Держнагляд за порушенням вимог охорони праці у будівельній галузі

Зміст

 

1.  Теоретична частина

1.1.  Штрафні санкції органів держнагляду за порушення вимог охорони праці

1.2.  Безпека праці під час зварювання та паяння

1.3.  Фізико-хімічні основи процесів горіння та вибуху. Вибухо-пожежонебезпечність газу та пароповітряних сумішей

1.4.  Безпечні умови праці при експлуатації будівельних машин і механізмів

2.  Практична частина

Задача 1

Задача 2

Задача 3

Задача 4

Задача 5

Задача 6

Задача 7

Задача 8

Задача 9

Задача 10

Список використаної літератури

1.   

1.  Теоретична частина

 

1.1.  Штрафні санкції органів держнагляду за порушення вимог охорони праці

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

–  спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

–  спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

–  спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

–  спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом України "Про охорону праці".

Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. N 1105-XIV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці.

На підприємства можуть бути накладені штрафи за:

–  порушення актів законодавства та інших нормативних актів (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій тощо, які є обов'язкові для виконання) про охорону праці;

–  невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та випадок професійного захворювання, що сталися з вини цього підприємства.

Право накладення штрафів на підприємства мають голова та заступники голови Держнаглядохоронпраці, начальники територіальних управлінь і начальники інспекцій цього Департаменту.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства.

Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний термін у судовому порядку. Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників, зараховуються до Державного бюджету України.

1.2.  Безпека праці під час зварювання та паяння

Найпоширенішими умовами виникнення пожеж є умови, пов'язані з недопустимою за умовами пожежної безпеки появою різного роду джерел запалення. Однією з таких умов є неправильна організація або самовільне проведення вогневих робіт (газове й електричне зварювання й. різання металів, розігрів гідроізоляційних матеріалів). Тому всі зварювальні й інші вогневі роботи на будь-якій ділянці будівельного майданчика можна виконувати лише з письмового дозволу осіб, відповідальних за пожежну безпеку на будівництві.

До проведення зварювальних й інших вогневих робіт, згідно з Правилами, допускаються особи, що здали у встановленому порядку заліки зі знання вимог пожежної безпеки та отримали кваліфікаційне посвідчення й спеціальний талон (він видається терміном на один рік). Перед початком цих робіт з ділянки забирають горючі матеріали й забезпечують ділянку засобами пожежогасіння.

При виконанні газозварювальних робіт небезпека виникнення пожежі або вибуху визначається наявністю відкритого вогню й обладнання, заповненого горючими газами (ацетиленові генератори й балони з ацетиленом, бутаном або пропаном). Ацетиленові генератори розміщують на відкритому повітрі або в добре вентильованих приміщеннях. Встановлювати їх у підвальних приміщеннях не допускається. Місця проведення зварювальних робіт трансформаторів повинні бути очищені від горючих матеріалів і будівельного сміття в радіусі не менше 5 м. При проведенні газо- або електрозварювальних робіт слід пам'ятати, що зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих або невисохлих конструкцій не допускається. Зварювання, різання чи паяння резервуарів, цистерн або баків з-під вогненебезпечних рідин або газів можуть бути допущеними тільки після попереднього їх промивання і подальшого продування гострою парою чи інертним газом.

Технологічний процес і устаткування,яке застосовується, повинні задовольняти вимогам ГОСТ 12.3.002-75*, ГОСТ 12.2.003-74*, ГОСТ 12.2.007.8-75*. ГОСТ 12.3.003-75, ГОСТ 12.2.049-80, а також санітарним правилам.

При виборі технологічного процесу перевагу слід віддавати тому, при якому буде забезпечена велика безпека праці. Необхідно використовувати флюси, електроди і дріт, захисні гази, зварювані матеріали, які виділяють шкідливі речовини в обмеженій кількості. Не допускається використання зварювальних матеріалів, що не пройшли гігієнічну оцінку.

