КУРСОВА РОБОТА
з загальної екології
На тему: «Екологія і практична діяльність людини»
Погіршення стану більшості екосистем біосфери, істотне зменшення біопродуктивності й біорізноманітності, катастрофічне виснаження ґрунтів і мінеральних ресурсів за небаченої забрудненості поверхні Землі, гідросфери і атмосфери пов'язані з інтенсивним зростанням чисельності населення планети та розвитком науково-технічного прогресу протягом останніх 50років. Саме необхідність задоволення дедалі більших потреб людського суспільства призвела до гігантського розширення масштабів господарської діяльності, змін у пропорціях світового господарства, у виробничих потужностях, техніці й технологіях, асортименті продукції, виробничому й особистому споживанні. Моделі виробництва й споживання, що склалися в світі, перестали відповідати умовам нормального співіснування людини й природи.
В історії виробничої діяльності людства, зазвичай виділяють чотири головних етапи:
1) збирання та мисливства, що зайняло приблизно 4 тисячі років. Примітивні людські спільноти, що знаходилися на цьому етапі розвитку, існували в єдності з природними екосистемами;
2) землеробства та скотарства, коли розвиток цивілізації став базуватися, головним чином, на використанні живої речовини, що вироблялася в штучних чи напівштучних екосистемах. Цей перехід до виробничих форм господарювання отримав назву «неолітичної революції» та вимагав вирішення таких великих проблем, як одомашнення тварин та введення в культуру рослин;
3) промислового виробництва, зорієнтованого на широке споживання невідтворних ресурсів та енергії. Впродовж: цього етапу тиск, що спричинювало людське суспільство на природне середовище, безперервно зростав.
Лише з середини XX століття світовий національний продукт зріс у 5 разів, людство опанувало ядерною енергією та способами синтезу багатьох речовин. Стрибкоподібно збільшилося використання нафти та виробництва ряду товарів (табл. 1.). Паралельно цьому йшла деградація біосфери, було втрачено близько 20% родючих ґрунтів, в атмосфері зріс вміст вуглекислого газу, з'явилися "діри» в озоновому екрані планети, всюди стали звичайними кислотні опади, скоротилася ресурсна база, катастрофічне забруднилися усі геосфери планети різного роду відходами та викидами.
4) інформаційне суспільство, що об'єднане комп'ютерними технологіями та робить спроби переходу до ноосферної діяльності.
К. Ріттер в 30-ті pp. минулого століття одним із перших назвав Землю «загальнолюдським домом». Але благополуччя в цьому «домі» має досить довгу історію. Це історія попереджень, які не були почуті, історія науково-технічного прогресу будь-якою ціною, історія самоосліпнення людства уявною могутністю своїх можливостей «перетворення» природи.
Таблиця 1 - Об’єми товарів на світовому ринку в млн. т або в млн. шт. (за М. Алленом)
| Роки | Нафта | Автомобілі | Чавун | Пшениця | Добрива |
| 1900 | 0,025 | – | 70,0 | 69,0 | – |
| 1920 | 5,6 | – | 80,0 | 105,0 | 1 |
| 1940 | 20,0 | 5,0 | 95,0 | 140,0 | 31,0 |
| I960 | 125,0 | 16,4 | 336,0 | 250,0 | 62,0 |
| 1980 | 260,0 | 30,0 | 716,0 | 445,0 | 210,0 |
Розвиток деградаційних процесів на планеті передбачався давно. Великий мислитель Авіцена ще десять століть тому зрозумів, що хід суспільного розвитку та господарської діяльності згубний для природи та небезпечний для людства. Особливо численними стали застереження щодо деградації природи планети у другій половині нашого століття. Приблизно чверть століття тому, в 1972 p., Римський клуб надрукував тривожний прогноз розвитку людської цивілізації "Межі росту", зроблений в Массачусетському технологічному інституті (США) групою фахівців під керівництвом Д.Медоуза, де передбачалася деградація природного середовища. Пізніше Д.Медоуз підготував та видав нову книгу "За межами росту", в якій дав аналіз системи «людство - природне середовище» на основі матеріалів 1970 - 1990 pp., де також свідчилося про глобальну екологічну кризу. Але усі ці застереження майже не мали відповідних дій. Член Ірландської партії зелених Пітер Емерсон (1991) вважав, що усі соціально-економічні системи, випробувані людством за весь час його існування, базувалися на пріоритеті «споживання» і тому виявилися ворожими природі.
Каналів впливу людства на навколишнє середовище чимало (мал. 1.). Це безпосередній вплив людини як біологічної істоти на середовище (використання кисню на дихання, використання біомаси рослин та тварин у їжу та ін.), а також численні прямі та опосередковані зміни, що виникають як віддалені та є не завжди явними наслідками виробничої діяльності людини.
Деградація природного середовища здійснюється під впливом негативної дії двох типів:
... її діяльність потребує цілеспрямованого впливу дорослого. Тут чимало важать схвалення проявів самостійності, наполегливості, прищеплення віри в себе, самоповаги, навчання контролю, а самооцінки. Пошуково-дослідницька діяльність виконує такі основні пізнавальній функції, як демонстрація зв'язків, недоступних для органів чуття дитини, та проникнення в саму сутність явищ природи. Пошуково-дослі ...
... тип діяльності як закриту систему. Ця "закритість" зближає її із властивим тваринним вітальним поводженням, оскільки й там і там має місце активність у рамках заданих передумов і орієнтирів. Завдяки заданості, "закритості" своїх відправних передумов діяльність несе в собі безсумнівні риси адаптивного, пристосувального поводження, що досить чітко проявляється в орієнтації на прийняті в навколишнім ...
... ії і явища, які відбуваються в суспільстві, оточуючому середовищі. Комерційна інформація - це відомості про ситуації на ринку різних товарів і послуг. Призначення комерційної інформації в тому, що вона дозволяє фірмам аналізувати свою комерційну діяльність, планувати її та здійснювати контроль за результатами цієї діяльності, тобто за отримуванням прибутку. Джерелами комерційної інформації є: ...
... небезпечних для здоров’я продуктів харчування, хімічних і радіоактивних речовин, біологічних матеріалів, досліджується його правова природа. У підрозділі 2.4. “Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів санітарно-епідеміологічної служби щодо застосування адміністративних стягнень за порушення санітарного законодавства” автором охарактеризовані специфічні особливості адміністративно-юрисдикц ...
0 комментариев