Загальні відомості про радіоактивні речовини
Характеристика та особливості стронцію-90
Наслідки радіоактивного забруднення для навколишнього середовища
Наслідки радіоактивного забруднення для здоров’я людей
Дія основних радіоактивних речовин на здоров’я людини
Найрозповсюдженіші хвороби, спричинені аварією
Внутрішньоутробне опромінені діти
Навигация
Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
59856
знаков
2
таблицы
1
изображение
Міністерство освіти і науки України
Одеський національний політехнічний університет
Інститут енергетики та комп’ютерних систем управління
Кафедра прикладної екології та гідрогазодинаміки
Курсова робота з дисципліни “Загальна екологія”
Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
Наукові керівники:
ст. викл. Ткачьова О.М.
проф. Шалімов М.О.
Виконав:
ст. гр. ТО-0811
Купчік С.В.
ОНПУ 2010
ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень
Вступ
I. Огляд літератури
1.1 Загальні відомості про радіоактивні речовини
1.1.1 Характеристика та особливості цезію-137
1.1.2 Характеристика та особливості стронцію-90
1.1.3 Характеристика та особливості йоду-131
1.1.4 Характеристика та особливості америцію-241
1.2 Наслідки радіоактивного забруднення для навколишнього середовища
1.2.1 Наслідки радіоактивного забруднення для ґрунтів
1.2.2 Наслідки радіоактивного забруднення для рік, озер, ґрунтових вод і повітря
1.2.3 Наслідки радіоактивного забруднення для рослинного й тваринного світу
1.2.4 Наслідки радіоактивного забруднення для здоров’я людей
II. ОБГОВОРЕННЯ ДАНИХ
2.1 Загальний стан здоров’я населення
2.2 Дія основних радіоактивних речовин на здоров’я людини
2.3 Найрозповсюдженіші хвороби, спричинені аварією
2.3.1 Гостра променева хвороба
2.3.1.1 Гостра променева хвороба у ліквідаторів
2.3.1.2 Гостра променева хвороба у дітей
2.3.1.3 Внутрішньоутробно опромінені діти
2.3.1.4 Гостра променева хвороба в евакуйованих людей
2.3.1.5 Постраждале населення
2.4 Захисний об’єкт «Укриття»
III. ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ГПК - гранично припустима концентрація
ГПХ - гостра променева хвороба
ІВ - іонізуюче випромінювання
УЛНА - учасники ліквідації наслідків аварії
ХПХ - хронічна променева хвороба
ЧАЕС - Чорнобильська атомна електростанція
ВСТУП
Актуальність теми: Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) останнім часом стала предметом пильної уваги світової громадськості. На жаль, ланцюг негативних подій, початком якого став вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС, триває і донині. Масштаби наслідків Чорнобильської катастрофи для навколишнього середовища, здоров'я людей, розвитку суспільства є величезними. Внаслідок викиду радіонуклідів в навколишнє середовище на території України виникла несприятлива екологічна ситуація, що спричинила як зовнішнє опромінення багатомільйонної популяції людей, так і довгострокове надходження в організм радіоактивних ізотопів, що формують внутрішнє опромінення. За останні 24 роки кількість інвалідів, вади яких пов’язані з Чорнобильською катастрофою, становить понад 106 тисяч людей. Із них більше 65 тисяч – ліквідатори наслідків аварії. Але це ще не всі проблеми сьогодення. Усього, за оцінками експертів, в Україні є понад 20 тисяч тонн хімікатів, які зберігаються в непридатних приміщеннях. У кожній без винятку області. Найбільше хімікатів припадає на Сумську, Київську та Одеську область [1].
ЧАЕС розташована в білорусько-українському прикордонному регіоні в болотисто-лісистій місцевості на березі річки Прип'ять. У чотирьох кілометрах від атомного комплексу розташоване місто Прип'ять, побудований спеціально для співробітників атомної електростанції. На момент аварії там проживало 45 000 людей. У радіусі 30 кілометрів навколо реактора розташовувалося в цілому 76 населених пунктів. В 100 кілометрах південніше ЧАЕС знаходиться Київ [3;13].
