Характеристика діяльності єврорегіону «Ярославна»

2.2.2 Характеристика діяльності єврорегіону «Ярославна»

Єврорегіон «Ярославна» був створений 24 квітня 2007 року, Сумською областю України та Курською областю Російської Федерації. Сумщина належить до тих областей, географічне розташування якіх на 100% зумовлює тісну співпрацю із сусіднімі регіонами. Передусім йдеться про близьких партнерів з Росії - Курська, Бєлгородську та Брянську області. Звісно, сумчани підтрімують зв'язки і з іншімі територіально-адміністратівнімі одиниця не тільки північного партнера, а й багатьох іншіх країн світу [60].

Відповідно до статуту визначається, що єврорегіон створюється учасниками відповідно до чинного законодавства та існуючими міжнародними договорами та угодами з метою розвитку співробітництва прикордонних територій у наступних напрямках: всебічне економічний розвиток; комунікації, транспорт і зв'язок; наука, нові технології, освіта; поліпшення стану навколишнього середовища; сприяння розширенню контактів між жителями прикордонних територій, розвитку співробітництва між установами та організаціями, а також суб'єктами господарської діяльності; сприяти спрощенню прикордонних формальностей з метою полегшення перетину кордону фізичними та юридичними особами.

Організаційна структура Єврорегіону включає в себе координаційно-консультативні органи: Рада Єврорегіону «Ярославна», Секретаріат Єврорегіону «Ярославна». Зазначені органи Єврорегіону виконують координаційні, дорадчі і представницькі функції, пов'язані з реалізацією цілей Єврорегіону. Організаційна структура органів Єврорегіону, їх структура та компетенція можуть змінюватися за взаємною домовленістю Сторін [60]. Вищий координаційний орган Єврорегіону «Ярославна» - Рада Єврорегіону «Ярославна» (далі - Рада). До складу Ради входять по 10 представників, делегованих кожною із Сторін. Представники кожної із Сторін виконують обов'язки членів Ради протягом терміну, визначеного учасниками Єврорегіону, які делегували їх до Ради. Члени Ради виконують свої обов'язки до моменту делегування нових представників. Відкликання члена Ради може відбутися в будь-який час і здійснюється призначила його Стороною. На місце відкликаного члена Ради Сторона делегує нового представника. Засідання Ради проводяться не рідше ніж один раз на рік і є відкритими, якщо Рада не прийме іншого рішення. Веде засідання Ради Спікер Ради, який обирається з членів Ради на час проведення засідання Ради. У засіданнях з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники законодавчої та виконавчої влади Сторін та органів місцевого самоврядування від кожної зі сторін, а також представники міжнародних організацій за згодою Сторін. Кожна із Сторін обирає Голови Ради [60].

До компетенції Ради належить:

1. Обрання Спікера Ради єврорегіону;

2. Визначення регламентів Ради і Секретаріату Єврорегіону;

3. Здійснення контролю за діяльністю Секретаріату Єврорегіону та затвердження його річних звітів;

4. Вирішення питань про прийняття нових учасників Єврорегіону і припинення участі в Єврорегіоні;

5. Прийняття рішень про фінансування спільних проектів, що реалізовуються в рамках Єврорегіону, та затвердження їх бюджетів.

Всі рішення Рада приймає, виходячи з принципу одноголосності його членів. Проекти рішень надаються Раді Секретаріатом для затвердження. У 2007 році Єврорегіон "Ярославна" прийнятий в Асоціацію Європейських Прикордонних регіонів на правах спостерігача. У жовтні 2008 року члени Ради Єврорегіону "Ярославна" взяли участь у Генеральній Асамблеї та щорічній конференції Асоціації Європейських Прикордонних Регіонів в м. Плауен (Німеччина). В рамках Конференції проведені переговори з представниками єврорегіонів з метою обміну досвідом роботи у сфері прикордонного співробітництва та досягнута домов. Повноправний вступ в асоціацію може принести безліч додаткових можливостей. Статус повноправного члена цієї асоціації гарантує преференції, спрощення проблем прикордонної торгівлі, облаштування територій. Ця загальноєвропейська асоціація може надати кошти зі свого бюджету для реалізації спільно розроблених проектів на додаток до того, що виділяють обидві області. Крім того, членам асоціації покладається технічна допомога, консультації, преференції в просуванні законодавчих питань про буферній зоні і умовно вільної торгівлі [51; c. 47].

Головною метою Єврорегіону «Ярославна» є сприяння стійкому соціально-економічному розвитку, науковому та культурному співробітництву Курської та Сумської областей. Ініціатива про створення Єврорегіону «Ярославна» була підтримана Міністерствами закордонних справ Російської Федерації та України, а такде Радою Європи. У рамках реалізації Угоди про створення Єврорегіону «Ярославна» спільно з сумської стороною сформовано перелік проектів (програм) транскордонного співробітництва, розроблених учасниками єврорегіону «Ярославна», з метою реалізації яких планується підготовка обласної програми «Розвиток прикордонного співробітництва Курської області на 2009-2014 роки» [60].

Спільно з сумської стороною вже реалізований один із проектів "багатогалузева виставка-ярмарок Єврорегіону « Ярославна », мета якого - розвиток взаємовигідного співробітництва між підприємствами та організаціями прикордонних областей Росії, України та Республіки Білорусь.

