Проблеми митного контролю в Україні та способи їх вирішення

3.2 Проблеми митного контролю в Україні та способи їх вирішення

Кордон був і залишається найчутливішим барометром, що миттєво реагує на ситуацію в суспільстві. Невипадково митні переходи на кордоні, зокрема й українсько-польському, що віднедавна став кордоном нашої держави з країнами Євросоюзу, перебувають під пильним оком громадськості та відповідних контролюючих органів. Виконуючи свою головну функцію митного контролю й митного оформлення вантажів, митниця забезпечує наповнення Державного бюджету, охорону економічних інтересів України під час здійснення експортно-імпортних операцій суб’єктами зовнішньо економічної діяльності, дотримання митних правил більш ніж мільйонною «армією» мешканців прикордонних територій, для яких «човниковий» бізнес став єдиним джерелом заробітку, і водночас пункти пропуску є і будуть обличчям держави для подорожуючих, які приїжджають в Україну у бізнесових, приватних справах чи на відпочинок. Наскільки результативно і цивілізовано працюватимуть митні органи і чи завдяки цьому зросте, на жаль, не надто високий авторитет цієї державної структури через традиційно довжелезні черги на перетин кордону, потік контрабанди, що осідає на полицях магазинів та ринків, завдаючи шкоди вітчизняним виробникам аналогічної продукції та державі, позаяк до державної скарбниці за ввезений крам не надходило жодної копійки митних платежів, масові побори, відсутність належної інфраструктури та цивілізованих побутових умов і хамство людей у погонах, залежить від багатьох факторів, зокрема й ефективності управління структурними підрозділами, що входять до регіональних митниць.

Однією з проблем в роботі Львівської митної служби підприємці називають плани по надходженню до бюджету. «Цю політику необхідно змінювати. Крім того, необхідно подолати корупцію, я не говорю зараз про контрабандистів, лише про тих, хто хоче працювати у законодавчому полі. Наприклад, митник без стимулу може просто не взяти декларацію, а коли навіть бере, то людина не має змоги відслідкувати інформацію про хід її реєстрації. Наступне – це визначення кодів товару, від яких залежить сума сплати за товар, тут твориться просто свавілля», – зазначив президент компанії «ІнСпе», член Громадської ради при Львівській митниці, координатор Громадського форуму Львова Олег Мацех. Також підприємці зазначали, що скоро робота митниці може зупинитися взагалі, бо за існуючих умов і законодавчих «вдосконалень» ніхто не ввозитиме товари в Україну. [52].

Для вирішення цієї проблеми необхідно зробити максимально прозорою процедуру проходження митного контролю, встановити монітори, щоб декларант у будь-який час міг побачити, на якій стадії перебуває його декларація, та максимально скоротити терміни визначення митної вартості товарів. Досить часто виникають скарги про наявність корупції на Львівській митниці, для вирішення цієї проблеми також можливий варіант створення робочих груп підприємців та митників з метою вирішення нагальних проблем на місцевому рівні та скерування ініціатив до Державної митної служби.

Також потрібно працювати над вдосконаленням роботи зі спрощення митних процедур і підвищенням ефективності технологій митного контролю. Адже, занадто складна процедура митного контролю теж є нагальною проблемою. Для досягнення позитивного результату, для подолання цих проблем необхідно керуватись такими базовими принципами:

– забезпечення належної ефективності митного контролю;

– оптимізація використання митних ресурсів;

– сприятливе ставлення до суб’єктів ЗЕД;

– прозорість роботи митних органів;

– уникнення бюрократизму в документообігу.

Також необхідно удосконалити правове регулювання відносин між митними органами і підприємствами, що надають послуги в галузі митної справи. Для цього необхідно:

– при розробці Державною митною службою України нормативно-правових актів, які визначають організаційно-правові основи діяльності митних посередників, враховувати пропозиції та зауваження останніх, зокрема, запропонованих безпосередньо Асоціацією митних брокерів України, що, в свою чергу, сприятиме застосуванню принципу партнерства у відносинах між митними органами та митними брокерами і митними перевізниками. Крім того, це запобігатиме прийняттю економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів;

– розробити дієвий механізм надання митними органами митним посередникам необхідної інформації (правова, економічна, статистична) для їх діяльності;

– розробити та впровадити механізми фінансових гарантій та страхування діяльності митних брокерів, можливостей відстрочки повернення фінансових платежів протягом певного проміжку часу;

– розробити оптимальні, високоефективні механізми взаємодії митних брокерів і митних перевізників;

– при розробці вітчизняної схеми взаємодії митних агентів та митних органів враховувати базові стандарти та принципи такої взаємодії, що закріплені у Європейському Митному Кодексі, адже вплив митного середовища на процеси інтеграції і бізнесових взаємин між ЄС та Україною є досить відчутним;

– впроваджувати у життя міжнародні конвенції щодо спрощення митних процедур і застосування новітніх технологій, які сприяють швидкому митному контролю й оформленню.

