Платежі за забруднення атмосферного повітря

3.1 Платежі за забруднення атмосферного повітря

Забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України проголошено ст. 16 Конституції серед обов'язків нашої держави.

З метою реалізації державної політики в цій сфері прийнято Закон № 1264, яким, зокрема, запроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища. Згідно зі ст. 44 цього Закону вказаний збір установлюється на підставі фактичних обсягів викидів у навколишнє природне середовище. Існування зазначеного збору зумовлено необхідністю часткової компенсації негативного впливу на природу різного роду шкідливих та небезпечних факторів, що виникають у процесі господарської діяльності. Розуміючи, що згаданий вплив є об'єктивно неминучим, Закон № 1264 передбачає економічне стимулювання суб'єктів підприємництва до скорочення забруднення навколишнього середовища. Передбачено, що збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні перелічених суб'єктів.

Згідно правил встановлення нормативів збору та справляння зборів за забруднення навколишнього природного середовища збір сплачується за:

– викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.

 Стаціонарне джерело забруднення атмосфери – це підприємство, цех, агрегат, установка чи інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

До пересувних джерел забруднення відносить транспортні засоби, рух яких супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

 При цьому об'єктом обчислення збору є обсяги фактично використаних такими пересувними джерелами видів пального, унаслідок спалювання яких утворюються забруднюючі речовини.

Так, за 2006 рік підприємством сплачено за забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами від стаціонарних та пересувних джерел забруднення 19 020,4 грн. В 2007 році було сплачено - 41071,81 грн. Збільшення платежів відбулось в зв"язку з введенням нового коефіцієнту до норматива плати з 1,082 до 2,37, коригуючі коефіцієнти 1,2 та 1,25. Дані приведені в таблицях 3.1 і 3.2.

Таблиця 3.1 Збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік .

Таблиця 3.2 Збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2007 рік.

Розділ 4. Охорона праці на підприємстві ЗАТ "РОСАВА"

Охорона праці на підприємстві – це система правових, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігіенічних, лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на створення безпечних і нешкідливих умов праці, забезпечення безпеки виробничих процесів з метою збереження здоров’я та життя працівників на виробництвію. Управління охороною праці на підприємстві в цілому співпадає із загальною системою управління підприємством. На рівні підприємства особою, що приймае рішення, є роботодавець (керівник підприємства); по галузях вировництва, цехах – керівники галузей, цехів, а на робочих місцях- керівники робіт. Забезпечення охороною праці є невід’ємною складовою частиною виробничої діяльності усіх посадових осіб підприємства. Роботодавець (керівник підприємства) несе відповідальність за стан умов праці, безпеку виробничих процесів, життя та здоров’я працівників, дотримання вимог чинного законодавства про охорону праці в цілому на підприємстві.

Безпосередньо відповідальність за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, безпеку виробничих процесів на робочих місцях покладаєтся на керівників робіт (бригадирів, майстрів, завідуючих, керуючих), які зобов’язані визначити працівнику робоче місце, забезпечити технічно справними засобами для виконання роботи (машинами, обладнанням, інструментами), засобами індивідуального захисту, мийними засобами, створити належні санітарно-побутові умови праці, проіструктувати працівників з питань охорони праці.

Для організації роботи з питань охорони праці, здійснення контролю за станом умов праці та безпекою технологічних процесів, координації діяльності посадових осіб та спеціалістів з питань охорони праці на підприємстві створюється служба охорони праці. Для цього вводиться посада спеціаліста з охорони праці (інженера з охорони праці). Вона створюється на підприємстві з кількістю 50 і більше працівників. На підприємстві з меншою кількістю працівників функції служби охорони праці виконують за сумісництвом посадові особи, у службові обов’язки яких керівник підприємства ставить питання організації охорони праці на підприємстві. Чисельність служби охорони праці визначається із розрахунку одна посадова особа на 500 осіб працівників. Ліквідація служби допускається тільки в разі ліквідації підприємства. На посаду спеціаліста з охорони праці призначається особа, що має вищу освіту, бажано інженерну, і пропрацювала на підприємстві не менше трьох років. Посада прирівнюється до посади керівників основних виробничих та технічних служб підприємства. Підпорядковується інженер з охорони праці безпосередньо керівнику підприємства. Вказівки та приписи спеціаліста з охорони праці є обов’язковими для виконання усіма посадовими особами підприємства. Скасування їх може лише керівник підприємства.

Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", передбачено загальнообов’язкове страхування роботодавцем усі працівників від нещасних випадків та професійних захворювань. Страхуванню підлягають усі працівники, що працюють за умовами трудового договору чи контракту. Роботодавець зобов’язаний зареєструвати своє підприємство у представництві Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцем знаходження підприємства і сплачувати встановлений розмір страхового внеску. При настані нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, або професійного захворювання Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань вуде відшкодовувати потерпілому чи членам його сім’ї заподіяну матеріальну шкоду.

Питання охороні праці регулюються в колективному договорі. Колективний договір укладается між адміністрацією підприємства в особі работодавця (керівника підприємства) та профспілковою організацією в особі профспілкового комітету, який представляє інтереси трудового колективу. Метою укладання колективних договорів на підприємствах є регулювання соціально-економічних, трудових відносин та узгодження інтересів між адміністрацією і трудовим колективом. Ці договори укладаються на усіх підприєствах, незалежно від форм власності, видів діяльності та кількості працівників.

У договорі регулюють питання організації виробництва, нормування та оплати праці, всановлення пільг, компенсацій, надбавок, грошових допомог, соціальних гарантій працівникам, встановлюються зобов’язання адміністрації забеєпечити на робочих місцях безпечні та нешкідливі умови праці, дотримання вимог чинного законодавства, плануються заходи щодо поліпшення умов праці, підвищення рівня безпеки виробничих процесів, на які передбачаються відповідні кошти.

Важливим питанням організації охорони праці на підприємстві є навчання працівників з питань охорони праці. Законом України "Про охорону праці" визначено, що усі працівники при прийняті на роботу та під час роботи на підприємстві повинні проходити навчання й перевірку знань з охорони праці. Особи, які не пройшли навчання, до роботи не допускаються. Відповідальність за організацію та проведення навчання покладається на керівника підприємства.

Види навчання та порядок його проведення встановлюються "Типовим положенням про навчання з питань охорони праці", яким передбачено навчання посадових осіб та спеціалістів підприємства, працівників, які виконують роботи, що належать до переліку робіт з підвищеною небезпекою; навчання працівників у формі інструктажів з охорони праці та стажування на робочому місці.

Працівники підприємства, які виконують роботи, що належать до "Переліку робіт з підвищеною небезпекою", повинні пройти перед початком виконання роботи спеціальне навчання й перевірку знань правил безпеки при виконанні цих робіт та періодично раз на рік проходити перевірку знань правил безпечного виконання робіт. Також посадові особи, які керують виконання робіт підвищеної небезпеки, повинні проходити раз на три роки перевірку знань правил безпечного виконання цих робіт.

Нормування робочого часу та відпочинку працівників встановлюється Кодексом Законів України про працю. Порядок надання відпусток та їх тривалість встановлюється за Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996р. Конкретна тривалість відпусток на підприємстві затверджується в колективному договорі. Розпорядок робочого дня та вимоги трудової дисципліни для працівників визначають "Правилами трудового розпорядку на підприємстві".

Важливим питанням охорони праці є нормування робочого часу та вадпочинку працівників. Кодексом Законів України про працю визначено, що тривалість робочого часу у працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, а на роботах із важкими та шкідливими умовами праці не більше 36 годин. Для осіб віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень. Робочий тиждень має бути п’ятиденним з двома вихідними днями. Проте дозволяється на безперервно діючих виробництвах запровадити шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні надається перед або після загального (субота або понеділок). На берперервно діючих виробництвах вихідні дні надаються працівникам згідно з графіком роботи, що складається керівниками робіт. Тривалість робочого часу при п’ятиденному робочому тижні не повинна перевищувати 8 год, при шестиденному – 7 год, а останній шостий день скорочується на дві години. Для відпочинку та прийняття їжі працівникам надається перерва після перших чотирьох годин від початку роботи тривалістю до двох годин, яку працівникам може використовувати за власним розсудом. Тривалість перерви у робочий час не враховується. Робочий день дозволяється ділити на частини. Також для відпочинку встановлені святкові вихідні дні. Робота у ці дні забороняється, а на безперервно діючих виробництвах робота у такі дні оплачується у подвійному розмірі..

