Навигация
Епізоотологічного обстеження СТОВ «Надія»
36855
знаков
3
таблицы
1
изображение
1. Епізоотологічного обстеження СТОВ «Надія»
Загальна характеристика СТОВ «Надія».
СТОВ «Надія» розташовується в селі Леонівка Семенівського району Чернігівської області.
Епізоотологічне обстеження господарства проводила комісія, до складу якої входили: головний держветінспектор Семенівського району Бескищенко О.Л., головний ветеринарний лікар СТОВ «Надія» Небрат О.М., головний зоотехнік СТОВ «Надія» Холуйов В.П.,, директор СТОВ «Надія» Висоцький М.М., і студентка VІ курсу факультету ветеринарної медицини Сумського НАУ Субота І.В.. Був складений відповідний акт епізоотологічного обстеження з метою розробки календарного плану комплексу заходів, спрямованих на ліквідацію хронічної інфекційної патології - вірусного лейкозу великої рогатої худоби.
СТОВ «Надія»» Семенівського району Чернігівської області знаходиться на відстані 37 км від районного центра м. Семенівка, та 220 км від обласного центру м. Чернігів. Господарство знаходиться в лісостеповій зоні, клімат – помірно-континентальний. Більшість опадів припадає на весняно-літній період. Переважають західні та північно-західні вітри.
Ферма розташована на відстані 800 м від населеного пункту. Вона м’ясо-молочного напрямку, на її території розміщено корівник, конюшня, телятник, вигульні майданчики для тварин також є силосна яма та скотомогильник. До складу господарства входить: 405 голів в том числі: корів 201 голова, молодняк на відгодівлі 118, нетелі 46, молодняк віком до 3 місяців 38 голів, 2 плембика.
В літній період тварин випасають на посовищах,а в зимовий період тварини утримують в тваринницьких приміщеннях, вдень здійснюється моціон корів на вигульних майданчиках.
Водопостачання централізоване, напування здійснюється з автонапувалок
2.Організація ветеринарного обслуговування та санітарна характеристика СТОВ «Надія»
Головний ветеринарний лікар СТОВ «Надія» Небрат О.М..
Усі поголів'я розміщено на одній фермі в 7 приміщеннях. Тварини утримуються в 2-х рядних корівниках, зміст привязное. Телята до 20-денного віку містяться індивідуально на прив'язі, потім у 1,5-2-місячному віці їх об'єднують в групи по 10-12 голів.
Вентиляція здійснюється природним шляхом через вікна і двері.
У якості підстилки застосовуються тирсу. У раціон годування корів і телят входять силос викоовсяной та кукурудзяний сіно, солома ячмінна.
Ветеринарна служба господарства забезпечена необхідні біопрепарати і лікарські засоби, деззасоби, інструментарієм. У господарстві є ветеринарний пункт, який складається з аптеки, кімнати з холодильною установкою для зберігання біопрепаратів, складу для деззасобів, кабінету ветеринарного лікаря.
У господарстві відсутні ізолятор. При вході в приміщення, де утримається поголів'я великої рогатої худоби, є дезбар'єри.
На території СТОВ «Надія» є зелені насадження (дерева, чагарники).
У тваринницьких приміщеннях передбачений механічний спосіб видалення гною шляхом використання скребкових транспортерів, видалення гною проводиться кожен день.
3. Характеристика епізоотичної ситуації СТОВ «Надія» при вірусному лейкозі великої рогатої худоби (ВЛВРХ)
При вивченні епізоотичної ситуації користувалися такими документами: 1)Журнал для реєстрації хворих тварин (форма № 1-вет), в якому ведеться облік захворюваності та смертності тварин. Запис в журнал проводиться кожний раз при появі інфекційної хвороби. 2)Журнал для запису протиепізоотичних заходів (форма № 2). Запис в ньому відбувається на основі актів про проведення досліджень, вакцинацій, дегельмінтизацій або інших видів профілактичних обробок. По записам в цьому журналі складають звіт і вивчають епізоотичне становище. Журнал підлягає постійному збереженню. В цей журнал вносять результати діагностичних досліджень, акти на щеплення, дезінфекцію, форми звітності. Акти складаються у вільній формі, але в них повинні бути вказані дата складання акту, ким і коли були проведені дослідження, вид дослідження, назва господарства, вид і кількість досліджуваних тварин, назва діагностичного або профілактичного препарату, його дата випуску, номер, серія, контроль, підписи осіб які проводили дослідження.