Характеризуючи нинішню економічну ситуацію в Сумській обласі під кутом українсько – російських зовнішньоторгівельних відносин варто зазначити що сьогодні різноманітні операції з Росією здійснюють понад 100 підприємств області. У свою черга, Сумщина закуповує у сусідів газ, нафтопродукти, сировину для хімічної і харчової промисловості, метали, певну машинобудівну і металопродукцію тощо. Є ще один важливий аспект такої співпраці. Російські партнери активно вкладають власні інвестиції в українські підприємства: кожне третє з них, або 57 із 171, має такі інвестиційні кошти. Однак це менше, Ніж було Кілька років тому, але на це є причини об'єктівні, зокрема світова фінансова криза [60].

Сьогодні у рамках "Ярославни" Підписано та реалізуються 14 угод і протоколів про співпрацю на рівні міст і районів Сумської та Курської областей, стількі ж - спільніх транскордонного програм у сфері екології, демографії, культури, інформації, молодіжній політіці тощо. Активно облаштовуємо місцеві пункти пропуску через кордон. Наприклад, нінішнього року їх відкрито чотири, а до кінця 2015 р. працюватімуть ще одинадцять. Також про ефективність функціонування єврорегіону можна судити виходячи їх того, що тільки за 2008 рік зовнішньоторговельний оборот між Сумською і Курською областями збільшився в 1,4 рази і склав майже 29 млн. дол США. Це найбільший обсяг товарообігу з країнами СНД в Курській області. Також завдяки співпраці з курянамі кількість суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Сумській області збільшилася на 30%. Варто відзначити, що зараз близько 50 підприємств обох областей здійснюють експортно-імпортні операції [60].

Під час проведення V Міжнародної універсальної виставки «Слобожанський міст - 2008», з метою популяризації туристичного потенціалу області та залучення інвестицій у туристичну галузь області, управлінням культури і туризму облдержадміністрації проведена мультимедійна презентація та представлена іміджева виставкова експозиція „Сумщина туристична”. З метою популяризації туристично привабливих об’єктів області, 23-25 вересня 2008 року проведено Міжнародну науково-практичну конференцію "Відділення Українського степового природного заповідника „Михайлівська цілина" 80 років – сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку». У роботі конференції взяли участь науковці державного природного заповідника „Белогорье”, інституту степу Уральського відділення РАН, Курського державного університету та представники наукових кіл Києва, Харкова, Херсона, Ніжина, Запоріжжя, Боярки, Гадяча, Сум [60].

Також у екологічній сфері працюють у наступній сфері:

1. Розробка концепції розвитку транскордонного співробітництва в напрямку зниження екологічного навантаження прикордонних областей учасниць єврорегіону "Ярославна".

2. Розробка концепції поводження з відходами на регіональному рівні. 3. Розробка проекту єдиного порядку поводження із побутовими та промисловими відходами в областях учасницях єврорегіону "Ярославна". 4. Комплексне екологічне обстеження басейну річки Псьол на кордоні України і Росії

Таким чином, за досить короткий проміжок часу за рахунок тісної співпраці російської та української сторін у рамках єврорегіону «Ярославна» вдалося досягти значних успіхів. На прикладі проаналізованого єврорегіону можна судити, що в цілому орієнтація на подальше транскордонне співробітництво та розробка нових єврорегіонів може принести Весма ефективні результати. Однак в Україні потенціал таких структур до цих пір не реалізований. Основними проблемами є відмінності в законодавстві України та сусідніх країн, що регламентують митний, санітарний, екологічний контроль, а також відсутність у місцевої влади повноважень на самостійну реалізацію транскордонних проектів. Висновоки до II розділу: Відомо, що регіональна політика існує в усіх країнах світу і являє собою специфічну діяльність держави із забезпечення найбільш сприятливих умов соціально-економічного функціонування і розвитку окремих територій, враховуючи їх самобутність, соціокультурні, етноісторичні, генетичні корені та специфіку типу господарювання. Нерівномірність розвитку територій та периферійність певних районів поставило гостро питання про залучення таких регіонів до транскордонного співробітництва. Активного розвитку набуло співробітництво в даній сфері України та Росії, зокрема створено два спільних єврорегіони «Ярослана» та «Слобожанщина».

Проаналізувавши діяльність цих єврорегіонів варто зазначити, що активно розвивається співпраця у економічній, політичній, культурній, та екологічних сферах, зокрема підписано чимало угод та програм, які регулюють цю діяльність.

Розділ III. Шляхи вдосконалення єврорегіональної співпраці України та Росії

Прикордонні території мають такі специфічні якості в інтеграційному процесі, як бар’єрність і контактність, завдяки чому вони забезпечують їх взаємну адаптацію. Під впливом інтеграційних процесів бар’єрні функції кордонів переносяться на зовнішні межі інтеграційних утворень. Внутрішні кордони на теренах ЄС стають прозорими, що дає можливість вільного спілкування як прикордонних, так і загальнодержавних спільнот. У відносинах країн ЄС ліквідуються прикордонні бар’єри для руху товарів, капіталу, робочої сили, уніфікується нормативно-правова база господарської діяльності [6; c. 125].

Розроблені на сьогодні схеми співробітництва країн Центральної і Східної Європи дуже різноманітні. Регіональному розвитку надається багато уваги, оскільки від цього залежить соціально-політична стабільність держави. Тому Європа давно пройшла шлях децентралізації влади, що в європейській правовій доктрині зазвичай розглядається як делегування органами державної влади певних адміністративних повноважень на місцевий рівень. В результаті регіони одержали право самостійно входити у відносини з можливими партнерами з іншого боку державного кордону. Це сприяє реалізації державної зовнішньої політики через прикордонні зв’язки.

