2.4 Практичні рекомендації щодо формування адекватного образу «Я» та самовідношення

Для успішних взаємовідносин з оточуючими нас людьми, а також для гармонійного розвитку особистості необхідним є формування і розвиток адекватного образу "Я" та самовідношення. Існує безліч ефективних вправ, тренінгів, прийомів для корекції низької самооцінки, конфлікту між образом Я-ідеального і Я-реального, неадекватного самосприйняття. Більшість з них розраховані на групову роботу, що сприяє більш повному розкриттю людиною своїх якостей, особливостей, усвідомленню себе з іншого боку (так званий «зворотній зв'язок») [15].

Один з самих швидких способів підвищити свою самооцінку - це робити те, чого ти боїшся. У той же час цей спосіб один з найважчих. Зрозуміло, не варто робити те, чого боїшся, якщо абсолютно незрозуміла мета таких вчинків. Нерозумний ризик не виправданий і зазвичай свідчить більше про дурість, ніж сміливість. А ось усвідомлене, можна навіть сказати розважливе, подолання страху завжди йде на користь людині. Можна виділити два види страхів, які варто подолати:

1) страхи, що не дають можливості досягти ваших цілей;

2) страхи, подолання яких підніме вас у власних очах, підвищить вашу самооцінку.

Подолання першого виду страхів корисно як для підняття самооцінки, так і безпосередньо для досягнення цілей. Подолання другого виду страхів в першу чергу спрямовано на підвищення самооцінки, але звичайно, побічно допомагає досягати цілей, оскільки людина з більш високою самооцінкою легше досягає своїх цілей.

Визначити страхи, які бажано подолати досить легко. Кожна людина зазвичай знає свої страхи, які вона хотіла би подолати. Страхи, які заважають їй просуватися до своїх цілей. У кожного є внутрішнє розуміння цієї проблеми. Хтось боїться темряви, хтось плавати. Щоб страх пройшов потрібно робити те, чого боїшся, і кращого способу подолати страх не існує [9].

Що утримує нас від вчинків, які нам би хотілося зробити. Найчастіше ми боїмося наслідків своїх вчинків, або невідомості таких наслідків. Але в людини є розум, здатний вирішити більшість проблем.

Визначте, запишіть всі можливі наслідки своїх вчинків. Чи може це завдати вам якусь реальну шкоду. Наприклад, фізичну або фінансову. Якщо найсерйозніші наслідки, які ви можете собі уявити, полягають у тому, що ви відчуєте дискомфорт або депресію, то це той випадок, коли основна проблема виключно у вас у голові, у вашій уяві. І нічого серйозного з вами не станеться. Якщо ж можливі серйозні наслідки, наприклад, для здоров'я або у матеріальному плані, то подумайте, як їх можна мінімізувати або усунути. Позбутися від страху невідомості в силу самої суті проблеми можна ретельним вивченням питання. Чим глибше і детальніше ви знаєте предмет, тим менше страху невідомості будете відчувати.

Уявіть, що буде, якщо ви подолаєте сої страхи. Які можливості перед вами відкриються? Нехай це стимулює вас [9].

Наостанок кілька порад:

• намагайтеся щодня робити вчинки, які боїтеся робити (якщо таке технічно можливо). Не забувайте докладно аналізувати свої помилки.

• спробуйте йти від простого до складного.

• поділіться з іншими своїми цілями, тоді важче буде від них відмовитися.

• знайдіть підходящі курси, тренінги та відвідуйте їх, якщо є така можливість [9].

Нижче наведені нескладні, але досить дієві вправи, які можуть посприяти формуванню адекватної самооцінки, відповідальності у кожної людини. Малюнок «Я такий, який я є»

Мета вправи: сприяти виробленню більш об'єктивної самооцінки.

Учасники вправи малюють себе так, щоб ніхто не бачив. Після цього малюнки збираються і змішуються. Проводиться обмін враженнями по кожному малюнку, що сприяє усвідомленню учасниками своїх сильних сторін, позитивних якостей.

Вправа «Я в майбутньому»

Кожен учасник малює себе в майбутньому. Відбувається захист учасниками свого малюнка. У результаті, людина навчається не тільки приймати образ себе, але й відстоювати своє Я перед іншими учасниками.

Вправа «Фігурні побудови»

Мета: Вправа згуртовує групу, сприяє формуванню взаєморозуміння, навчає впевненому поведінки в умовах необхідності приймати рішення при обмеженості доступної інформації, брати на себе відповідальність за свою частину в спільній роботі.

Опис вправи: Учасники хаотично переміщуються по приміщенню. По команді ведучого вони закривають очі і намагаються побудуватися, утворивши ту геометричну фігуру, яка названа ведучим (коло, трикутник, квадрат, «змійка» і т.п.). Якщо хтось підглядає - він вибуває з гри. Коли побудова закінчено, учасники по команді ведучого відкривають очі і дивляться, що в результаті вийшло.