Господарство благополучно з особливо небезпечним заразних захворювань, в тому числі по бруцельозу, туберкульозу, лептоспірозу, сибірки; не благополучно по вірусному лейкозу великої рогатої худоби. У господарстві велику рогату худобу вакцинують проти сибірки, туберкульозу, лептоспірозу, паратифу. Також проводяться обробки проти фасціольозу та диктіокаульозу.
4.Профілактична вакцинація великої рогатої худоби проти інфекційних захворювань в СТОВ «Надія».
| Профілактична вакцинація проти: | Дата проведення вакцинації | Вакцина | Спосіб введення, доза |
| Сибірка | 25.04.2010р. | Вакцина виготовлена Сумською біофабрикою. Вакцина жива спорова проти сибірки тварин із штаму «СБ» рідка. серія №4, контроль 4, придатна до 15.06.11р. | Вводила внутрішньом 'язево в ділянці шиї в дозі 2 мл. |
| Туберкулез | 29.10.2009р. | Для дослідження використано туберкулін сухий, очищений ( ППД) для ссавців в стандартному розчині, серії №94, придатний до 19.12.2011р. виробник Сумська біофабрика. | Туберкулін вводили внутрішньошкірно в ділянку середньої третини шиї безголковим ін’єктором в дозі 0,1 мл. на 1 голову |
| Лептоспіроз | 25.11.2009р. | Полівалентна вакцина проти лептоспірозу Виготовлена ТОВ «АЛЕКС», З АТ НВАП «Новогалищинська біофабрика», Україна, м. Київ. | Місце введення вакцини вистригала, обробляла розчином етилового спирту. Вакцину вводила в ділянці крупа внутрішньом'язево тваринам до 1 року 4 мл, а старше 1 року по 8 мл. |
Періодично проводиться профілактична дезінфекція тваринницьких приміщень (корівники - 2 рази на рік, телятники - після кожного звільнення від тварин) 2%-им розчином їдкого натру.
Здійснюється постійний ветеринарний нагляд за перегрупування і за місцями утримання тварин. Для охорони здоров'я тваринників від можливого зараження інфекційною патологією, періодично ведеться ветеринарно-просвітницька робота, інструктажі.
У господарстві є облікова і звітна документація з інфекційних захворювань: протиепізоотичної журнал, план протиепізоотичних ветеринарно-санітарних заходів, календарний план заходів з ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби, акти про проведену туберкулінізації, проведених вакцинації, проведених профілактичних обробках, проведених профілактичних дезінфекції.
5.Лейкоз великої рогатої худоби
Хронічна інфекційна хвороба з тривалим інкубаційним періодом, що вражає кров і кровотворні органи з утворенням в останніх пухлин.
Збудник - РНК-онкогенний вірус, що відноситься до роду Oncovirus типу С сімейства Retroviridae. Вірус лейкозу великої рогатої худоби (ВЛВРХ) або бичачий лейкозних вірус (блв) морфологічно подібний з збудниками лейкозу у тварин інших видів. Проте є істотні відмінності в антигенною структурою. Існує тільки один сероваріантів ВЛВРХ, до якого сприйнятливі, крім великої рогатої худоби, ще вівці і кози.
Стійкість вірусу лейкозу великої рогатої худоби у зовнішньому середовищі невелика. У клітинних культурах при нагріванні до 600С він гине через 1 хвилину, швидко знешкоджується 2-3%-ним розчином їдкого натру, формальдегіду та іншими дезінфікуючими засобами в загальноприйнятих концентраціях. Інактивується ВЛВРХ в молоці нагріванням його до 740С протягом 17 секунд або скисанням (рН 4,75). Вірус може тривалий час перебувати в клітці в частково або повністю зв'язаному стані з її геномом. Патогенну дію він проявляє при зниженні імунологічної реактивності організму тварин.