Не зважаючи на те, що Україна визначила свій курс на євроатлантичну інтеграцію, не менша увага приділяється сьогодні відносинам із Російською Федерацією. Використовуючи досвід Європейського Союзу, сьогодні сторені спільні єврорегіони, що дають можливість розвиватися переферійним районам обох держав. Оскільки досвід України у питаннях транскордонного співробітництва на сьогодні є не значних тому існує чимало проблем, зокрема організаційного та правового характеру.

Серед проблем, що гальмують розвиток транскордонного співробітництва на українсько-російському кордоні, слід назвати такі:

1. Немає цілісної концепції політики щодо регіонального розвитку держав;

2. Не розроблено інституційних засад регіонального розвитку на національному рівні;

3. Низький рівень залучення до розвитку транскордонного співробітництва представників бізнесу і суспільного сектора;

4. Місцеві органи влади сприймають транскордонне співробітництво як зовнішньоекономічну діяльність;

5. Місцеві органи влади не готові сприяти розвиткові транскордонного співробітництва як сфери, що вимагає від них координуючої функції [24; c. 26].

Головні напрямки поглиблення транскордонного співробітництва з Російською Федерацією:

1. В Україні активізуються процеси використання засад мережевої економіки, зокрема, розвиток кластерів. Транскордонні кластери охоплюють суміжні прикордонні території сусідніх держав, до складу яких входять інституції, розміщені по обидва боки кордону. Особливістю транскордонних кластерів є те, що учасники кластерів розміщені в різних податкових, митних, законодавчих середовищах сусідніх країн, однак можуть мати спільні підприємства та організації, користуватися спільною інфраструктурою і функціонують, насамперед, на транскордонних ринках.

2. Важливим аспектом транскордонної співпраці є значний транзитний потенціал. Одним з перспективних проектів використання такого потенціалу є транспортний коридор «Європа–Азія». Росія активно просуває свій варіант проходження коридору через територію Білорусі й балтійського виходу до Європи. Через спірні питання використання транспортних артерій привабливим є Керч-Єнікальський канал – єдиний спосіб транспортного сполучення портів Каспійського з Середземним морем.

3. Спільне господарювання несе екологічне забруднення на прикордонних територіях та акваторії Азовського моря. Як показав приклад забруднення річок на західному кордоні України, вирішення екологічних питань є важливим напрямком транскордонного співробітництва. Вплив енергетики на біосферу проявляється на всіх стадіях виробництва енергії: при видобутку й транспортуванні ресурсів, при виробництві, передачі й споживанні енергії. Не менш загрозливою є транзитна складова економіки регіону. Особливо вона позначилися на екологічному стані Азовського моря. Важливим аспектом антропогенного впливу є факт розташування на берегах металургійних комбінатів, які щорічно скидають більш 800 млн куб. метрів забруднених стічних вод. Крім того, зношеність водогінно-каналізаційних господарств в першу чергу Маріуполя і Таганрога, призводить до «штатних» викидів нечистот у межах міст у море [27; c. 60].

Метою політики в сфері забезпечення екологічної безпеки має бути послідовне симетричне обмеження негативного впливу паливно-енергетичного комплексу, промисловості, врегулювання функціонування транспортних потоків України та Росії у навантаженні на навколишнє середовище, наближення до відповідних європейських екологічних норм.

Отже, пріоритетними напрямами державної політики щодо транскордонного співробітництва України і Російської Федерації мають бути:

- створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності у прикордонних регіонах шляхом розвитку інформаційного обміну, надання консультаційного обслуговування, використання можливостей надання податкових стимулів місцевими органами виконавчої влади;

- створення умов для вільного переміщення через кордон при забезпеченні безпеки населення прикордонних областей шляхом розробки системи спрощеного паспортного контролю, планування та координації спільної роботи правоохоронних органів з метою запобігання правопорушень по обидва боки кордону;

- збільшення транзитних можливостей прикордонних територій;

- забезпечення спільного контролю за екологічною ситуацією і раціональним використанням природних ресурсів;

- розробка в межах єврорегіонів нових проектів транскордонного співробітництва на східному кордоні України у соціальній і гуманітарній сферах [30; c. 145].

Незважаючи на те, що головним пріоритетом своєї зовнішньої політики Україна означила інтеграцію в Європейський Союз, не менш важливим лишається співробітництво з нашим східним сусідом – Російською Федерацією. Раціональне поєднання проєвропейського і проросійського напрямків у зовнішній політиці виходить нині на перший план. Та обидві держави – партнери в цьому процесі мають власні підходи до вирішення проблеми. Російський підхід передбачає повномасштабну інтеграцію. Українське бачення ґрунтується на принципах двостороннього рівноправного і добросусідського співробітництва. А стратегію реінтеграції Україна розглядає, насамперед, щодо європейських структур.

Іншим можливим осередком транскордонного співробітництва можуть стати Донецька і Ростовська області. Насамперед необхідно відзначити, що навіть після розпаду Радянського Союзу й економічної кризи 1990-х років, ці області зберегли подібну промислову інфраструктуру, що може дозволити за максимально короткий час відновити порушені зв’язки між підприємствами.

