РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Операційна система з технологічної точки зору є ланцюжок факторів (елементів) і операцій:

Тут ресурси (входи) і результати (виходи) – об'єкти (фактори, елементи) впливу, а витрати – операції, досить різні по своїй технологічній суті для різних галузей діяльності. Практично будь-яка діяльність (митна справа, виробництво продуктів харчування, діяльність комерційного вузу або виробництво окремих будівельних робіт за договором підряду) може бути описана за допомогою цієї нескладної тріади. У цьому зв'язку всяка операційна система (основа конкретного бізнесу) може бути описана універсальною системою техніко-економічних показників. Нижче пропонується модель «Ресурси-Витрати-Результати» по горизонталі і «Абсолютні-Відносні» показники по вертикалі.

Сфера операційної діяльності – вотчина галузевих технологів, що в окремому випадку можуть приймати форму викладача (професора, доцента). Це область фахівців. І якщо директор фірми не є по базовій освіті фахівцем у даному виді бізнесу (з погляду операційного управління), то йому буває непросто спілкуватися з фахівцями з цього сектора. Але деякі головні речі він усе-таки повинний знати і вимагати. Перший керівник звичайно не має часу, а тому і не любить вникати в численні професійні подробиці. Йому потрібно цілісне просте і ясне представлення про кожен конкретний вид бізнесу, що веде фірма. Для цього досить потребувати від фахівців скласти таблицю «ресурси-витрати-результати» у варіанті план-факт за визначений період (краще рік), або в динаміці за визначений період. Ще більш вона корисна функціональному керівникові, що займається операційною системою (виробництвом).

Побудова таблиці техніко-економічних показників

1. Вартісні показники будуються в українському алфавіті, а натуральні, натурально-технічні - на латинському.

2. Вибір української букви позначення (абсолютні показники), як правило, диктується першою буквою терміна (Р - робітники і т.п.), тобто підказка для мнемонічного запам'ятовування.

3. Абсолютні показники позначаються одною буквою (Р, Ф, С, В, П), а відносні (відношення - розподіл) - подвійною (РВ, ВФ і ін.), за винятком ефективності - Е, де нижній індекс подвійний (Е_пф) зберігає функцію подвійного позначення.

4. Принцип подвійного позначення - підказка: показник (наприклад, виробіток - ВР) виходить шляхом розподілу значення першої букви, як абсолютного показника (В - вал, валовий обсяг продукту), на значення другої букви (Р - робітники). Так побудовані всі показники, навіть ефективність (рентабельність) - дивися нижній подвійний індекс, наприклад, Е_пф, де ПФ = =П/Ф - прибуток відноситься до фондів.

5. Логічні принципи побудови. Перший уже згадувався вище - логіка технології виробничого процесу: «ресурси → витрати → результати». Другий - таблиця як розрахункова матриця: відносні показники кожної клітки таблиці виходять строго розподілом абсолютних показників по вертикалі і горизонталі даної клітки.

Звідси виникає зручність у розрахунках з використанням крупноформатних електронних таблиць (КЕТ) типу Lotus, Supercalc, Excel та ін.

6. У принципі може бути заповнена вся таблиця, тобто порожніх кліток може і не бути. Але практично в цьому немає потреби. На підприємствах використовуються частіше саме ті показники, що зазначені в таблиці ТЕП (див. Додаток Г). Всі інші, не зазначені, зустрічаються іноді в роботах наукового профілю.

7. Таблиця має строго монопродуктовий характер, тобто має сенс, коли розраховується по відношенню одного продукту або послуги. У противному випадку (поліпродуктове виробництво, а це вже рівень фірми в цілому) варто говорити вже не про «техніко-економічні показники виробництва», а про «фінансово-економічні показники підприємства (фірми)». Розрахунок системи ТЕП для поліпродуктового виробництва (структура продуктів постійно міняється) не має ніякого практичного змісту - відносні показники як інструмент планово-аналітичної роботи, стають непорівнянними в часі для даного підприємства і при міжфірмовому порівнянні. Така таблиця зручна й у процесі навчання основам економічного знання на рівні підприємства (мікроекономіка), добре запам'ятовується логіко-математичний взаємозв'язок усіх показників, що породжують один одного (усе починається з ресурсів, що і породжують весь «букет» показників). Зручна й у виробничо-господарській діяльності - для аналізу і планування взаємозалежних показників (у тому числі „бюджетування”), а головне, їх компактного (доступного для огляду) представлення. Керівникам зручно мати під рукою електронний варіант у системі план-фактного спостереження за ситуацією виробництва з господарської точки зору. Приведена таблиця орієнтована на операційну систему типу “виробництво” товарів типу “предмет”. Але при не дуже істотному термінологічному виправленні вона легко трансформується і для сфери послуг.

