2.1. Фінансовий механізм галузі природокористування
Формування державної екологічної політики в Україні відбувається з урахуванням соціально економічної ситуації в крани та реального стану народногосподарського комплексу який не подолав наслідків системи господарювання колишнього режиму
У 1998 році Верховна Рада України затвердила "Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки” (постанова Верховної Ради України від 05. 12. 98 № 188-98-ВР). У документі визначено загальні основи екологічної політики держави, довгострокову стратегію розв’язання екологічних проблем у системній сукупності та взаємопогодженості цілей, завдань, механізмів й інструментів. Проте у цьому документі розробка та запровадження фінансово-економічних інструментів, завдяки яким поліпшилися не тільки екологічна, а й економічна ситуації в державі, не окреслені навіть на далеку перспективу. Зазначеною постановою сучасну екологічну ситуацію в Україні майже офіційно було визнано кризовою.
Суттєвою перешкодою на шляху подолання екологічної кризи, що склалася, є неефективність організаційно-управлінської системи природокористування й охорони довкілля.
Протягом останніх років були вжиті заходи щодо вдосконалення державної системи управління навколишнім природним середовищем, які відіграють прогресивну роль в екологізації фінансово-економічної системи екологічного регулювання.
На виконання статті 16 Конституції України про забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу в країні практично сформовано природоохоронне законодавство. Зокрема набули чинності Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про охорону атмосферного повітря “, “Про природно-заповідний фонд”, “Про тваринний світ”, “Про рослинний світ”, “Про відходи”, “Про плату за землю”, “Про екологічну мережу України”, “Про екологічний аудит”. Прийнято Лісовий, Водний кодекси, Кодекс про надра та інші законодавчі акти.[10]
Вагомим результатом слід вважати розробку та впровадження основних елементів формування економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, що виконують функцію фінансового забезпечення екологічного розвитку країни.
На базі чинного в Україні природоохоронного, податкового і бюджетного законодавства сформовано фінансово-економічний механізм природокористування, який містить як запровадження зборів за природні ресурси, надання пільг при оподаткуванні, так і систему фінансового забезпечення природоохоронних заходів. На виконання статті 44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в 1992 році в Україні була введена плата за забруднення навколишнього природного середовища. Відповідно до статті 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” у 1992 році були створені позабюджетні державні цільові фонди – державний, республіканський Автономної Республіки Крим, обласні, місцеві (міські, селищні, сільські) фонди охорони навколишнього природного середовища за рахунок зборів за забруднення навколишнього середовища. До місцевих фондів, крім того, зараховуються грошові стягнення за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу.
Після прийняття в 1998 році рішення щодо включення позабюджетних фондів до бюджету вищезазначені фонди змінили свій статус і були долучені до спеціальних видатків відповідних бюджетів.
Виходячи з практики справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища та стану економіки держави, удосконалювався порядок їх адміністрування, індексувалися нормативи плати. Вжиті заходи сприяли збільшенню до бюджету надходжень від зазначених зборів. За даними Міністерства фінансів, в 1998 році вони становили 44314,3 тис. грн., а в 2003 – вже 269391,1 тис. грн., або більше ніж ушестеро.
Фінансування видатків, передбачених бюджетом, в тому числі на природоохоронні заходи, здійснюється відповідно до бюджетного кодексу України, Закону України про державний бюджет та рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад щодо відповідних бюджетів. Перехід на казначейське обслуговування виконання бюджету забезпечує використання коштів за цільовим призначенням.
Відповідно до вимог міжнародної класифікації, розробленої статистичним відділом Організації Об’єднаних Націй, наказом Міністерства фінансів від 27.12.01 № 604 затверджено бюджетну класифікацію. Починаючи з 2002 року, у видатках бюджету за функціональною класифікацією формується розділ „Охорона навколишнього природного середовища” (КФК 0500). На охорону навколишнього природного середовища, за даними Міністерства фінансів, в 2003 році за рахунок державного та місцевих бюджетів були затверджені видатки на суму 701,5 млн. грн.. (з урахуванням внесених змін 773,1 млн. грн..), в тому числі за рахунок загального фонду 598,8 млн. грн.. (з урахуванням внесених змін 615,3 млн. грн..) та спеціального – 102, 7 млн. грн..(з урахуванням внесених змін 157,8 млн. грн..). Фактично використані на зазначені цілі, за даними Держказначейства, 726,2 млн. грн., в тому числі за рахунок загального фонду 607,4 млн. грн.. і спеціального – 118,8 млн. грн.[5]
Основні суми видатків на охорону навколишнього природного середовища здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому практично єдиним джерелом фінансування природоохоронних заходів, що здійснюються місцевими бюджетами, є відповідні фонди охорони навколишнього природного середовища.