Обговорення включає в себе розгляд наступних питань:

- Наскільки успішним учасники вважають побудову різних фігур?

- Що потрібно від учасників, щоб впоратися з таким завданням?

- Що ж забезпечує можливість порозуміння в таких ситуаціях, та ще, якщо в учасників закриті очі?

Аналіз питань сприяє з'ясуванню можливостей особистості, уміння діяти спільно, а також приймати або покладати відповідальність за загальний результат на себе або ж на інших учасників відповідно [3].

Вправа «Сходинки»

Мета вправи: допомогти учасникам вибудовувати адекватну самооцінку.

Учасникам надають бланки з намальованою на ній драбинкою з 10 сходинок. Дається інструкція: «Намалюйте себе на тій сходинці, на якій, як ви вважаєте, зараз знаходитесь». Після того, як всі намалювали, провідний повідомляє ключ до цієї методики:

1-4 сходинка - самооцінка занижена;

5-7 сходинка - самооцінка адекватна;

8-10 сходинка - самооцінка завищена;

Процедура «Доведи за мене до кінця!»

Ведучий пояснює, що наступне вправу буде спрямовано на демонстрацію того, як важливо вміти доводити почату справу до кінця. Після цього кожен учасник по черзі розповідає будь-яку справу, яку він коли-небудь не закінчив, кинув, не доробивши. Група задає уточнюючі питання. Потім група повинна вирішити, як би вона на місці учасника завершила б цю справу. Ведучий повинен стежити за тим, щоб не обговорювалося те, чи варто було взагалі закінчувати справу.

Вправа «Подарунок»

Мета: корекція замкнутості. Всі члени групи анонімно дарують один одному уявні подарунки, як якщо б можливості того, хто дарує були не обмежені нічим. Для цього знадобляться листки паперу. Гравець отримує свої подарунки, а потім, читаючи записки вголос, намагається здогадатися, хто автор того чи іншого подарунка і чому він так вирішив [3].

 


 

Висновки до розділу 2

 

Для психодіагностики самосвідомості використовуються наступні, як традиційні так і класи методик: стандартизовані самозвіти у формі описів і самоописів - тести-опитувальники, списки дескрипторів, шкальні техніки, вільні самоописи з подальшою контент-аналітичної обробкою, ідеографічні методики за типом репертуарних матриць, проективні техніки, які включають підклас рефрактивних технік. Одним із найвідоміших у сфері дослідження самосвідомості особистості є опитувальник рівня суб'єктивного контролю (РСК). Він призначений для діагностики інтернальності / екстернальності. Відповідно до концепції локусу контролю, ті особи, які беруть відповідальність за події свого життя на себе, пояснюючи їх своєю поведінкою, здібностями, рисами особистості, володіють внутрішнім (інтервальним) контролем, і навпаки. За допомогою РСК здійснюється вимір рівня інтернальності за наступними шкалами: загальна інтернальність, інтернальність в області досягнень, в області невдач, в сімейних відносинах, в області виробничих відносин, в області міжособистісних відносин, стосовно здоров'я і хвороби. Інформативною є методика виявлення самооцінки (на основі варіанту методики Т.В. Дембо - С.Я. Рубінштейн), яка базується на наданні рангів особистісно важливим якостям та соціально корисним. Методика «Автопортрет» - це проективний рисунковий тест, який застосовується для діагностики несвідомих емоційних компонентів особистості (самооцінка, актуальний стан і т.д.). ЇЇ було адаптовано Р. Бернсом який пропонував намалювати себе одного або з членами сім'ї, колегами по роботі. За допомогою вищезазначених методик було проведено констатуючий експеримент дослідження компонентів самосвідомості групи студентів першого курсу. В результаті було з’ясовано, що більшість має неадекватну самооцінку, та екстернальний рівень контролю. З урахуванням цих фактів були підібрані практичні рекомендації та вправи для розвитку та формування адекватного образу Я серед студентської молоді.

Висновки

 

1. Проаналізувавши літературу за проблемою дослідження ми дійшли до висновку, що сукупність психічних процесів, за допомогою яких індивід усвідомлює себе як суб'єкта діяльності, називається самосвідомістю, а уявлення індивіда про самого себе складаються в уявний «образ Я». В цілому проблеми вивчення та пояснення самосвідомості, її механізмів та рівневої будови, методів її дослідження, вивчення та діагностування, які б володіли задовільною надійністю та валідністю, займали вагоме місце в наукових працях, як вітчизняних, так і зарубіжних психологів. Це свідчить про постійну практичну необхідність та нагальність вивчення самосвідомості особистості.

