Навигация
Водонапірні башти та баки
26136
знаков
0
таблиц
11
изображений
План
1. Загальні відомості
2. Водонапірні башти
3. Резервуари
4. Гідропневматичні установки
5. Регулюючі та запасні споруди в системі водопостачання
Список використаної літератури
1. Загальні відомості
У системах водопостачання широко використовують ємкісні споруди, які за призначенням виконують функції запасних, регулювальних, запасно-регулювальних об'ємів води. За матеріалом ємкісні споруди можуть бути залізобетонні, бутові, цегляні, сталеві, дерев'яні, скляні. За способом подавання з них води споживачам їх поділяють на такі види:
• напірні;
• безнапірні.
Із напірних вода потрапляє споживачеві під потрібним напором, а із безнапірних воду забирають насосами. До напірних ємностей належать такі споруди:
водонапірні башти;
напірні резервуари;
водонапірні колони;
гідропневматичні установки. Водонапірні башти потрібний напір перед споживачем забезпечують встановленням на певній висоті бака на спеціальних підтримуючих конструкціях. Напірні резервуари розміщуються на природних, домінуючих, підвищених місцях із необхідними позначками для забезпечення потрібного напору. Водонапірні колони займають проміжне положення між напірними резервуарами й баштами. Проте при малих рівнях води в них потрібний напір перед споживачем не завжди забезпечується. Гідропневматичні установки забезпечують потрібний напір тиском повітря на поверхню води в герметично закритих резервуарах.
2. Водонапірні башти
Водонапірні башти використовують найчастіше для зберігання регулювальних і пожежних запасів води. їх розташовують у місці з найвищою позначкою, якнайближче до мережі та найбільших водоспоживачів, а також до районів мережі, які потребують більших вільних напорів. Доцільно розміщувати їх у центрі територій, які обслуговуються у годину максимального водоспоживання з мережі. Розташування башти має бути таким, щоб можна було організувати зону санітарної охорони радіусом 15 м. У складних випадках місце розташування башти встановлюють на основі техніко-економічних розрахунків, пов'язаних із розрахунком мережі, башти, напору насосів другого підняття. При великих об'ємах баків башт можна встановлювати декілька башт, купно в одному місці або розкиданими по території населеного пункту чи підприємства.
Основні елементи водонапірної башти (будівельні й монтажні) показано на рис. 1. До будівельних елементів належать фундамент і підвальне приміщення, підтримуюча конструкція (стовбур), бак або резервуар, шатро, драбини. Монтажні елементи – це система трубопроводів, арматура, допоміжні монтажні деталі. Воду подають у бак трубопроводом 1, а забирають із нього трубами 4 і 7. Верхній зріз труби 7 встановлюють на рівні верху 10-хвилинного пожежного запасу (позначка Z). Отже, у звичайних умовах рівень води в баці то піднімається до максимальної позначки Z1з наповненням бака, то знижується знову до позначки Z2 при відбиранні води з башти. Об'єм води між позначками Z1 Z2 є регулювальним запасом. Об'єм води між позначками Z2 і Z3 – це пожежний запас. Його можна забрати лише у разі пожежі відкриттям засувки на трубопроводі 6 (у звичайних умовах ця засувка завжди закрита). Якщо бак переповнюється, то залишки води стікають трубами 11 і 13 у каналізацію, у знижене місце поблизу башти або, у крайньому випадку, на вимощення біля башти. Періодично бак башти треба звільняти від води. Для цього закривають засувки на трубопроводі 1, відкривають засувку на трубопроводі 12 і скидають воду з башти, після чого бак миють і дезінфікують. Описана система подачі і відбору води із башти одним стояком називається однотрубною. Існує також двотрубна система, при якій подача і відбір води виконується самостійними стояками. Щоб бак і труби не руйнувалися через температурні деформації, на трубах 4 і 13 встановлюють компенсатори.
Рис. 1. Схема водонапірної башти: 1-трубопроводи підключення башти до мережі; 2 – фундамент і підвальне приміщення; 3 – стовбур; 4 – подавально – відвідний стояк; 5 сальникові компенсатори; 6 – трубопрвід для відбирання води на пожежні потреби; 7 трубопрвід для відбирання води на господарсько-питні потреби; 8 – бак; 9 – шатро; 10 – блискавковідвід: 11 – переливна труба; 12 – грязевідвідний трубопровід; 13 – скидний стояк
Шатро використовують для того, щоб уберегти бак від дії температури зовнішнього повітря. Прохід між баком і шатром має бути не меншим за 0,7 м. Нині використовують безшатрові башти меншої вартості, в яких бак зверху закритий конічною кришкою. Безшатрові башти можуть бути з теплоізоляцією і без неї. Баки без теплоізоляції використовують при подаванні підземних вод, при температурі повітря до –25 °С і обміні води не менше одного разу на добу. При температурі зовнішнього повітря не нижче за –15 °С і двох обмінах води на добу їх можна застосовувати у разі подавання поверхневих вод.
Рис. 2. Типи баків водонапірних башт: а – з плоским днищем; б – з вгнутим днищем; в-з вгнутим днищем і шахтою в центрі; г – з випуклим днищем; д – конструкції
Баки башт виготовляють металевими або залізобетонними, круглими в плані та з плоским, сферичним, конічним і іншими днищами (рис. 2). Більш складна форма днища робиться в баках більшого об'єму з метою економії матеріалів та підвищення конструктивної міцності бака.