Отже, митний контроль та митне оформлення є ключовими функціями митної служби України, однак реалізація митними органами України на практиці цих важливих функцій стикається з безліччю перешкод та проблем. Найсуттєвішу рису процесу вдосконалення законодавства щодо митного контролю та митного оформлення слід бачити в тому, що воно спрямоване на створення умов для більш ефективного впливу права на зовнішньоекономічні відносини. Саме за допомогою передусім правових процедурних норм забезпечується змістовність митного контролю. Підвищити ефективність митного контролю та митного оформлення за здійсненням зовнішньоекономічних операцій, зменшити роль суб’єктивного фактору при прийнятті рішень щодо митного оформлення й митного контролю необхідно шляхом: – наукових досліджень та унормування у правових процедурних актах системи критеріїв ризиків при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів; – використання цієї системи як нормативно-інформаційної комп’ютерної бази при проведенні митного контролю та при аналізі документів, поданих до митного оформлення; – користування цією системою оперативним складом митних органів при оцінці митної вартості товарів та встановленні їх коду згідно з УКТЗЕД. [53]. Реалізація науково-організаційних заходів, спрямованих на максимальну правову регламентацію процесу здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів призведе до посилення відповідальності за обґрунтованість прийнятих рішень як посадовими особами митних органів так і декларантами. Також детального розроблення потребують такі питання, як систематизація митного законодавства, впорядкування і оновлення його структури, визначення напрямків розвитку, вдосконалення процесу підготовки і прийняття законів та інших правових актів. Тільки після вирішення цих питань можна забезпечити ефективність правозастосування в митній практиці. Однією із болючих проблем залишається ухилення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від сплати податків при декларуванні товарів шляхом заниження їх митної вартості та/або декларування не своїм найменуванням. Конфлікт інтересів митних органів та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності полягає у недосконалості та неповноті бази даних цінової інформації відомостей про вартість певного товару (предмету), на підставі яких визначається його митна вартість.
Висновки Отже, на основі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

Митна служба України – це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Діяльність митної служби України розглядається як необхідна умова для нормального, стійкого функціонування суспільства. Вона пропускає людей і товари, дозволені до переміщення, й затримує товари, заборонені до ввезення чи вивезення. Можна виокремити такі узагальнені функції митних органів:

1) фіскальна;

2) економіко-регуляторна;

3) захисна;

4) контрольно-організаційна;

5) інформаційно-статистична;

6) міжнародно-політична.

Особливий статус митної служби полягає в тому, що саме (і тільки) через її структури та механізми формується і закріплюється загальна воля, що надає державним настановам в організації зовнішньоекономічної діяльності (митній політиці) обов’язкового характеру. Держава за допомогою митної служби забезпечує втілення в життя державної політики у сфері митної діяльності методами, які є в її розпорядженні, у тому числі адміністративними та кримінально-правовими.

Основними завданнями митної служби є: забезпечення реалізації державної політики у сфері митної справи; захист економічних інтересів України; контроль за дотриманням законодавства України про митну справу; використання засобів митно-тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів; удосконалення митного контролю, митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; здійснення разом з Національним банком України комплексного контролю за валютними операціями; здійснення разом з іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і дотримання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; розвиток міжнародного співробітництва у сфері митної справи.

Правові, економічні та організаційні основи митної справи визначено в Конституції, законах України (серед них особливе місце належить МК – комплексному закону в сфері митної справи), нормативних актах Президента України й Кабінету Міністрів України, актах Державної митної служби України та інших центральних органів виконавчої влади. Виключно законами України визначаються засади митної справи.

Аналіз правового статусу органів митної служби свідчить, що, не зважаючи на важливість завдань, які стоять перед останньою, та необхідність правового регулювання на рівні закону питань організації органів митної служби, діяльність вказаного правоохоронного органу законодавчо не регламентована. З огляду на це було би доцільно розробити закон, в якому були би визначені правовий статус митної служби України та її організаційних елементів, з урахуванням вимог європейського законодавства, конвенцій та міжнародних договорів, до яких приєдналася Україна. Негативним аспектом також є неповне визначення в Митному кодексі України основних понять митної політики (порядок визначення напрямків, відповідальність за втілення та розробку та інше). Ці недоліки є суттєвими, бо впливають на процедуру розробки митної політики, роблячи її не до кінця регламентованою. Митна політика фактично формується на підставі загальнодержавних тенденцій, не маючи особливого механізму формування. Також проблемою є відсутність законодавчо чітко визначеного правового статусу митних брокерів і митних перевізників, ліцензійних умов здійснення їх діяльності, визначенні правової природи підстав представництва інтересів клієнтів митними брокерами (митними перевізниками). В Кодексі так і не визначено чітко, за яким варіантом представництва працюють митні брокери в Україні.