У Державному бюджеті України на 2004 рік було спрямовано (за розділом функціональної класифікації видатків „Охорона навколишнього природного середовища”) 770804,4 тис. грн., в тому числі за рахунок загального фонду бюджету – 661595,6 тис. грн. і за рахунок спеціального фонду – 109208,8 тис. грн.
Видатки на природоохоронні заходи передбачені 14 головними розпорядниками коштів (Табл. 2.1).
Таблиця 2.1Видатки на охорону навколишнього природного середовища в розрізі головних розпорядників коштів на 2004 рік (тис. грн.)
2004 рік | ||||
КВК | Найменування | Загальний фонд | Спеціальний фонд | Разом |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
500 | Охорона навколишнього природного середовища | 661595,5 | 109208,8 | 770804,4 |
30 | Державне управління справами | 3060,3 | 440,4 | 3500,7 |
190 | Державний комітет лісового господарства | 16212,4 | 2403,0 | 18615,4 |
210 | Міністерство оборони | 20000,0 | 0,0 | 20000,0 |
240 | Міністерство екології та природних ресурсів | 102288,4 | 104810,4 | 207098,8 |
260 | Міністерство промислової політики | 26000,0 | 0,0 | 26000,0 |
320 | Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи | 388088,9 | 0,0 | 388088,9 |
500 | Державний комітет по водному господарству | 43641,1 | 0,0 | 43641,1 |
510 | Державний комітет по земельних ресурсах | 4500,0 | 0,0 | 4500,0 |
527 | Державний комітет ядерного регулювання | 1437,7 | 0,0 | 1437,7 |
531 | Державний комітет з питань житлово-комунального господарства | 103,0 | 25,0 | 128,0 |
638 | Національне космічне агентство | 8000,0 | 0,0 | 8000,0 |
654 | Національна академія наук України | 25373,0 | 1000,0 | 26373,0 |
659 | Українська академія аграрних наук | 2890,7 | 530,0 | 3420,7 |
351 | Міністерство фінансів України (загальнодержавні видатки) – державні централізовані капітальні вкладення | 20000,0 | 0,0 | 20000,0 |
Видатки Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, за даними Міністерства фінансів, у 2004 році становили 74430,4 тис. грн. і здійснювалися за 10 бюджетними програмами(Табл. 2.2).[12]
Таблиця 2.2Видатки Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2004 рік (тис. грн.)
КПКВ | КФК | Найменування | Спеціальний фонд |
Всього | 73430,4 | ||
В тому числі: | |||
2401180 | 0540 | Розробка та впровадження заходів і механізмів формування умов екологічно збалансованого (сталого) розвитку | 2700,0 |
2401190 | 0540 | Сприяння екологічній освіті, випуску та поширенню екологічної інформації | 1600,0 |
2401200 | 0540 | Забезпечення держаного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства | 1300,0 |
2401210 | 0511 | Моніторинг навколишнього природного середовища, створення систем і банків екологічної інформації | 6335,0 |
2401220 | 0511 | Запобігання та зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища | 3474,2 |
2401230 | 0513 | Очистка стічних вод | 21000,0 |
2401240 | 0540 | Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища | 700,0 |
2401250 | 0512 | Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами | 9500,0 |
2401260 | 0520 | Формування національної екологічної мережі | 0,0 |
2401290 | 0511 | Підвищення якості атмосферного повітря | 26821,2 |
Найбільшими за обсягами коштів є бюджетні програми Державного фонду охорони навколишнього природного середовища “Очистка стічних вод”, “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”, “Підвищення якості атмосферного повітря”.
Незважаючи на значне зростання видатків держбюджету, їхня питома вага у витратах держбюджету залишається низькою(Табл. 2.3).
Таблиця 2.3Видатки Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у системі Державного бюджету України, 1999-2004 роки
Фінансові показники | Обсяги фінансових показників за роками, млн. грн. | |||||
1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | |
Внутрішній валовий продукт, млн. грн. | 81519 | 93365 | 102593 | 127126 | 175010 | 201927 |
Видатки з Держбюджету України, млн. грн. | 23608,1 | 23099,5 | 18379,8 | 21947,5 | 34502,3 | 33033,3 |
Фонд охорони навколишнього природного середовища, млн. грн. | 2,7 | 3,6 | 2,7 | 11,3 | 23,7 | 64,4 |
Частка від ВВП в % | 0,003 | 0,004 | 0,003 | 0,009 | 0,014 | 0,032 |
Частка від видатків Держбюджету, % | 0,011 | 0,016 | 0,015 | 0,051 | 0,069 | 0,195 |
Вкрай небажаною тенденцію є скорочення питомої ваги видатків усіх джерел фінансування на охорону навколишнього природного середовища у валовому внутрішньому продукті (ВВП) з 3,31 % у 1999 році до 1,82 % у 2004 році.
