Навигация
Сучасний стан розвитку газової промисловості України
36092
знака
2
таблицы
0
изображений
2. Сучасний стан розвитку газової промисловості України
Газова промисловість – почала інтенсивно розвиватись у 70-х роках, коли було освоєно Передкарпатську нафтогазову область (припадає 3,1% всього видобутку газу), розвідані запаси газу якої становлять 94 млрд. м3. Більша половина газових запасів (65 млрд. м3) сконцентрована в Івано-Франківській області. У Прикарпатті Дошавське родовище використовується для підземного зберігання газу. Крім Угерського, Кутківського на Прикарпатті виявлено Немирівське, Солотвинське, Мукачівське, Іршавське родовища. Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область найбільша в Україні (93,8% всього газу країни). Основні родовища газу розташовані у Харківській (Шебелинське, Хрестищенське, Дружелюбівське), Полтавській (Солохо-Диканське), Дніпропетровській, Чернігівській областях.
Газова промисловість - наймолодша галузь паливної промисловості України. Використання газу удвічі дешевше, ніж нафти. Крім того, з газу виробляють азотні добрива й синтетичні матеріали.
Україна займає шосте місце у світі по обсягах використання природного газу. Разом з тим, починаючи з 90-х років, його споживання республікою помітно знизилося. Так, у 1999 році країна споживала 120 млрд. куб. м, у 2001 році - 114 млрд. куб. м, у 2002 році - 103 млрд. куб. м., у наступні роки рівень споживання знизився до 80-85 млрд. куб. м.
Власний внутрішній видобуток газу також упав: якщо в 2000 році вона знаходилася на рівні 24,4 млрд. куб. м, те в 2001 році було добуто 20,9 млрд. куб. м, у 2002 році - 19,2 млрд. куб. м. У 2005 році було добуто 18,4 млрд. куб. м. У 2006 році цей рівень ще упав - до 17,2 млрд. куб. м газу. Причому падіння внутрішнього видобутку природного газу відбувалося більш швидкими темпами, чим його споживання, що привело до ще більшого посилення залежності України від імпортних постачань. Видобуток газу в 2009 р. залишилася практично на торішньому рівні і за період січень-липень склала 10,4 млрд. куб. м.
Відповідно до згаданої програми "Нафта і газ України", у найближчі роки передбачається зберегти власний видобуток газу на рівні 20 млрд. куб. м і тільки до 2015 року планується її збільшення до 35-40 млрд. куб.м. Причому ці чекання зв'язані в першу чергу з початком розробок газових родовищ у Донецьком басейні, запаси якого, як вважають, можуть забезпечити енергетичну незалежність країни. Однак ця справа, як виявилося, не самого найближчого майбутнього, оскільки на Україні не виробляється устаткування, придатне для розробки специфічних донецьких шарів, що обумовлює необхідність імпорту цього устаткування в першу чергу з Росії, як найбільш дешевого виробника необхідного устаткування.
Для розробки донецького газового родовища було створено спільне російсько-українське підприємство "Уралмаш-Ліман". На думку його керівників, у перспективі родовище може забезпечити до 120 млрд. куб. м у рік, що могло б цілком задовольнити потреби країни в даному виді палива.
Незважаючи на значні цифри і багатообіцяючий прогноз, оптимізм із приводу рішення Україною проблеми газопостачання республіки представляється надмірним. У дійсності ці родовища відомі вже більш 20 років, що вказує на відносну невигідність їхньої розробки. Якщо ж усе-таки їхнє освоєння і буде поставлено на широку промислову основу, це, на думку фахівців, не звільнить внутрішніх споживачів від необхідності оплачувати постачання газу, причому по більш високим, чим російські, цінам.
Для України питання енергоносіїв має не тільки економічну, але і політичне фарбування. Базовою структурою українського нафтогазового комплексу є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (НАК).
Донедавна в нафтогазовому комплексі країни була відсутня єдина структура, що виступає керівним центром. Прагнення поправити положення, створити єдину структуру, що виступає керівним центром, привело до того, що 25 лютого 2007 р. був підписаний указ президента Л.Кучми "Про реформування нафтогазового комплексу України", а потім рішення уряду 25 травня 2007 р., яким була створена Національна акціонерна компанія (НАК) "Нафтогаз України".