Отже, реалізація митними органами своїх функцій на практиці стикається з безліччю проблем. Для вирішення цих проблем потрібно вживати необхідні заходи, керуватися такими принципами як: забезпечення належної ефективності митного контролю; оптимізація використання митних ресурсів; сприятливе ставлення до суб’єктів ЗЕД; прозорість роботи митних органів; уникнення бюрократизму в документообігу. Також потрібно працювати над вдосконаленням роботи зі спрощення митних процедур і підвищенням ефективності технологій митного контролю.

Список використаних джерел

1.  Конституція України від 28.06.1996 №254

2.  Митний кодекс України від 11.07.2002 N92-IV (із змінами i доповненнями, внесеними Законами України вiд 01.08.2009).

3.  Закон України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 (із змінами i доповненнями, внесеними Законами України від 14.09.2006).

4.  Закон України «Про митну справу в Україні» (зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 22 лютого 2000 року).

5.  Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. (із змінами i доповненнями, внесеними Законами України від 04.02.2009, ВВР).

6.  Закон України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» (із змінами i доповненнями, внесеними Законами України від 20.02.2009, ВВР).

7.  Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13 жовтня 1992 р.

8.  Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 р. (зі змінами від 31.05.2005, ВВР).

9.  Закон України «Про гуманітарну допомогу» від 2 жовтня 1999 р.

10.  Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 7 жовтня 2001 р.

11.  Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР.

12.  Указ Президента «Про державну Митну службу України» (зі змінами і доповненнями від 29 жовтня 2003 року).

13.  «Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності митної служби України» від 24 жовтня 2003 р. №1209/2003.

14.  Указ Президента «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших нормативно-правових актів» від 7 лютого 2008 року №109/2008.

15.  «Про введення до складу Представництва України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі) представника Держмитслужби України» від 19 квітня 2004 р. №445/2004.

16.  «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства та додатків І, II, III, V, VI, VII, VIII до неї» від 23 травня 2000 р. №699/2000.

Постанови Кабінету Міністрів України

17.  «Про затвердження Положення про Державну митну службу України» від 18 липня 2007 р. №940.

18.  «Про затвердження Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах» від 9 лютого 1993 р. №97.

19.  «Про затвердження Положення про спеціальні звання працівників і курсантів навчальних закладів митної служби» від 16 червня 2003 р. №900.

20.  «Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом» від 17 грудня 2003 р. №1958.

21.  «Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними» від 24 грудня 2003 р. №1989.

22.  «Про затвердження переліку платних послуг, що можуть надаватися митними органами» від 25 грудня 2002 р. №1952.

23.  «Про порядок ведення спеціальної митної статистики» від 12 грудня 2002 р. №1865.

24.  Наказ Держмитслужби України «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» від 17 листопада 2005 р. №1118.

25.  Наказ Держмитслужби України «Про місця прибуття автотранспорту» від 21 листопада 2005 р. №1136.

26.  Наказ Держмитслужби України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення переміщуваних через митний кордон України товарів окремих видів»» від 13 жовтня 2005 р. №969.

27.  Наказ Держмитслужби України «Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць» від 29.01.08 №64.

28.  Спільний наказ Держмитслужби України та Адміністрації Державної прикордонної служби «Про затвердження Порядку дій у разі виявлення органами (підрозділами) Державної прикордонної служби України порушень законодавства й порушення справ, провадження в яких віднесено до компетенції митних органів» України від 1 червня 2005 р. №461/439.

29.  Спільний наказ Держмитслужби та Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності» від 12 липня 2004 р. №512/387.

30.  Наказ Держмитслужби України про введення в дію «Методичних рекомендацій про порядок підготовки, подання на державну реєстрацію, скасування, обліку та зберігання нормативно-правових актів митних органів України» від 8 липня 2003 р.

31.  Наказ Державної митної служби України про затвердження «Регламенту планування нормотворчої діяльності, підготовки й розгляду правових актів, що розробляють або узгоджуються Державною митною службою України» від 04.09.2002 р. №481.

32.  Наказ Державної митної служби України про затвердження «Порядку розроблення підрозділами Державної митної служби України проектів законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, передбачених Планом нормопроектувальної роботи Держмитслужби, визначених дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України, Голови Держмитслужби» від 04.09.2002 р. №481.

33.  Наказ Державної митної служби України про затвердження «Положення про участь суб’єктів громадського обговорення у підготовчій роботі щодо прийняття нормативно-правових актів з питань митної справи», від 10.09.2004 р. №658.