Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є

6. Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є

- реакція імунодифузії (РІД);

- імуноферментний аналіз (ІФА). Крім того, ІФА застосовують у благополучних стадах для дослідження об'єднаної проби молока від групи тварин. Для дослідження особливо цінних тварин та для арбітражних висновків застосовується полімеразно-ланцюгова реакція (далі - ПЛР).

Клініко-гематологічний, патолого-анатомічний та гістологічний методи застосовують для визначення стадії розвитку хвороби, морфологічної природи лейкозу в серопозитивних тварин.

Вірусний лейкоз великої рогатої худоби діагностують на підставі епізоотологічного, клініко-гематологічного, серологічного, вірусологічного, патологоанатомічного досліджень з обов'язковим проведенням гістологічного дослідження, яке є остаточним для постановки діагнозу на лейкоз. Гістологічна діагностика полягає у виявленні у хворих тварин розростань (проліферація), які порушили нормальне дозрівання і диференціювання клітин, як в органах кровотворення, так і в сполучній тканині.

Діагностична робота з контролю лейкозу великої рогатої худоби проводиться шляхом щорічного дослідження з РІД.

Основний діагностичний метод, за результатами якого проводять оздоровчі та профілактичні заходи в неблагополучних по лейкозу господарствах - серологічна реакція імунодифузії (РІД) в гелі агару з використанням Глікопротеїдний антигену вірусу лейкозу великої рогатої худоби.

РІД є найпростішим, найменш трудомістким і зручним для масових досліджень методом, прийнятим в якості основної діагностичної реакції у всіх країнах, де здійснюється державна програма боротьби з лейкозом великої рогатої худоби. Метод дозволяє виявити тварин, інфікованих вірусом лейкозу і мають антитіла до цього вірусу, тому є дуже важливим для контролю епізоотичного благополуччя стад і тестування тварин в умовах неблагополуччя.

Тварини реагують серологічно позитивно через 2-4 місяці після інфікування вірусом лейкозу. Антитіла виділяються молозивом і молоком, і їх можна встановити у телят до 6-місячного віку. Тому діагностичне значення у молодняку мають антитіла, які виявляються з 6-місячного віку.

 

7.Схема діагностичних досліджень на лейкоз

 

8.Диференціальний діагноз

Необхідно враховувати, що багато гостро і хронічно протікають хвороби (туберкульоз, бруцельоз, Паратуберкульоз, актиномікоз, деякі інвазійні хвороби, травматичний перикардит, ретикуло, метрита, мастити, гепатити та ін) нерідко супроводжуються значними змінами крові, які мають захисний характер і визначаються як лейкемоїдна реакція організму, що відображає функціонально-реактивні зміни. Лейкемоїдна реакція є тимчасовою і з поліпшенням стану тварини вона зникає. Для виключення зазначених хвороб проводять відповідні мікробіологічні, серологічні, алергічні, гістологічні, копрологічні, повторні гематологічні та інші дослідження.

Рідко, але випадання РІД може бути наслідком гіперактивності імунної системи, спаду титрів антитіл і т.д. Але це не означає, що тварини, одного разу визнане інфікованим ВЛВРХ, перестало бути інфікованим.

Гематологічний метод заснований на виявленні в одиниці об'єму крові лімфоїдних клітин різного ступеня зрілості.

 

Кількість лейкоцитів і лімфоцитів в 1 мкл крові великої рогатої худоби при лейкозі (лейкозних ключ), тис.

Вік тварин (років)	Здорові тварини Лейкоцити (до)	Підозрілі через хворобу Лімфоцити (від-до)	Хворі тварини Лімфоцити (понад)
1 – 2	13	10,5 – 13	13
2 – 4	12	9,0 – 12	12
4 – 7	11	8,0 – 11	11
Свыше 7	10	6,5 – 10	10

 

Лікування при даній патології інфекційної природи не розроблено.

