1.2 Способи деривації у словотвірному гнізді
Проблема способів деривації у словотворчому гнізді має велике значення для вивчення словотвірного гнізда і словотвору в цілому. Вона є найбільш дискусійною на сьогоднішньому етапі розвитку теорії словотворення. Відштовхуючись від того, що існують мови двох типів (аналітичного та синтетичного) можна розглянути такі способи деривації:
· Морфологічний
· Неморфологічний
Морфологічне утворення слів має на увазі створення нових слів шляхом зміни форми уже існуючих за допомогою різноманітних афіксів. У словотвірному гнізді основна структурна функція афіксів полягає в конкретизації загального значення кореня слова на першому кроці словотворення; на другому і на всіх наступних словотворчих кроки афікси (суфікси, префікси та ін) відповідно конкретизують лексичне значення твірного слова. Саме такий спосіб деривації притаманний російській мові. Неморфологічні способи словотворення не відіграють великої ролі [15, c. 218].
Неморфологічне словотворення відрізняється тим, що афікси не приймають участь у словотворенні, замість цього використовуються деривати іншої природи.
До неморфологічних способів деривації можна віднести:
· Лексико-семантичний (спосіб, при якому нові лексичні одиниці виникають в результаті зміни семантики вже існуючих)
· Морфолого-синтаксичний (поява нових лексичних одиниць в результаті переходу слова одного лексико-граматичного класу в інший, або перехід до іншої частини мови)
· Лексико-синтаксичний (нові слова утворюються при злитті декількох слів)
В англійській мові переважає семантичний словотвір, до якого входять конверсія, абревіація, компресія [ 9, c. 20].
Отже різні за типологією мови притримуються і різних видів деривації. Але за Єнікєєвою питання про включення неморфологічних способів словотвору до словотворчих гнізд вважається не вирішеним. Та вона вважає, що можна довести протилежне. А саме: як ми вже дізнались, характерними ознаками словотворчих гнізд є спільність кореня та ієрархічні відносини між компонентами. Якщо довести, що у неморфологічному словотворенні присутні саме ці характеристики, то їх можна віднести до словотворчого гнізда [9, c. 21].
Так, семантичні деривати створюються за допомогою модифікації вже існуючого слова, але при цьому форма слова залишається незмінною. Наприклад, зі слова flame (запалити, загорітися) було створене нове, таке саме за структурою, але інше за семантикою, що несе таке значення як «відправити електронною поштою злостиве повідомлення».
Абревіація передбачає трансформацію форми при збереженні змісту. Наприклад, абревіатура ISP – Internet services provider (служба, що підключає комп’ютери до мережі Інтернет) являє собою еквівалент даного словосполучення.
Суть функціональної транспозиції або конверсії заключається в тому, що відбувається зміна належності слова до певної частини мови, і при цьому зміст слова, утвореного від базового, набуває щось нове. Наприклад, візьмемо слово a bike (мотоцикл), від нього було утворено дієслово to bike, що означає «скористатись мотоциклом».
Незважаючи на те, що все це – неморфологічні засоби словотворення, механізм творення слів ніяк не відрізняється від морфологічного. Нові лексеми також утворюються від вже існуючих та між ними існують відносини похідності. Отже гнізда та словотвірні ланцюжки, що створенні одним із вищеперерахованих способів словотворення, мають право на те, щоб входити до складу словотвірних гнізд.
Але існує також і змішаний спосіб словотворення, що є досить поширеним у сучасній англійській мові, - спосіб комплексного словотворення. Така деривація характеризується тим, що у формуванні похідних слів приймає участь як морфологічне, так і неморфологічне словотворення. Наприклад візьмемо слово yuppy. У цьому слові можна простежити такий вид неморфологічної деривації як абревіація, що утворилась від словосполучення young urban professional. А потім до цієї абревіації додали суфікс –y, що як ми знаємо, є ознакою морфологічного словотворення [16, c.61].
Або наприклад іменник bridge-builder (миротворець) пішов від словосполучення to build a bridge (будувати міст), зазнавши при цьому інверсії та отримавши суфікс –er.
З цього можна зробити висновок, що випадки такого змішаного словотворення ще раз підкреслюють рівноправність морфологічного та неморфологічного способів деривації.