Методичні вказівки і порядок розрахунку необхідних показників для побудови системи ТЕП представлені в Додатку А.

Після виконаних розрахунків заповнюємо таблицю техніко-економічних показників операційної системи підприємства (див. Додаток Б).

3. Проектування заходів по підвищенню ефективності операційної системи

У курсовій роботі необхідно розрахувати результат проведення організаційно-технічних заходів (ОТЗ), спрямованих на підвищення ефективності виробництва. Заходи проводяться згідно встановленого на підприємстві плану (додається нижче). Основними напрямками підвищення ефективності операційної системи є:

1.  Ріст продуктивності праці та економія трудових витрат.

2.  Зниження собівартості проведення робіт.

План організаційно-технічних заходів удосконалення операційної системи

I. Ріст продуктивності праці та економія трудових витрат

1. Підвищення рівня індустріалізації операцій:

·  збільшення використання стаціонарного устаткування промислового типу;

·  застосування нових, більш ефективних, матеріалів.

2. Підвищення рівня механізації операцій:

·  механізація найбільш трудомістких операцій;

·  поліпшення використання наявного устаткування і машин;

·  впровадження нового, більш продуктивного, устаткування і машин.

3. Удосконалення організації праці:

·  підвищення кваліфікації працівників;

·  поліпшення умов праці і побуту працівників;

·  скорочення втрат робочого часу.

4. Удосконалення організації і технології операцій:

·  розвиток технології операцій;

·  поліпшення якості робіт;

·  укрупнення і спеціалізація операційної системи (її підрозділів).

II. Зниження собівартості проведення робіт

1. Економія на зарплаті за рахунок випереджального росту виробітку в порівнянні з заробітною платою.

2. Зниження матеріальних витрат:

·  зниження транспортних витрат;

·  дбайливе збереження і більш ощадливі витрата;

·  скорочення заготівельно-складських витрат.

3. Зниження витрат на експлуатацію машин і устаткування:

·  за рахунок підвищення виробітку машин і устаткування;

·  у зв'язку зі скороченням тривалості операційного циклу.

4. Зниження накладних витрат:

·  у зв'язку зі скороченням тривалості операційного циклу;

·  у зв'язку зі скороченням трудомісткості операцій.

Основні показники технічного розвитку і підвищення ефективності операційної системи

1. Економія трудових витрат (Db_t) і приріст продуктивності праці (Db_vt) у результаті проведення організаційно-технічних заходів (ОТЗ) удосконалення операційної системи:

, (3.1)

 (3.2)

2.  Зниження собівартості (DС) у результаті проведення ОТЗ:

 (3.3)

де ∆С_і - зниження собівартості по факторах i = 1 … n...

3.  Річний економічний ефект (Е) у результаті проведення ОТЗ:

 (3.4)

де  – скорочення поточних витрат операційної системи в результаті проведення ОТЗ;

С_б – фактичні (звітні, базисні) поточні витрати (собівартість) у результаті проведення ОТЗ;

С_п – планові поточні витрати (собівартість) в результаті проведення ОТЗ;

 – збільшення капітальних витрат (виробничих фондів) в результаті проведення ОТЗ;

К_п – планові капітальні витрати на виробничі фонди;

К_б – фактичні (звітні, базисні) капітальні витрати на виробничі фонди;

Е_н– нормативний (плановий) коефіцієнт ефективності капіталовкладень в проведення ОТЗ.

Вихідна інформація вибирається відповідно до варіанта завдання за даними Додатку Е та для зручності виноситься в табличному вигляді (табл.3.1).

Таблиця 3.1 – Вихідні дані для розрахунків заходів по підвищенню ефективності ОС

	Показники	Познач.	Од. вим.	Знач.
А	Обсяг виробництва на 1 млн.грн. базис план	Vб Vп	тонн
	Обсяг реалізації (річний) базис план	Во Вп	млн.грн.
	Базисний виробіток	ВРб	тис.грн./чол.
	Тривалість планового періоду	Тпл.п	роб.дн.
Б	Обсяг ППР у плановому періоді		тонн
	Рівень механізації ПРР базис план		%
	Змінний виробіток механізованих ПРР базис план		т/зм.
	Те саме, але виконаний вручну		т/зм.
В	Плинність робітників базис план		%
Г	Приріст питомої ваги потокового виробництва у загальному обсягу операцій		%
Д	Капіталовкладення всього по капіталомістким заходам, в т.ч.:	ΔКi	тис.грн.
	•  зріст виробітку, в т.ч.:
	-  механізація
	-  потокова організація
	-  індустріалізація
	-  зниження плинності
	•  економна витрата матеріалів