При проведенні електрозварювальних робіт в умовах низьких температур повітря (нижче - 20 °С) має бути забезпечене виконання вимог СНиП ІІІ-4-80.

Ручне дугове зварювання. Електродотримачі повинні відповідати вимогам ГОСТ 14651 -78*Е. Зварювальні кабелі і шланги, що підводять захисний газ, мають бути захищені від механічних ушкоджень. Джерела постійного струму повинні мати напругу холостого ходу не вище 65 В, а робоча напруга, що підводиться від зварювального трансформатора до зварюваного виробу при змінному струмі, не повинна перевищувати 70 В. Постійні робочі місця при живленні від багатопостових джерел мають бути обладнані щитками з сигнальною лампою, що вказує зварювальникові на наявність або відсутність напруги у зварювальному ланцюгу.

До зварювальних і робіт в замкнутих ємкостях, що проводяться по спеціальному дозволу адміністрації підприємства, допускаються особи тільки чоловічої статі не молодше 20 років з кваліфікаційною групою по техніці безпеки не нижче II і що не мають медичних протипоказань. Зварювальник повинен проводити роботи під контролем спостерігача, що знаходиться зовні ємкості. Проводити роботи усередині ємкості за наявності в них отруйних, газо-пожаро- і вибухонебезпечних речовин без дотримання відповідних заходів безпеки забороняється. Кожна ємкість перед початком роботи має бути провентильована (не менше чим п'ятикратною зміною повітря). Під час роботи повинні здійснюватися видалення повітря із зони зварювання або подача чистого повітря під маску зварювальника.

Ємкості мають бути заземлені, а електродотримач зблокований з обмежувачем напруги холостого ходу джерела струму. Для ізоляції від зварюваного металу повинні використовуватися діелектричні мати і килимки, шоломи і рукавиці з діелектричного матеріалу.

Внутрішні поверхні ємкостей повинні мати температуру не вище 35° С. При вищих температурах потрібно використовувати теплоізолюючі килимки, щити. Робота усередині ємкостей при температурі повітря вище 40° С повинна проводитися із застосуванням спеціальних заходів захисту.

При зварюванні великогабаритних виробів з підігріванням пульти операторів треба розміщувати в кабінах, виконаних з термоізолюючого матеріалу і оснащених кондиціонерами, використовувати дистанційне керування процесом. При неможливості автоматизації процесу зварювання з підігріванням необхідно використовувати теплоізолюючі килимки (азбестові та ін.), термоізолюючі водоохолоджувані костюми, влаштовувати перерви в роботі, проводячи їх в місцях відпочинку з оптимальними метеорологічними умовами.

Контактне зварювання. При контактному зварюванні кольорових металів, спеціальних сталей і чорних металів з покриттями, що містять токсичні речовини, допускається виконувати роботу тільки за наявності вбудованих місцевих відсмоктувань і діючої загальнообмінної вентиляції.

Зварювальні роботи можуть робитися за наявності на контактних машинах захисних екранів, що оберігають операторів від іскор і бризок, виплесків розплавленого металу, а також від дії електромагнітних полів; систем блокувань, забезпечуючи відключення первинної напруги електроустаткування при відкриванні дверець шаф і пультів, що мають усередині електроапаратуру з відкритими токопровідними частинами, що знаходяться під напругою понад 42 В. Якщо при нормальній роботі немає потреби відкривати дверці машини і шаф, то допускається замість блокування застосовувати замки із спеціальними ключами. На дверцях в цьому випадку має бути застережний напис: «Під напругою», «Небезпечно для життя». Зачистка електродів на контактних машинах повинна робитися тільки при знятій напрузі.

Електрошлакове зварювання. Зони зварювальної ванни і розплавлення флюсу в тиглі мають бути обладнані пристроями місцевої витяжної вентиляції.