Для виконання роботи працівники безкоштовно, відповідно до встановлених норм, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), мийними засобами. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту покладається на керівника робіт, який зобов’язаний організувати умови для зберігання, ремонту і прання засобів захисту.

Типовими нормами передбачено наприклад для основних професій сільськогосподарського виробництва наступні ЗІЗ: тракторист-машиніст – костюм бавовняний з пилонепроникної тканини, навушники, рукавиці комбіновані, окуляри захисні.

З метою оцінки стану здоров’я, визначення придатності працівника до виконання певних видів робіт, запобігання розвитку прфесійних захворювань підприємство організовує медичні огляди– попередній та періодичний. Проводяться медичні огляди за кошти підприємства. Підприємство направляє працівників на медогляд в лікувально-профілактичний заклад і здійснює контроль за терміном його проходження, забезпечує працівників медичними і санітарними книжками та здійснює працевлаштування працівників у відповідності з результатами медичних оглядів.

Атестація робочих місць на підприємстві проводиться атестаційною комісією, створено за наказом роботодавця, завданням якої є виявлення на робочих місцях наявності шкідливих та небезпечних виробничих факторів, встановлення їх рівня, розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та підтвердження права працівника на передбачені чинним законодавством пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Результати атестації робочих місць є підставою для встановлення скороченої тривалості робочого часу, встановлення тривалості додаткової відпустки за шкідливі умови праці, пільгової пенсії.

Санітарно-побутове забезпечення працівників підприємства включає обладнання гардеробних, умивальних, душових, туалетних, побутових кімнат, кімнат відпочинку, їдалень, буфетів, медичного профілакторію тощо.

За станом охорони праці на підприємстві державний нагляд здійснюють державні інспекції по нагляду за охороною праці, органи прокуратури, санітарно-епідеміологічна служба, служби охорони праці державних адміністрацій. Громадський контроль за станом умов праці та безпекою виробничих процесів на підприємстві здійснюють профспілковий комітет та уповноважені трудових колективів. Адміністративний контроль здійснюють служба охорони праці підприємства, керівники та спеціалісти підприємства.

Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною виробничої діяльності підприємства і в цілому покладається на керівника підприємства та безпосередньо на керівника виробничих підрозділів, в обов’язки яких входить дотримання вимог правил пожежної безпеки, проведення протипожежних інструктажів, що здійснюються одночасно з інструктажами з охорони праці, обладнання виробничих приміщень первинними засобами гасіння пожежі. Також виробничі приміщення обладнують пожежними щитами, на яких розміщують ломи, сокири, лопати, багри, відра та біля них ящики з піском і бочки з водою.

Загальні вимоги при роботі працівників екологічних служб.

До лабораторій допускаються працівники після проведення з ними інструктажа, ознайомлення з правилами поводження з обладнанням , хімреактивами, правилами поведінки в лабораторіях. Працівники повинні дотримуватися правил особистої гігієни, підтримувати в чистоті робоче місце, обладнання. В лабораторіях, спеціально обладнаних кімнатах для проведження досліджень працівникам забороняється вживати їжу, палити, користуватися вогнем. В лабораторіях забороняється ходити а верхньому одязі. Працівники повинні дотримуватися правил пожежної безпеки. Перед початком роботи в лабораторіях СЕС, екологічних інспекціях необхідно перевіряти надійність кріплення заземлюючих проводів, роботу витяжної шафи, вентиляції, оглянути вимикачі, розетки, переконатися у їх справності. Роботу потрібно розпочинати тільки з дозволу старшого лаборанта, не можна використовувати битий, тріснутий посуд. Забороняється пробувати на смак, нюх хімічні реактиви; вимикати електрообладнання без захисних щиті, корпусів. При виявлині пошкоджень в електропроводі необхідно вимкнути прилади, повідомити про це старшого лаборанта. При отруєні хімреактивами, газами необхідно негайно вийти з приміщення на свіже повітря, викликати медичну допомогу, при потрапляні розчинів кислоти необхідно промити 5-10 хв. уражене місце водою та обробити 2% розчином питної соди, а при потрапляні лугів – 1% розчином борної кислоти і оцетом. По закінченню роботи необхідно вимкнути всі прилади від мережі, закрити вентилі на водопроводі та газопроводі, скласти обладнання, інструменти у відповідне місце.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що стан охорони праці в умовах заводу ГТВ ЗАТ "Росава " в м. Біла Церква є задовільним.