Через ці області пролягає залізниця й автошлях європейського значення. Відтак виникає перший можливий напрямок співробітництва – вдосконалення пропускних митних пунктів на українсько-російському кордоні для підвищення їх пропускної спроможності. До фактора транзитності (чи комунікативності) можна віднести й морське сусідство двох областей, що може вирішити чимало питань щодо їх обмінних можливостей.

Великою перевагою створення єврорегіону є мовна близькість областей: при проведенні торгово-економічних та культурно-освітніх заходів не виникатиме проблеми мовного бар’єра (що є однією з причин повільного розвитку транскордонного співробітництва на західному кордоні).

Донецька і Ростовська області мають значну щільністю населення, а це забезпечує високий обсяг споживчого й фінансового ринків. Ця обставина може сприяти ефективній комунікації населення з високими економічними результатами [37, c. 13].

Слід відзначити, що в активізації торгового співробітництва та його підтягуванні до європейського рівня не можна орієнтуватися тільки на політико-адміністративні рішення, оскільки підвищення ефективності можливе лиш при зацікавленні в ньому суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності обабіч кордону. Великою перевагою створення єврорегіону є мовна близькість областей: при проведенні торгово-економічних та культурно-освітніх заходів не виникатиме проблеми мовного бар’єра (що є однією з причин повільного розвитку транскордонного співробітництва на західному кордоні). Слід відзначити, що в активізації торгового співробітництва та його підтягуванні до європейського рівня не можна орієнтуватися тільки на політико-адміністративні рішення, оскільки підвищення ефективності можливе лиш при зацікавленні в ньому суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності обабіч кордону [37; c. 14].

Для ефективного розвитку єврорегіону необхідно:

· обом державам ухвалити закони про статус прикордонних регіонів;

· надати обласній владі додаткових повноважень;

· узгодити законодавчу базу обох держав відповідно до європейських стандартів;

Також необхідно розробити спільну програму торгово-економічного і культурного розвитку, а також виробити план спільних дій в галузі охорони довкілля, оскільки обидві області промислово насичені; розробити програму співробітництва між громадськими організаціями для реалізації спільних проектів. Донецька і Ростовська області в рамках єврорегіону можуть співпрацювати в таких сферах:

Розвиток малого і середнього бізнесу. Цей напрямок є актуальним для Донецької області. Оскільки вона не межує з країнами – членами і кандидатами на вступ до ЄС, то регіон відчуває труднощі щодо виходу на європейський ринок, хоча йому є що запропонувати як Росії, так і країнам Європи. До того ж у Донецькому регіоні є чимало міст з однією галуззю виробництва – вугільною. Нині багато шахт не функціонує з багатьох (у першу чергу економічних) причин. У зв’язку з цим постає потреба розробки і підтримки реалізації програми розвитку малого і середнього бізнесу. Її можна здійснювати спільними зусиллями міст Донецької і Ростовської областей.

З Донецької області чимало шахтарів мігрує до Ростовської області на заробітки. Українські робітники-сезонники їздять до Краснодарського і Ставропольського країв. Ця категорія населення вимагає соціального захисту на міждержавному і міжрегіональному рівнях. Є досвід давніх кооперативних зв’язків між підприємствами цих регіонів, що створює умови для розвитку довгострокових програм економічного співробітництва [37; c. 15-16]. Культура, молодіжний обмін. У цьому напрямку необхідно вирішувати проблему збереження культурних надбань, розвитку відносин між культурними і науково-дослідними установами, спільної реалізації політики співробітництва молодіжних та інших громадських організацій. Науково-технічне та освітнє співробітництво. Кооперація у цій сфері дозволить збагатити науково-технічний потенціал обох регіонів, оскільки спільне проведення науково-технічних конференцій, робота над спільними науковими проектами в галузі металургії та енергетики дозволить регіонам (а в подальшому й країнам) вийти на новий рівень розвитку. Охорона довкілля, створення і реалізація спільної програми очищення Азовського моря. Співпрацю у цій сфері необхідно реалізовувати вже сьогодні, навіть без утворення єврорегіону, оскільки території Донецької і Ростовської областей промислово перенасичені. Вироблення й реалізація програми очищення Азовського моря сприятиме не тільки розвиткові та зміцненню малого бізнесу як частини бізнесу туристичного, але й дозволить підвищити економічні показники, оскільки очищення моря дасть можливість збільшити виробництво рибної продукції. Кредитно-інвестиційна співпраця. Беручи до уваги присутність російського капіталу на ринку України, цей вид співпраці може бути корисним для України: український капітал має припинити циркуляцію лише на українських теренах і виходити на потужні підприємства Росії та інших країн Східної Європи, де українські фінансово-інвестиційні компанії вже спроможні конкурувати з тамтешнім капіталом.

Курортно-туристичний бізнес. Донецька і Ростовська області мають стати об’єктами фінансового інвестування в розвиток єдиної курортно-туристичної інфраструктури, що може забезпечити значні надходження до їх бюджетів [37; c. 20]. Розвиток транспортних систем і модернізація транспортної інфраструктури. У цій сфері області можуть спільно вирішувати такі завдання, як: облаштування та модернізація транспортних коридорів, що мають міжнародне значення і зв’язують великі населені пункти; облаштування і модернізація контрольно-пропускних пунктів, що дозволить збільшити й удосконалити пропускну і міграційну спроможність на кордоні; перенесення центра ваги вантажопасажирських перевезень з автотранспорту на залізничний і водний транспорт; поліпшення організаційної структури і менеджменту транспортних систем; вдосконалення прикордонних та митних процедур на кордонних переходах і в портах; надання обласним містам вузлових функцій трансєвропейських транспортних мереж.

