Навигация
Основні фактори суспільного виробництва: сутність і співвідношення
29666
знаков
0
таблиц
0
изображений
4. Основні фактори суспільного виробництва: сутність і співвідношення.
Трьома основними факторами суспільного виробництва є: капітал, земля, праця. Але деякі вчені виділяють і 4-тий фактор ― підприємницький талант (здібності). Кожний із факторів створює свою частину доходу. Капітал, під яким розуміють переважно засоби виробництва, приносить прибуток, земля ― ренту замлевласникові, праця ― платню робітникові; п/п талант приносить додаткові доходи підприємцю. Зараз окремими факторами виробництва ще називають також ризик, інформацію, час.
Речові фактори виробництва називають ще природніми, об’єктивними, а працю людини ― суб’єктивним фактором. Речові фактори вир-ва самі не є капіталом, вони перетворюються у нього лише тоді, коли слугують засобом експлуатації найманої робочої сили, коли вони є матеріальним носієм певної суспільної форми, тобто певного виробничого відношення.
Засоби вир-ва ― це речові фактори, які беруть участь у створенні споживчої вар-ті товарів, але вартості (і додаткової вартості також) не створюють. Їхня вартість лише частково переноситься на новостворений продукт конкретною працею робітника.
Праця ― це цілеспрямована, доцільна і свідома діял-ть людей, в процесі якої вони змінюють зовнішню природу.
Предмети праці ― це речовини природи, на які люди діють у процесі праці, піддаючи їх обробці.
Засоби праці ― це речі або їх сукупність, якими людина діє на предмети праці, а також усі матеріальні умови процесу праці (будівлі, споруди, дороги, канали). Якщо процес праці розглядати як його результат (продукти), то він виступає як процес виробництва, а засоби і предмети праці ― як засоби виробництва.
5. Виробничі ресурси, їх обмеженість.
Ринок економічних ресурсів - всі види ресурсів, які використовуються в процесі виробництва товарів і послуг. До них відносяться:
природні ресурси – земля, вода, тваринні і рослинні ресурси;
трудові ресурси – люди з їх здібностями виробляти продукти і послуги;
засоби виробництва – виробничі будівлі, споруди, устаткування, інший основний і оборотний капітал, які називаються інвестиційними ресурсами чи виробничим капіталом;
підприємницькі здібності.
Ціни на всі види ресурсів в ринковій економіці формуються під впливом попиту і пропозиції аналогічно цінам готової продукції. Ціною природних ресурсів є рента, трудових ресурсів – з/п, виробничих ресурсів – процент, підприємницьких здібностей – процент.
Фірма чи підприємство прагне використати ренту в такій кількості і сполученні, яке дозволило б їй одержати максимальний прибуток.
З боку окремої фірми попит на ресурси визначається їх граничною доходністю. Гранична доходність змінного ресурсу повільно знижується згідно з законом спадної віддачі. Фірма розширюватиме використання ресурсів поки його гранична доходність вища від граничних витрат до моменту, коли ці два показника зрівняються. В умовах, коли попит фірми на ресурс становить незначну частку ринкового попиту на нього граничними витратами ресурсу для цієї фірми дорівнюють ціни. Фірма прагне вибрати таке сполучення використаних ресурсів, яке б забезпечило їй мінімальні витрати. Це можливо, якщо гранична доходність цього ресурсу пропорційна його ціні.
Виробничі ресурси є обмеженими, а потреби, як відомо, — безмежні. Композиційність — заміщеність обмежених ресурсів. Тобто, час від часу, в зв’язку з гострою потребою в зникаючих ресурсах (перш за все природних), виникає питання їх заміщення ресурсами-замінниками, для чого використовуються досягнення НТП + з-н зростання потреб — рушійна сила розв-ку вир-ва.
6. Корисність і гранична кор.продукту: теорія, практика
Економісти вважають, що конкретні потреби споживачів можуть задовольнятися наступними одиницями продуктів, згідно із законом спадної граничної корисності. Товар має корисність, якщо він може задовольнити потребу.
Корисність – це спроможність товару задовольнити потребу.
Корисність товару або послуги – це задоволення або насолода, яку отримують від їх споживання.
Характерні риси:
“корисність” і “користь”, або “функціональна придатність” не є синонімами. Картина Пікасо може не приносити користі з практичної точки зору, але мати величезну користь для знавців мистецтва;
корисність є суб’єктивним поняттям, корисність конкретного продукту може бути дуже різною для різних осіб;
оскільки корисність суб’єктивна, її важко виміряти кількісно. Проте з метою наочності, ступінь задоволення потреб вимірюється “ютилями”.
Загальна корисність – це сумарна величина задоволення чи насолоди, яку отримує особа від споживання деякої конкретної кількості продукту.
Гранична корисність – це додаткове задоволення, яке споживач отримує від додаткової одиниці цього продукту. Точніше, гранична корисність – це зміна загальної корисності внаслідок споживання однієї додаткової одиниці продукту.
Уявлення, що гранична корисність буде знижуватись в міру того, як споживач буде отримувати додаткові одиниці деякого конкретного продукту, відоме як закон спадної граничної корисності.
Похожие работы
... теория", чем "...еще больше обострил дискуссию" 47. На наш взгляд, целесообразно сделать некоторые замечания. Прежде всего, в работе П. Груневегена речь идет об исследовании возникновения и эволюции термина "политическая экономия". «Дискуссия, — пишет ученый, — ...будет концентрироваться главным образом вокруг дефиниций и носить этимологический характер, подчеркивая отсутствие точных определений ...
... описания общей экономической картины, выявления главных факторов, получения приближенных представлений, ориентиров. К теоретической экономике относят экономическую теорию (политэкономию), которая и родилась как теоретическое направление в экономической науке, связанное с выявлением общих закономерностей протекания экономических процессов. Тесно примыкает к экономической теории моделирование, а ...
... капитала.Соц.направленость современ.эконом.развития харак-ет:1)ориентацией произ-ва на более полное удовлетв-я человеч.потребностей:2)на обеспечение безопасности условий труда:3)на улучшение сферы обитания человека. ЛЕКЦИЯ 7 1) Формы общест. хоз-ва сновные черты натур. и товар. хоз-ва. Íàòóð. õîç-âî - èñ&# ...
... рождения экономической науки (1750-1870 гг.), этап открытия и разработки основополагающих теоретических принципов (1870-1930 гг.) и этап современного углубления и расширения исследований. 1-й этап. Корни политэкономии лежат, с одной стороны, в философии, а с другой – в спорах о насущных проблемах и трудностях (Аристотель, Платон, стоики, эпикурейцы). Начиная с Возрождения и Реформации наступает ...
0 комментариев