Вертикально інтегрована структура компанії повинна була зупинити спад виробництва, сприяти технічної модернізації, поліпшенню фінансово-економічної ситуації в галузі. Її створення було обумовлено також необхідністю збільшення внеску підприємств у держбюджет і у фінансування загальнонаціональних програм галузі. Компанії приділялася роль інструмента для підживлення незбалансованого республіканського бюджету.
Сьогодні компанія намагається виступати як єдиний суб'єкт адміністративного, економічного й організаційного впливу на нафтогазовий ринок України. Будучи самостійною комерційною організацією, вона, проте, останнім часом знаходиться під сильним пресингом уряду і держчиновників.
Основні показники розвитку нафтогазової промисловості республіки визначені Національною програмою "Нафта і газ України до 2010 року", затвердженої урядом. У 2003-2004 р. видобуток нафти і газу відповідав показникам Програми і навіть трохи перевищувала її. Однак деяка стабілізація видобутку в ці роки була досягнута за рахунок комплексу заходів для підвищення ефективності використання ресурсної бази, скороченню числа бездіяльних шпар, упровадженню нових методів і технологій на старих родовищах.
Передбачалося, що в ці роки будуть виконані значні геологорозвідувальні роботи, виявлені нові перспективні родовища, розробка яких повинна була забезпечити приріст видобутку вже з 2007 року. Однак у 2003-2004 р. показники по геологорозвідувальному буравленню були виконані усього на 42%. У результаті не тільки не удалося наростити ресурсну базу нафтогазодобичі, але і відбулося її істотне скорочення. Реалізація програми відбувається з великими труднощями, і взагалі її виконання знаходиться під сумнівом. На сьогодні велика частина експлуатованих родовищ виснажена до 80% і більше, що обумовлює щорічне падіння видобутку вуглеводнів. Компенсувати зниження їхньої продуктивності можливо тільки введенням в експлуатацію нових шпар.
Відзначимо, що на ситуацію в паливно-енергетичному секторі істотно впливають перекоси в структурі балансу енергоспоживання в країні. У перерахунку на умовне паливо, частка нафти і газу в цьому балансі складає відповідно 17% і 45%. І це при тім, що Україна забезпечує себе нафтою власного видобутку тільки на 10%, а газом - на 20%. Ускладнює ситуацію непомірне споживання газу: щорічно Україна витрачає його стільки, скільки Франція, Австрія, Данія, Іспанія, Швейцарія і Бельгія разом узяті. За існуючими оцінками, Україна сьогодні по споживанню газу коштує на шостому місці після США, Росії, Німеччини, Великобританії і Канади. Але Канада умудряється видавати при цьому валового внутрішнього продукту на 600 мільярдів доларів, а Україна не дотягає і до тридцяти. При цьому по душовій витраті газу Україна займає "почесне" перше місце, а по ефективності національного енергозбереження - на одній з останніх позицій у світі.
За даними української статистики, за перший рік компанії "Нафтогаз України" її підприємства добули 17,5 млрд. кубометрів газу і 3,65 млн. т нафти з газовим конденсатом, що склало відповідно 102,1% і 103,7% від плану. У 2008 році зроблено світлих нафтопродуктів 541,4 тис. т (140% від плану), 328,4 тис. т автомобільні бензини (133,2%), 164,8 тис. т зрідженого газу (119,2%).
На кінець 2008 р. пробурено 378,3 тис. м експлуатаційних і розвідувальних шпар (101,4%). Довершено будівництво 119 шпар при плані 113. Передано в експлуатацію 88 шпар при плані 75. У 2008 р. компанія виконала майже 94% усього розвідувального буравлення в Україні і відкрила 6 нових родовищ газу, у тому числі: Красноградське в Харківській області, Кружилівське в Луганської, Верещицьке й Орховицьке у Львівської, Ульяновське в Дніпропетровській і Северо-Казантипське на шельфі Азовського моря. Результати геолого-розвідницьких робіт дозволили дати приріст запасів вуглеводнів, що склав 8,9 млн. т умовного палива (проти 6,6 млн. т за планом).