Для ліквідації бар’єрів, що виникають у рамках транскордонного співробітництва, на мою думку, необхідно:

· створити при Міністерстві економіки спеціальну комісію з питань транскордонного співробітництва, основною функцією якої був би аналіз ситуації в регіонах та підготовка пропозицій щодо створення умов для транскордонного співробітництва і підвищення його ефективності;

· привести законодавство України до європейських стандартів;

· створити мережу агентств регіонального розвитку, які б надавали консультації представникам малого і середнього бізнесу щодо ведення транскордонного співробітництва і координували роботу з комісією з питань транскордонного співробітництва;

· розвивати туристичну інфраструктуру, що дозволить залучити іноземних інвесторів не тільки у сферу туризму, але й в інші галузі економіки;

· активізувати співробітництво громадських організацій України і Росії. Одним з головних його напрямків, на нашу думку, може стати інформаційна кампанія з пропаганди переходу до загальноєвропейських цінностей;

· створити умови для прискореного оформлення документації на вантажі, підвищити пропускну спроможність КПП, створити зони сервісу, адже Україна є важливою транзитною країною, територією якої пролягають чотири (з дев’яти) європейські транспортні коридори [37; c. 21].

Слід мати на увазі, що транскордонне співробітництво обов’язково має розвиватися в рамках європейського законодавства. Відтак ініціативи єврорегіонів стимулюватимуть пристосування українського законодавства до законодавства ЄС, що є однією з вимог acquis communautaire. Транскордонне співробітництво може стати для України перепусткою до європейської спільноти, а єврорегіони – воротами до ЄС. Висновки до III розділу: українсько – російське транскордонне співробітництво повинно стати пріоритетними напрямами державної політики України щодо Російської Федерації. Геополітичне розташування цих двох країн дає значний транзитний потенціал. Одним з перспективних проектів використання такого потенціалу є транспортний коридор «Європа–Азія». Також варто приділити увагу процесам використання засад мережевої економіки, зокрема, розвиток кластерів. Транскордонні кластери охоплюють суміжні прикордонні території сусідніх держав, до складу яких входять інституції, розміщені по обидва боки кордону. Як показав приклад забруднення річок на західному кордоні України, вирішення екологічних питань є важливим напрямком транскордонного співробітництва.

Висновки

Відповідно до поставлених завдання у дослідженні були зроблені висновки. Отже, транскордонне співробітництво виступає необхідним фактором соціально-економічного розвитку прикордонних територій, визначає економічні пропорції розвитку, розміщення продуктивних сил, розвиток господарської інфраструктури. Транскордонна інтеграція сприяє вдосконаленню галузевої структури господарства, підвищенню продуктивності праці і якості матеріальних продуктів та послуг, інтенсифікації економічногно розвитку прикордонних територій. Розвиток і поглиблення транскордонного співробітництва сприятиме формуванню позитивного іміджу держави на міжнародній арені, зміцненню зовнішніх економічних зв’язків, оптимізації територіального (міжнародного, міжрегіонального) поділу праці, зменшенню територіальних диспропорцій, і, зрештою, повноцінній інтеграції України у європейську і світову економіки.

Основними сферами діяльності єврорегіонів є: економіка і зайнятість, транспорт і зв'язок, культура та освіта, туризм, охорона здоров'я та соціальна сфера, інфраструктура та захист навколишнього середовища. У будь-якому випадку не обходиться без облаштування спільного кордону і взаємодії в надзвичайних ситуаціях. Часто сторони вирішують завдання суто місцевого характеру: водопостачання, управління побутовими відходами, міграція населення та ін.

Розвиток добросусідських відносин з Російською Федерацією був і є важливим пріоритетом України в контексті реалізації її національних інтересів. Контакти між адміністративно-територіальними одиницями України і суб‘єктами Російської Федерації будуються на підставі двосторонніх і багатосторонніх договорів, угод і протоколів про торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво. Станом на березень 2010 року, укладено близько 200 таких угод [17; c. 39].

В Україні єврорегіони почали діяти відносно недавно, хоча деякі з них ("Слобожанщина", "Ярославна") вже мають свої власні надбання, хоча й невеликі. З часів заснування єврорегіонів не реалізовано жодного великомасштабного проекту (будівництва транспортних, інформаційних магістралей, очисних споруд тощо), головною мірою через брак коштів та правової компетенції. Але сьогодні активно розвивається співпраця в напрямку створення та вдосконалення спільних кластерних підприємств, що позитивно впливає на економічний розвиток території вцілому. Інноваційні моделі єврорегіонів передбачють створення системи спеціалізованих прикордонних комплексів – виставкового (сервісно-інформаційного), індустріального й експортно-транспортного (логістичного), які просторово розподілені в його межах. Чималу увагу приділять екологічним проблемам, зокрема у результаті відпрацьованого механізму Російською й Українською сторонами погоджений порядок організації робіт з управління водними ресурсами в басейні Сіверського Дінця, здійснюється програма спільного аналітичного контролю за гідрохімічним станом водних об'єктів, встановлені вимоги по дотриманню гідрологічних і гідрохімічних показників у прикордонних створах. Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів здійснює міжнародне співробітництво з Донським БВУ в межах міжурядової угоди про спільне використання та охорону транскордонних водних об'єктів в басейні Сіверського Дінця та річок Приазов'я.

