3. Класифікація методів навчання
Для вибору того чи іншого методу навчання зручно користуватись якоюсь класифікацією. В основу класифікації методів навчання можуть бути покладені різні підвалини. Єдиної класифікації методів навчання в сучасній дидактиці нема. І причина цього – складність навчально-пізнавальної діяльності, взаємопов’язаність її складових елементів, важкість винайдення найсуттєвішого критерію такої класифікації.
В якості критеріїв класифікації методів навчання можуть виступати будь-які компоненти навчальної діяльності: ціль, зміст, процес, засоби, суб’єкти і т.д. Наведемо декілька відомих класифікацій (табл.).
Класифікації потрібні для того, щоб наочно побачити різні методи навчання і обрати необхідний метод роботи.
Найбільш невдалим є поділ методів на активні і пасивні. По-перше, метод не є живою істотою, отже не може бути активним. По-друге активність учнів може бути досягнута при всіх методах роботи за рахунок використання спеціальних активізуючи прийомів.
Найбільш вдалим є поділ методів за етапами діяльності і навчальними цілями, оскільки при цьому зручно в залежності від висунутих цілей або етапу роботи обрати необхідний метод.
Гарна класифікація сучасних методів навчання студентів наведена в підручнику “Педагогика и психология высшей школы” колективу авторів (схема).
При виборі методів і прийомів навчання доцільно користуватись принципом оптимальності, висуненим Ю.К.Бабанським. Методи і прийоми навчання вважаються обраними оптимально, коли дозволяють з найбільшим успіхом вирішувати висунені задачі за відведений час. При виборі методів навчання необхідно враховувати їх відповідність:
q принципам навчання.
q цілям і задачам навчання.
q змісту даної теми.
q навчальним можливостям та інтересам навчальної групи (віковим особливостям, рівню підготовленості, структурним параметрам групи).
q наявним умовам і часу, відведеному на навчання.
q можливостям самих вчителів (їх попереднім досвідом, рівнем теоретичної і практичної підготовки, особистими якостями та інш.).
НАЙВІДОМІШІ КЛАСИФІКАЦІЇ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
Критерій класифікації | Групи методів |
1. Рівень активності (за Є.Я.Голантом) | - пасивні: розповідь, лекція, пояснення, демонстрація; - активні: методи самостійної роботи учнів: робота з книгою, лабораторний метод |
2. Рівень включення учня в продуктивну (творчу) діяльність (за М.Н.Скаткіним та І.Я.Лернером) | - пояснювально-ілюстративні або інформаційно-рецептивні: розповідь, лекція, пояснення, робота з підручником, демонстрація; - репродуктивні: вправи, досліди, вирішення задач (за зразком); - проблемного навчання: проблемна лекція, дискусія, вирішення проблемних ситуацій, завдань; - частково-пошукові (евристичні): евристична бесіда; - дослідницькі (наукового пізнання): пошук і систематизація інформації, планування і програмування, прогнозування, проектування, моделювання, експеримент. |
3. Джерело отримання знань (за Є.І.Петровським і Д.О.Лордкіпанідзе) | - словесні: лекція, розповідь, пояснення, бесіда, робота з книгою, рольова гра; - наочні: ілюстрація, демонстрація, показ, спостереження; - практичні: вправи, досліди, експерименти. |
4. Етап процесу навчання (за Ю.К.Бабанським) | - організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; - стимулювання і мотивації навчання; - контролю і самоконтролю за ефективністю навчання |
5. Етап процесу навчання (за М.А.Даниловим, Б.П.Єсиповим та І.Ф.Харламовим) | - отримання нових знань: розповідь, пояснення, лекція, ілюстрація, демонстрація; - закріплення нового матеріалу: бесіда, робота з підручником; - самостійної роботи учнів з осмислення і засвоєння нового матеріалу: робота з підручником, лабораторні роботи; - застосування знань на практиці і виробки умінь та навичок: письмові і практичні вправи, лабораторні заняття; - перевірки і оцінювання знань, вмінь і навичок учнів: спостереження, усне опитування, виставлення поурочного балу, контрольні роботи, перевірка домашніх робіт, програмований контроль. |
6. Навчальні цілі (за В.А.Козаковим) | 1. Інформаційно-презентативні: - усні: лекція, міні-лекція, проблемна лекція, розповідь, пояснення, читання вголос, опис, доведення і переконання, повторення, систематизація, огляд, інструктаж, консультування, переказ, виступ, презентація; - письмові: конспектування, реферування, анотування, план тексту, таблиці, схеми, аналіз, синтез, класифікація, порівняння, узагальнення, конкретизація, інтерпретація, підсумки, висновки, переклад, виклад, твір, диктант, резензування, повідомлення, доповідь, звіт, пояснювальна записка, стаття, тези; - наочно-усні: ілюстрація, демонстрація, показ, спостереження; 2. Алгоритмічно-дійові: - діалогічні: бесіда, дискусія, опитування; - предметно-групові: вправа, дослід, діагностика, вирішення задач, робота з ЕОМ, експеримент, кейс-метод, анкетування, тестування; - групові: мозковий штурм, синектика, метод проектів, ігрове моделювання, аналіз ситуацій, гра, тренінг 3. Самостійно-пошукові: - індивідуальна робота: спостереження, проекти, моделювання, дослідження - самостійна робота: пошук і систематизування інформації, планування і програмування, прогнозування, проектування, моделювання. |
