Класифікація методів за В.К. Гайде, В.П. Захаровим

2. Класифікація методів за В.К. Гайде, В.П. Захаровим.

Автори цих класифікацій поєднують методи за наступними ознаками:

-  за якістю: стандартизовані, нестандартизовані;

-  за призначенням: загальнодіагностичні (тести особистості за типом опитувальників Р. Кеттелла або Г. Айзенка, тести загального інтелекту); тести професійної придатності; тести спеціальних здібностей (технічних, музичних, тести для пілотів); тести досягнень;

-  за матеріалом, яким оперує випробуваний: бланкові; предметні (кубики Кооса, "додавання фігур" з набору Векслера); апаратурні (пристрої для вивчення особливостей уваги і т.д.);

-  за кількістю обстежуваних: індивідуальні і групові;

-  за формою відповіді: усні і письмові;

-  за провідною орієнтацією: тести на швидкість, тести потужності, змішані тести. У тестах потужності завдання важкі і час вирішення не обмежений; дослідника цікавить як успішність, так і спосіб вирішення завдання;

-  за ступенем однорідності завдань: гомогенні і гетерогенні (відрізняються тим, що в гомогенних завдання схожі одне з одним і застосовуються для виміру цілком визначених особистісних і інтелектуальних властивостей; у гетерогенних тестах завдання різноманітні і застосовуються для оцінки різноманітних характеристик інтелекту);

-  за комплексністю: ізольовані тести і тестові набори (батареї);

-  за характером відповідей на завдання: тести із запропонованими відповідями, тести з вільними відповідями;

-  за галуззю охоплення психічного: тести особистості й інтелектуальні тести;

-  за характером розумових дій: вербальні, невербальні.

3. Класифікація методів за А.А. Бодалевим, В.В. Століним.

Автори поєднують методи в групи за різними ознаками:

1) за характеристикою того методичного принципу, який покладено в основу даного прийому:

- об'єктивні тести (у яких є правильна відповідь, тобто правильне виконання завдання);

- стандартизовані самозвіти (тести-опитувальники, відкриті опитувальники);

- шкальні техніки (семантичний диференціал Ч. Осгуда), суб'єктивна класифікація;

- індивідуально-зорієнтовані техніки (ідеографічні) типу рольових репертуарних решіток; проективні техніки;

- діалогічні техніки (бесіди, інтерв'ю, діагностичні ігри);

 2) по мірі втягнення в діагностичну процедуру самого психодіагноста і ступеня його впливу на результат психодіагностики: об'єктивні і діалогічні.

Перші характеризуються мінімальним ступенем втягнення психодіагноста в процедуру проведення, обробки й інтерпретації результату, другі - великим ступенем втягнення.

Галузі застосування тестів:

— освіта, підвищення кваліфікації.

— профорієнтація, профпідготовка, підбір і розстановка кадрів.

— психологічні науково-практичні дослідження.

— консультативна і психотерапевтична допомога.

— психологічне консультування підприємств.

— судово-психологічна експертиза.

Тест дозволяє з наперед обумовленим ступенем ймовірності визначити актуальний рівень розвитку в людини необхідних знань, особистісних характеристик, вмінь і навичок. На відміну від інших психологічних методів дослідження, психодіагностика дозволяє отримати кількісні та якісні оцінки вимірювальних характеристик.

2.2 Взаємини в колективі як одна з основних проблем соціально-педагогічної практики

 

Метод тестів є одним із основних в сучасній психодіагностиці, а за рівнем популярності в освітній і професійній психодіагностиці він міцно отримує першість уже впродовж століття[19,с.31]. Розглядаючи міжособистісні взаємини в якості об’єкта психолого-педагогічної діагностики, виникає необхідність звернутись до групових процесів, які визначають особливості внутрігрупового життя. Правильно оцінити відношення між учнями в класі, необхідно розуміти, що вона спрямована на виявлення загальної соціально-психологічної характеристики класу як цілого, а також становища кожної дитини в системі міжособистісних відношень класу. До основних соціально-психологічних характеристик класу відносять: структуру класу (формальну і неформальну), механізми становлення структури в групі (механізми групової динаміки), соціометричну структуру.