Підготовчі роботи, пов'язані з плавкою флюсу і заливкою рідкого шлаку в зварювальну ванну, повинні виконуватися з урахуванням вимог до ручного розливання металу об'ємом до 5-6 л. При порушенні герметичності шлакової ванни і витіканні розплавленого шлаку течію необхідно усувати за допомогою вогнетривкої глини, працюючи в азбестових рукавицях. Необхідно перевіряти надійність роботи пристроїв, що запобігають падінню зварювальних апаратів у разі відключення електричної енергії, зниження вакууму, обриву троса або ланцюгів.

Для захисту працюючих від бризок розплавленого металу і інфрачервоного випромінювання слід встановлювати захисні екрани, кабіни і застосовувати ЗІЗ.

Електронно-променеве зварювання. Зварювальні установки слід розміщувати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях в цехах, що не мають джерел пилу. Матеріал підлог приміщення повинен відповідати вимогам електричної безпеки.

Механічні вакуумні насмокчи необхідно встановлювати в окремих звукоізольованих приміщеннях.

У приміщеннях, де розміщені установки, має бути влаштована механічна припливно-витяжна вентиляція з кратністю повітрообміну не нижче п'яти. Конструкція установок повинна забезпечувати необхідний захист від дії рентгенівського випромінювання.

При роботі установок електронно-променевого зварювання для забезпечення вибухобезпечності не можна допускати попадання повітря : і води в місце пароутворення паромасляних насосів при розігрітих насосах, а також у вакуумну камеру або відкачну систему при зупинці форвакуумного насоса.

Дифузійне зварювання. Установки дифузійного зварювання повинні розміщуватися в окремих приміщеннях або у відгороджених ділянках цехів.

Приміщення, в яких робиться знежирення зварюваних виробів (ацетоном, етиловим спиртом і т. д.), мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з 15-кратним повітрообміном.

Високочастотний генератор має бути екранований і мати блокувальний пристрій, що відключає електроживлення генератора при відкриванні дверець. Напруженість електромагнітних полів не повинна перевищувати гранично допустимих значень.

Напруженість електромагнітних полів необхідно перевіряти при кожній зміні умов праці на установках: потім проведення ремонтних робіт, перестановки устаткування, зміни електричних схем і захисних пристроїв.

При витяганні з камер нагрітих зварених виробів і пристосувань щоб уникнути опіків необхідно користуватися кліщами.

Ультразвукове зварювання. При роботі ультразвукових установок рівні звукових тисків на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.001-83 і ГОСТ 12.1.003-83, а вживане устаткування - ГОСТ 12.2.051-80. Допускається застосування ультразвукових установок із споживаною електричною потужністю менше 250 Вт і робочою частотою не нижче 44 кГц без захисних заходів по зниженню ультразвуку.

При експлуатації установок має бути виключений безпосередній контакт з ультразвуковим інструментом і оброблюваними деталями. Якщо при роботі установок концентрації шкідливої парі і газів в повітрі робочої зони не відповідають вимогам ГОСТ 12.1.005-76, необхідно влаштовувати місцеву витяжну вентиляцію.

Зварювання тертям. При експлуатації машин для зварювання тертям зварювані деталі мають бути надійно закріплені щоб уникнути їх обертання відносно затиску під дією моменту тертя або зміщення під дією осьового зусилля.

У машинах необхідно перевіряти справність блокування, що виключає попадання рук робітника в затискний пристрій під година стискування деталей, і блокування, що знімає повністю напругу при відкриванні дверець або замків із замками, що виключають доступ робітника до відкритих токопровідних частин, змонтованих усередині машини.

Машини з напівавтоматичним і автоматичним циклами можуть експлуатуватися в тих випадках, коли неможливе приведення в обертання деталей до їх закріплення.

При зварюванні пар металів, з'єднання яких пов'язане з іскроутворюванням, необхідно використовувати запобіжні щитки.

Зварювання струмами підвищеної частоти. Усі токопровідні частини установок з ламповими генераторами мають бути екрановані. Напруженість електромагнітних полів на робочих місцях не повинна перевищувати гранично допустимої величини. Металеві екрани мають бути суцільними і мати хороші електричні контакти в місцях з'єднань окремих елементів екранів.