Розглядаючи фунцкції словотворення у тексті, можна виділити такі як:
- Номінативна, коли мета похідного слова - дати ім'я явищу або особі.
- Конструктивна, пов'язана з полегшенням процесу породження висловлювання; при цьому нерідко за допомогою одного слова передається зміст цілої синтаксичної одиниці.
- Компресивна, яка заключається в утворенні більш короткої, ніж первинна номінація, вторинної номінативної одиниці.
- Експресивна, коли слово набуває особливої виразності [18, c. 5].
1.3 Синхронічне та діахронічне вивчення словотворчих гнізд
Вивчаючи словотворчі гнізда, дуже важливо враховувати процеси, які відбуваються з часом. Тому при розгляді гнізд треба згадати такі форми існування мовних явищ у часі як синхронія та діахронія. Відрізняються ці два поняття тим, що синхронія вивчає існуючі відносини лексем у словотвірному гнізді, а діахронія – їх відносини у часовому дослідженні, вона відбиває зміни мовних одиниць у ході історичного розвитку мови. У словотворі діахронію можна розглядати як процес творення нових слів, а синхронію як результат словотворчого процесу.
Синхронним підходом до словотвірних гнізд слід вважати мотивацію, бо вона передбачає дослідження мовних систем, що існують у мові одночасно [15, c. 220].
Відносини мотивації між твірними та похідними одиницями слова відіграють суттєву роль у дослідженні будови словотвірного гнізда та ланцюжка. За Кияком вмотивованість похідних одиниць – це «результат цілеспрямованого словотвірного процесу, що відзначається наявністю у лексичній одиниці, крім її непохідної кореневої частини, хоча б одного словотворчого форманта». Виходячи з цього визначення, якщо за словотворчий формант ми приймаємо не тільки афікси, але ї інші види деривації, то вмотивованість має місце й у неморфологічному словотворенні.
Вивчаючи приклади вмотивованості за внутрішньою формою, розрізняють морфологічну та семантичну мотивації. У процесі формування складних слів роль відіграють саме семантичні, а не морфологічні відносини. Змінюється лише значення твірного слова, його форма залишається незмінною, морфологічна мотивація відсутня.
Та можна виділити ще й третій вид мотивації – семантико-морфологічний. Різновидом його можна вважати абревіатури – скорочення, що мотивуються повною формою. Саме останній тип мотивації здатен всебічно охарактеризувати всі аспекти словотворення, як структурні, так і семантичні.
Сьогодні ряд вчених вважає, що діахронічні та синхронічні засоби словотвору треба розділити та вивчати окремо. Опираючись на цю точку зору, можна виокремити лексико-семантичний спосіб деривації як суто діахронічний. Але з цим можна не погодитись, тому що будь яке словотворення – це процес, що націлений на якийсь результат, і ці два поняття (синхронія, діахронія) не можна розглядати окремо при вивченні словотвірного гнізда. За Соколовою «явище семантичної деривації можна розглядати як результат попереднього процесу та як активний сучасний процес» [10, c. 20].
Утворення слів у мові є процесом дуже рухливим, що ніколи не стоїть на місці, і ці зміни, що відбуваються можна спостерігати лише невеликий проміжок часу, бо все ж таки у словотворенні найважливішим є результат, а саме: поява нових лексем. Це обґрунтовується тим, що одна з нагальних потреб людства – це потреба у комунікації.
За Володарською, діахронічний підхід дозволяє «краще розуміти сучасний стан мови, а також давати обґрунтовану інтерпретацію лінгвістичних процесів у минулому і прогнозувати напрям їхнього розвитку у майбутньому».
Словотвірне гніздо являє собою приклад як динамічності, так і синхронічності і є живою розгалуженою системою, яка завжди відкрита для поповнення новими дериватами. Тому його слід вивчати керуючись процесами синхронії та діахронії, не розриваючи їх, бо ці два процеси є нерозривним циклічним продовженням один одного [ 15, c. 219].
РОЗДІЛ 2. СКЛАД ТА БУДОВА СЛОВОТВОРЧОГО ГНІЗДА BEAUTY У СОНЕТАХ ШЕКСПІРА
0 комментариев