Музична освіта в Японії та Україні

Міністерство освіти і науки України

Головне управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації

Харківський гуманітарно-педагогічний інститут

Факультет дошкільної освіти та музичного виховання

Кафедра педагогіки та психології

Курсова робота

з порівняльної педагогіки

Музична освіта в Японії та в Україні

Студентки 412-м групи

Чаплик Алли Сергіївни

Науковий керівник

к. п. н. Семенова М.О.

Харків 2010

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади музичного виховання

1.1 Теоретико-методологічні основи музичного виховання дітей та молоді

1.2 Естетичне та музичне виховання в країнах Сходу: ретроспективний погляд

Розділ 2. Тенденції розвитку музичної освіти в Японії та Україні

2.1 Тенденції розвитку музичної освіти в Японії

2.2 Форми й методи музичного виховання в Україні

2.3 Порівняльний аналіз музичної освіти в Японії та в Україні

Висновки

Список використаної літератури

 

ВСТУП

Актуальність роботи

Нині, коли перед освітньою системою постають якісно нові завдання, великого значення набуває виховання творчої особистості,розвиток її здібностей, створення умов для розкриття креативності як важливої складової її формування. Пріоритетну роль розвитку творчої особистості має музичне виховання. Одним із найважливіших завдань, що постає перед педагогом у навчальному закладі є музично-естетичний та творчий розвиток дитини, формування її музичних здібностей. Загальновідомо, що виховне значення музики дуже велике. Музика впливає безпосередньо на почуття дитини, допомагає їй пізнавати світ, активно формує її ставлення до навколишнього.

В Україні питанням музичного виховання дітей приділяли увагу багато відомих діячів, таких як Н. Ветлугіна, І. Дзержинська, Р. Зінич, М. Палавандишвілі, А. Катинене, В. Шацька та інші. Внесок видатних вітчизняних освітян минулих років у розв’язання питань музичного покоління, розкрито в роботах: Л. Іванової, С. Морозової, С. Процика, Є. Федотова, Н. Роман, І. Фрайта та інших.

Питання освітньої політики в сучасній Японії досліджують українські вчені, зокрема В. Пронніков, В. Ладанов, О. Михайличенко, Ю. Михайлова, Н. Репетюк, В. Кравець. Художньому і музичному вихованню як органічному компоненту шкільної освіти в Японії присвячені праці російських та українських вчених: М. Хормейстера ("Про естетичне виховання в Японії"), І. Жукової ("Художнє виховання в Японії"), Б. Неменського ("Мудрість краси"), О. Сердюка ("Японська класична гравюра"), Ю. Тавровського ("Загадки японського духу"), А.Тюленіної ("Японська традиційна іграшка"), В. Цвєтова ("П’ятнадцятий камінь саду Реандзи") та ін.

Об’єкт дослідження – музичне виховання дітей та молоді в Японії та в Україні.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз музичної освіти дітей та молоді в Японії та в Україні

Мета дослідження – шляхом порівняльного аналізу педагогічної та філософської літератури, нормативно-законодавчих документів простежити процеси становлення музичної освіти в Японії та в Україні й виявити тенденції її розвитку й модернізації.

Завдання:

1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити історичний аспект проблеми та сутність понять «музичне виховання», «музична освіта», «культурні традиції».

2. Теоретично обґрунтувати необхідність удосконалення музичного виховання через освіту.

3. Здійснити порівняльний аналіз музичного виховання в освітніх системах Японії та України.

Методи дослідження: аналіз наукових джерел з теми дослідження, аналіз та узагальнення масового і передового педагогічного досвіду, порівняльний аналіз.

Робота складається зі вступу, двох розділів та висновків (обсягом 25сторінок), списку використаної літератури (15 найменувань).

 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

1.1 Теоретико-методологічні основи музичного виховання дітей та молоді

Музичне мистецтво – яскравий та незамінний засіб формування цілісної особистості дитини. Музика володіє своєю «мовою». Важливо не просто навчити дитину виразно, чисто співати, рухатись під музику. Музика і пов’язана з нею діяльність можуть визвати в дитині особливу потребу, бажання спілкуватися з нею, а по мірі можливості і «розмислювати» в ній (термін Д.Б. Кабалевського). В цьому естетичний аспект музичного виховання, і тільки в умовах створення естетичної атмосфери успішно здійснюється всебічний розвиток особистості дитини. Таким чином, музично-естетичне виховання являється не самоціллю, а засобом всебічного, гармонійного розвитку особистості. У процесі музичного виховання особливо успішно формуються моральні якості дитини.

Музичні твори різносторонні по своєму соціально-образному змісту. Важко передати словами всю гаму переживань людини, виражених в різних музичних творах. Вже в дошкільному віці діти відчувають виразність мелодійних інтонацій,насиченість музичної фактури. Діти відзиваються на ліричний характер музики, проникаючись ним, вони співчувають тим подіям,почуттям, які передані в музиці.

Особливість дитячої виконавської діяльності полягає в тому, що заняття музикою можливе в колективі дітей. К.Д. Ушинський помічав, що хоровий спів зближує усіх співаючих і поєднує їх переживанням в «одне сильно почуваючи серце». Музичне заняття добре впливає на загальну поведінку дитини. Виконуються твори різного настрою, змінюються види діяльності, чергуються завдання. Все це виховує культуру спілкування, тобто сприяє формуванню моральних якостей особистості дитини. Діяльність дітей, пов’язана з музикою, завжди емоційна. Разом з цим вона активізує розумовий розвиток дитини.

Музика має пізнавальний характер. Вона відображає багато життєвих явищ, які збагачують дітей уявленнями про суспільство, природу, побут та традиції. Вихователь підтримує, формує навіть незначні творчі виявлення, які активізують сприйняття і уявлення, будять фантазію та уяву; надає діяльності дитини пошуковий характер, а пошук завжди потребує розумової активності. Наприклад, дорослий ставить перед дитиною творчу задачу: у співах імпровізувати на заданий літературний текст-дитина шукає співочі інтонації, які відповідають цьому тексту. У русі придумує, комбінує знайомі елементи з новими. В музично - ігровій драматизації діти відтворюють картинку з життя, передають виразні, характерні рухи, міміку, жести якого-небудь персонажа, дитина мислить,фантазує, «планує». Тому музичне виховання виконує багато завдань розумового розвитку дітей. Вони виконуються в дуже різносторонній формі і створюють особливі ситуації для активізації розумової діяльності.

Отже, заняття музикою сприяють загальному розвитку особистості дитини. Взаємозв'язок між усіма сторонами виховання складається в процесі різноманітних видів і форм музичної діяльності.