Аварія на четвертому енергоблоці відбулася приблизно о 1:23:50 26-го квітня 1986 року під час проведення випробувань. Експлуатаційний персонал повинен був перевірити, чи зможуть турбіни за перерви в подачі електроенергії виробити достатню кількість залишкової енергії для живлення насосів охолодження до вмикання аварійних джерел живлення. Щоб перешкоджати перериванню експерименту, системи аварійного захисту були свідомо відключені. Для проведення експерименту потрібно було знизити потужність реактора до рівня 25% від номінальної. Однак цей процес пішов не за планом. Раптово, по дотепер не з'ясованим причинам, потужність реактора впала до рівня нижче 1%. Реактор прийшлося знову повільно розганяти. Однак через 30 секунд після початку експерименту потужність раптом різко зросла. Аварійне гасіння реактора (зупинка ланцюгової ядерної реакції) не вдалося. [2] В частки секунди потужність і температура зросли в багато разів. Реактор вийшов з-під контролю. Відбувся наймогутніший вибух. Вибухом викинуло плиту, що покривала 4- й енергоблок, вага якої становила 1000 тонн. При температурах понад 2000ºС тепловиділяючі елементи (твели) стали плавитися. Потім загорілася графітова оболонка реактора. У справжньому вогневому штормі радіоактивні продукти поділу з активної зони, що плавилась, стали викидатися в атмосферу. [11] Зі зруйнованого реактора протягом перших 10 днів після аварії було викинуто більше 40 різних видів радіонуклідів. Для аналізу наслідків аварії мають значення в першу чергу йод (I-131), цезій (Cs-137), стронцій (в основному Sr-90) і плутоній (Pu-241). На сьогоднішній день вважається, що в атмосферу потрапило близько 50% йоду, що містився в реакторі, і 30% цезію. Гарячі гази, що виділялися при горінні графітової оболонки, підняли радіоактивні речовини на висоту більш ніж 1500 метрів. Різні погодні умови в перші дні після аварії призвели до того, що радіоактивність широко розповсюдилася аж до територій Скандинавії, Польщі, Прибалтики, а також південної Німеччини, північної Франції й Англії. Наслідки Чорнобильської аварії для навколишнього середовища не можна зводити тільки до просторового розподілу зон радіоактивного забруднення. Радіоактивні цезій, стронцій і плутоній усе більше розповсюджуються по ланцюжкові: Ґрунт - Рослина - Тварина/Людина. Іншими шляхами територіального розповсюдження радіонуклідів є ерозія ґрунту під впливом вітру, лісові пожежі, а також сільськогосподарське використання земель і міграція радіонуклідів у річкових водах. [6;9]
Таким чином, метою роботи є розглянути вплив радіації на живі організми. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- розглянути вплив радіоактивного забруднення окремо на ґрунт, водні об’єкти та повітря, рослинність і людину;
- розглянути стан здоров’я населення у після-аварійний час;
- запропонувати методи вирішення проблеми щодо покращення стану здоров’я людей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
I. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Похожие работы
... полягає в тому, що класифікація причин та наслідків, визначення термінів може використовуватися журналістом для полегшення написання матеріалу на тему аварії на ЧАЕС. РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВИСВІТЛЕННЯ НАСЛІДКІВ КАТАСТРОФИ У ЗМІ 1.1 Понятійний апарат журналіста Для написання будь-якого журналістського матеріалу треба в першу чергу розрізняти терміни, які будеш використовувати у роботі. ...
... хвилювання. Досвід експлуатації хвильових електростанцій показав, що вироблювана ними електроенергія поки що в 2-3 рази дорожча за традиційну, але в майбутньому очікується значне зниження її вартості. 3. Екологічні проблеми використання атомної енергії При поділі ядер урану і плутонію в ядерному реакторі виділяється величезна кількість енергії, використання якої дозволило створювати ...
... та соціально-економічних чинників, які можуть діяти в комплексі з радіаційним. Це вимагає відпрацювання та реалізації широкого кола заходів захисту постраждалих. 3. Екологічні наслідки військової діяльності Сучасна війна й підготовка до неї стають дедалі дорожчими. Розробка, виготовлення й випробування нових видів зброї лягає непосильним тягарем на економіку країн світу. Так, за даними ООН, ...
... та лабораторіями ветсанекспертизи на ринках області виявлено 16 випадків перевищень норм. Ці випадки реєструються в своїй більшості у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненостю більше 1 Кі/км2. 2.2. Вплив радіації на організм людини 26 квітня 2006 року виповнюється 20 років аварії на Чорнобильської АЕС. Це найкрупніша аварія за всю історію розвитку атомної ...
0 комментариев