основні методи організації навчання
Лекція | Ø історично – метод викладу матеріалу шляхом точного читання завчасно написаного тексту (конспекту), в сучасному розумінні – тривалий, послідовний, систематизований виклад вчителем значного за обсягом навчального матеріалу |
Проблемна лекція | Ø метод навчання, при якому вчитель не лише повідомляє учням готові знання (кінцеві висновки науки), а й відтворює певною мірою шлях їх відкриття через вирішення проблемних завдань, постановку дослідів, відповіді на проблемні запитання. |
Розповідь | Ø живий, образний, емоційний виклад будь-якого питання, недовгий за часом, що містить переважно фактичний матеріал |
Пояснення | Ø метод усного викладу навчального матеріалу, метою якого є аналіз, тлумачення й доказ різних положень матеріалу, що викладається, шляхом розкриття причинно-наслідкових та інших зв’язків та закономірностей |
Ілюстрація | Ø показ конкретних предметів і явищ в натурі чи у вигляді зображень, які сприймаються за допомогою органів відчуттів, у статичному вигляді (макети, моделі, фотографії, картини, малюнки, діаграми, графіки, таблиці, схеми, формули, математичні моделі економічних процесів, географічні карти); надання усного матеріалу, який активізує уявлення (факти, приклади, аналогії, афоризми, цитати). |
Демонстрація | Ø показ конкретних предметів і явищ в натурі чи у вигляді зображень, які сприймаються за допомогою органів відчуттів, у динаміці (кіно-, телефрагменти, діюча модель, дослід, процес утворення схеми, таблиці) |
Показ | Ø метод демонстрації певного способу дій |
Бесіда | Ø діалогічний метод навчання, при якому вчитель шляхом вдало поставлених питань спонукає учнів міркувати і аналізувати в певній логічній послідовності факти і явища, що вивчаються, і самостійно підходити до відповідних теоретичних висновків та узагальнень; відтворювати раніше набуті знання. |
Дискусія | Ø історично – спір, суперечка окремих осіб, співбеседніків, в сучасному розумінні – широке публічне обговорення якогось спірного питання під керівництвом ведучого. |
Аналіз конкретних ситуацій | Ø глибоке і деталізоване дослідження реальної чи імітованої ситуації, що виконується для виявлення її окремих чи загальних характерних властивостей, пошуку найоптимальнішого способу її вирішення. |
Дидактична гра | Ø будь-яке змагання або протиборство поміж гравцями, дії яких обмежені певними умовами (правилами), яке спрямоване на досягання певної мети (виграшу, перемоги, винагороди) |
Вправа | Ø метод здійснення учнями багаторазового дій з застосування матеріалу, що вивчається, на практиці |
Дослід | Ø проведення експериментів, тобто створення умов, які дозволяють виявити будь-яке явище для дослідження причин його вияву, протікання, наслідків та інш. |
Вирішення задач | Ø здійснення певних розрахунків, пошук виходу з ситуації, вирішення проблеми |
Спостереження | Ø метод самостійного виявлення та аналізу певного наочного матеріалу |
Робота з підручником | Ø організація самостійної роботи учнів над друкованим текстом. |
... ів лялькового театру неможливе без елементарних знань сучасного дизайну.”[27,18-19,21] Вивчення періодичної літератури в основному журналів „Школа і виробництво” та „Трудова підготовка” показало, що проблемі реалізації міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання приділяється недостатньо уваги. Спостереження за роботою вчителів трудового навчання, які проводились мною під час педагогічної ...
... школярів) стали показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили 4 рівні (за Г.Щукіною). Результати експериментальної роботи підтверджують, що ефективність використання у початковій школі бесіди як методу навчання підвищиться за таких дидактичних умов: оптимальне використання бесіди у структурі уроку; доцільне формулювання запитань у змісті бесіди; поступове ...
... і зусилля для подолання утруднень у процесі виконання завдань, виховання емоційно-позитивного ставлення до навчання); контрольно-оцінний (формування вмінь здійснювати контроль та оцінку своєї навчально-пізнавальної діяльності). [10, 245] Розділ 2. Діагностики та методики формування пізнавальних здібностей молодших школярів 2.1 Особливості пізнавальних здібностей та стану рівня їх розвитку ...
... але оцінити її дієвість поки не представляється можливим: ефективність педагогічної концепції можна визначити лише після її реальної широкомасштабної апробації на практиці. А практики застосування проблемних методів навчання в Росії поки явно не достатньо. У педагогічній літературі на сьогодні навряд чи можна знайти негативні відгуки про проблемне навчання. І причина цього, на думку автора, не в ...
0 комментариев