Співвідношення висоти бака до діаметра повинно бути 0,5… 1,2.
Загальний об'єм бака башти, м3,
W=Wpe,+ Wm3
де Wpez – регулювальний об'єм бака башти, м, WHn3 – непорушний десятихвилиннии пожежний запас, м.
Визначення регулювального запасу розглядалось в сьомій главі. Пожежний запас, м3, встановлюють за формулою
Wm3 = 0,6 (Цс.тах + Цпож),
де Цс.тах – розрахункові витрати води на господарсько-питні й виробничі потреби в години максимального споживання води, л/с; Цпож – витрати води на гасіння однієї зовнішньої та однієї внутрішньої пожежі, л/с.
Висоту водонапірної башти обчислюють після гідравлічного розрахунку водопровідної мережі та визначення п'єзометричних позначок в усіх вузлах мережі. У загальному випадку висота башти (рис. 3)
Н6 = гйж + НАт + Ihw – z (9.3)
де гйж – позначка землі в диктуючій точці; НАт – вільний напір в диктуючій точці; Ihw – втрати напору на шляху потоку води від башти до цієї точки; z – позначка землі в місці розташування башти.
Рис. 3. Схема для визначення висоти башти 1 – башта; 2 п'єзометрична лінія при максимально-господарському водоспоживанні; З – водопровідна мережа; 4 – вільні напори
Непорушність пожежного запасу в баці башти забезпечується тим, що засувка на трубопроводі для відбирання води на пожежні потреби відкривається за командою з диспетчерського пункту. Башту можуть обладнювати автоматичним пристроєм для відключення її під час пуску пожежних насосів на насосній станції її підняття.
Рис. 4. Металева башта-колона:
1 – фундамент; 2 – земляний насип: З – стовбур; 4 – зовнішня драбина; 5 – внутрішня драбина; 6 – лаз; 7 – блискавковідвід: 8 – переливна труба; 9 – бак; 10 – льодоутримувачі; 11 – камера переключення; 12 – подавально-відвідний трубопровід; 13 – грязьова труба
Типові башти мають висоту від 10 до. 40 м, місткість бака-15…800м3. За кордоном використовуються башти з баками на 2000…3000 м3. У сільській місцевості дуже рідко об'єми баків башти перевищують 100м3, але можна встановлювати 3…10 типових башт із загальною місткістю до 100 м.
Стовбур башти виконують суцільним з цегли, залізобетону або решітчастим із металевої решітки чи у вигляді залізобетонних колон.
Суцільні стовбури можна опалювати електронагрівальними елементами. Стовбур із цегли більш трудомісткий, але у цьому разі використовується місцевий матеріал, що більше відповідає конкретним умовам. Для зовсім малих водоспоживачів та для тимчасового споживання можна використовувати дерев'яні башти, в яких металевий або дерев'яний клепаний бак установлюють на дерев'яний решітчастий стовбур. Висота таких башт дорівнює 9…12 м. Нині в багатьох селах широко використовують металеві башти-колони заводського виготовлення конструкції Рожновського (рис. 4). Таку башту-колону встановлюють автокраном на фундамент. Воду в башту подають і забирають з неї трубопроводом із нижньої частини стовбура. Рівень води може коливатися від поверхні землі до максимальної позначки води в баці. При заповненні башти надлишки води по переливній трубі витікають безпосередньо на землю біля башти. Така башта є відносно дешевою, простою за конструкцією, швидко монтується, об'єм бака – 15… 50 м, а висота стовбура 12…18 м.
Похожие работы
... збирання фланцю з перехідником до конусу: 36 л.хв Загальна норма часу на складання всіх кільцевих швів: 166,8 л.хв 2.4 Вибір та обґрунтування вибору способу зварювання Для зварювання баку водонапірної башти вибираємо автоматичне та напівавтоматичне зварювання в суміші вуглекислого газу з киснем. Здатність сталі Ст3сп до зварювання добра. Виготовлення конструкції відбувається в заводських ...
... правило, це буде вузлова точка найбільш віддалена від початку мережі. У нашім випадку такою точкою буде вузол 7. 6. Розрахунок водогонів Споруди для подачі води від джерела до об'єкту водопостачання називають водогонами (водопроводами). Кількість ліній водогонів слід приймати з урахуванням категорії системи водопостачання і черговості будівництва (додаток 17). Приймаємо для другої категорії ...
... (таблиця 1.1, максимальне значення з колонки № 9); =60+3,75=63,75 м3/год - зосереджені витрати води складаються з витрат води для всіх потреб виробничого підприємства в годину максимального водоспоживання (таблиця 1.1, сума значень колонок № 5, 6 та 8 в годину максимального водопостачання). 2. Питома витрата води (2.2) складає: л/ (с×м), (2.2) де м - довжина всієї водогінної мереж ...
... ішнє гасіння пожеж, л/с, при забудові будинками до двох поверхів три поверхи і більше До1 1 5 10 1-5 1 10 10 5-10 1 10 15 10-25 2 10 15 25-50 2 20 25 50-100 2 25 35 100-1000 3 - 40-100 4. Системи і схеми водопостачання 4.1 Основні положення Режим споживання води, її кількість і вимоги до якості, типи споживачів і їх розміщення на місцевості, мі ...
0 комментариев