоба | Заходить у малий таз, на рівні великого сідничного отвору поділяється на передній і задній стовбури. | Органи й стінки малого таза. |
Зовнішня клубова артерія (a. iliaca externa) | Є частиною загальної клубової артерії. Починається на рівні крижово-клубового суглоба. | Виходить на стегно під пахвинною зв’язкою. | Сім’яний канатик, круглу зв’язку матки, м’язи черевного преса. |
Стегнова артерія (a. femoralis) | Є продовженням зовнішньої клубової артерії. | Лежить у борозні між прямим і медіальним широким м’язами стегна. На своєму шляху утворює глибоку арт. Стегна. | М’язи та шіра стегна, зовн. Стат. Органи, кульшовий та колінний суглоб. |
Підколінна артерія (a. poplitea) | Є продовженням стегнової артерії. | Лежить у підколінній ямці. | Колінний суглоб, шкіра гомілки(верхній край) та колінного суглоба. |
Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior) | Починається від підколінної артерії. | Проходить через міжкісткову перетинку, лежить на передній поверхні глибоко між м’язами. | Передня поверхня гомілки, колінний суглоб. |
Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) | є продовженням підколінної артерії | лежить на задній поверхні гомілки під камбало подібним м язом. Дійшовши до низу гомілки,артерія проходить між медіальною кісточкою і п’ятковим(ахілловем)сухожилком і виходить на підошву,де поділяється на дві кінцеві гілки:медіальну й бічну підошві артерії | малогомілкову кістку та м язи латеральної поверхні гомілки. задньої поверхні гомілки,й великогомілкової кістки. м язи та шкіру стопи. |
Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) | Є продовженням передньої великогомілкової артерії. | Проходить під фіксатором розгинача пальців і прямує до першого між плеснового простору. | Стопа. |
Медіальна підошвова артерія (a. plantaris medialis) | Є гілкою задньої великогомілкової артерії. | Проходить по медіальній борозні підошви. | М’язи, зв’язки, кістки стопи. |
Латеральна підошвова артерія (a. plantaris lateralis) | Є гілкою задньої великогомілкової артерії. | Проходить по зовнішній борозні стопи. | М’язи, зв’язки, кістки стопи |
Характеристика найбільших вен великого кола кровообігу
Назва вени | Місце (судини) формування | Місце впадіння | Ділянки тіла (органи), від яких збирає кров |
Система верхньої порожнистої вени | |||
Верхня порожниста вена (v. cava superior) | Позаду з’єднання 1 ребра з грудниною (права й ліва плечово-головні вени) | Праве передсердя | Верхня половина тіла, голова, шия, верхні кінцівки, органи грудної порожнини. |
Права й ліва плечово-головні вени (vv. brachiocephalicae dextra et sinistra) | Позаду відповідного грудинно-ключичного суглобу внаслідок злиття внутрішньої яремної та підключичної вен. | Праве передсердя. | Передня стінка живота і грудної клітки, середостіння, шийного відділу спинного мозку, верхніх кінцівок, голови та шиї. |
Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) | Починається розширенням-верхньою цибулиною яремної вени в яремному отворі черепа. | Праве передсердя. | Головний мозок, пазухи твердої мозкової оболонки, шкіра та підшкірна основа голови та шиї, глотка, гортань, щитоподібна залоза. |
Зовнішня яремна вена (v. jugularis externa) | Утворюється на рівні кута нижньої щелепи. | Праве передсердя. | Шкіра та м’язи шиї, потилична, тім’яна та вискова ілянки голови, вушна раковина. |
Передня яремна вена (v. jugularis anterior) | |||
Підключична вена (v. subclavia) | Розміщена на верхній поверхні I ребра, проходить спереду переднього драбинчастого м’яза, є продовженням пахвової вени. | Праве передсердя. | Верхня кінцівка. |
Латеральна підшкірна вена руки (v. cephalica) | Починається від глибокої венозної дуги на долоні, а також венозного сплетіння тилу кисті, тягнеться вздовж бічної поверхні плеча та передпліччя. | Праве передсердя. | Верхня кінцівка. |
Медіальна підшкірна вена руки (v. basilica) | Починається від глибокої венозної дуги на долоні, а також венозного сплетіння тилу кисті, йде по задній ділянці передпліччя. | Праве передсердя. | Верхня кінцівка. |
Серединна вена ліктя (v. intermedia cubiti) | В обл. ліктьового суглоба внаслідок злиття латеральної підшкірної вени руки та медіальної підшкірної вени руки. | Праве передсердя. | Верхня кінцівка. |
Плечова вена (v. brachialis) | Утворюється в обл.. ліктьової ямки внаслідок злиття ліктьової та променевої вен. | Праве передсердя. | Верхня кінцівка. |
Ліктьова вена (v. ulnaris) | |||
Променева вена (v. radialis) | |||
Міжкісткові вени (vv. interosseae) | |||
Непарна вена (v. azygos) | Бере початок від правих підстінкових поперекових вен, проходить крізь діафрагму і йде праворуч тіл грудних хребців. | Верхня порожниста вена. | Праві міжреберні вени, вени середостіння, напівнепарна вена. |
Напівнепарна вена (v. hemiazygos) | Повторює хід непарної вени тільки з лівої сторони гр.. клітки. | Непарна вена. | Ліві міжреберні проміжки. |
Задні міжреброві вени (vv. intercostales posteriores) | |||
Внутрішня грудна вена (v. thoracica interna) | |||
