2.3 Найрозповсюдженіші хвороби, спричинені аварією
Значний інтерес викликає епідеміологічне вивчення стану здоров’я учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС, які працювали на проммайданчику в 1986–1987 рр., і зазнали найбільшого впливу ІВ. Дані медико-статистичних, епідеміологічних досліджень свідчать, що за минулий після аварії час кількість здорових і практично здорових осіб серед цього молодого і в основному здорового на час участі в ЛНА контингенту зменшилась майже в 9 разів, приблизно на стільки зросла кількість хворих на хронічні непухлинні хвороби. Збільшення рівня захворюваності, поширеності хвороб, інвалідності та смертності даного контингенту спостерігається як за рахунок деяких форм раку, так і внаслідок росту непухлинної соматичної патології. Основний внесок в погіршення стану здоров’я УЛНА вносять непухлинні хронічні хвороби центральної нервової, серцево-судинної систем, органів травлення та ендокринної системи. Серед патології ендокринної системи основну частку (75 %) займають хвороби щитоподібної залози.
Літературні дані свідчать, що зміни функціонального стану ендокринних залоз у віддалені терміни після дії ІВ мають поліфакторний, неспецифічний та системний характер, в цілому охарактеризовані як пострадіаційна ендокринопатія. Стохастичні ефекти опромінення щитоподібної залози в УЛНА проявляються зростанням захворюваності на рак щитоподібної залози, який реалізується раніше передбачених термінів. Основними нестохастичними ефектами дії на щитоподібну залозу зовнішніх і внутрішніх джерел опромінення є радіаційний гострий та хронічний тиреоїдин, а також гіпотиреоз. Питання про вплив радіаційного чинника на функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи дотепер є дискусійним. Аналіз даних літератури свідчить, що більшість наукових досліджень непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА на ЧАЕС присвячена клінічним аспектам, не розкриває проблему вивчення закономірностей непухлинної захворюваності і оцінки ролі радіаційного фактору в її розвитку, тому епідеміологічні дослідження непухлинної захворюваності щитоподібної залози в УЛНА потребують більшої та спеціальної уваги. Для встановлення зв’язку росту непухлинної захворюваності щитоподібної залози з дією так званих «малих» доз ІВ актуальним залишається проведення аналітичних епідеміологічних досліджень.
Розглянемо кількість захворювань на ГПХ, спричинених дією радіації за деякі проміжки часу.
2.3.1 Гостра променева хвороба (ГПХ)
У 1986 р. ГПХ діагностували 237 пацієнтам. У 1989 р. верифікували 134. Протягом перших 90 діб у 1986 р. померли 28 осіб, у 1987-2005 – 29. В НЦРМ під моніторингом - 164 ГПХ-пацієнти (88 - неверифікована і 76 – верифікована ГПХ). Причини смерті: раптова серцева смерть (8), онкогематологія і онкологія (11), соматоневрологічна патологія, інфекції (6), травми і нещасні випадки (4). Радіаційні ураження шкіри. У 2000 р. – 2 випадки раку щитоподібної залози (ГПХ-II). Радіаційна катаракта у 24 ГПХ-хворих пропорційно до дози. Судинна патологія очного дна і макулодистрофії. Серцево-судинна патологія найбільш поширена. У 1986-87 – радіаційно-індукований імунодефіцит з формуванням у теперішній час стійких віддалених ефектів. У всіх - органічні психічні розлади, переважно у вигляді едоформного (апатичного) психоорганічного синдрому. Пострадіаційні органічні розлади - у 62% (при дозах > 1 Зв). Нейрофізіологічні і нейровізуалізаційні радіаційні маркери при дозах 1–5 Зв.