2. В результаті вивчення матеріалів з проблеми дослідження було з’ясовано, що самосвідомість - динамічне історичне утворення, яке виступає на різних рівнях і в різних формах.

Першою його формою, яку іноді називають самопочуттям, є елементарне усвідомлення свого тіла і його вписаність у світ навколишніх речей і людей.

Наступний, більш високий рівень самосвідомості пов'язаний з усвідомленням себе як належить того чи іншого людській спільноті, тій чи іншій соціальній групі.

Найвищий рівень розвитку цього процесу - виникнення свідомості «Я» як зовсім особливого утворення, схожого на «я» інших людей і разом з тим у чомусь унікального і неповторного.

Самосвідомість особистості має рівневу будову, яку видатні вчені-психологи бачили по-різному. І.І. Чеснокова виділила два рівня самосвідомості: перший рівень передбачає співвідношення в рамках співставлення «Я» і «іншу людину». На другому рівні співвіднесення знань про себе відбувається в процесі аутокоммуніції, тобто в рамках «Я і Я».

Найбільш відомою та сучасною є концепція трирівневої будови самосвідомості відповідно з рівнями активності людини – індивід, соціальний індивід та особистістю

Самосвідомість людини, відображаючи реальний буття особистості, робить це не дзеркально. Уявлення людини про самого себе далеко не завжди адекватно.

3. Для діагностики самосвідомості існує безліч методик, серед яких є стандартизовані та не стандартизовані звіти, ідеографічні техніки, контрольні списки, проективні методи тощо. Через складність вивчення та опис самосвідомості існують певні труднощі у діагностиці складових самосвідомості, усі методики володіють перевагами та недоліками. Серед найбільш популярних можна зазначити методику визначення рівня суб’єктивного контролю, методику визначення самооцінки Т.В. Дембо - С.Я. Рубінштейн, а серед проективних методів – тест «Автопортрет», які були детально розглянуть у курсовій роботі.

Було випробувано три методики з метою експериментально дослідити особливості Я-концепції студентської молоді: локусу контролю та самооцінки. В результаті проведення констатуючого експерименту було зроблено висновок щодо особливостей локалізації суб’єктивного контролю над значущими сферами життя серед студентської молоді. Так більш поширеним є загальний екстернальний тип контролю, при великому значені інтернальності у сфері досягнень. Також було виявлено неадекватність самооцінки більшої частини випробуваних, що свідчить про можливу тенденціє порушення образу Я серед сучасної молоді, як в сторону завищеної самооцінки, так і навпаки.

4. З урахуванням результатів констатуючого експерименту були підібрані практичні поради та рекомендації для боротьби з невпевненістю у власних можливостях та подолання низької самооцінки, вправи для корекції самооцінки, розвитку відповідальності, подолання замкнутості, рефлексії, самовідношення взагалі. Представлено матеріал вправ для групового виконання - «Я такий, який я є» , «Фігурні побудови», «Я в майбутньому», «Подарунок», «Сходинки» та інші. Робота з наданими матеріалами допоможе людині переглянути свої погляди на себе та стати більш гармонійною.

Таким чином мету дослідження досягнуто, поставлені цілі та завдання виконані.


 

Список використаної літератури

1.  Акимова М.К. Психологическая диагностика: учеб. для вузов / Под ред. М.К. Акимовой, К.М. Гуревича. – СПб. Питер, 2003. – 652 с.

2.  Бажин Е.Ф. Методы исследования уровня субъективного контроля / Е.Ф. Бажин, Е.А. Голынкина, А.М. Эткинд // Психологический журнал. – 1983. – Т. 5. - № 3.

3.  Большаков В.Ю. Психотренинг: Социодинамика. Упражнения. Игры. - СПб.: «Социально-психологический центр», 1996. – 380 с.

4.  Бочелюк В.Й. Методика та організація наукових досліджень з психології : навч. посіб. / В.Й. Бочелюк, В.В. Бочелюк. – К.: ЦНЛ, 2008. – 360 с.

5.  Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание [Текст]: пер. с англ. / Р. Бернс; ред. и вступ. ст. В.Я. Пилиповский. – М.: Прогресс, 1986. – 422 с.

6.  Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности / Л.Ф. Бурлачук. – К.: Здоров'я, 1989. – 168 с.

7.  Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 528 с.

8.  Бушай І.М. Концепція динамічної рівноваги образів самосвідомості / І.М. Бушай // Актуальні проблеми психології. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К., 2003. – Т. 1.

9.  Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. – М.: Изд-во «Ось – 89», 1999.

10.  Гайда В.К. Психологическое тестированиен: учеб. пособ. / В.К. Гайда,

В.П. Захаров. – Л.: БРЕШ, 1982.