9.Заходами з профілактики та боротьби

Основними заходами з профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби є: охорона благополучних щодо хвороби господарств від занесення вірусного лейкозу великої рогатої худоби, в першу чергу тваринами-вірусоносіями; систематичні імунодіагностичні, клініко-гематологічні та інші дослідження всього поголів'я худоби, з метою своєчасного виявлення хворих тварин; оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу господарств та попередження розповсюдження вірусного лейкозу великої рогатої худоби; генетичне дослідження хворих корів, виявлення нестійких до хвороби родин і ліній і виключення їх з племінного складу; підвищення вимог при проведенні ветеринарно-генетичних заходів та повноцінної годівлі тварин .

Спільні заходи з профілактики лейкозу великої рогатої худоби включають в себе дотримання ветеринарно-санітарних вимог при утриманні, годівлі та ветеринарному обслуговуванні тварин. Продаж, здачу на забій, вигін, розміщення на пасовищах і всі інші переміщення та перегрупування тварин, реалізацію тваринницької продукції проводять тільки з відома і дозволу ветеринарних спеціалістів. Здійснюють карантинування протягом 30 днів знову надійшли тварин для проведення клінічного огляду, серологічного та гематологічного досліджень.

Контроль за благополуччям поголів'я худоби здійснюють на підставі показників післязабійної експертизи на м'ясокомбінатах; даних експертизи при внутрішньогосподарському забої тварин, розтин трупів тварин; результатів планових серологічних та гематологічних досліджень на лейкоз; результатів контрольного забою тварин з підвищеним рівнем лімфоцитів в крові і патоморфологічних досліджень біоматеріалів.

За умовами обмежень не допускається:1)перегрупування великої рогатої худоби всередині господарства без дозволу ветеринарного фахівця, обслуговуючого господарство; 2) використання бугаїв-плідників для вільної злучки корів і телиць; 3)використання не стерильних інструментів і апаратів при ветеринарних і зоотехнічних обробках тварин; 4) вивезення тварин із стада, господарства для племінних та репродуктивних цілей без дозволу ветеринарного фахівця, обслуговуючого дане господарство.

Оздоровчі заходи в неблагополучних по лейкозу господарствах проводять шляхом ізоляції заражених ВЛВРХ і негайної здачі на забій хворих тварин.

За результатами серологічного дослідження отриманим перед початком оздоровчих заходів, визначають варіанти боротьби з лейкозом.

У господарстві, де виявлено до 10% заражених і хворих на лейкоз їх негайно здають на забій. Наступні серологічні дослідження тварин цього стада проводять через кожні 3 місяці з обов'язковим видаленням інфікованих тварин.

У господарстві, де виявлено до 30% корів і нетелей, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби, останніх розміщують окремо від здорових тварин на фермі. Інфікованих тварин через кожні 6 місяців досліджують гематологічним методом на лейкоз. Тварин із змінами крові, характерними для лейкозу, визнають хворими, ізолюють і здають на забій.

У господарстві, де виявлено понад 30% корів і нетелів, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби, проводять такі ж оздоровчі заходи як і в господарстві з інтенсивністю інфікованості до 30%. Одночасно організовують роботу зі створення стада, вільного від ВЛВРХ, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.

У всіх категоріях господарств, де встановлена інфекція, що викликається вірусом лейкозу, організовують вирощування племінних і ремонтних телиць окремо від дорослого поголів'я на спеціалізованих фермах або у відособлених телятниках, контролюючи їх благополуччя по відношенню до інфекції серологічним методом.

Тварин, хворих на лейкоз (з клінічними та гематологічними проявами лейкозу), дозволяється перевозити на м'ясокомбінати залізничним, водним та автомобільним транспортом відповідно до ветеринарно-санітарним вимогам. У ветеринарному свідоцтві або ветеринарної довідки, виданими на вказаний худобу, повинно бути зазначено, що тварини хворі на лейкоз. Прийом і забій цих тварин проводиться на санітарній бойні. При її відсутності забій такої худоби дозволяється проводити на загальних конвеєрі після завершення забою здорових тварин і видалення із цеху всіх отриманих від них продуктів забою. Після забою хворих тварин приміщення, технологічне обладнання та інвентар піддають прибирання та дезінфекції.

Ветеринарно-санітарну оцінку м'яса та інших продуктів забою проводять згідно з Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів.