Хочу зазначити, що для налагодження напрямків роботи між Україною та Росією в напрямках транскордонного співробітництва обом державам в першу чергу необхідно Для ефективного розвитку єврорегіону необхідно: ухвалити закони про статус прикордонних регіонів, надати обласній владі додаткових повноважень, узгодити законодавчу базу обох держав відповідно до європейських стандартів. Сьогодні можливим осередком транскордонного співробітництва можуть стати Донецька і Ростовська області. Насамперед необхідно відзначити, що навіть після розпаду Радянського Союзу й економічної кризи 1990-х років, ці області зберегли подібну промислову інфраструктуру, що може дозволити за максимально короткий час відновити порушені зв’язки між підприємствами.

Список використаних джерел та літератури

1. Авдеев А. Международние и междуекономические святи российских регионов. / А. Авдеев // Международная жизнь. - 2000. - №4. - С. 92.

2. Андрущенко.Т.В. Україна – Росія у пошуку оптимальних відносин. / Т.В. Андрущенко // Трибуна. – 2005. - №3 – 4. - С. 23 – 25.

3. Беленський П.Ю. Форми та напрямки транскордонного економічного співробітництва. /П.Ю. Беленський // Регіональна економіка. – 2005. -№ 3. – С. 276.

4. Бистряков І.К., Пилипів В.В. Міжрегіональні інвестиційні процеси, як домінанта розвитку України. / І.К. Бистряков // Регіональна економіка. – 2009. - №3. – С. 259.

5. Внукова Н. Транскордонні кластери і транскордонні об'єднання як форми транскордонного співробітництва /Н. Внукова // Вісник Львів. УН-ТУ Серія міжнародні відносини . – 2008. - №25. – С. 295-303.

6. Волошко В.В. Реалії та перспективи транскордонного співробітництва України /В.В. Волошко // Регіональна економіка. – 2005. - №4. – С. 123-131.

7. Гарасюк О.А. Проблемні моменти розвитку транскордонного співробітництва в Україні / О.А. Гарасюк // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. - №9. – С.14 – 18.

8. Голиков А.П., Олійник Я.В., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник /А.П. Олійник – К.: Либідь, 1997, - 120 ст.

9. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник / М. В. Жук – Чернівці: Рута, 2002, - С. 29.

10. Заблоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Посібник /Б.Ф. Заблоцький – К.: Академвидав, 2002. - С. 131.

11. Голиков А.П., Черномаз П.А. Еврорегион "Слобожанщина". как форма трансграничного сотрудничества сопредельных областей Украины и России / А.П. Голиков // Регион: проблемы и перспективы. - 1998. - №4. – C. 46.

12. Дайнеко О.І., Демчинко В.В. Кластери та конкурентоспроможність прикордонних територій. /О.І. Дайнеко // Регіональна економіка. – 2008.- №2. – C. 276.

13. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями (21 травня 1980 р., м. Мадрид) // Офіційний вісник України . — 2006. — № 9. — С. 200. — Ст. 585.

14. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком: Навчальний посібник. / Ф.Д. Заставний – К.: Вища школа, 2000, - C. 165.

15. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навчальний посібник. / Д.М. Стаченко – К.: Вікар, 2001, - C. 220. 16. Черняк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил України: Навчальний посібник. / Л.Г. Черняк – К.: ЦУЛ, 2002, - C. 178.

17. Кирюхин А.М. Региональный формат российско - украинских отношений: модель приграничных треугольников роста /А.М. Кирюхин // Бизнес Информ. - №9-10. - 2000. - С. 39-40.

18. Кирюхин А.М. Сотрудничество территорий российско-украинского приграничья в области охраны окружающей среды. / А.М. Кирюхин // Регион: проблемы и перспективы. Специальный выпуск - 2001. - С. 64.

19. Кирюхин А.М. Территориальная структура еврорегиона "Слобожанщина": модель фрагментированной интеграции для российско-украинского приграничья / А.М. Кирюхин // Бизнес Информ. - №6. - 2000. - С.48-50.

20. Кирюхин А.М. Еврорегионы как инструмент интеграции Европы // Сборник МУПК. Ч.5. М.: Центросоюз РФ - 1999. - С. 33-34.

21. Кіш Є. За стандартами транскордонної взаємодії / Є. Кіш // Політика і час. - № 10 – 2003. – С. 79 – 84.

22. Кіш Є. Новий статус на нових кордонах. Феномен єврорегіонів у ХХІ столітті /Є. Кіш // Політика і час - № 4 - 2005. – С. 82 – 90.

23. Колосов В.А., Кирюхин А.М. Приграничное сотрудничество в российско-украинских отношениях / В.А. Колосов // Полития. - №1(19) - 2001. - С. 141-165.

24. Костюк С. Єврорегіони в українських прикордонних областях – нереалізований потенціал відносин Україна – ЄС /С. Костюк // Людина і політика. – 2004. - №3. – C.21-28.

25. Левчук Е. Приграничная торговля как фактор развития современной Европы. / Е. Левчук // Экономическая глобализация и проблемы национальной и международной безопасности. - 2008. – 120 ст.

