Навигация
4. Вітаміноподібні речовини
Вітаміноподібні речовини - група речовин із властивостями, які характерні для істинних вітамінів, однак не задовольняють усі вимоги, що висуваються до них.
Холін бере участь в основних обмінних процесах, передусім в обміні жирів. Він необхідний для утворення передавача нервового збудження - ацетилхоліну. Є відомості про кровотворне значення холіну, його позитивний вплив на процеси росту й опірність організму інфекціям.
Добова потреба в холіні 0,5 мг.
Недостатність холіну, що часто супроводжує білкову недостатність, зумовлює жирову інфільтрацію печінки. Це призводить до загибелі частини клітин і розвитку цирозу печінки. Дефіцит холіну також може призвести до збільшення вмісту холестеролу в організмі, гіпертонії і діабету.
Для профілактики гіповітамінозу холіну необхідне регулярне споживання продуктів - джерел холіну.
Джерелом холіну є (мг/100 г): печінка - 630-635, нирки - 310-325, сичуговий сир - 155-230, нерафіновані рослинні олії - 120-124, бобові - 50-60, кисломолочний сир - 45-48, деякі овочі - капуста, шпинат та ін.
Вітамін В13 (оротова кислота) здійснює стимулювальний вплив на білковий обмін, сприятливо впливає на функціональний стан печінки.
Добова потреба в ороговій кислоті становить 0,5-1,5 г.
Гіповітаміноз оротової кислоти призводить до порушень білкового обміну, синтезу метіоніну, обміну фолацину і перетворень пантотенової кислоти.
Основними харчовими продуктами, які містять вітамін Віз, є дріжджі, печінка, молоко і молочні продукти.
Вітамін B15 (пангамонова кислота) вперше була виділена Кребсом з ядер кісточок абрикосів, потім із паростків рису і рисових висівок. Вітамін B15 широко представлений в насінні рослин, у зв'язку з чим і отримав назву "пангамонова кислота".
Найважливіше фізіологічне значення пангамонової кислоти полягає в її ліпо-тропних властивостях і функції донатора рухомих метильних груп для біосинтезу нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, креатину й інших важливих компонентів.
Пангамонова кислота поліпшує тканинне дихання, підвищує використання оксигену в тканинах і бере участь в окисних процесах, стимулюючи їх, у зв'язку з чим використовується за гострих хронічних інтоксикацій.
Добову потребу в пангамоновій кислоті не встановлено.
Не встановлено і прояви авітамінозу B12. Є відомості про те, що потреба дорослої людини в пангамоновій кислоті становить 2 мг/доб. За атеросклерозу, коронарній недостатності, дерматозів і для сповільнення процесу старіння застосовують кальцію пангамонат.
Параамінобензойна кислота (ПАБК), або вітамін Н, бере участь у синтезі фолієвої кислоти.
Добову потребу в ПАБК не встановлено. За деякими даними, вона становить 2-4 г. За збалансованого харчування ця потреба задовольняється повністю за рахунок її природного вмісту в харчових продуктах раціону.
Вміст ПАБК у деяких харчових продуктах наведено в таблиці 10.
Таблиця 10. Вміст ПАБК у харчових продуктах
| Найменування | Вміст, мг/100 г | Найменування | Вміст, мг/100 г |
| Пшениця | 0,06 | М'ясо | 0,005 |
| Картопля | 0,04 | Яйця | 0,04 |
| Овочі | 0,02 | Дріжджі сухі пивні | 0,9-5,9 |
| Молоко | 0,01 |
Інозит поряд із параамінобензойною і пантотеновою кислотою вважають "вітаміном юності". Як і холін, він допомагає підтримувати в здоровому стані печінку, знижує вміст холестерину в крові, запобігає крихкості стінок кровоносних судин. Особливо активно ліпотропна дія інозиту виявляється за взаємодії з вітаміном Е. Є відомості про участь інозиту в регуляції моторної функції шлунка і кишечника.
Добова потреба людини в інозиті становить 1-1,5 г.
Випадків авітамінозу інозиту в людини не встановлено.
Гіповітаміноз інозиту спричиняє пілороспазм і призводить до зниження рухливості шлунка і кишечника.
Вміст інозиту в харчових продуктах наведено в таблиці 11.
Таблиця 11. Вміст інозиту в харчових продуктах
| Найменування | Вміст, мг/100 г | Найменування | Вміст, мг/100 г |
| Апельсини | 250 | Персики | 95 |
| Зелений горошок | 240 | Суниці | 60 |
| Диня | 120 | Яблука | 24 |
| Цвітна капуста | 95 | Молоко | 18 |
| Капуста білокачанна | 66 | Сир | 25 |
| Картопля | ЗО | М'ясо | 11 |
| Морква | 95 | Печінка яловича | 50 |
| Томати | 46 | Яйця | 33 |
| Риба | 17 |
Карнітин необхідний для нормальної функції м'язів і підтримання оптимального фізіологічного стану. В організмі людини карнітин не синтезується, і потреба в ньому забезпечується за рахунок надходження з їжею, в складі якої він наявний.
