Навигация
Поняття, ознаки та види банківського кредиту
37963
знака
0
таблиц
0
изображений
1.2 Поняття, ознаки та види банківського кредиту
Поняття банківського кредиту надано в Законі України «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до нього банківський кредит – це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми [4].
На наш погляд таке визначення ототожнює поняття банківського кредиту та банківських правочинів, а точніше, обов’язків банку за кредитними договорами або іншими договорами, які за своєю економічною суттю є кредитом і виражені в іншій юридичній формі договору.
Проведений аналіз економіко-правової літератури та законодавства дає змогу виділити комплекс істотних ознак банківського кредиту.
До них можна віднести наступні: 1)банківський кредит – це основна форма кредиту, за яким кошти готівкою чи в безготівковій формі надаються банками в тимчасове користування; 2) банківський кредит є різновидом позики, що надається банком як специфічним суб’єктом; 3) основою надання кредиту є позичковий капітал банку, сформований шляхом акумуляції тимчасово вільних коштів; 4) банківський кредит надається юридичним і фізичним особам та державі; 5) банківський кредит надається на особливих умовах, що називають принципами кредитування, а саме – зворотність, оплатність, строковість, цільове призначення, матеріальне забезпечення; 6) кредит надається через оформлення відповідних письмових документів на здійснення банківський кредитних операцій – кредитних договорів; 7) у разі недотримання клієнтами банків умов договору застосовуються кредитні санкції, передбачені законодавством, актами банків та угодами банків з клієнтами.
Враховуючи наведені ознаки пропонується визначити банківський кредит як основну форму кредиту, за яким банк на підставі ліцензії надає кошти (позичковий капітал) у тимчасове користування позичальнику шляхом здійснення банківських кредитних операцій на умовах, передбачених чинним законодавством та кредитним договором [5] .
В теорії існує декілька класифікацій банківських кредитів:
1. За основними категоріями позичальників:
· кредити галузям народного господарства;
· кредити населенню;
· кредити державним органам влади.
1. За цільовим спрямуванням:
· виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів);
· споживчий (споживчі цілі населення).
2. За строками користування:
· строкові:
® короткострокові (до 1 року);
® середньострокові (1-3 роки);
® довгострокові (понад 3 роки);
· до запитання (онкольні);
· прострочені;
· відстрочені (пролонговані).
4. Залежно від забезпечення:
· забезпечені (ломбардні);
· незабезпечені (бланкові).
5. За методами надання:
· у разовому порядку, коли рішення про надання приймається окремо по кожному кредиту;
· відповідно до відкритої кредитної лінії;
· гарантовані, коли банк бере на себе зобов’язання у разі потреби надати кредит клієнту.
6. Залежно від кількості кредиторів:
· надані одним банком;
· консорціумні;
· паралельні.
7. Залежно від порядку погашення:
· поступово ( в розстрочку);
· водночас із закінченням строку кредитного договору;
· у відповідності з особливими умовами, визначеними кредитними договорами.
8. За характером і способом сплати процентів:
· з фіксованою процентною ставкою;
· з плаваючою процентною ставкою;
· зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів;
· зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит).
9. За ступенем ризику:
· стандартні;
· нестандартні (кредити під контролем);
· сумнівні;
· безнадійні [6, c.101].
Висновки. Отже, в українському законодавстві відсутнє визначення кредиту в чинних нормативно-правових актах, але на теоретичному рівні мають місце дослідження цього поняття, суб’єктів кредитних відносин та форм кредиту. Щодо банківського кредиту, то, як бачимо, має місце така проблема як невірне визначення цього поняття на законодавчому рівні, науковці, які займаються цим питанням пропонують більш точні визначення. Існує розгалужена класифікація договорів банківського кредиту, досліджуються його ознаки.
2 ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ ТА ПОРЯДОК ЙОГО УКЛАДАННЯ
2.1 Сторони договору банківського кредиту
Відповідно до положень статті 1054 Цивільного кодексу України сторонами кредитного договору є банк або інша фінансова установа (кредитодавець) та позичальник [7]. Відповідно до положень статті 345 Господарського кодексу України сторонами кредитного договору є кредитор (банк) і позичальник [8].
Банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність).
Інша фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи кілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг (ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг») [9].
Позичальником може бути, відповідно до загальних положень Цивільного кодексу, фізичні та юридичні особи, держава (ст.2 Цивільного кодексу України).
Слід зазначити, що норми Господарського кодексу є спеціальними у даному питанні, а норми Цивільного кодексу – загальними, бо в Господарському кодексі кредитні відносини розглядаються в контексті банківського кредитування. Тобто можемо говорити про те, що позичальниками можуть бути суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (ст. 2 Господарського кодексу України).
Похожие работы
... ів, то підприємство може з вигодою для себе користуватися кредитом, який в нормальних умовах коштує 5 відсотків за рік, за 26 відсотків річних (5+20+5х20:100). 4. Задача Розрахунок строкiв одержання, погашення банківського кредиту та сплата вiдсоткiв за нього. Роздiл №1. Вихiднi данi: 1.Цiль кредита: Будівництво морської платформи по видобутку нафти i газу. 2. Сума кредиту: 938562 грн ...
... ’язання тих чи інших типових проблем. У конкретних умовах роботи комерційного банку, з врахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності його клієнтів (позичальників), набір і зміст правил банківського кредитування змінюються. Ці правила в основному і головному визначають стандартні вимоги та орієнтири для кредитних працівників банку. Йдеться про чітке структурування, систематизацію, ...
... є вимог до форми та умов кредитного договору, а тому при його укладанні треба керуватися загальними положеннями Цивільного кодексу України. Заключним етапом банківського кредитування підприємств характеризується тим, що банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору. Метою цього етапу с забезпечення своєчасності та повноти повернення кредиту і процентів. Банки використовують різні ...
... депозитну угоду і документи з відкриття депозитного рахунку. 5.2. Самостійно повторити матеріал та розглянути інформаційні джерела, рекомендовані до тем 4, 6 з 1-го та 2-го модулів дисципліни „Банківські операції”. Практичне заняття-тренінг 6 Розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб Питання для опрацювання 1. Правила надання консультацій клієнтам з питань оформлення розрахунково ...
0 комментариев