Конструювання арматури ригеля

4.4 Конструювання арматури ригеля

Стик ригеля з колоною виконується за допомогою зварювання випусків верхніх над опорних стержнів з випусками з колон та зварювання закладних деталей ригелю та консолі колони. Робочу арматуру ригелю розміщаємо у двох плоских зварних каркасах, які з’єднуються у просторові за допомогою приварки поперечних горизонтальних стержнів Ø8 мм класу А-І з кроком S<500мм.

Арматуру для сприйняття від’ємного моменту в прольоті установлюють по епюрі моментів (рис. 4.1). Прийнято 2Ø12 А-ІІІ с А_s=2,26 см².

Розглянемо переріз першого прольоту. На середній опорі арматура 2 Ø25 А-ІІІ с А_s= 9,82см²

Рис. 4.1–Епюри моментів М та поперечної сили Q ригеля.

;

; ;

кН^.м.

У місці теоретичного обриву арматура 2Ø12 А-ІІІ з А_s=2,26 см²;

;

; ;

кН^.м;

поперечна сила в цьому перерізі Q=123,8кН;

поперечні стержні Ø8 А-І в місці теоретичного обриву стержнів 2Ø32 зберігають з кроком s=16,7см;

довжина анкеровки:

Арматуру в прольоті приймаємо 4 Ø18 А-ІІІ с А_s= 8,04см²;

;

; ;

кН^.м;

У місці теоретичного обриву прольотних стержнів залишається арматура 2 Ø20 А-ІІІ с А_s= 6,28см²;

Поперечна сила в цьому перерізі Q=98кН;

довжина анкеровки:

Розглянемо переріз першого прольоту. На середній опорі арматура 2 Ø25 А-ІІІ с А_s= 9,82см²

поперечна сила в цьому перерізі Q=113кН;

поперечні стержні Ø8 А-І в місці теоретичного обриву стержнів 2Ø32 зберігають з кроком s=16,7см;

довжина анкеровки:

Арматуру в прольоті приймаємо 4 Ø18 А-ІІІ с А_s= 8,04см²;

У місці теоретичного обриву прольотних стержнів залишається арматура 2 Ø20 А-ІІІ с А_s= 6,28см²;

Поперечна сила в цьому перерізі Q=65кН;

довжина анкеровки:

5. Розрахунок колони середнього ряду першого поверху

5.1 Визначення зусиль в середній колоні

Визначення поздовжніх сил від розрахункових навантажень

Вантажна площа середньої колони при сітці колон

5,4х6= 32,4м².

Постійне навантаження від перекриття одного поверху з урахуванням коефіцієнта надійності по призначенню будівлі γ_n=0,95:

від ригеля

від стійки (перерізом 0,3х0,3; l=4,8; ρ=2500кг/м³; γ_f=1,1;γ_n=1- 10,1кН.

Всього 110,3+ 17,7+10,1= 138,1кН.

Тимчасове навантаження від перекриття одного поверху з врахуванням γ_n=0.95

 кН

в тому числі тривале

 кН

короткочасне

 кН

Постійне навантаження від покриття при вазі покрівлі і плит 6,5 кН/м² складає:

кН

від ригеля - 17.7кН

від стійки - 10,1кН

Всього - 217,8кН

Тимчасове навантаження - сніг для ІІІ снігового району при коефіцієнті надійності по навантаженню γ_f=1,4 і по призначенню будівлі γ_n=0,95:

кН

в тому числі тривале

кН

короткочасне

Q=21,6кН

Поздовжня сила колони І поверху рами від тривалого навантаження

те ж від повного навантаження

Визначення згинальних моментів колони від розрахункових навантажень

Визначаємо максимальний момент колон – при завантаженні 1+2 без перерозподілення моментів.

При дії тривалих навантажень

При дії повного навантаження

Різниця абсолютних значень опорних моментів у вузлі рами:

при тривалих навантаженнях

при повному навантажені

Згинальний момент колони підвалу

від тривалих навантажень

від повного навантаження

Згинальний момент колони першого поверху

від тривалих навантажень

від повного навантаження

Розраховуємо згинаючі моменти колони, що відповідають максимальним поздовжнім силам; для цієї мети використовують завантаження прольотів по схемі 1.

Від тривалих навантажень

згинальні моменти колон підвалу

першого поверху

Від повних навантажень:

згинальні моменти колон підвалу

першого поверху