1. Аналіз платоспроможності та ліквідності
У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.
Фінансовий стан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність. Тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватись за короткостроковими зобов’язаннями. Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.
Найліквіднішою є готівка. Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції, оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.
Дебіторська заборгованість – теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому.
Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів.
Короткострокові зобов’язання – це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків.
1.1 Аналіз ліквідності балансу
Ліквідність балансу – це рівень покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов’язань.
Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу.
Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:
- Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм.
- Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.
- Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.
- Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.
Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.
За даними таблиці баланс підприємства, що аналізується, є в основному ліквідним. На кінець звітного періоду:
А1 > П1
А2 > П2
А3 > П3
А4 < П4.
Проте абсолютно ліквідним баланс вважати не можна, оскільки в підприємства на кінець звітного періоду виникли проблеми з погашенням короткострокових кредитів, кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги.
Якщо на підприємстві рівень ліквідності настільки великий, що після погашення найбільш термінових зобов’язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити строки розрахунків з банком, постачальниками та іншими кредиторами.
Перспективну ліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що реалізуються повільно, із довгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами.
Баланси ліквідності за кілька періодів дають уявлення про тенденції зміни фінансового стану підприємства.
Для складання фінансового плану одним з джерел інформації є баланс ліквідності, з допомогою якого можна здійснювати прогнозні розрахунки на випадок ліквідації підприємства.
Розрахуємо та зіставимо групи активу та пасиву. На початок періоду:
А1= 10,9 тис.грн+47,1 тис.грн+77,4 тис.грн+1,5 тис.грн=136,9 тис. грн.
А2=10907,9 тис.грн+0,2 тис.грн+178,0 тис.грн+195,2 тис.грн=
=11281,3 тис. грн.
А3=3580,3 тис.грн+486,8 тис.грн+736,2 тис.грн+7,6 тис.грн=
=4810,9 тис. грн.
А4=3141,5 тис.грн+3,6 тис.грн+77,4 тис.грн=3222,5 тис. грн.
П1=9161,4 тис.грн+139,5 тис.грн+55,1 тис.грн+248,7 тис.грн+
+362,5 тис.грн+389,5 тис.грн=10356,7 тис. грн.
П2=2000 тис. грн.
П3=6169,3 тис.грн+(-0,3 тис.грн)=6169,0 тис. грн.
П4=925,9 тис. грн.
На кінець звітного періоду:
А1=63,0 тис.грн+2,6 тис.грн+294,8 тис.грн+1,5 тис.грн=361,9 тис. грн.
А2=2800,0 тис.грн+4137,9 тис.грн+25,9 тис.грн+237,4 тис.грн+
+382,7 тис.грн=7583,9 тис. грн.
А3=5390,9 тис.грн+1000,9 тис.грн+5074,7 тис.грн+9,9 тис.грн=
=11476,4 тис. грн.
А4=2,3 тис.грн+19,7 тис.грн+3921,9 тис.грн=3943,9 тис. грн.
П1=14567,5 тис.грн+138,3 тис.грн+77,4 тис.грн+398,7 тис.грн+
+420,2 тис.грн=15602,1 тис. грн.
П2=1525,4 тис.грн+290,0 тис.грн=1815,4 тис. грн.
П3=4690,4 тис.грн+0,3 тис.грн=4690,7 тис. грн.
П4=762,2 тис. грн.
На початок звітного періоду: На кінець звітного періоду:
136,9 > 10356,7 – не вірно 361,9 > 15602,1 – не вірно
11281,3 > 2000 7583,9 > 1815,4
4810,9 > 6169 – не вірно 11476,4 > 4690,7
3222,5 < 925,9 – не вірно 3943,9 < 762,2 – не вірно
неліквідне ліквідне
... підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень . 3. Предмет економічного аналізу Економічний аналіз має свій предмет, який він вивчає використовуючи властиві йому методи і технічні прийоми. Предмет економічного аналізу з розвитком самої науки конкретизувався й видозмі ...
... (орган, упроваджений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справу про банкрутство. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. Керуючий санацією ...
... визначити. Матеріалозабезпеченість працюючих зростає у звітному році на 24,15 грн. особу тобто на 127, 17%, що є позитивним для підприємства. ВИСНОВКИ Складання звіту про виробничу практику з економічного аналізу на прикладі ТзОВ «Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)» дозволило мені закріпити і поглибити теоретичні знання з економічного аналізу шляхом практичного їх застосування, ...
... частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів. Мета економічного аналізу полягає у визначенні забезпечення підприємства основними фондами та умовами найбільш інтенсивного їх використання та пошук резервів підвищення фондовіддачі. Виробничу потужність підприємства визначають ...
0 комментариев