Структурними підрозділами НАК "Нафтогаз України" є дочірня компанія "Укргаздобича" (ген. директор - Рибчич Ілля Йосипович), акціонерне товариство "Укрнафта" (голова правління - Салмін Олег Володимирович), дочірня компанія "Укртрансгаз", що очолює Анатолію Андрійович Рудник.
Підприємства "Нафтогаза України" у 2008 р. року забезпечили транзит 119 млрд. куб. м газу в Західну Європу (103,57% від плану).
У 2008 р., незважаючи на складне фінансове становище підприємств галузі, закінчені будівництво і введені в експлуатацію: газопроводи Керч загальною довжиною 235 км; Сімферополь-Севастополь (51 км); Краматорськ-Донецьк (18 км); Хуст-Сату-Маре (20); друга черга газопроводу Донецьк-Маріуполь (15 км); Яблунивський газопереробний завод потужністю 87 тис. т зрідженого газу в рік; пускові комплекси компресорної станції "Диканьк"; нафтопровід Жулін-Дрогобич (44 км). Крім того, зварено більш 106 км труб і підготовлено до експлуатації 188 км труб нафтопроводу Одес-Броди. Капіталовкладення в об'єкти нафтогазового комплексу перевищили 500 млн. грн.
У 2005-2006 р. були введені в експлуатацію 3 нові газовимірювальні станції: Ужгород (границя зі Словаччиною), Алексеєвка (з Молдовою), Орлівка (з Румунією).
Заборгованість по зарплаті в галузі до 2008 року досягла 199,2 млн. грн. У результаті прийнятих НАК мір до 1 лютого 2009 р. на підприємствах компанії ця заборгованість скоротилася до 150,2 млн. грн. Зокрема, на підприємствах ДК "Укргаздобыч" вона зменшилася на 64,9%, ОАО "Укрнафта" - на 84,6%, ДК "Укртрансгаз" - на 45,3%. Але основною причиною боргів по зарплаті залишаються несвоєчасні розрахунки за поставлені енергоносії.
Науково-технічне забезпечення галузі здійснюють майже 200 науково-дослідних, навчальних і академічних інститутів, спеціалізованих наукових центрів, науково-виробничих фірм, конструкторських бюро. Останнім часом галузь одержала ряд нових, у тому числі високоефективних розробок. Це - створення й іспит установки комбінованого циклу "Водолій" із КПД 43%, газотурбінні двигуни нового покоління з КПД 36%, упровадження яких дозволить щорічно заощаджувати до 1 млрд. куб.м газу. Розроблені також рецептури, технології, організовано виробництво кранового змащення, що ущільнює, біополімерних реагентів для інтенсифікації роботи шпар, біопрепаратів для деструкції вуглеводнів з метою очищення територій, забруднених нафтопродуктами. Здійснено заходи для підвищення ефективності видобутку і транспортування газу з морських родовищ.
Характерна деталь: з часу створення "Нафтогаза України" і донині рівень податків для нього й інших обов'язкових платежів у бюджет увесь час зростав. Компанія задавлена податками. За словами нового керівника компанії И. Диденко, внутрішній борг за спожитий газ з початку нинішнього року виріс на 2,6 млрд. грн. і досяг 22 млрд. грн. НАК заборгував бюджету в нинішньому році 600 млн. грн. Фіскальні органи рахували можливим заарештувати рахунка підрозділів "Нафтагаза України" у регіонах, забирати в заставу газ і продавати його по демпінгу, навіть не залучаючи фахівців компанії. Характерно, що за цей же час бюджетні організації наробили боргів по газі на мільярд гривень, чому сприяє відсутність цільових засобів у скарбниці регіонів, незважаючи на багаторазові прохання НАК забезпечити відповідні асигнування.
Виходить, створена "вулиця з однобічним рухом", по якій гроші з нафтогазової галузі за допомогою могутньої податкової "помпи" викачуються в скарбницю, а відтіля на закупівлю енергоносіїв для державних же установ засобу не виділяються.