Висновки та рекомендації

1.  Зниженння впливу виробничої діяльності промислових викидів підприємства є важливої задачею сучасності. Заходи по захисту навколишнього природного середовища від забруднюючих речовин промислових підприємства поділяються на технологічні, інженерно-технічні, планово-економічні, архитектурні та організаційні.

2.  ЗАТ "РОСАВА" характеризується різніми хімічними ігредієнтами, що використовуються в виробництві шин, і технологічними процесами, які є потенційними джерелами забруднення атмосферного повітря. Проведений аналіз кількісного та якісного складу викидів забруднюючих речовин на всіх технологічних процесах виготовлення шин. Встановлено, що основними забруднювачами є : пил інгредієнтів, вуглеводні, бензин, сірчистий ангідрид.

3.  Підприємство планово проводить роботу по поліпшенню умов виробничої діяльності і екологнічного стану в районі свого розміщення з ціллю зниження впливу діяльності на навколишнє природне середовище.

4.  Рівень забруднення атмоферного повітря в прилеглих до території підприємства районах житлової забудови м. Біла Церква в результаті діяльності ЗАТ "РОСАВА" не перевищують санітарних норм і знаходяться в границі долей ГДК для основінх компонентів по результатам розрахунків та фактичних даних.

5.  Підприємство займається системним контролем оцінки рівня несприятливого впливу на навколишнє середовище. Існують оснащені необхідним обладнанням санітарно-промислова та екологічна лабораторії, налагоджена система постійного контролю викидів з застосуванням організаційних та економічних методів впливу при виявленні порушень природоохоронного законодавства.

6.  Важливим аспектом є підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних процесів. Необхідно провести комплекс мір по збільшенню кількості хімічної сировини, що застосовується в виробництві, в гранульованому стані, застосування сучасних замкнених систем пневмотранспорту гранул з малогабаритними аспіраційними фільтрами, з вбудованими в них бункерами, як єдиний комплексний агрегат з міханізованим відбором пилу.

7.  Необхідно провести ряд організаційних і технічних заходів по роботі вентиляційних систем та місцевих систем викидів, в яких будуть передбачені фізико-механічні і гігієнічні особливості інгредієнтів, що використовуються в виробництві.

8.  Також необхідно приділити увагу вирішенню питання визначення ГДК на деякі компоненти газів гумозмішування та вулканізації, так як на них відсутні ГДК для населених місць.

9.  Необхідно вирішити питання організації технологічних процесів з урахуванням застосування економічно виправданих способів вловлювання і утилізації газів вулканізації і бензину.

10.  Організація технологічних процесів з застосуванням каталітичних та термічних методів знешкодження газових викидів дозволить значно зназити викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря підприємства.

11.  В цілому діяльність ЗАТ "РОСАВА" направлена на зниження впливу на атмосферне повітря, покращення навколишнього природного середовища. Виробнича діяльність підприємства в останні роки все більш направлена та тісний зв"язок з науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими організаціями, що дозволить використовувати нові технології та обладнання з ціллю зменшення шкідливих викидів в атмосферне повітря.

Після проведення аналізу екологічної ситуації, що склалась на ЗАТ "РОСАВА", можна зробити висновки, що підприємство системно контролює обстановку, яка пов’язана в визначенням впливу виробничої діяльності на атмосферне повітря та в цілому на навколишнє природне середовище, згідно існуючих норм природоохоронного законодавства, і постійно проводить роботу по зниженню рівня несприятливого впливу на атмосфрне повітря і населення м. Біла Церква.

Список використаної літератури

1.  Чемеринский В.Б., Власов Г.Я., Сырицын Л.М. Некоторые аспекты экологического состояния шинного производства// Мир шин, - М., № 12 ,2006, с. 62-64.

2.  Технология и оборудование для вулканизации шин: Под ред. П.Ф.Баденкова, А.И.Лукомской, Л.М.Кеперши. Москва – 1974.

