Папоротеподібні, занесені до Червоної книги України

Запорізький національний університет

Папоротеподібні, занесені до Червоної книги України

Підготувала студентка 1-го т курсу

Божкова Галина Валентинівна

Запоріжжя 2009

План

1. Папоротеподібні, занесені до Червоної книги України

1.1 Гронянка півмісяцева

1.2 Вудсія альпійська

1.3 Вудсія ельбська

1.4 Аспленій чорний

1.5 Краєкучник персидський

1.6 Нотолена марантова

1.7 Адіант венерин волос

1.8 Марсилія чотирилиста

1.9 Сальвінія плаваюча

2. Характеристика родини Платанові. Систематичне положення

3. Характеристика родини Самшитові. Систематичне положення

1.  Папоротеподібні, що занесені до Червоної книги України

Гронянка півмісяцева Botrychium lunaria

Вудсія альпійська Woodsia alpina

Вудсія ельбська Woodsia ilvensis

Аспленій чорний Asplenium adiantum-nigrum

Краєкучник персидський Cheilanthes persica

Нотолена марантова Notholaena marantae

Адіант венерин волос Adiantum capillus-veneris

Марсилія чоторилиста Marsilea quadrifolia

Сальвінія плаваюча Salvinia natans

1.1 Гронянка півмісяцева- Botrychium lunaria

 

Систематичне положення

Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta

Клас Вужачковидні- Ophioglossopsida

Порядок Вужачкові-Ophioglossales

Родина Вужачкові-Ophioglossaceae

Рід Гронянка-Botrychium

Вид Гронянка Півмісяцева- Botrychium lunaria

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 5-30 см. Поширена на Поліссі,у Карпатах,Кримських горах та подекуди у лісостепу. Віддає перевагу світлим лісам,чагарникам,сухим лукам(переважно гірським),скелям. Чисельність зменшується через руйнування людиною лісових і лучних екосистем та збирання рослини як лікарськоі сировини. Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику та природних заповідниках-Кримський,Ялтинський гірсько-лісовий,Канівський та Розточчя, у національних природних парках Карпатський,Шацький,Синевир і Гомільшанські ліси, Надсянському регіональному ландшафному парку, у деяких заказниках та пам’ятках природи, зокрема у пам’ятці природи Парасоцький Ліс. Необхідно створити територію природно – заповідного фонду в усіх місцях зростання.

1.2 Вудсія альпійська Woodsia alpina

 

Систематичне положення Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta

Клас Папоротевидні-Polypodiopsida

Порядок Поліподієві-Polypodiales

Родина Безщитникові-Athyriaceae

Рід Вудсія-Woodsia

Вид Вудсія альпійська-Woodsia alpina

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 2 – 13 см. Реліктовий вид. Поширена в Карпатах, на Приазовській височині, зустрічається на Центральному Поліссі (Житомирська обл.). Росте на гранітах у розколинах скель.

Чисельність зменшується через освоєння гірських територій людиною та збільшення рекреаційного навантаження на ці території. Охороняється у Кам’яних Могилах (відділення Українського степового природного заповідника). Необхідно створити території природно – заповідного фонду в місцях зростання у Карпатах та поблизу Житомира

1.3 Вудсія ельбська. Систематичне положення Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta

Клас Папоротевидні-Polypodiopsida

Порядок Поліподієві-Polypodiales

Родина Безщитникові-Athyriaceae

Рід Вудсія-Woodsia

Вид Вудсія ельбська-Woodsia ilvensis

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 20 см. Реліктовий вид. Зростає у розколинах гранітних скель Карпат та Центральному Поліссі (Житомирська обл.). Чисельність зменшується через освоєння гірських територій, видобування граніту, надмірну рекреацію. Охороняється в Ужанському національному природному парку та пам’ятці природи Скеля Крашевського. В місцях зростання доцільно створювати особливо охоронювані

1.4 Аспленій чорний Asplenium adiantum-nigrum

Систематичне положення

Відділ Папоротеподібні-Polypodiophyta

Клас Папоротевидні-Polypodiopsida

Порядок Поліподієві-Polypodiales

РодинаАспленієві-Aspleniaceae

Рід Аспленіум- Asplenium

Вид Аспленій чорний- Asplenium adiantum-nigrum

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30 – 40 см. Іноді росте у Кримських горах, дуже рідко в Карпатах і на Поділлі (Тернопільська, Хмельницька та Вінницька обл.). Росте у горах на висоті до 500 м над рівнем моря на затінених скелях, по розколинах, іноді – на прикореневій частині дерев у дубових, дубово-грабових і букових лісах.

Чисельність зменшується через порушення місць зростання внаслідок добування каменю, лісогосподарських робіт, випасання худоби, надмірну рекреацію. Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках,національному природному парку Подільські Товтри. Доцільно створити заказники на Закарпатті.