Наведені приклади структур відношення в класі не вимагають спеціальних прийомів діагностики. Вони достатньо очевидні для зовнішнього спостерігача. Складніше зрозуміти, що стало причиною того, що склалась структура певного типу. Для визначення проблем міжособистісних взаємин пропоную декілька основних тестових методик:

Анкета-тест

Учень__________________________________клас_________________

1. Як тебе сприймають однокласники?

• Більшість сприймає мене добре.

• Ніхто особливо не цікавиться мною.

• Мені здається, що більшість однокласників не хоче, щоб я був з ними в одному класі.

2. Як ти оцінюєш своїх однокласників?

• Наш клас дуже дружний.

• Наш клас не дуже дружний, але, якби з нами щось проводили, то всі брали б участь.

• Наш клас зовсім не дружний.

3. Чи задоволений ти тим, як твої товариші ставляться до тебе?

• Повністю задоволений.

• Хотів би, щоб більше дітей зі мною дружили, запрошували в гості, в кіно.

• Мене не люблять в класі.

4. Твоя позиція щодо класу.

• Я хочу, щоб наш клас був дружним.

• Мені все одно.

• Я не хочу, щоб проводили якісь заходи, бо не братиму участь.

Продовж речення:

Я б не хотів, щоб на уроці...

Я хотів би, щоб не було таких уроків, як...

Найбільше мені подобається на таких уроках, як...

 Анкета-тест для вивчення взаємин у колективі

Учень__________________________________клас__________________

1. Скільки тобі років?

2. Ти любиш школу?

• дуже люблю;

• не люблю;

• трішки люблю.

3. Як ти почуваєшся в школі?

• спокійно;

• весело;

• нудно;

• страшно;

• комфортно;

• неспокійно;

• самотньо.

4. Які маєш проблеми у взаємовідносинах з однокласниками?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Яке ставлення до людини переважає у вашому класі?

• розуміння;

• байдужість;

• насилля;

• повага і довіра;

• співпереживання;

• переслідування і кепкування;

• готовність допомогти.

6. Чи хотів би ти запросити до себе на день народження когось із учителів?

• так;

• ні.

7. Як би ти охарактеризував взаємовідносини між учнями у вашому класі?

• дружба, співпраця, піклування одне про одного і водночас відповідальність перед колективом за свої вчинки;

• товариські, але не дуже міцні і щирі;

• цілковита байдужість, ніхто ніким не цікавиться;

• уявна злагода та прихований тиск тих, хто дужчий;

• ми всі підкоряємося одному «королю» або групі нахабних і небезпечних;

• ми весь час сперечаємося і сваримося;

• взаємовідносини різні, залежно від ситуації.

8. Найкращим спілкуванням з однокласниками я вважаю:

• разом вчити уроки;

• виїздити на природу;

• брати участь у громадській діяльності;

• захищати їх від ворогів;

• триматися від них подалі;

• проводити вільний час;

• допомагати тим, хто потребує цього;

• обговорювати особисті проблеми;

• святкувати свій день народження;

• звертатися до них по допомогу.

9. Яке твердження найбільше відповідає твоїй життєвій позиції?

• я відчуваю потребу завжди безкорисливо допомагати іншим людям;

• я готовий пожертвувати своїми інтересами заради інших;

• я намагаюся поєднувати власні інтереси з потребами і інтересами інших людей;

• я готовий допомагати людям, якщо це не суперечить моїм інтересам;

• я намагаюся не турбувати інших через свої особисті проблеми;

• я можу співчувати іншій людині, але витрачати час на всіляку допомогу не можу;

• допомагаю іншим, якщо це і мені дає якусь користь;

• мене не цікавлять інші люди.

10. Хто має втрутитися і допомогти учневі, якщо він став на неправильний шлях (не відвідує школу, порушує закони, вживає наркотики)?

• ніхто;

• однокласники;

• вчителі;

• батьки;

• міліція;

• церква;

• психолог;

• соціальний педагог;

• я особисто.