2.3.1.1 Гостра променева хвороба у ліквідаторів
Всього ~600,000, в Україні - ~364,000. Середня ефективна доза зовнішнього опромінення УЛНА (учасники ліквідації наслідків аварії) на ЧАЕС 1986–1987 складає 163,7 мЗв, 1988–1989 — 45,8 мЗв. Погіршення здоров’я майже за усіма класами хвороб. Очікуване зростання раків щитоподібної залози. Тенденція до зростання лейкемій серед УЛНА 1986-87 рр., а також солідних пухлин. Зростання інвалідізації. Збільшення неонкологічної захворюваності, у тому числі на психічні розлади. Радіаційні ризики для неракових захворювань (0,25–0,5 Зв і більше): цереброваскулярна патологія, психічні розлади, захворювання нервової системи, ендокринні розлади та ін. Гіпотеза щодо безпорогового розвитку катаракти та інших очних хвороб. Поширеність психічних розладів (36%) майже удвічі вища за українську популяцію (20,5%) переважно за рахунок депресії (25%).
Драматично збільшені суїциди (за деякими оцінками – більше, ніж у 20 разів у порівнянні з загальною популяцією). Отримані залежності "доза–ефект" для нейрофізіологічних, нейропсихологічних і нейровізуалізаційних параметрів при дозах > 300 мЗв. Малі й дуже малі дози – синдром хронічної втоми. Радіочутливість головного мозку. Більша радіочутливість неокортексу, ніж підкоркових утворень і стовбуру. Більша радіочутливість домінантної гемісфери. Наявність детермінованих нейропсихіатричних ефектів з порогом 300 мЗв загального опромінення.
2.3.1.2 Гостра променева хвороба у дітей
Безумовне погіршення демографічної ситуації. Але лише в деяких випадках показники дитячої смертності у забруднених районах були вищими за «чисті» райони. Драматичне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози тих, хто був опромінений у дитячому віці (0-14 років). Не отримано переконливих даних щодо зростання лейкемій, лімфом, інших форм солідних раків. Отримано чітку тенденцію до затримки фізичного розвитку дітей з радіоактивно забруднених територій. Погіршення соматичного і психічного здоров’я за всіма класами хвороб, зокрема патологія щитоподібної залози, порушення регуляції з боку імунної, ендокринної і нервової систем. Суперечливі дані щодо вроджених вад, генетичних ефектів (у тому числі у нащадків ліквідаторів) і спадкових хвороб, а також погіршення здоров’я нащадків ліквідаторів. Так, є повідомлення щодо зростання у 1987 р. синдрому Дауна (розумова і фізична відсталість внаслідок вродженої трисомії 21-ї хромосоми) у Швеції, Західному Берліні, Шотландії і Білорусі (січень 1987 р.). Дефіцит у раціоні молочних і м’ясних продуктів, фруктів і овочів, тобто дефіцит білка, вітамінів, макро- і мікроелементів. Формування соціально-психологічного комплексу «жертви».
... полягає в тому, що класифікація причин та наслідків, визначення термінів може використовуватися журналістом для полегшення написання матеріалу на тему аварії на ЧАЕС. РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВИСВІТЛЕННЯ НАСЛІДКІВ КАТАСТРОФИ У ЗМІ 1.1 Понятійний апарат журналіста Для написання будь-якого журналістського матеріалу треба в першу чергу розрізняти терміни, які будеш використовувати у роботі. ...
... хвилювання. Досвід експлуатації хвильових електростанцій показав, що вироблювана ними електроенергія поки що в 2-3 рази дорожча за традиційну, але в майбутньому очікується значне зниження її вартості. 3. Екологічні проблеми використання атомної енергії При поділі ядер урану і плутонію в ядерному реакторі виділяється величезна кількість енергії, використання якої дозволило створювати ...
... та соціально-економічних чинників, які можуть діяти в комплексі з радіаційним. Це вимагає відпрацювання та реалізації широкого кола заходів захисту постраждалих. 3. Екологічні наслідки військової діяльності Сучасна війна й підготовка до неї стають дедалі дорожчими. Розробка, виготовлення й випробування нових видів зброї лягає непосильним тягарем на економіку країн світу. Так, за даними ООН, ...
... та лабораторіями ветсанекспертизи на ринках області виявлено 16 випадків перевищень норм. Ці випадки реєструються в своїй більшості у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненостю більше 1 Кі/км2. 2.2. Вплив радіації на організм людини 26 квітня 2006 року виповнюється 20 років аварії на Чорнобильської АЕС. Це найкрупніша аварія за всю історію розвитку атомної ...
0 комментариев