3.  Томский Б.А. Анализ состояния выбросов в атмосферу и мероприятия по их уменьшению при производстве резинотехнических изделий.-М., 1988. – 44 с.

4.  Плотникова Л.В. О путях снижения загрязнения атмосферного вохдуха на промышленных площадках и прилегающих территориях // Техника безопасности и производственная санитария: сб. науч. работ институтов охраны труда.-М.: Профиздат, 1989.- с. 18-23.

5.  Санитарно-химический контроль вохдуха химических предприятияй/Муравьева С.И. и др. – М.: Медицина, 1982.-352 с.

6.  Современные методы определения атмосферных загряхзнений населенных мест /Манита М.Д. и др.- М.:Медицина, 1980.-215 с.

7.  Методы анализа гарязнения воздуха/Ю.С. Другов, А.Б. Беликов,Ю Г.А. Дьякова, В.М. Тульчинский.- М.: Химия. 1984.-384 с.

8.   Лейте В.И. Определение загрязнений воздуха в атмосфере и на рабочем месте. – Л. : Химия, 1980. – 343 с.

9.  Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. Посіб.-К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.-203 с.

10.   Луконенко В.Г., Несоленов Г.Ф. Определение антропогенного воздействия производственного процесса на воздушную среду: Учеб. Пособие.- Самара: Самарский гос. аэрокосм. Ун-т, 1994.— 44 с.

11.  Горелов А.А. Экология.: Учеб. Пособие. –М.: Центр, 1998. – 240 с: имл.

12.   Справочник по охране окружающей среды / В.Г. Сахаев, Б.В. Щербицкий. – К.: Будівельник, 1986.- 152 с.

13.   Иванов Б.А. Инженерная экология. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1989. - 152 с.: ил.

14.   Булгакова Н.Г., Васислевская Л.С., Градус Л.Я. и др. Контроль за выбросами в атмосферу и работой газоочистных установок на предприятиях машиностроения: Практ. руководство. - М.: Машиносмтроение, 1984. – 128 с.: ил.

15.   Демина Т.А. Экология, природопоользование. Охрана окружающей среды: Учеб. пособие. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 143 с. : ил.

16.  Постанова КМУ "Про внесення зміни у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і справляння цього збору" від 31.12.2004 р. № 1790.

17.  Порядок установлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і справляння цього збору, затверджений постановою КМУ від 01.03.99 р. № 303.

18.  Інструкція про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена наказом Мінприроди і ДПА України від 19.07.99 р. № 162/379.

19.   Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затверджена наказом Мінприроди України від 10.02.95 р. № 7.

20.  Общие правила взрывоопасности для взрывопожароопасных химических, нефтеперерабатывающих производств. – М.: Металургия, 1988 – 88с.

21.  Основные принципы системы управления охраной труда и техники безопасности производств на предприятиях химической, нефтехимической и нефтеперервбатывающей промышленности. – М.: Госгартехнадзор, 1988г.

22.  Справочник по охране труда и технике безопасности в нефтеперерабатывающих и нефтехимической промышленности. Охрана труда и промышленная санитария. – М.: "Химия", 1975 – 44с.

23.  Подрез З.Г., Терегклова З.С., Условия труда и сстояние здоровья рабочих провизодства резинотехнических изделий // Гигиена производственной и окружающей среды, охрпана здоровья рабочих в нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности. – Уфа, 1981. – с. 26-27.

Похожие работы

Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області

Скачать

41287

0

0

... колишніх колгоспних і радгоспних лісах. . Створені міжгосподарські лісництва в зоні Володарського району - Володарське та Білоцерківського району - Білоцерківське. Держлісгоспом проведено лісопатологічне обстеження лісів і лісосмуг, в результаті чого встановлено: санітарний, лісопатологічний і фізіологічний стан лісонасаджень в колишніх колгоспних і радгоспних лісах незадовільний. За попередній ...

Характеристика й особливості розвитку Київської області

Скачать

37087

0

3

... ї допомоги по безробіттю жителям сільської місцевості для організації підприємницької діяльності. 3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області Київська область має високорозвинений промисловий комплекс, основу якого складають понад 400 великих та середніх підприємств, що забезпечує майже 40% ...