Система регулювання природокористуванням в Україні потерпає від дефіциту фінансових ресурсів. Водночас нестача фінансових ресурсів – явище, притаманне ринковим відносинам. Через те основна ставка має бути зроблена на вдосконалення інноваційних фінансових технологій та інструментів і їх впровадження за допомогою ринкових механізмів.
Провідна роль у реалізації екологічної політики має належати фінансам природокористування, оскільки вони потребують державного регулювання, особливо в ринкових умовах.
У таблиці 2.4 розглянуто видатки усіх джерел фінансування на охорону навколишнього природного середовища за 1999 – 2004 роки.
Таблиця 2.4Видатки усіх джерел фінансування на охорон навколишнього середовища в Україні, 1999 – 2004 роки
Видатки | 1999 р | 2000р | 2001р | 2002р | 2003р | 2004р |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Інвестиції (капвкладення), млн..грн. частка ВВП, % частка усіх витрат, % | 288,8 0,35 10,7 | 239,6 0,26 11,9 | 233,0 0,23 10,8 | 251,6 0,20 9,4 | 372,6 0,21 11,6 | 468,6 0,23 12,7 |
Витрати на капремонт, млн..грн. частка ВВП, % частка усіх витрат, % | 232,0 0,28 8,6 | 145,9 0,16 7,2 | 150,2 0,15 7,0 | 175,0 0,14 6,5 | 233,3 0,13 7,2 | 303,5 0,15 8,3 |
Поточні витрати, млн..грн. частка ВВП, % частка усіх витрат, % | 2177,9 2,67 80,7 | 1628,4 1,74 80,9 | 1774,5 1,73 82,2 | 2248,8 1,77 84,1 | 2618,4 1,50 81,2 | 2903,7 1,44 79,0 |
Витрати загалом, млн..грн. частка ВВП, % | 2698,7 3,31 | 2013,9 2,16 | 2157,8 2,10 | 2675,3 2,10 | 3324,3 1,84 | 3675,8 1,82 |
Державні методи регулювання природокористуванням можуть містити такі основні елементи :
- законодавчі екологічні акти, загальнодержавні екологічні програми, інформаційне забезпечення, фінансово-економічні важелі (податки, пільги, кредитні ресурси, ціни, норми амортизації тощо) ;
- індикативне планування, що містить обґрунтування, розробку державної стратегії, завдяки якій здійснюється непрямий вплив держави через бюджетно-фінансовий, грошово-кредитний і ціновий механізм ;
- бюджетно-фінансове регулювання та кредитно-грошове регулювання, що відбувається завдяки емісії готівки й бюджетних коштів (казначейських боргових зобов’язань) і впливає на ринок цінних паперів, на роботу фінансових посередників.[5]
До проблем системного характеру, що потребують розв’язання, слід віднести питання екологічних пріоритетів. Бо реально вони не набули того значення, що надається суто економічним пріоритетам.
Одним із напрямів екологічних пріоритетів є розробка нових і вдосконалення наявних механізмів фінансового забезпечення реалізації природоохоронної діяльності. Вона складається з таких елементів, як плата за природокористування; плата за забруднення довкілля; система економічного стимулювання; створення ринку природних ресурсів; удосконалення ціноутворення на використання природних ресурсів з урахуванням екологічного чинника (витрат на відтворення); екологічний фонди; екологічні програми; механізм продажу прав на викиди та скиди забруднюючих речовин (встановлення лімітів у межах даної території); система „застава – повернення” (оплата товару і додаткової вартості, яка потім, за визначених умов, повертається); екологічне страхування тощо.
Таким чином, у сучасних умовах господарювання, з урахуванням успадкованих Україною екологічних і економічних проблем, особливої актуальності набуває посилення механізму екологічного регулювання подальшого розвитку нашої держави за допомогою розвитку фінансових відносин у галузі природокористування й охорони навколишнього природного середовища.
Організаційна структура регулювання природокористуванням потребує суттєвого розвитку, а впровадження фінансових інструментів у цій галузі мають бути підконтрольні державі.
Слід пам’ятати, що сучасний фінансово-економічний механізм державного регулювання природокористуванням в Україні перебуває на стадії формування.
Щодо принципів державного регулювання фінансів природокористування, то на цей час вони тільки на стадії наукового обґрунтування. Необхідно активізувати цю діяльність. Воно має враховувати потреби, обов’язки й інтереси всіх причетних до природокористування, що є справою державної ваги.
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
... речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів. Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифі ...
... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...
... ї думки. Панівні державні ідеології Давнього Сходу ґрунтувалися на основі релігійно-міфологічних, моральних доктрин [3, с. 50]. Узагальнюючи ці ідеології, можна дійти висновку, що сутність держави за давньосхідною традицією полягала у її божественному, надприродному походженні, а разом із тим – і в божественному характері державної влади. Класичними прикладами рабовласницьких держав історико- ...
0 комментариев