Для розробки заходів профілактики вірусного захворювання великої рогатої худоби і боротьби з ним необхідно знати шляхи його поширення. При лейкозі в організмі одночасно присутні вірус і антитіла до нього. ВЛВРХ не існує в організмі тварин вільно, а персистує виключно у лімфоцитах і переважно в непродуктивному стані, тому перенесення вірусу лейкозу можливий лише при передачі інфікованих лімфоцитів.
Від тварин збудник передається шляхом прямого або непрямого контакту: з молоком, слиною, кров'ю. Вірус розноситься швидко, якщо не дотримуються правила асептики і антисептики при маніпуляціях у тварин (взяття крові, щеплень тощо); за допомогою кровосисних комах.
Патогенез хвороби полягає у порушенні нормального процесу проліферації та диференціації клітин кровотворної тканини. Хвороба часто протікає в латентній формі. Під впливом різних екзогенних та ендогенних факторів відбувається активація вірусу, що виявляється в окремих тварин повільним розладом регуляторної функції органів кровотворення. Найчастіше вражаються лейкобласти, що призводить до інтенсивної проліферації різних типів лейкоцитів у кровоносних органах, в кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Неконтрольовано розмножуються клітини крові поширюються по організму, потрапляють в різні органи і тканини, утворюють пухлини, що викликають зміну структури і функцій уражених органів внаслідок атрофії специфічних клітин. З'являються порушення на молекулярному, клітинному та органному рівнях, що призводить до розладу кровотворення, збільшення кількості лімфоцитів.
Інфекційний процес при лейкозі характеризується стадійністю. Розрізняють 3 стадії або періоду в розвитку інфекції: інкубаційну, гематологічну і пухлинну.
Інкубаційна стадія захворювання може бути до 2-6 років і характеризується відсутністю змін до периферичної крові.
Її виявляють серологічними і вірусологічними дослідженнями, при цьому гематологічна картина крові залишається без змін. Інфікованих тварин виявляють за допомогою реакції иммунодиффузии (РІД), грунтуючись на виявленні в сироватках крові специфічних антитіл до глюкопротеїдному і поліпептидному антигенів вірусу лейкозу великої рогатої худоби. Даний серологічний метод отримав широке поширення внаслідок простою, зручною постановки. Також для виділення вірусу використовують реакції імунофлуоресценції (РІФ), реакцію зв'язування комплементу (РСК), реакцію радіоіммунопреціпітаціі (РІП), реакцію нейтралізації (РН), полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР).
При позитивних результатах досліджень слід говорити про циркуляцію вірусу в господарстві. Інфіковані тварини є вірусоносіями, у яких вірус може формуватися і виділятися в певний час.
Гематологічна стадія характеризується кількісними та якісними зрушеннями у складі клітин крові. Збільшується число лейкоцитів, підвищується відсоток лімфоцитів, з'являються малодиференційовані, незрілі, різної величини, патологічні форми клітин.
Пухлинна стадія характеризується, крім гематологічних зрушень, різноманітністю неспецифічних і специфічних клінічних ознак, їх прояв залежить від локалізації патологічного процесу. Неспецифічні ознаки - це погіршення загального стану тварин, погане засвоєння кормів, зниження надоїв, швидка стомлюваність, прогресуюче схуднення, розлади травлення (діарея, запори, атонія або тимпанія передшлунків), ослаблення серцевої діяльності, ціаноз і жовтянушність слизових оболонок, порушення дихання, набряки в області живота, вимені, кульгавість на одну або обидві задні кінцівки, утруднення виділення сечі, аборти, яловість, збільшення однієї або декількох часток вимені. Специфічними ознаками лейкозу вважають збільшення поверхневих передлопаткових, надколінних, підщелепних лімфатичних вузлів; поява пухлинних розростань у різних областях тіла, екзофтальм, збільшення селезінки і печінки. Лімфатичні вузли мають величину від волоського горіха до дитячої голови. Вони безболісні, рухливі, еластичною або щільної консистенції, а при сильному розтяганні капсули стають хворобливими. Внутрішні лімфатичні вузли вражаються частіше поверхневих.