Молоко від інфікованих і інших корів оздоровлюємо господарства здають на молокопереробне підприємство або використовують всередині господарства після пастеризації в звичайному технологічному режимі. Після знезараження молоко використовують без обмежень.

У оздоровлюємо від лейкозу господарствах проводять дезінфекцію тваринницьких приміщень та обладнання згідно встановленого порядку проведення дезінфекції ветеринарних об'єктів. Для дезінфекції застосовують 2% розчин їдкого натрію, 2% розчин хлорного вапна та хлорвмісних препаратів, 5% розчин кальцинованої соди, 2% розчин формаліну, інші дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні.

Гній і стічні води утилізують у встановленому порядку. . Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими після вивезення усіх хворих тварин та отримання двох поспіль негативних результатів (з інтервалом 30-45 днів) серологічного дослідження худоби старше шести місячного віку. У перший рік після оздоровлення серологічні дослідження проводять щокварталу.

У СТОВ «Надія» в ході серологічних досліджень у вересні 2010 року було виявлено 28 голів реагують позитивно за РІД. Проби крові від досліджуваних тварин направляли у ветеринарну лабораторію. Корови, у яких були виявлені гематологічні зміни крові (10 голів) були піддані вимушеного забою. У вірусоносіїв клінічні ознаки відсутні. У корів із зміненою картиною крові відзначалися неспецифічні ознаки патології - погіршення апетиту, втрата ваги, гіпотонія передшлунків.

На господарство були накладені обмеження адміністрацією району та розроблено план оздоровлення господарства від лейкозу, в якому передбачалося:1) серологічні дослідження всього поголів'я з 6-місячного віку 2 рази на рік; 2)гематологічні дослідження РІД позитивних тварин;3) ізоляція серопозитивних тварин і здача на забій хворих тварин; 4) заборона перегрупувань тварин без дозволу головного лікаря господарства; 5) ізольоване утримання телиць; 6) випоювання молока телятам тільки в пастеризованому вигляді, молоко від корів здавати на молокозавод.

Додаткові дослідження в СТОВ «Надія» не проводилися.

Висновок

У СТОВ «Надія» на підставі серологічних, гематологічних і гістологічних досліджень оголошено неблагополучним по вірусному лейкозу великої рогатої худоби.

Найбільш ймовірним шляхом занесення інфекції в господарство є по-ступленіе заражених тварин для племінних цілей з інших господарств. Поширення даної інфекційної патології обумовлене передачею вірусу плоду в стельних корів через плаценту; телятам - з молозивом і молоком від інфікованих корів; коровам - при осіменінні спермою бугаїв-виробників, інфікованих ВЛКРС; породна (генетична) схильність поголів'я (близько +20% корів чорно-рябої породи від маточного поголів'я).

Умови годівлі, утримання та експлуатації тварин відповідають нормативним вимогам.

На території господарства відсутні ізолятори, дезбарьер при в'їзді на ферму, що сприяє розносу інфекції. Не приділяється належної уваги проведенню дезінсекції та дератизації. Молоко від корів випаюється телятам у сирому вигляді.

Інфікованість тварин стада до 30%, відповідно до чинного Правилами по профілактиці і боротьбі з лейкозом великої рогатої худоби в Російській Федерації, необхідно одночасно досліджувати тварин тільки гематологічним методом через кожні 6 місяців і організовувати роботу по створенню стада, вільного від ВЛКРС, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.

Також потрібна розробка плану протилейкозних заходів з урахуванням епізоотологічних, господарських і економічних особливостей господарства.

Пропозиції

1. Проводити планові заходи згідно з Правилами з профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби. Корів і нетелів, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби, розміщувати окремо від здорових тварин. Тварин дослідити гематологічним методом через кожні 6 місяців.

Тварин із змінами крові, характерними для лейкозу великої рогатої худоби, визнавати хворими і здавати на забій.

Організувати роботу зі створення стада, вільного від вірусного лейкозу великої рогатої худоби, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.

Організувати вирощування племінних і ремонтних телиць окремо від дорослого поголів'я на спеціалізованих фермах або у відособлених телятниках, контролюючи їх благополуччя по відношенню до інфекції серологічним методом.

Молоко від корів здавати на молокопереробний завод, всередині господарства використовувати його після пастеризації.

