Органи і служби ліцензування

2.1 Органи і служби ліцензування

Ліцензування туристичних підприємств в Україні здійснюють такі органи державної влади:

·  Кабінет Міністрів України;

·  спеціально уповноважений орган із питань ліцензування;

·  органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи, які повинні проводити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Орган, який видає ліцензії, веде книгу їх обліку, за певною встановленою формою(див.рис 1).

Рис 1. Книга обліку ліцензій, виданих суб’єктам підприємницької діяльності

Державний комітет України з питань молодіжної політики, спорту і туризму на підставі Закону «Про туризм»:

·  сприяє розвитку конкуренції на ринку туристичних послуг, створює рівні можливості для всіх суб’єктів підприємництва незалежно від форм власності;

·  здійснює ліцензування(позбавляє ліцензій) діяльності суб’єктів підприємництва незалежно від форм власності, що надають туристичні послуги, визначає порядок їх видачі, умови і правила здійснення туристичної діяльності та проводить контроль за їх дотриманням;

·  разом із Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України встановлює державні стандарти у сфері туристичних послуг, проводить сертифікацію та атестацію туристичних підприємств, контролює виконання ними умов та правил прийому і обслуговуванню туристів.

Відповідно до законодавства:

·  орган, який видає ліцензії, несе відповідальність за недотримання порядку їх видачі, а також за достовірність і повноту інформації про видані ліцензії і відомості про відповідні суб’єкти підприємницької діяльності;

·  заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, викладених у заяві на видачу ліцензії та у доданих до неї документах.

Види туристичної діяльності, що підлягають ліцензуванню:

·  організація прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні (іноземний туризм);

·  організація прийому та обслуговування вітчизняних туристів в Україні (внутрішній туризм);

·  організація туристичних поїздок за межі України(зарубіжний туризм);

·  екскурсійна діяльність;

·  організація масового та оздоровчо-спортивного туризму.

Органи, які здійснюють видачу ліцензій на державному рівні

Кабінет Міністрів України

Органи виконавчої влади

Спеціально уповноважені органи з питань ліцензування

2.2 Правила та порядок проведення ліцензування туристичних підприємств

Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:

- організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведен­ня лотерей; (Пункт 29 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1969-Ш від 21.09.2000)

- надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом;

надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським тран­спортом;

- надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх ба­гажу на таксі); (Пункт 33 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2344-ПІ від 05.04.2001)

- надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі; (Статтю 9 доповнено пунктом згідно із Законом № 2344-Ш від 05.04.2001)

- надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом; організація іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму; екскурсійна діяль­ність;

- посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном.

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської ді­яльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

В 2006 році відділом регуляторної політики здійснювалось ліцензування видів господарської діяльності – туроператорська та турагентська діяльність(див.рис 2).

За даними ліцензійного реєстру суб’єктів туристичної діяльності станом на 2006 рік ліцензії на туроператорську та турагентську діяльність отримало 3984 суб’єктів господарювання, з них в дії 3881.

За 2006 рік:

·  видано ліцензій 910 суб’єктам господарювання, з них:

- на турагентську діяльність - 599;

- на туроператорську діяльність – 237;

- на туроператорську діяльність (внутрішній та в’їзний туризм) – 74;

·  переоформлено ліцензій – 37;

·  видано копій ліцензій – 7074;

·  анульовано ліцензій 52 суб’єктам туристичної діяльності;

·  визнано недійсними ліцензій 75 суб’єктам туристичної діяльності ( в тому числі 37 ліцензії, які переоформлено).

Рис 2. Динаміка видачі ліцензій на турагентську і туроператорську діяльність

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання - заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли вида­ний, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника подат­ків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;

2) вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 цього Закону (пов­ністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію[див.додаток А].

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадити­муть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження[7, с.488].

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного дер­жавного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або орга­ном, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встанов­люється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого орга­ну з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші до­кументи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за опи­сом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів орга­ном ліцензування та підписом відповідальної особи.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

·  заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

·  документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.

Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без роз­гляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.

Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про ви­дачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що ре­гулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох ро­бочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

·  недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

·  невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, вста­новленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у доку­ментах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії. У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, вказаного в заяві про вида­чу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Орган ліцензування робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверд­жують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.

Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що під­тверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який оформив ліцензію, має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання та­кої ліцензії недійсною.

Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встанов­люється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого орга­ну з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки. Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадити­муть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провад­ження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Плата за видачу копії ліцензії зараховується до Держав­ного бюджету України. У разі створення у ліцензіата нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності, згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат повинен подати до органу ліцензування заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії, а також документи відповідно до статті 10 цього Закону[1].

У разі ліквідації філії, іншого відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадили господарську діяльність згідно з отриманою ліцензією, або у разі припинення провад­ження філією, іншим відокремленим підрозділом ліцензіата господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією ліцензіат зобов'язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації такої філії або іншого відокремленого підрозділу або з дати припинен­ня діяльності такою філією або іншим відокремленим підрозділом подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі. Орган ліцензування пови­нен внести відповідні зміни до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня з дати надходження такого повідомлення.

У разі, коли ліцензіат має намір провадити зазначений в ліцензії вид господарської діяльності після закінчення строку її дії, він повинен отримати нову ліцензію в поряд­ку, встановленому цим Законом. Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії. Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.

До ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування і з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та ав­томобільного транспортного засобу. За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Дер­жавного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії. (Дію частини третьої статті 15 зупинено на 2002 рік згідно із Законом № 2905-Ш від 20.12.2001);(Дію частини третьої статті 15 зупинено на 2001 рік згідно із Законом № 2120-Ш від 07.12.2000)

Десять відсотків коштів, що надходять до Державного бюджету України як плата за видачу ліцензії, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету Укра­їни і використовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з веденням Єдиного лі­цензійного реєстру та виготовленням бланків ліцензій.

Підставами для переоформлення ліцензії є:

·  зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реор­ганізацією юридичної особи) або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

·  зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

·  зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльно­сті, вказаного в статті 9 цього Закону.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документа­ми або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати пе­реоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.

У разі переоформлення ліцензії у зв'язку із змінами, пов'язаними з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, зазначеного в статті 9 цього Зако­ну, якщо ця зміна пов'язана з намірами ліцензіата розширити свою діяльність, ліцен­зія переоформляється в порядку і в строки, передбачені для видачі ліцензії. Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією орган ліцензування на підставі даних ліцензійного реєстру безкоштовно видає ліцензіату засвідчені ним ко­пії такої ліцензії.

У разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про визнан­ня недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до лі­цензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня. Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася. За переоформлення ліцензії справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за переоформлення ліцензії зараховується до Дер­жавного бюджету України.

Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення ліцензії, може провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про пере­оформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка ви­дається органом ліцензування у разі подання заяви про переоформлення ліцензії.

Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазна­чених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

На підставі документів, поданих ліцензіатом до органу ліцензування, орган ліцензування може прийняти рішення про анулювання ліцензії у строки, передбачені цим Законом. Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, вста­новлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія.

Підставами для видачі дубліката ліцензії є:

·  втрата ліцензії;

·  пошкодження ліцензії.

У разі втрати ліцензії ліцензіат зобов'язаний звернутися до органу ліцензування із заявою про видачу дубліката ліцензії, до якої додається документ, що засвідчує вне­сення плати за видачу дубліката ліцензії.

Якщо бланк ліцензії непридатний для користування внаслідок його пошкодження, ліцензіат подає відповідному органу ліцензування:

·  заяву про видачу дубліката ліцензії;

·  непридатну для користування ліцензію;

·  документ, що підтверджує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.

Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії.

Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої, може провадити свою діяльність на підставі до­відки про подання заяви про видачу дубліката ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про видачу дубліката ліцензії.

Орган ліцензування зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати одержання заяви про видачу дубліката ліцензії видати заявникові дублікат ліцензії замість втра­ченої або пошкодженої. У разі видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої орган ліцензу­вання приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була втрачена або по­шкоджена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступ­ного робочого дня.

За видачу дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої ліцензії справ­ляється плата у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за видачу дубліката ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

Розділ 3. Контроль за діяльністю ліцензування туристичних підприємств