26. Мартиняк І.О. Формування кластерної політики як механізму вдосконалення інфраструктури функціонування малого та середнього бізнесу в регіоні /І.О. Мікула // Регіональна економіка. – 2008. - №4.- C 54.

27. Мікула Н.А. Теоретико-методологічні та практичні аспекти функціонування євро регіонів /Н.А. Мікула // Регіональна економіка. – 2004.-№ 4. – C. 53-63.

28. Мікула Н.А. Транскордонне підприємництво – досягнення і проблеми на шляху євроінтеграції. / Н.А. Мікула // Регіональна економіка. – 2009. - № 4. – C. 232.

29. Мікула Н.А., Пастернак О.І. Транскордонні кластери. [Текст] /А.Н. Мікула // Регіональна економіка. – 2009. – № 2. - C. 228.

30. Мілашовська О. Концептуальні основи управління розвитком прикордонного регіону. / О. Мілашовська // Регіональна економіка. – 2005. - №2. – .C.140-150.

31. На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів: Проект Київського центру Ін-ту Схід-Захід / за ред. С. Максименка. - Київ: Логос, 2000. – 224 cт.

32. Найвищі інтереси – інтереси народу // Виступ Президента України Л.Д. Кучми на першій сесії Верховної Ради України четвертого скликання 18 червня 2002 року // Урядовий кур’єр. – 2002. – №111. – С. 3

33. Нікіфоров П.О., Чемісова Н.А. Чинники активізації транскордонного співробітництва в регіоні. /П.О. Нікіфоров // Регіональна економіка. – 2008. - № 1. – С. 35.

34. Носа Н.О. Роль та місце транскордонних територій у розвитку інфраструктури прикордонних регіонів. /Н.О. Носа // Регіональна економіка. – 2004. – № 4. – С. 116.

35. Орлов В. Внешнея політика и российские регионы. /В. Орлов // Международная жизнь. – 2001. - №10. - С. 45.

36. Передрій О. До питання децентралізації у Державному Управлінні. / Державне та місцеве самоврядування в Україні : шляхи реформування. / О. Передрій // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ужгород, 2000р. – 252 ст.

37. Передрій О., Сюсько І. Транскордонне співробітництво : сучасні проблеми, перспективи розвитку / О. Передрій // Науковий вісник УжДІІЕП (серія – економічні науки). – 2004. – Вип.№4. – С .13-21.

38. Перстнева Н. Трансграничное сотрудничество, или украинский опыт еврорегионов. /Н. Перстнева // Зеркало недели. - № 28. – 2000. – С. 31.

39. Петренко З. Приграничные регионы как новая форма международной интеграции / З. Перенко // Экономика Украины. - 1999. - №12. - С. 66 – 73.

40. Пирожков С. Українсько-російські відносини у євроатлантичному інтер’єрі / С. Пирожков // Політична думка. - 1999. - №3. - С. 87 – 95.

41. Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсного відбору проектів (програм) транскордонного співробітництва, які можуть бути включені до державної програми розвитку транскордонного співробітництва: Постанова Кабінету Міністрів України № 339 вiд 11.05.2005 р. // Офіційний вісник України . — 2005. — № 19. — С. 108.

42. Регіональна політика та механізми її реалізації / За ред. М.І. Долішнього – К.: Наукова думка, 2003. - 503 ст.

43. Регіони України : проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку : Монографія / За ред. З.С. Варналія – К.: Знання України, 2005. – 498 ст.

44. Симоненко В.К. Регионы Украины. Проблемы развития підр. / В. К. Симоненко. – Киев : “Наукова думка”, 1997. – 263 ст.

45. Сокаленко С. Розвиток кластерів як дієвий інструмент підвищення конкурентоздатності країни. /С. Сокаленко // Економічний часопис. – 2005. - №7 – 8. – С. 32.

46. Соскін О. Можливості реалізації геоекономічного потенціалу України в євроазійському просторі /О. Соскін // Економічний часопис - XXI. – 2005. - №1-2. – С.26-30.

47. Студенніков І. Транскордонне співробітництво як дзеркало регіональної політики в Україні / І. Студенніков // Економічний часопис – ХХІ. – 2005. - №1-2. – С. 23.

48. Студенніков І. Транскордонне співробітництво як дзеркало регіональної політики України. / І. Студенніков // Економічний часопис. – 2009. - № 1 – 2. – С. 31.

49. Сущенко О. Фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин в Україні / О. Сушенко // Ринок цінних паперів в Україні. – 2008. - №5 – 6. – С. 3 – 10.

50. Черномаз П.А., Кирюхин А.М., Корсунова Н.А. Еврорегион "Слобожанщина" как модель устойчивого развития приграничных территорий /П.А. Черномаз // Бизнес Информ. - №3 - 4. - 2002. - С. 62-63.

51. Шилепницький П.І. Розвиток транскордонного співробітництва як передумова європейської інтеграції України / П.І. Шилепницький // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2007. - №6. – С. 47-52.

52. Школа І., Бабінська О. Єврорегіон як модель прискореного розвитку прикордонної території в рамках транскордонного співробітництва : досвід Росії / І. Школа // Регіональна економіка. – 2003. - №2. – С.167-179.

54. Шнирков О.І. Україна ― Європейський Союз: економіка, політика, право: монографія / О.І. Шнирков, В.В. Копійка, В.І. Муравйов; Київський Нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. ― К. : ВПЦ “Київський ун-т”, 2006. ― 268 ст.

