2.3 Аналіз публікацій, пов’язаних із об’єктом «Укриття»
У листопаді 1986 року було завершено будівництво об’єкта «Укриття» але він не є насправді дієвим захистом від радіації. А вже 2004-го року Європейський банк реконструкції і розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в дію нового саркофага для ЧАЕС.
Ці події спричинили вже вкотре інтерес суспільства до інформації, пов’язаної з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Назва публікації «Об’єкт «Укриття»: наукові дослідження останнього десятиліття» говорить сама за себе. Автор в статті дає детальний аналіз помилок, які припустили інженери та будівельники при зведенні «саркофагу» над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, дає наукові пояснення деяким аномаліям, приводить можливий (на той момент не затверджений) план перетворення зони відчуження на екологічно-чисту територію. Автор розповідає про те, що «В Україні і світі протягом усього часу існування «Укриття»продовжуються наукові дослідження та дискусії навколо ядерної, радіаційної, загальнотехнічної та пожежної небезпеки «саркофага», шляхів вирішення проблем, які він породив. Дискусії йдуть паралельно з офіційно проголошеним, за активної участі міжнародних фахових структур, курсом на перетворення цього специфічного об’єкта на екологічно безпечну систему. Виконання поставленого питання є довгим і складним процесом, який, не зважаючи на майже 15-річну історію існування «Укриття», поки ще не завершений» [19, с. 103]. Матеріал є повним з наукової точки зору. Але не підходить для сприймання пересічними читачами., оскільки є перенасичення термінологією, сухість тексту.
Аналогічні помилки зустрічаються і в іншій публікації: «Перетворення об’єкту «Укриття» Чорнобильської АЕС в екологічно-безпечну систему» у виданні «Будівництво України». Тут також ми спостерігаємо перенасиченість термінологією, пояснення якої не дається: «Для улаштування покриття були встановлені дві пари сталевих блоків балок Б1/Б2 між осями 40-50 по рядах П і Ж; на них укладено металевий накат із труб, просторові блоки ферм і змонтована покрівля» [20, с. 7].
На відміну від попередніх матеріал під назвою «Арка над «саркофагом»: проблема над проблемою» є більш прийнятним для читачів. Автор аналізує, знову ж таки, не тільки проблеми з точки зору екології, а і з точки зору економіки, а саме – чи необхідне спорудження нового об’єкту над четвертим енергоблоком: «Минулого року свою точку зору офіційно висловила Міжвідомча наукова рада з питань поводження з радіоактивними відходами (РАВ) НАН України. Ось її висновок: «Спорудження в радіаційно-небезпечних умовах нового безпечного конфайнменту (НБК) у вигляді металевої арки… не є достатньо обґрунтованим і не вирішує проблем перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно-безпечну систему, а стане лише довготривалим фінансовим тягарем для України на час існування арки, тобто на 100-300 років» (із протоколу засідання 7.08.2003). Водночас не зменшується радіологічний ризик як для населення, так і для персоналу, який працює на чорнобильському майданчику» [21, с. 10]. Не можна не погодитись з автором у твердженні, що: «Городити таку конструкцію, не зважаючи на гарні наміри, – це «палити» людей важко передбачуваним радіаційним навантаженням. Про справжню культуру безпеки в цивілізованому контексті у нас ще рано говорити. Це означає і далі нарощувати армію новітніх чорнобильських ліквідаторів і тягнути з бюджету непомірні кошти на обслуговування ще одного ядерного монстра. Іноземці в «саркофаг» не полізуть – це зроблять наші люди за відносно-невелику платню. Хто благословить своїх дітей чи онуків на таку «ударну» будову? Хто в майбутньому вибачить нам це унікальне окозамилювання» [21, с. 11]?
2.5 Аналіз матеріалів спеціалізованого видання
Газета, заснована 15 березня 1988 року під назвою «Вісник Чорнобиля» має за мету інформування населення про проблеми ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалих від неї.
В газеті присутні статті, в яких висвітлюються різні варіанти причин катастрофи, показуються різноманітні наслідки: екологічні, економічні, медичні тощо.
На відміну від попередніх джерел ми помічаємо, що окрім даних, взятих у посадових осіб та даних, що зібрав безпосередньо журналіст, перебуваючи в зоні відчуження, тут є і інтерв’ю з ліквідаторами, і надруковані постанови кабінету міністрів, і агітаційні матеріали на підтримання культурних заходів, що стосуються Чорнобильської катастрофи.
У матеріалах розглядаються актуальні на час публікації, пов’язані із наслідками Чорнобильської катастрофи, такі як будівництво нового «укриття», з точки зору працівників станції: «Новий конфаймент захищатиме об’єкт «Укриття» від подальшого руйнування під дією погодних умов, забезпечуватиме захист довкілля у разі випадкового вивільнення радіоактивного пилу через руйнування існуючих нестійких конструкцій. Крім того будуть створені безпечні умови для демонтажу ослаблених елементів конструкцій та поводження з радіоактивними відходами. Створення його – частина плану SIP, загальна сума якого складає 768 мільйонів доларів США» [22, с. 6].
Також повідомляється у газеті оптимістична на той момент новина: «Чорнобильський «саркофаг», зведений після аварії над четвертим реактором ЧАЕС, стабілізують за 3 роки, а нове безпечне укриття (конфаймент) збудують за 5 років» [23, с. 1]. Але, не можна пробачити журналістам таку довірливість. Ми добре знаємо, що відповідні роботи виконуються не за графіком, що передбачали журналісти деяких інших видань.
... в Німеччині знань про Україну. Внесок німецьких суб’єктів культурного співробітництва виявився у позитивному впливі на посилення уваги до завдань розвитку "людського капіталу" в Україні. Виникнення певних проблем в українсько-німецькому співробітництві пояснюється перешкодами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Об’єктивно вони зумовлені тривалістю трансформаційного періоду розвитку ...
... на жаль належної зацікавленості у науковців. Ми маємо лише окремі дослідження. Зокрема, праця Чайковськиого А.С. Невідома війна: партизанський рух на Україні 1941–1944 рр., присвячена Рухові Опору на окупованій фашистами території України в роки Великої Вітчизняної війни. Побудована на документальних матеріалах та архівних джерелах, висвітлює широкий аспект проблеми «малої війни», роль і місце ...
... національні парки і інші екологічні пропагандистські інститути мали, мають і матимуть порівняно невелику аудиторію [10]. 2. Сучасні напрямки природоохоронної пропаганди 2.1 Екологічна пропаганда сьогодні 2.1.1 Зоопарки як засіб пропаганди збереження тваринного світу У пропагандистській роботі велике значення має правильне використання засобів і форм пропаганди. Розглянемо основні ...
... сировини, а також сировина проходить осушення на відповідному обладнанні, чого не має у конкурентів. 3. Шляхи вдосконалення процесу управління маркетингом на об,єкті дослідження. Ринок вихідної цеолітової прдукції на якому здійснює діяльність підприємство є надзвичайно різноманітним, бо споживачами цієї продукції є : · приватні, фермерські тепличні господарства; · ...
0 комментариев