Добову потребу в карнитині не встановлено.
Основними джерелами надходження карнітину в організм людини є м'ясо і м'ясопродукти.
Вітамін U (S-метилметіонінсульфоній-хлорид) - речовина, що сприяє загоєнню виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, виявлений вперше в соці капусти Чинеєм 1948-1950 роках. У подальшому встановлено протигістамінну й антисклеротичну дію вітаміну U.
Добову потребу у вітаміні U не встановлено.
Його вміст у харчових продуктах наведено в таблиці 12.
Таблиця 12. Вміст вітаміну U в харчових продуктах
| Найменування | Вміст, мг/100 г | Найменування | Вміст, мг/100 г |
| Капуста білокачанна | 16,4-20,7 | Томати зрілі | 1,0 |
| Буряк столовий | 14,6 | Кукурудза молочна | 1,7 |
| Капуста кольрабі | 12,9 | Листя салату | 0,36 |
| Зелень петрушки | 6,4 | Картопля | 0,17 |
| Паростки пророслого гороху | 5,0 | Морква | 0,12 |
Вітамін F (поліненасичені жирні кислоти) належить до незамінних чинників харчування, оскільки не утворюється в організмі і має надходити з їжею.
Недостатність вітаміну F зумовлює розвиток атеросклерозу, утворення тромбів у кровоносних судинах.
Міститься вітамін F у рослинних оліях і маргарині.
Добова норма вітаміну становить 2-6 г, така кількість його міститься в 15-20 г соняшникової олії.
Використана література
1. Бременер С.М. Витамины в домашнем питании. - М.: Пищевая промышленность, 1974. - 71 с.
2. Вельтищев Ю.В. Экология и питание детей // Вопросы питания. - 1996. - № 5. - С. 14-17.
3. Власенко В.М., Димань Т.М., Ківа М.С. Екотрофологія - нова система гуманістичних знань // Аграрні вісті. - 2004. - №3.
4. Возіанов О.Ф. Харчування та здоров’я населення України // Журнал Академії медичних наук України. - 2002. - Т. 8, № 4. - С.645-657.
5. Воробьев Р. И. Питание и здоровье. - М.: Медицина, 1990. - 160 с.
6. Дымань Т.Н., Шевченко С.И., Берзина С.В. Новые тенденции в питании человека. – К.: Гнозис, 2007. –76с.: ил.
7. Екотрофологія. Основи екологічно безпечного харчування. Навчальний посібник / Т.М. Димань, М.М. Барановський, Г.О. Білявський, О.В. Власенко, Л.В. Мороз. - Київ: Лібра, 2006. - 304 c.
8. Иващенко М.И., Кривоносое М. В. Режим питания здорового человека. - К.: Здоров'я, 1987. -72с. Покровский А. А. О питании. - М.: Экономика, 1964. -288 с.
9. Популярно о питании /А. И. Столмакова, И.О. Мартынюк, Б.М. Штабский и др. - К.: Здоровье, 1989. -272 с.
10. Припутина Л.С., Белоцкая В.В. Пищевые продукты в питании человека. - К.: Здоров'я, 1984. -96с.
11. Смоляр В.И. Рациональное питание. - К.: Наук, думка, 1991. - 368 с.
12. Харчування людини / Т.М. Димань, М.М. Барановський, М.С. Ківа та ін.: Під ред. Т.М. Димань. - Біла Церква, 2005. - 300 с.
Похожие работы
... склад харчового раціону і відповідну формулу співвідношення харчових продуктів, які були б оптимальними одразу для всіх сторін життєдіяльності організму людини. Іншими словами, робляться спроби створити ідеальну дієту. Описані вище теорії і концепції харчування не вичерпують усіх наявних підходів до харчування. Крім того, сучасний стан екології і розвиток основних наукових досліджень у галузі ...
... і харчові продукти, як мед (37%), виноград (7,7%), груші та яблука (5-6%), кавуни, малина, аґрус, чорна смородина (близько 4%). Основні харчові дицукриди в харчуванні людини - сахароза і лактоза. Цукор, основним компонентом якого є сахароза, виконує в організмі роль енергоносія. За цукром закріпилася назва "біла смерть". У літературі з дієтології з'явилося поняття "сахаролік". Справа в тому, що ...
... ятий житель нашої планети. За недостатності феруму знижується концентрація гемоглобіну і вміст еритроцитів у крові, активність залізовмісних ферментів. Причиною захворювання є недостатньо збалансоване харчування. Вміст гемоглобіну нормалізується зазвичай через 3–4 тижні з початку лікування. Трапляється також і стан, пов'язаний з надлишковим вмістом феруму в організмі, – сидероз або гіперсидероз. ...
... здоров'я людини великою мірою визначається його харчовим статусом. Харчовий статус людини - ступінь забезпечення організму енергією та основними харчовими речовинами. Поліпшення структури харчування і харчового статусу людини зумовлено фізіологічною роллю поживних речовин, які входять до складу харчових продуктів. Важливо знати норми фізіологічної потреби організму в харчових речовинах, а також ...
0 комментариев