У агрегатах для стикового зварювання трубозварювальних станів мають бути захисні екрани, що відкидаються, оберігають від іскор, і пристрою місцевої витяжної вентиляції. Зона утворення петлі трубозварювальних станів має бути захищена. При зварюванні термопластичних матеріалів, що супроводжується виділенням шкідливих речовин, потрібний пристрій місцевої витяжної вентиляції.

Плазмова обробка. Для проведення плазмового зварювання, різання і напилення металів мають бути виділені приміщення або ізольовані ділянки цеху. Допоміжні операції для плазмової обробки (механічна обробка, очищення, приготування порошків і т. д.) повинні проводитися поза основними ділянками, де використовується плазмова технологія.

Місцеві витяжні пристрої повинні блокуватися з технологічним устаткуванням. Ручну плазмову обробку необхідно виконувати в укритті типу витяжної шафи, внутрішні поверхні якої повинні мати звукопоглинальне облицювання.

Установки високочастотної низькотемпературної плазми необхідно екранувати згідно з вимогами ГОСТ 12.1.006 – 76*.

Балони із стислими газами треба встановлювати за межами ділянки плазмової обробки з наступною подачею газу до газорозбірного щита.

У приміщеннях, де зберігається водень, має бути механічна припливно-витяжна вентиляція з кратністю повітрообміну не менше 10. Зміст водню в повітрі приміщення потрібно контролювати автоматичними газоаналізаторами.

Коли місцева витяжна і загальнообмінна вентиляція не можуть забезпечити необхідну чистоту повітря, необхідно здійснювати примусову подачу чистого повітря в зону дихання робітника.

Для усунення можливості поразки електричним струмом разом із загальними заходами по електробезпеці необхідно перевіряти роботу кнопкових пристроїв дистанційного включення і відключення установки, щоб уникнути випадкового пуску устаткування; блокуючих пристроїв, що забезпечують автоматичне відключення електроживлення при припиненні подачі води для охолодження; блокування кожуха, що закриває токопровідні частини осцилятора і що відключає електроживлення при знятті кожуха.

Усі операції по плазмовій обробці треба проводити не менше чим двома робітниками.

Газове зварювання і різання металів. Карбід кальцію на робочих місцях слід зберігати в сухому місці у барабанах, що щільно закриваються. Для відкривання барабанів не можна використовувати полум'я, нагріті або утворюючі іскри предмети; забороняється барабани з карбідом пробивати, розривати або різко перевертати.

Карбідний мул, що утворився в результаті роботи ацетиленових генераторів слід зберігати в спеціально приготованих ямах, які мають бути обгороджені. Біля ям необхідно виставити попереджувальні написи про заборону палити, розводити вогонь і т. д.

Переносні ацетиленові генератори можна розміщувати у зварювальних цехах, якщо приміщення має об'єм не менше 300 м³ на кожний апарат. Забороняється встановлювати переносні генератори на відстані менше 10 м від вогню, розжарених предметів, зварювальних постів і займистих матеріалів; біля місць забору повітря вентиляторами або компресорами; у приміщеннях, де можливе виділення речовин, що утворюють з ацетиленом суміші (хлору та ін.), що самовибухають, або легкозаймистих речовин (сірки, фосфору та ін.).

При експлуатації генераторів забороняється завантажувати в них карбід кальцію з розмірами шматків і в кількості, що відрізняються від вказаних в паспорті генератора; відкривати генератор під час роботи; залишати генератор під час роботи без нагляду; відігрівати генератор, зачини і шланги при їх замерзанні відкритим полум’ям (для цих цілей треба використовувати гарячу воду або пару); використовувати ацетилен з генератора до повного зниження тиску і загасання полум'я пальника (різака) щоб уникнути підсосу повітря і виникнення зворотного удару полум'я.

Вентилі газових балонів, редуктори, пальники і різаки слід оберігати від попадання масла.