2. Вирішити питання про будівництво забійного пункту, ізоляторів, дезбар'єра при в'їзді на територію господарства.

3. Проводити планові дезінсекцію та дератизацію.

4.Періодично проводити ветеринарно-просвітницьку роботу, інструктажі серед працівників СТОВ «Надія»

План протиепізоотичних заходів.

2.1 Календарний план заходів з ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби в СТОВ «Надія»2010-2015р.р.

	Найменування заходів	Терміни виконання	Відповідальний за виконання	Примітка
1.	Організувати роботу зі створення стада, вільного від ВЛВРХ, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.	2010-2015р.р.	Керівник господарства, зоотехнік, ветеринарний лікар господарства	-
2.	Заборонити перегрупування великої рогатої худоби без відома і дозволу головного ветлікаря господарства	2010-2015р.р.	ветеринарний лікар господарства, Головний зоотехнік господарства.	-
3.	Всіх тварин розділити на 2 групи: - заражені ВЛВРХ;  - здорові тварини. Утримувати групи окремо один від одного	Липень 2010р.	Головний зоотехнік господарства.	-
4.	Усіх тварин дослідити гематологічним методом через кожні 6 міс.	Січень 2011р.	ветеринарний лікар господарства	-
5.	Після кожного дослідження виявлених хворих тварин ізолювати і здавати на забій.	2010 – 2015р.р.	Керівник господарства, ветеринарний лікар господарства	-
6.	У 6-місячному віці телят дослідити серологічним методом. Телят, що дали позитивну реакцію по РІД ізолювати. Телят з негативною реакцією по РІД перевести у приміщення по ізольованому вирощування племінного та ремонтного молодняку.	2011-2015р.р.	Головний зоотехнік господарства	-
7.	Молодняк старше 6-місячного віку - РІД негативних - розміщувати в приміщенні по ізольованому вирощування племінного та ремонтного молодняку. Молодняк старше 6-місячного віку - РІД позитивних - виключити з племінного використання, надалі їх ставити на відгодівлю.	2010-2015р.р.	Головний зоотехнік господарства	-
8.	Молоко від корів, за винятком клінічно хворих, здавати на молокозавод, де після пастеризації в звичайному технологічному режимі використовувати без обмежень. Молоко необхідне для випоювання телят профілакторного віку, використовувати тільки від своїх матерів, після профілакторного періоду від РІД негативних корів. Збірне молоко використовувати тільки після пастеризації. Молоко, отримане від корів з клінічними ознаками лейкозу, піддавати кип'ятіння і використовувати тільки всередині господарства для відгодівлі тварин. Придбати обладнання для кип'ятіння молока.	2010-2015р.р.	Головний зоотехнік господарства	Пастеризацію збірного молока проводити при температурі 760С протягом 20 сек.
9.	Проводити дезинфекцію тваринницьких приміщень та обладнання згідно встановленого порядку проведення ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва. Проводити планову дератизацію.	корівники - 2 рази на рік, телятники - після кожного звільнення від тварин.	Керівник господарства, гл.зоотехнік, гол. ветлікар
10.	Осіменіння корів та телиць проводити тільки штучним методом.	2010-2015р.р.	гл.зоотехнік, гол. ветлікар	-
11.	Забезпечити суворе дотримання і виконання правил асептики і антисептики при проведенні зооветеринарних заходів	2010-2015р.р.	гл.зоотехнік, гол. ветлікар	Мічення тварин, взяття крові, введення вакцин, штучне запліднення, ректальне дослідження і т.д.
12.	Після переведення тварин на зимовий стійлове утримання, провести санацію літніх таборів, вивезення та біотермічні знезараження гною.	Листопад 2010р.	Керівник господарства, гол. ветлікар	-
13.	Обмеження по ВЛВРХ з господарства зняти після виведення всіх хворих та інфікованих тварин та отримання двох поспіль, з інтервалом в 3 місяці, негативних результатів при серологічному дослідженні всього поголів'я тварин старше 6-місячного віку, а також виконання заходів щодо санації приміщень, території господарства та літніх таборів.	2010р.	Районна державна лікарня ветеринарної медицини	-