Внутрішні венозні хребтові сплетення (plexus venosi vertebrales interni) | |||
Зовнішні венозні хребтові сплетення (plexus venosi vertebrales externi) | |||
Система нижньої порожнистої вени | |||
Нижня порожниста вена (v. cava inferior) | Утворюється на рівні IV поперекового хребця злиттям двох спільних клубових вен. | Праве передсердя. | Обл.. збору крові пристінковими та нутряними гілками нижньої порожнистої вени. |
Нижні діафрагмальні вени (vv. phrenicae inferiores) | Супроводжують однойменні артерії. | Нижня порожниста вена | Внутрішні органи. |
Поперекові вени (vv. lumbales) | По обидва боки від хребта. | Непарна вена Напівнепарна вена | Внутрішні органи. |
Яєчкові вени (vv. testiculares) | Утворює венозне сплетіння навколо сім’яного канатика. | Праве передсердя. | Яєчко. |
Яєчникові вени (vv. ovaricae) | Утворює венозне сплетіння, що міститься в широкій матковій зв’язці. | Праве передсердя. | Яєчник. |
Ниркові вени (vv. renales) | Спереду однойменних артерій. | Праве передсердя. | Нирки. |
Надниркові вени (vv. suprarenales) | Спереду однойменних артерій. | Праве передсердя. | Нирки. |
Печінкові вени (vv. hepaticae) | Праве передсердя. | Печінка. | |
Система ворітної вени печінки | |||
Ворітна вена (v. portae) | Утворюється від злиття верхньої та нижньої брижових вен і селезінкової вени позаду головки підшлункової залози. | Праве передсердя. | Непарні органи черевної порожнини(окрім верхньої частини шлунка та нижньої частини прямої кишки). |
Селезінкова вена (v. lienalis) | Повторює хід однойменних артерій. | Праве передсердя. | Підшлункова залоза, селезінка, частина шлунка. |
Верхня брижова вена (v. mesenteriacae superior) | Повторює хід однойменних артерій. | Праве передсердя. | Тонка кишка, сліпа кишка з червоподібним відростком, підшлункова залоза. |
Нижня брижова вена (v. mesenteriacae inferior) | Повторює хід однойменних артерій. | Праве передсердя. | Ободова кишка, сигмоподібна кишка і верхньої третини прямої кишки. |
Спільні клубові вени (vv. iliacae communes) | Утворюється внаслідок злиття внутрішньої та зовнішньої клубових вен на рівні крижово-клубового суглобу. Не має клапанів. | Праве передсердя. | Таз, нижня кінцівка. |
Внутрішня клубова вена (v. iliaca interna) | Проходить по боковій стінці порожнини малого таза. | Праве передсердя. | Пряма кишка, статеві органи та сечовий міхур. |
Крижове венозне сплетення (plexus venosus sacralis) | Праве передсердя. | ||
Прямокишкове венозне сплетення (plexus venosus rectalis) | Займає нижню третину стінки прямої кишки. | Праве передсердя. | Пряма кишка. |
Міхурове венозне сплетення (plexus venosus vesicalis) | |||
Передміхурове венозне сплетення (plexus venosus prostaticus) | |||
Маткове венозне сплетення (plexus venosus uterinus) | |||
Піхвове венозне сплетення (plexus venosus vaginalis) | |||
Зовнішня клубова вена (v. iliaca externa) | Є продовженням стегнової вени. | Праве передсердя. | Нижня кінцівка. |
Підколінна вена (v. poplitea) | Ділянка підколінної ямки. | Праве передсердя. | Нижня кінцівка. |
Стегнова вена (v. femoralis) | |||
Велика підшкірна вена ноги (v. saphena magna) | Починається біля великого пальця стопи, проходить по при середній поверхні гомілки й стегна. | Праве передсердя. | Зовнішня поверхня шкіри стегна. |
Мала підшкірна вена ноги (v. saphena parva) | Починається на бічній поверхні стопи. | Праве передсердя. | Задня поверхня гомілки. |
... що під час формування знань про людину як живий організм використовують переважно такі методи навчання, як бесіду, розповідь, практичну роботу. 2. Які засоби ви використовуєте для формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства? Відповідаючи на дане запитання учителі зазначили, що в основному використовують малюнки підручника і дидактичні матеріали, виготовлені ними. ...
... ів масажу і виявлялися прискоренням регенерації сідничного нерва. Цікаво, що при продовженні курсу масажу у відповідь реакції організму зменшувалися. Таким чином було експериментальне обґрунтовано дозування курсу масажу – 10 - 15 процедур. 1.3 Вплив масажу на м'язову систему Соматична м'язова система людини включає близько 550 м'язів, розташованих на тілі в декілька шарів і побудованих з ...
... роботи рухового апарата необхідно попередньо з'ясувати умови руху з урахуванням рівності дії протидії, проявів інерції, збереження моменту кількості рухів і інших закономірностей. 3. Діючі сили і рівновага Кожен рух, вироблений людиною, і будь-яке положення, у якому він знаходиться, обумовлені взаємодією ряду сил. Сили, що діють на тіло людини, розділяються на зовнішні і внутрішні. Зовн ...
... і тварин і людини до навчання. Ось чому штучне підвищення рівня активації поліпшує здатність до засвоєння но вої інформації. РОЗДІЛ 4. СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 4.1 Умовні рефлекси людини У людини можна виробити найрізноманітніші умовні рефлекси на базі різних безумовнорефлекторних реакцій: слино видільні, серцево-судинні, дихальні, шкірно-гальванічні, ...
0 комментариев