"Таким чином, не просто накопичується внутрішня заборгованість споживачів перед "Нафтогазом України", нерідко змушеним під тиском регіональної влади відпускати енергоносії безнадійним боржникам, не тільки ростуть спровоковані внутрішніми неплатежами борги перед РАО "Газпром", але і під усю нашу стратегічну галузь закладається міна, - коментує ситуацію И. Диденко. - З нафтогазового сектора вимиваються оборотні кошти, у підсумку він фізично не в змозі проводити в належних обсягах геологорозвідку і буравлення, без яких неможлива хоча б стабілізація запасів енергоносіїв. Так, більшість родовищ на сьогодні виснажено на 80% і більш, що ставить нас в усі велику залежність від імпортованих вуглеводнів".
Вихід глава НАК бачить у тім, щоб газ, нарешті, став повноцінним товаром, сугубо економічною категорією, позбавленої всіляких політичних "домішок".
Відповідно до програми розширення потужності і забезпечення безперебійності транзиту газу "Нафтогаз України" передбачає будівництво: 4 компресорних станцій на першій нитці газопроводу Торжок-Долина довжиною майже 530 км; другої нитки газопроводу Торжок-Долина з двома компресорними станціями; другої нитки газопроводу Анан’єв-Ізмаїл (377 км) із трьома компресорними станціями; газопроводу-перемички Тальне-Анан’єв (190 км); розширення газопроводу Долін-Ужгород. Закінчено будівництво газопроводу Хуст-Сату-Маре для подачі газу в Румунію продуктивністю до 4 млрд. куб. м, що дозволяє подати додаткові обсяги газу в Туреччину і балканські країни.
Будівництво газопроводу Анан’єв-Ізмаїл, компресорних станцій Тарутине й Анан’єв і газопроводу-перемички Тальное-Ананьев загальною продуктивністю 18 млрд. куб. м у рік могло б цілком задовольнити перспективні потреби в транзиті російського газу в балканські країни. Усе це дозволить зберегти ведучі позиції України як найбільшої газотранзитної країни світу, без значних капвкладень підвищити потужність і надійність газотранспортної системи і забезпечити перспективні потреби в транзиті газу мінімум до 2010 року.
У рамках програми будівництва Транскавказського нафтотранспортного коридору споруджується нафтопровід Одес-Броди. Уже підготовлено до експлуатації більш 300 км нафтопроводу, з них у 2008 р. - більш 100 км, а також морський нафтоперевалочний комплекс "Південний".
У 2007 р. підприємства галузі перелічили в держбюджет 2,8 млрд. грн. На 1 січня 2009 р., незважаючи на надзвичайно низьку оплату споживачами природного газу, отриманого від компанії, у бюджет за 2008 рік внесено 4,5 млрд. грн. І це при тім, що прибуток "Нафтогаза України" унаслідок зменшення цін на його продукцію значно знизилася.
Проблема неплатежів за газ - найбільш гостре питання, що коштує перед нафтогазовим комплексом України. Загальна заборгованість споживачів за 2008 р. досягає 5,26 млрд. грн., а з обліком за попередні роки - майже 20 млрд. грн. Незважаючи на всі міри, що починаються керівництвом "Нафтогаза України", положення виправити не вдається. Торік були прийняті заходи для відключення споживачів за хронічні неплатежі.
Основними пріоритетами "Нафтогаза України" у 2009 році, по розрахунках керівників компанії, залишається забезпечення споживачів нафтою і газом, упровадження дійових заходів поліпшення платежів, а також створення умов збільшення видобутку енергоносіїв. Особлива увага керівництво має намір приділити забезпеченню надійності роботи газонафтотранспортних мереж і технічному переоснащенню галузі.
Дочірні підприємства "Нафтогаза України" сьогодні стають основними суб'єктами, що хазяюють, зі збереженням державного регулювання в галузі, і вони будуть оперувати ресурсами нафти і газу власного видобутку, а також одержуваним в оплату за транзит російського газу. Консолідація в НАК приналежних державі акціонерних товариств, що займаються видобутком, транспортуванням і переробкою енергоносіїв, на думку керівництва галузі, дозволить задіяти єдиний механізм планування, фінансування, координації і контролю їхньої діяльності зі збереженням господарської самостійності кожного з них. А розмежування функцій видобутку, транспортування і реалізації дозволить підвищити ефективність кожного сегмента галузі.