При важкому розвитку хвороби в пухлинної стадії швидко розвивається патологічний процес. Виразно проявляються неспецифічні ознаки. Кількість лейкоцитів у периферичній крові іноді знижується, при цьому переважають їх патологічних форм. Різко змінюється якісний склад лімфоцитів у бік їх патології. Зменшення кількості лейкоцитів пояснюється виснаженням кровотворної тканини і зниженням фізіологічної реактивності організму. Лейкозні зміни виявляються в селезінці, серці, печінці, нирках, сичуга. Дана стадія розвивається при зниженні резистентності організму тварини і закінчується гострим перебігом смертельно, нерідко від розриву селезінки чи інших внутрішніх органів.
Клінічна картина при даній патології може бути найрізноманітнішою в результаті ураження життєво важливих органів: виснаження, розлад функцій серцево-судинної системи, набряки, утрудненість дихання, витрішкуватість і т.д. Виражені клінічні ознаки проявляються у тварин лише в пухлинну стадію. Специфічні ознаки при лейкозах характеризуються тим, що лімфатичні вузли (передлопаткові, підщелепні, надвимяні , глибокі пахові) симетрично або несиметрично збільшені, рухливі, щільної консистенції. В пухлинній стадії захворювання супроводжується розвитком неспецифічних ознак: гіпотонією або атонією передшлунків, безпліддям, паралічами.
Патологоанатомічні зміни при розтині трупів загинувших тварин в залежності від стадії перебігу лейкозу виявляють у вигляді дифузної або осередкової інфільтрації в органах кровотворення, травлення, на серозних покривах, у серці, печінці, нирках і матці.
Основними формами ВЛВРХ вважаються власне лейкози і ретикульоз.
При власне лейкозах селезінка збільшена, розмір залежить від стадії захворювання. Відзначають гіперплазію фолікулів, можливий розрив капсули з подальшим крововиливом у черевну порожнину. Лімфатичні вузли в гематологічної стадії збільшені не значно, а в пухлинної стадії - до 20 * 10 см, особливо надвим’яні. Капсула гладка, легко знімається, на розрізі тканина лімфатичних вузлів малюнок згладжений. В інших органах патологічні зміни встановлюють в пізні терміни розвитку хвороби. У печінці, серці, нирках можуть бути дифузні або вогнищеві розростання сіро-білого або сіро-рожевого кольору.
При ретикульозі селезінка збільшена. Лімфатичні вузли збільшені нерівномірно в різних областях тіла. Капсула шорстка, часто зрощена з сусідніми тканинами та органами. Характерні пухлинні розростання різних розмірів – починаючи від горошини. Пухлини щільні, сіро-білого кольору, з вогнищами некрозу і крововиливів. У паренхіматозних органах відзначаються дистрофічні зміни. Можливі розростання пухлинної тканини в серце, сичуга, матці, нирках.
Діагноз. Для постановки діагнозу проводять відбір проб крові, молока, молозива, патологічного матеріалу надсилають в лабораторію для проведення відповідних дослідження.
Похожие работы
... осіменіння. Проведення планових, технологічних та вимушених дезінфекцій забезпечується силами служби ветеринарної медицини господарства. РОЗДІЛ 5. КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ У СВК «РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ 5.1 Клінічне дослідження У СВК «Ружинський» згідно протиепізоотичного плану 12 січня 2007 року була ...
алізовані, він так поставив свої досліди й опрацював результати, що міг дати точний кількісний аналіз успадкування і перекомбінування елементарних спадкових ознак в ряді поколінь. З одержаних таким чином експериментальних даних він зміг сформулювати ймовірнісно-ствтисичні комбінаторні закономірності успадкування і побудувати гіпотезу спадкових факторів і чистоти гамет. У цьому Мендель випередив ...
... межах господарства, заготівлею та реалізацією тваринницької продукції. Ферми і приватні господарства комплектують лише здоровими, перевіреними на туберкульоз тваринами, з благополучних щодо інфекційних захворювань господарств. У благополучних щодо туберкульозу господарствах потрібно забезпечувати нормативні умови утримання, годівлі та використання сільськогосподарських тварин, а також ізольоване ...
... м'яса крокодила, кенгуру, черепахи, страуса й інших екзотичних тварин може бути дозволене тільки за наявності письмового рішення Міністерства охорони здоров'я України на можливе використання конкретного виду продукту і їжу людям. М'ясо повинно походити від забою тварин (пернатої дичини) і екзотичних тварин, що жили (перебували) в мисливських угіддях або підприємствах з їхнього вирощування і не ...
0 комментариев