Подальше теортеичне осмислення методів

3. Подальше теортеичне осмислення методів.

Повернення до соціальної роботи психотерапевтич­них моделей супроводжувалося поширенням теорії криз, яка стверджувала про загальну «кризу норм» — кризу влади, зразків поведінки тощо. Це відбувалося на тлі зростання рівня безробіття в Німеччині, особливо се­ред молоді, що унеможливлювало підтримання власти­вих індустріальному суспільству норм життя. Ці соці­ально-економічні обставини спричинили відмову від погляду на соціальну інтеграцію як на повернення клі­єнтів до оплачуваної праці. Натомість соціальна робота зосередилася на реальних здібностях клієнта, заохочен­ні його до подолання власних труднощів, на підвищенні життєвих шансів, а також підтриманні його зусиль у цій справі.

На розвиток теорії соціальної роботи в Німеччині у 80-ті — на початку 90-х років XX ст. впливали ідеї «сус­пільства розвитку», прихильники яких стверджували про ерозію традиційних родинних і сусідських зв'язків, культури робітничого класу, яка є наслідком процесу капіталістичної модернізації. Усе це спричинило роз­рив між індивідами та соціальним контекстом. Індивід, на їх погляд, існує сам по собі і не може покладатися на традиційні правила поведінки, поради (наприклад, сто­совно виховання дітей, подолання життєвих криз, вибо­ру виду занять тощо), а тому опиняється у «ризикова­ній» ситуації. З огляду на це соціальні працівники мають забезпечувати професійне консультування, заповнюючи своєрідний вакуум між індивідами і сус­пільством, створюючи нові основи для соціальних зв'язків.

На хвилі процесу детрадиціоналізації й індивідуалі­зації суспільного життя соціальну роботу почали вважа­ти ресурсом, до якого можуть звернутися всі прошарки населення, а не тільки маргіналізовані групи. Це озна­чає, що її почали ставити в один ряд з медициною, юрис­пруденцією, й перестали асоціювати з контролюючою інституцією, дотичність до якої заплямовує її клієнтів.

Розвиток теорії соціальної роботи супроводжували дискусії про права «споживачів послуг», «сервісну орієн­тацію» соціальної роботи, зумовлені впроваджуваною то­дішніми прем'єр-міністром Великобританії Маргарет Тетчер і президентом США Рональдом Рейганом політи­кою неолібералізму, що спрямована на обмеження дер­жавного втручання у соціальну сферу та обсягу держав­них соціальних програм. Учасники цих дискусій розгля­дали клієнта як надзвичайно індивідуалізовану особу, що має право вибору соціальної послуги на вільному рин­ку. Тому його необхідно звільнити від притаманних соці­альній роботі бюрократичних формальностей і надати право впливати на процес соціальної роботи.

Загалом за останні десятиріччя соціальна робота в Німеччині переорієнтувалася із макроструктурних під­ходів на індивідуалізовані, вважаючи клієнта жертвою соціальних обставин, свідомим користувачем соціаль­них послуг, наділеним правом вибору її, а також струк­тур, осіб, які надають їх. Цей підхід, що отримав назву «консьюмерізм» (англ. consumer — споживач, клієнт), постав як антитеза багатьом існуючим теоріям фахової соціальної роботи.

Сучасний розвиток теорій і моделей соціальної робо­ти у світі зумовлений не лише досягненнями спорідне­них наук (психології, соціології та ін.), а й нагрома­дженням власних емпіричних даних, відпрацюванням оригінальних методик. Важливу роль відіграв і розви­ток непозитивістських наукових парадигм, зокрема фі­лософії постмодернізму, яка давала простір для плюра­лізму думок і підходів, визнання цінності думки кожної людини, її права на істину. Суттєво позначилися й ідео­логічні та політичні концепції, особливо неолібералізм, який підносив свободу вибору в усьому як найвищу цін­ність, а також соціальні і суспільно-політичні рухи, що обстоювали права дискримінованих груп, та соціальноекономічні кризи, які спричинили у багатьох розвину­тих країнах перегляд змісту й спрямованості соціаль­них програм. Наприклад, у 80-ті роки XX ст. наслідком консервативної соціальної політики у Великобританії та США («тетчеризм» та «рейганоміка») було скорочен­ня витрат на соціальні потреби. Водночас у соціальній сфері виникали комерційні соціальні служби, недер­жавні соціальні організації, що працювали за контрак­том із муніципальними службами. У наступне десятиліт­тя британські лейбористи висунули концепцію «Третьо­го шляху» (Third Way), згідно з якою держава повинна захищати ефективні громади і волонтерські організації, сприяти їхній участі у розв'язанні соціальних проблем. На цій теоретичній платформі сформувалися засади со­ціальної політики багатьох країн, що зумовлювало по­ширення у фаховому середовищі відчуття депрофесіо-налізації соціальної роботи. Попри те у Великобританії та США невпинно зростає кількість фахових соціаль­них працівників, відбувається внутрішня диференціа­ція фаху й певна інтеграція його методів.

Загалом багатоманітність теоретичних і практичних підходів до здійснення соціальної роботи свідчить як про складність і суперечливість процесу її становлення, так і про необхідність плюралізму, що зумовлено бага-томірністю людини як суб'єкта і об'єкта професійної ді­яльності. Дискусії щодо альтернативних орієнтацій практики соціальної роботи тривають і тепер, у процесі яких відбувається обмін новими ідеями й досвідом. На сучасному етапі соціальна робота досягла зрілого про­фесіоналізму, є науковою і практичною індустрією, в якій зайняті мільйони людей в усьому світі. Поняття «соціальна робота» нині позначає особливий фах, нау­кову і навчальну дисципліну, що використовує ком­плексний підхід, є вкрай актуальною і перспективною з огляду на проблеми соціального буття.

Використана література

1.  Соловьев А. Процесе рождения новых профессий: социальная работа в США, Великобритании и России // Взаимосвязь социальной работы и социальной политики / Под ред. Ш. Рамон. — М.: Аспект Пресс, 1997.

2.  Социальная работа: Пособие для студентов вузов / Под ред. В. И. Курбатова. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1999.

3.  Соціальна робота в Україні: перші кроки / За ред. В. І. Полтавця. — К.: КМ Академія, 2000.

4.  Соціальна робота і роль соціально орієнтованих неурядових орга­нізацій. Український і закордонний досвід / А. М. Бойко, В. Збігнев. — К., 2004.

5.  Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. — К.: УДЦССМ, 2002.