Сьогодні "Нафтогаз України" активно шукає можливості для висновку стратегічних союзів, залучення інвестицій і кредитних ресурсів, переймає досвід світових лідерів галузі, сприяє удосконалюванню законодавства і наробітку нормативних актів для успішної діяльності підприємств компанії.
За п'ять місяців 2009 року на українському ринку нафтопродуктів не були досягнуті рівноваги попиту та пропозиції. За даними джерела в Міністерстві аграрної політики України, недостача палива під час посівної кампанії привела до катастрофічних наслідків: удалося засіяти не набагато більше 50% площ - це найгірший результат за десятиліття. І велика частина врожаю може бути загублена через дефіцит "горючки".
Гендиректор компанії "Українанафтосервіс" Іван Басараб, вважає, що ринку нафтопродуктів заважають нормально розвиватися постійно мінливе законодавство, утручання держави в діяльність трейдерів і виробників, недолік сировини на нафтопереробних заводах (НПЗ) і ринкова ціна пального, не покриваючої собівартості виробництва й імпорту.
Уряд поки всерйоз не приступило до рішення перерахованих проблем. Тим часом, за даними Державної митної служби, у березні імпорт складав 70% від рівня лютого, у квітні - половину, а в травні - лише 30% від лютневого. Це ще не ставить нафторинок на грань літньої кризи зразка минулого року, коли імпорт у червні складав не більш 10% лютневих обсягів, але аналогія просліджується. Ця тенденція збільшується скороченням імпортних постачань, ростом світових цін на нафту, сезонним подорожчання нафтопродуктів на внутрішньому ринку, диктаторською політикою фіскальних органів, частими і необґрунтованими перевірками торгуючих організацій, неузгодженою акцизною політикою.
І, нарешті, важлива причина, що провокує дефіцит палива, - недолік постачань нафти на НПЗ. Найбільше повно можливість рішення цієї проблеми описав Віктор Попов, президент компанії "Співдружність" (м. Херсон), що є акціонером ОАО "Херсонський НПК": "Ритмічність роботи заводів можлива при головній умові: вони повинні бути частиною вертикально-інтегрованих структур нафтових компаній. Чиїх - російських, казахських, інших - і на яких умовах - це окрема тема для переговорів. Уряд не повинний відходити від цих пріоритетів, працювати на відновлення і стабільність вітчизняних НПЗ, а не на сіюхвилинне наповнення бюджету чи ліквідацію дефіциту палива. Будуть стабільно працювати заводи - не буде ні дефіциту, ні заборгованості перед бюджетом".
Похожие работы
... ільш перспективним за видобутком нафти і газу вважається Дніпровсько-Донецький регіон, де зосереджено до 85% ресурсів країни. Відкриті газові родовища в Карпатському регіоні. Нафтопереробна промисловість України представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Надвірнянським, Дрогобицьким та Львівським нафтопереробними заводами. Нафту і природний газ в Україні видобувають у Передкарпатті, ...
... частина — експортується. Шовкова промисловість України, що значною мірою пов'язана з виробництвом хімічних волокон і виробляє близько 8,8% тканин, зосереджена у Києві, Черкасах, Луганську, Лисичанську. Трикотажна промисловість України випускає досить різноманітний асортимент продукції, однак за 1991—1998 рр. обсяги виробництва продукції цієї галузі скоротилися більш ніж у 50 разів (з 351 млн. ...
... зокрема: розвиток промислового потенціалу для виробництва продукції, яка забезпечить першочергові потреби в продовольчих та промислових товарах; прискорений розвиток агропромислового потенціалу, паливно-енергетичного комплексу, переорієнтація машинобудування на виробництво складної наукомісткої і конкурентоспроможної продукції; збільшення обсягів експортної продукції та імпортозамінної продукц ...
... на третину, і в 2000 році воно склало 73,4 млрд. куб. м. Споживання нафти і нафтопродуктів в Україні за останні роки стабілізувалося на рівні 25-29 млн. тонн. 5. ТРУБОПРОВІДНИЙ ТРАНСПОРТ УКРАЇНИ Трубопровідний транспорт є найекономічнішим засобом транспортування рідкого палива, пального і технологічного газу, різних хімічних продуктів. Це відносно новий вид транспорту. В Україні він виник у ...
0 комментариев