Інтернет джерела

55. «Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на 2007–2010 рр.» затверджена Постановою Кабінету міністрів України № 1819 від 27.12.2006 р. / Кабінет міністрів України // Законодавство України. [Електронний ресурс] Режим доступу:

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=60690971

56. Закон України «Про транскордонне сівробітництво» від 21.01.2010 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України // Законодавство України : Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=3384–12

57. Повідомлення Верховної Ради України «Про приєднання України до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями» № 3384–XII від 14.07.1993 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України // Законодавство України : Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/

58. Внукова Н. Державна промислова політика інноваційного кластерного управління. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.inno.kharkov.ua/wpcontent/uploads/2009/10/public-industrial-policy-of-innovative-cluster-management.pdf

59. Голиков А.П., Черномаз П.А. Еврорегион „Слобожанщина” как отражение исторической общности сопредельных областей Украины и Росии. [Електронний ресурс] : Режим доступу:http://www.crossborder.org.ua

60. Єврорегіон «Ярославна». [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://forum-sumy.com/post_vroregon_jaroslavna.html

61. Закон України «Про транскордонне співробітництво» № 1861–IV, від 24.06.2004 р. / Верховна Рада України // Законодавство України. [Режим доступу]: Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=1861–15;

62. Прокладаючи шлях до нових інструментів розвитку сусідських відносин. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.delukr.cec.eu.int/ua/eu_and_country/bilateral_relations.htm

63. Трансграническое сотруднечиство: опыт формирования еарорегиона «Ярославна». [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.rusnauka.com/17_APSN_2009/Economics/48168.doc.htm

Додатки

Додаток А.

Угоди між районами Сумської та Курської областей

№ з/п	Найменування документа	Дата укладення, дата набуття чинності	Партнер з Курської області
1.	Протокол про встановлення побратимських зв’язків між Сумським районом Сумської області і Глушковським районом Курської області (Російська Федерація) про співробітництво в торговельно-економічній, науково-технічній і гуманітарно-культурних галузях	19 вересня 2003 року	Глушковський район Курської області (Російська Федерація)
2.	Угода про встановлення побратимських відносин між Сумським районом Сумської області і Суджанським районом Курської області (Російська Федерація), про співробітництво в торговельно-економічній, науково-технічній і гуманітарно-культурній сферах	3 березня 2006 року	Суджанський район Курської області (Російська Федерація)
3.	Протокол про встановлення побратимських зв’язків між Коренєвським районом Курської області (Російська Федерація) та Сумським районом Сумської області про співпрацю в торгівельно-економічній, науково-технічній та гуманітарно-культурній сферах	22 січня 2008 року	Коренєвський район Курської області (Російська Федерація)
4.	Протокол про встановлення побратимських зв’язків між Краснопільським районом Сумської області і Бєловським районом Курської області (Російська Федерація) про співробітництво в торгівельно-економічній, науково-технічній і гуманітарно-культурній областях	6 серпня 2004 року	Бєловський район Курської області Російської Федерації
5.	Протокол про встановлення побратимських зв’язків між Краснопільським районом Сумської області і Суджанським районом Курської області (Російська Федерація) про співробітництво в торгівельно-економічній, науково-технічній і гуманітарно-культурній областях	6 серпня 2004 року	Суджанський район Курської області Російської Федерації
6.	Протокол про встановлення побратимських зв'язків між Глухівським районом Сумської області і Хомутовським районом Курської області (Російська Федерація) про співробітництво в торгівельно-економічній, науково-технічній і гуманітарно-культурній областях.	21 січня  2009 року	Хомутовський район Курської області (Російська Федерація)
7.	Протокол про встановлення побратимських зв'язків між Глухівським районом Сумської області і Рильським районом Курської області (Російська Федерація) про співробітництво в торгівельно-економічній, науково-технічній і гуманітарно-культурній областях.	9 травня 2004 року	Рильський район Курської області (Російська Федерація)
8.	Протокол про встановлення побратимських зв'язків між Путивльським районом Сумської області і Глушковським районом Курської області (Російська Федерація) про співробітництво в торгівельно-економічній, науково-технічній і гуманітарно-культурній областях.	6 вересня 2003 року	Адміністрація Глушковського району Курської області (Російська Федерація)
9.	Угода про співробітництво між Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області України і адміністрацією виконавчої державної влади Глушковського району Курської області Російської Федерації.	22 лютого 2003 року	Адміністрація Глушковського району Курської області Російської Федерації

Джерело: Єврорегіон „Ярославна”. Режим доступу http://forum-sumy.com/post_vroregon_jaroslavna.html

Додаток B

Учасниками Єврорегіону "Ярославна" розроблено ряд спільних програм транскордонного співробітництва.

№ п/п	Назва проектів (програм)	Термін реалізації		Джерела фінансування та обсяги	Що передбачається здійснити або запровадити (конкретно) та ефективність заходу
		Початок реалізації	Завершене (планове)
1.	Міжнародний табір студентського активу "Слов'янська співдружність"	2007	2010	Регіональні бюджети 200,0 тис. грн.	Збереження та розвиток освітніх традицій, молодіжного руху у транскордонних регіонах України і Росії

Джерело: Єврорегіон „Ярославна”. Режим доступу http://forum-sumy.com/post_vroregon_jaroslavna.html