Перед установкою редуктора вентиль балона слід продути впродовж 1 с, а перед початком роботи перевірити герметичність під'єднування редуктора до вентиля і герметичність самого редуктора, використовуючи для цього тільки мильну воду.

Газові зварювальні шланги повинні перевірятися на герметичність не менше одного разу в квартал шляхом наповнення шлангів стислим газом з наступним зануренням у воду. З такою ж періодичністю повинні перевірятися на герметичність пальники і різаки.

При запаленні ручного пальника або різака треба трохи відкрити вентиль кисню, потім відкрити вентиль ацетилену і після короткочасного продування запалити суміш газів. У разі утворення зворотного удару полум'я слід негайно вимкнути пальник (різак), а потім охолодити його в чистій холодній воді.

Рівень рідини у водяному затворі повинен підтримуватися на висоті контрольного краника. Перевіряти рівень слід не рідше ніж три рази в зміну при вимкненій подачі газу в затвор. До одного затвора можна підключити тільки один пальник або різак.

При установці водяних затворів на вулиці або в неопалювальних приміщеннях при температурі нижче 0° С затвори повинні заливатися незамерзаючими рідинами. Кожен водяний затвор слідує систематично (не рідше за один раз в тиждень) перевіряти на герметичність.

Лазерне зварювання. Необхідно виконувати вимоги санітарних правил 2392-81 і ГОСТ 12.3.002-75*.

У технологічних процесах повинні застосовуватися лазерні установки закритого типу (у технологічно обґрунтованих випадках допускається застосування лазерів відкритого типу при дотриманні вимог правил).

При експлуатації лазерів забороняється:

–  проводити візуальне юстирування лазерів ІІ - ІV класів без необхідних засобів захисту очей та шкіри;

–  у момент генерації випромінювання здійснювати візуальний контроль попадання променя в мішень (III — IV клас);

–  обслуговувати лазери III — IV класів однією людиною;

–  знаходитися в зоні спостереження особам, не пов'язаним з експлуатацією лазерів;

–  відключати блокування і сигналізацію під час роботи лазера або зарядки конденсаторних батарей.

Для захисту персоналу від лазерного випромінювання потрібно встановлювати захисні екрани або кожухи, що перешкоджають попаданню випромінювання на робочі місця; розміщувати пульт управління лазерною установкою в окремому приміщенні з телевізійною або іншою системою спостереження за ходом процесу; перевіряти роботові системи блокувань й сигналізації, що запобігають доступу персоналу в межі лазерної небезпечної зони; мати на робочому місці схему лазерної небезпечної зони; забарвлювати внутрішні поверхні приміщень матовою фарбою з мінімальним коефіцієнтом віддзеркалення на довжині хвилі випромінювання; при поєднанні системи спостереження з оптичною системою лазера застосовувати автоматичні затвори або світлофільтри, що захищають очі оператора у момент генерації випромінювання.

Пайка. При виборі припоїв і флюсів необхідно враховувати їх клас небезпеки, при роботі керуватися вимогами санітарних правил № 952 — 72 і ОСТ 4Г0.033.200. Застосування припоїв, у складі яких містяться свинець і кадмій (вміст кадмію в припої не повинен перевищувати 20 %), слід різко обмежувати.

При пайці хвилею і зануренням виробів у ванну з припоєм необхідно в моменти, безпосередньо не пов'язані з пайкою, зачиняти ванни кришкою.

Робочі місця при пайці методом лудіння, хвилею і електропаяльником мають бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує швидкість руху повітря безпосередньо на місці пайки не менше 0,6 м/с. Вентиляційні установки повинні включатися до початку робіт і вимикатися після їх закінчення.

При використанні для пайки автоматів з високочастотним нагрівом останні повинні повністю або частково екрануватися з метою захисту персоналу від дії електромагнітних полів.

Робочі поверхні столів, ящиків для зберігання інструментів і тару, використовувану на робочих місцях, у кінці кожної зміни слід очищати і мити гарячим мильним розчином.