11.  Глуханюк Н.С. Практикум по психрдиагностике: учеб. пособ. / Н.С. Глуханюк. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Психолого-социал. Ин-т; Воронеж : МОДЭК, 2005. – 216 с. – (Серия «Библиотека психолога»).

12.  Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції / О.Є. Гуменюк. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 310 с.

13.  Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / О.П. Елисеев. – СПб.: Питер, 2001. – 560 с.

14.  Завацкая Н.Е. Методические указания к практикуму по дисциплине «Психодиагностика» : в 2 ч. / Н.Е. Завацкая. – Луганск: ВНУ им. Даля. – Ч. 1. – 104 с.; Ч. 2. – 96 с.

15.  Как построить свое «Я» / Под ред. В.П. Зинченко.- М.: Педагогика, 1991. – 136 с.

16.  Корольчук М.С. Психодіагностика: навч. посіб. для студентів Вищ.

Навч. Закладів / М.С. Корольчук, В.І. Осьодло. – К.: Ельга, Ніка-Центр,

2004. – 400 с.

17.  Лучинин АС. Психодиагностика. Конспект лекций / А.С. Лучинин. –

Ростов н/Д.: Феникс, 2004. 256 с.

18.  Немов Р.С. Психология : учеб. в 3-х т. / Р.С. Немов. – М.: Владос, 1998. – Т. 3: Психодиагностика. – 632 с.

19.  Непомнящая Н. И. Психодиагностика личности: Теория и практика :

учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений. – М.: ВЛАДОС, 2001. -

192 с.

20.  Носс И.Н. Руководство по психодиагностике / И.Н. Носс. – М.: Ин-т

психотерапии, 2005. – 688 с.

21.  Головин С.Ю. Словарь практического психолога. – Минск: Харвест,

1998.- 648 с.

22.  Столин В.В. Самосознание личности / В.В. Столин. – М.: МГУ, 1983. –

284 с.

23.  Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии / И.И. Чеснокова. – М.: МГУ, 1977. – 144 с.

24.  Столяренко Л.Д. Основы психологии. Практикум / Л. Д. Столяренко. – Ростов н/Д.: Феникс, 1999. – 576 с.

25.  Шапарь В.Б. Практическая психология. Проектвные методики / В.Б. Шапарь, О.В. Шапарь. – Ростов н/Д.: Феникс, 2006. – 480 с. – (Психологический факультет)

26.  Шванцара Й. Диагностика психического развития / Й. Шванцара. – Прага : Авиценум, 1978.

27.  Шевандрин Н.И. Основы психологической диагностики : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений : в 3 ч. / Н.И. Шевандрин. – М.: ВЛАДОС, 2003. – Ч. 1. – 288 с.; Ч. 2. – 256 с.; Ч. 3. – 336 с.

28.  Шмелев А.Г. Основы психодиагностики : учеб. пособ. / А.Г. Шмелев. - Ростов н/Д. : Феникс, 1996. 544 с.


Информация о работе «Психологічні принципи та методи діагностики самосвідомості»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 71520
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
81757
0
0

... : когнітивний компонент, основу якого становить процес самопізнання, афективний компонент, в основі якого лежить самоставлення, і поведінковий компонент, який характеризується процесом саморегуляції. Розділ 2. Проблема самосвідомості особистості. Структура самосвідомості та її основні елементи 2.1 Виникнення проблеми самосвідомості   Самосвідомість - є певна форма реального явища свідомості. ...

Скачать
81017
0
0

... збентеженої сучасними подіями особистості. Сім'я - єдиний інститут, який більш-менш зберігся поміж зруйнованих інституцій суспільства" [21, с. 130]. 2.2 Особливості дослідження самосприймання студентської молоді В зарубіжній психології як аналог поняття "особистісне самовизначення" виступає категорія "психосоціальна ідентичність", розроблена і введена в науковий обіг американським вченим ...

Скачать
101936
2
4

... є частої зміни ситуацій і досить широкого кола учасників (приналежність до компанії підвищує впевненість підлітка в собі і дає додаткові можливості для самоствердження).   Розділ 2. Аналіз психологічних особливостей міжособистісного спілкування підлітків   2.1 Застосовані методики аналізу психологічних особливостей спілкування підлітків та їх характеристика Опитувальник міжособистісних ві ...

Скачать
23524
0
0

... і суб'єктивних рішень. Можна так тонко заточити психопатологічний олівець, що він почне ламатися. Психіатри, що сповідають феноменологічний метод, бувають схильні в описі психічного статусу .і в інтерпретації висловлень хворого використовувати складні терміни, поняття й метафори, і завжди існує ризик, що вони не будуть сприйняті й зрозумілі однозначно іншими фахівцями. Спірним є положення ...

0 комментариев


Наверх